Ухвала суду № 137502375, 17.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2026 року Справа №160/30652/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/30652/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області в частині звільнення зі служби підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 26 вересня 2025 року № 555 (по особовому складу) в частині звільнення зі служби підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;

- поновити на посаді начальника 24 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 ;

- допустити до негайного виконання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахування та виплату підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 грошового забезпечення за один місяць;

- стягнути з Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на користь підполковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 120 000,00 (сто двадцять тисяч) грн;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати і виплатити підполковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за період з 26 вересня 2025 року по 10 жовтня 2025 року.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/30652/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії; призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

30.01.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на позовну заяву.

Також 30.01.2026 року до суду надійшло клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/30652/25.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що на думку відповідача, справа повинна розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, оскільки даний спір стосується: проходження публічної служби; законності звільнення; застосування спеціального законодавства; вимог майнового характеру (середній заробіток, моральна шкода); можливого негайного виконання рішення суду за результатом розгляду та витрат бюджетних коштів. Одночасно, Головне управління звертає увагу на велику кількість доказів, які містять інформацію, яка є специфічною для самостійного ознайомлення з нею суду, а саме спірні правовідносини між позивачем і відповідачем щодо прийняття на службу цивільного захисту, її проходження, перепризначення на інші посади та звільнення регулюються нормами спеціального законодавства: Кодексом цивільного захисту України та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 та іншого спеціального законодавства. Вирішення спірних правовідносин, що виникли між сторонами, має важливе значення для позивача та відповідача та вимагає проведення повного та всебічного встановлення обставин, оскільки в разі прийняття судом рішення про задоволення позову, до відповідача можуть бути застосовані заходи зобов`язального характеру внаслідок виконання рішення суду (зобов`язального та майнового характеру). Крім того, відповідач бажає надати усні пояснення і розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін забезпечить право на гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Розглядаючи подане відповідачем клопотання по суті, суд зважає на таке.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).

За змістом приписів ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст. 262 КАС України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною 7 статті 262 КАС України встановлено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

З аналізу наведених приписів ст. 262 КАС України слідує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін є правом суду і здійснюється у разі наявності обґрунтованих на те підстав, існування яких має довести сторона, яка заявляє відповідне клопотання.

Як зазначалося вище, звертаючись з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач формально покликався на складність цієї справи та на необхідність проведення судового засідання задля з`ясування всіх обставин справ та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, однак, при цьому відповідачем не зазначено жодних доводів та підстав відносно того чому саме ця справа має для відповідача важливе значення та в чому саме воно полягає і які негативні наслідки матиме її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи або їх повноту.

Суд також звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Крім того, відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

При цьому суд зауважує, що ця справа не належить до категорії спорів, які згідно з приписами частини 4 статті 12 КАС України та частини 4 статті 257 КАС України не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства. Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання, оскільки норми ст. 262 КАС України не передбачають проведення судового засідання та виклику учасників справи, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, також беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не знаходить обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін та приходить до висновку, що подане відповідачем клопотання є необґрунтованим та в його задоволенні має бути відмовлено.

Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/30652/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.М. Турова