Рішення № 137502273, 16.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 рокуСправа №160/27990/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Леончук Діана Ігорівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Леончук Діана Ігорівна, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії №172850014543 від 15.04.2025;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992 (запис 9), період роботи з 21.02.1994 по 14.03.1994 (запис 11), період служби у Збройних силах України з 04.09.2014 по 07.09.2015 (запис 27) згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 в одинарному розмірі, а також період проходження військової служби у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.2022, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 08.04.2025 з урахуванням висновків суду з дати звернення до органів Пенсійного Фонду України відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено про те, що в ході розгляду документів до страхового стажу не зараховано періоди його роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992, з 21.02.1994 по 14.03.1994 та з 01.09.2008 по 31.12.2008. Страховий стаж позивача нарахований в оскаржуваному рішенні управлінням ПФУ становить 21 рік 04 місяці 20 днів, для визначення права на пенсію 21 рік 11 місяці 23 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Справі за цим позовом присвоєно №160/27990/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Відповідачем витребуваних судом документів надано не було.

Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) 08.04.2025 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.4 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач) від 15.04.2025 №172850014543 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні, серед іншого, зазначено таке.

Відмова у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 08.04.2025.

Пенсійний вік визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 55 років.

Вік заявника 60 років 2 місяці 13 днів.

Необхідний страховий стаж визначений пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 25 років.

Необхідний страховий стаж зазначений пунктом 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 32 роки.

Страховий стаж особи становить 21 рік 4 місяці 20 днів, для визначення права 21 рік 11 місяців 23 дні.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992 згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 виданої 22.01.1990, оскільки відсутні підстави про звільнення, чим порушено інструкцію про ведення трудових книжок (необхідно надати уточнюючу довідку);

- період роботи з 21.02.1994 по 14.03.1994, оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийняття не завірене належним чином (необхідно надати уточнюючу довідку);

- період з 01.09.2008 по 31.12.2008, оскільки відсутня сплата внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Право на пенсійну виплату матиме по досягненню 65 років з 26.01.2030 або після набуття необхідного страхового стажу.

Додатковий коментар: для зарахування до страхового стажу періоду участі в АТО з 11.11.2014 по 30.05.2015 необхідно надати довідку про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески, форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 04.02.2021 №3-1.

Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, вважає його протиправним, тому й звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на дострокове призначення пенсії мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів), особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до пунктів 3 і 4 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, пункту 5 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, а також пункту 6 частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Отже, право на призначення пенсії відповідно до наведеної вище норми, мають, зокрема, військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, після досягнення чоловіками 55 років, та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків.

Як видно із паспорта позивача серії НОМЕР_2 , копія якого надана до матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день звернення до органів пенсійного фонду він досяг віку 60, що є достатнім для призначення дострокової пенсії.

До того ж, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 13.08.2015 Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідач відмовив позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також позивач не зарахував йому період роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992 оскільки в трудовій книжці не зазначені підстави звільнення, період роботи з 21.02.1994 по 14.03.1994 через виправлення в даті наказу про прийняття, період з 01.09.2008 по 31.12.2008, оскільки відсутня сплата внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також період військової служби з 11.11.2014 по 30.05.2015 через відсутність довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені страхові внески.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Так, трудова книжка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , з-поміж іншого, містить такі записи про періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

Кооператив «Щит»

9) 15.07.1991 Принят на должность эл. монтера по монтажу средств ОПС.

10) 25.02.1992 Освобожден с занимаемой должности эл. монтера по монтажу средство ОПС в связи с семейными обстоятельствами согласно поданного заявления.

«Приватбанк»

11) 21.02.1994 Принят на стажування на посаду економіста кредитного управління.

12) 14.03.1994 Звільнений в зв`язку з закінченням строку стажування.

Отже, трудовою книжкою позивача підтверджуються періоди його роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992 та з 21.02.1994 по 14.03.1994.

Поряд з цим, в оскаржуваному рішенні органів пенсійного фонду зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992, оскільки відсутні підстави про звільнення та період роботи з 21.02.1994 по 14.03.1994, оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийняття не завірене належним чином.

Суд зазначає, що згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58:

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (п.1.1);

- усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п.2.4.);

- відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження (п.2.11.);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжки (п.2.12);

- у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.4.1.).

Такі ж самі вимоги щодо заповнення трудових книжок містила й Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.

Водночас, відповідно до зазначеної вище Інструкції про порядок ведення трудових книжок, бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

До того ж, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Таким чином, періоди роботи позивача з 15.07.1991 по 25.02.1992, з 21.02.1994 по 14.03.1994 мають бути зараховані до страхового стажу позивача.

Також позивач просить зарахувати до його страхового стажу період проходження ним військової служби у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.22, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024.

Так, частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Наказом Міністерства оборони України затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей від 14.08.2014 № 530 (далі Положення № 530).

Згідно з п. 2.3 розд. ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

Позивач має статус учасника бойових дій згідно з п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 , видане 13.08.2015.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_5 від 12.08.2015 №874 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України позивач у період з 11.11.2014 по 30.05.2015 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

З трудової книжки позивача суд установив, що з 04.09.2014 07.09.2015 позивач проходив військову службу у Збройних Силах України під час часткової мобілізації, тому вказаний період має бути зарахований до страхового стажу позивача.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 04.02.2023 №1703/26 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач у період з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.22, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 04.11.2023 №1703/1379 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач у період з 15.03.2023 по 06.09.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 13.01.2025 №1703/2202 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач у період з 04.05.2024 по 26.10.2024 та з 31.10.2024 по 31.12.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи форми РС-право, зазначені періоди з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.22, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024 зараховані відповідачем до страхового стажу позивача в одинарному розмірі.

Суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України 17.07.1992 прийнято Постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», пунктом 3 якого встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Варто зауважити, що пункт 3 Порядку №393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Кабінет Міністрів України постановою №119 від 16.02.2022, яка набрала чинності 19.02.2022, вніс зміни, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

Однак постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393».

Отже, зазначені вище у довідках періоди з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.22, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024 повинні бути розраховані один місяць за три при призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п. 3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Таким чином, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Також, суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди його роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992, з 21.02.1994 по 14.03.1994, період служби у Збройних силах України з 04.09.2014 по 07.09.2015, а також періоди безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.2022, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024.

При цьому, суд зауважує, що згідно з розрахунком стажу позивача (Форма РС-право), страховий стаж позивача, нарахований органами пенсійного фонду, без урахування спірних у цій справі періодів складає 21 рік 04 місяці 20 днів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, позовна заява у цій справі підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 №172850014543 від 15.04.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 15.07.1991 по 25.02.1992, з 21.02.1994 по 14.03.1994 та період служби у Збройних Силах України з 04.09.2014 по 07.09.2015, а також зарахувати у кратному розмірі з розрахунку один місяць служби за три місці періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 11.11.2014 по 30.05.2015, з 26.02.2022 по 26.02.2022, з 02.03.2022 по 02.03.2022, з 11.03.2022 по 11.03.2022, з 12.03.2022 по 12.03.2022, з 14.03.2022 по 14.03.2022, з 22.03.2022 по 22.03.2022, з 05.04.2022 по 05.04.2022, з 09.04.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 16.06.2022 по 23.06.2022, з 28.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 10.08.2022, з 15.03.2023 по 06.09.2023, з 04.05.2024 по 26.10.2024, з 31.10.2024 по 31.12.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.04.2025 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна