Рішення № 137502244, 16.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4109/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій щодо виплати з 01 січня 2026 року пенсії із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році (далі - Постанова №1778), та щодо невиплати з 01 березня 2026 року індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році (далі - Постанова №236); зобов`язання здійснити з 01 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, встановлених Постановою №1778, а з 01 березня 2026 року також з урахуванням індексації пенсії, передбаченої Постановою №236.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон №2262-ХІІ). Позивач не погоджується із діями відповідача, який з 01 січня 2026 року виплату нарахованої пенсії у загальному розмірі 27262,78 грн здійснює із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, установлених Постановою №1778 до суми, що перевищує 25950,00 грн (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), а з 01 березня 2026 року ще й не виплачує з пенсією підвищення у вигляді індексації відповідно до Постанови №236: нарахований розмір 30349,03 грн зменшений (понижений) до 26663,11 грн.

Позивач вважає протиправним обмеження пенсії та застосування коефіцієнтів, визначених Постановою №1778, яка не відповідає та суперечить Закону №2262-ХІІ. Наголосив, що норми Закону №2262-ХІІ про обмеження пенсій максимальним розміром визнані неконституційними.

З метою захисту порушеного права на належне пенсійне забезпечення позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.27-29). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що статтею 30 Закону України від 03 грудня 2025 року №4695-IX Про Державний бюджет України на 2026 рік (далі Закон №4695-IX) установлено у 2026 році у період дії воєнного стану виплату пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ та розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, здійснювати із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1778. Розмір пенсії позивача з 01 січня 2026 року перевищує 25950,00 грн (максимальний розмір); відповідно до Закону №4695-IX та з урахуванням приписів Постанови №1778 до суми перевищення підлягають застосуванню коефіцієнти пониження.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджено матеріалами пенсійної справи №ХА5195-МВС (а.с.17-18, 30-31).

З 01 січня 2026 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанови №1778, внаслідок чого до загального розміру пенсії (з надбавками) - 27469,82 грн до суми перевищення максимального розміру (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) застосовано коефіцієнт пониження 0,5: (27469,82 грн - 25950,00 грн) х 0,5; розмір пенсії (з надбавками) зменшено з 27469,82 грн до 26663,11 грн (до виплати): 25950,00 грн + 713,11 грн (а.с.31).

З 01 березня 2026 року ГУ ПФУ у Волинській області здійснило перерахунок пенсії позивача на виконання Постанови №236; загальний розмір пенсії (з надбавками) становить 30349,03 грн, з них 2303,37 грн підвищення (індексація) за 2026 рік, однак фактично пенсійна виплата становить 26663,11 грн (а.с.30).

Листом від 23 березня 2026 року №6216-5761/Ю-02/8-0300/26 (а.с.19) ГУ ПФУ у Волинській області у відповідь на звернення позивача повідомило, що розмір пенсійної виплати визначено із застосуванням відповідних коефіцієнтів пониження до суми перевищення понад максимальний розмір, а оскільки він не належить до категорії осіб, указаних у пункті 2 Постанови №1778, то підстав не застосовувати понижуючі коефіцієнти немає (а.с.20).

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Преамбулою Закону №2262-ХІІ визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Поряд з тим статтею 30 Закону №4695-ІХ установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, ;Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 30 Закону №4695-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1778, яка застосовується з 01 січня 2026 року, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, ;Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

У пункті 2 Постанови №1778 обумовлено, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

Отже, положеннями статті 30 Закону №4695-IX та Постанови №1778 запроваджено застосування у 2026 році до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, коефіцієнтів зменшення пенсії. Вказані положення законодавства розповсюджуються і на пенсії, призначені за Законом №2262-ХІІ, та ними фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №2262-ХІІ, який є спеціальним у регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.

Суд повторює, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, можлива лише у випадку внесення відповідних змін до цього Закону. Інші нормативно-правові акти застосовуються лише у випадку їх прийняття відповідно до законів, що регулюють спірні правовідносини, на що прямо вказує частина третя статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

Воднораз змін до Закону №2262-ХІІ стосовно застосування коефіцієнтів зменшення пенсії з 01 січня 2026 року законодавцем внесено не було.

Тож Закон №4695-IX не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 серпня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Так у рішеннях від 09 лютого 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Також необхідно зауважити, що Закон №2262-ХІ не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, від 20 лютого 2022 року у справі №340/2476/21, від 25 лютого 2022 року у справі №580/3451/21, від 30 серпня 2022 року у справі №440/994/20, від 17 березня 2023 року у справі №340/3144/21 та ін. Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року №4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Перерахунок пенсії позивача був проведений з 01 січня 2026 року не відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ (тобто не у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, чи наданням передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиттям на державному рівні заходів, спрямованих на соціальний захист), а здійснений виключно з метою реалізації приписів статті 30 Закону №4695-IX та Постанови №1778.

Верховний Суд неодноразово вказував, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі №340/507/22).

Отже, оскільки Законом №2262-ХІІ та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону №№4695-IX та Постанови №1778, якими змінюються умови та/ чи норми пенсійного забезпечення.

Подібна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2025 року у справі №120/1081/25 у схожих правовідносинах, пов`язаних із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно зі статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX Про Державний бюджет України на 2025 рік та прийнятою на його виконання Кабінетом Міністрів України постановою від 03 січня 2025 року №1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778.

Суд також зазначає, що за приписами статті 64 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону України від 15 лютого 2022 року №2040-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства, застосовується з 01 березня 2022 року) у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №236, відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підпункт 1 пункту 2 Постанови №236 визначає, що з 01 березня 2026 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., №26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. №209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році (Офіційний вісник України, 2025 р., № 25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 3 Постанови №236 розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік і постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану(Офіційний вісник України, 2026 р., №6, ст. 525).

Як встановлено судом, відповідач визначив суму підвищення (індексації) з 01 березня 2026 року - 2303,37 грн та загальний розмір пенсії (з надбавками) становить 30349,03 грн, однак пенсію фактично продовжує виплачувати ОСОБА_1 у розмірі, встановленому з 01 січня 2026 року з урахуванням Постанови №1778, тобто 26663,11 грн (а.с.30).

Суд уже надав оцінку протиправності обмеження пенсії та застосування понижуючих коефіцієнтів у спірних правовідносинах з 01 січня 2026 року. Положення Постанови №236, які не відповідають акту вищої юридичної сили, - у цьому разі Закону №2262-ХІІ - не підлягають застосуванню при перерахунку пенсій з 01 березня 2026 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778, як з 01 січня 2026 року, так і з 01 березня 2026 року після проведення перерахунку пенсії у зв`язку з індексацією згідно з Постановою №236.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України позов належить задовольнити повністю у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати позивачу пенсії з 01 січня 2026 року із застосуванням коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, та щодо невиплати з 01 березня 2026 року підвищення (індексації), передбаченої Постановою №236, та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених Постановою №1778, а з 01 березня 2026 року також з урахуванням підвищення (індексації), передбаченого Постановою №236.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року пенсії із застосуванням коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, та щодо невиплати з 01 березня 2026 року підвищення (індексації), передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2026 році.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2026 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану, а з 01 січня 2026 року також з урахуванням підвищення (індексації), передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2026 році.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В.Каленюк