Ухвала суду № 137502049, 11.06.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 2-1-36/2009

н/п6/490/13/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Гуденко О.А., при секретарі - Романовій К.Т., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв заяву Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором та скаргу ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1-36/2009,-

ВСТАНОВИВ:

11.11.2025 року начальником Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Майбородою І.А. подано до суду заяву, в якій просив видати дублікат виконавчого листа №2-1-36, виданого 29.10.2009 року Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ" Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн.

Заяву обгрунтовує тим, що на виконанні у Луганському відділі державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1-36/2009 виданого 29.10.2009 року Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн. 09.09.2010 державним виконавцем, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 21324135). Проте, матеріали виконавчих проваджень в паперовому вигляді залишилися в місці розташування відділу за юридичною адресою у м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також слід зазначити, що виконавче провадження АСВП №21324135 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа вважається втраченим. Представник ДВС зазначає, що відповідно до розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) втрачене виконавче провадження або його матеріали підлягають відновленню за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачою дубліката виконавчого документа. Також зазначає, що станом на сьогоднішній день вищезазначене виконавче провадження відкрите, жодної постанови щодо завершення виконавчого провадження не виносилось. Відповідно до вимог чинного законодавства строк пред`явлення виконавчого документа до виконання по виконавчому провадженню АСВП 21324135 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1-36 виданого 29.10.2009 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн не пропущено.

За такого, посилаючись на положення пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», а також правові висновки Верховного Суду щодо можливості видачі дубліката виконавчого документа у разі його втрати за умови дотримання строку пред`явлення до виконання, заявник просить суд видати дублікат виконавчого листа № 2-1-36 виданого 29.10.2009 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн.

21.11.2025 року ОСОБА_3 в особі свого представника - адвоката Лазаренка Р.М. звернулася до суду із заявою (скаргою), в якій просила: визнати протиправною та скасувати постанову, винесену державним виконавцем Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області СМУМЮ про відкриття виконавчого провадження №21324135 з виконання виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року та визнати вказаний виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

В обгрунтування заяви ОСОБА_2 вказала наступне.

Щодо протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотиви заміни боржника з нього на неї у виконавчому провадженні № 21324135 їй не відомі. Про факт відкриття Луганським відділом державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого провадження № 21324135 їй, як зміненому боржнику, стало відомо від банку 11 листопада 2025 року, з дня блокування її пенсійної картки.

Заявниця зазначає, що на території Луганського району Луганської області ОСОБА_1 майна не мав і ніколи не проживав, до дня смерті його зареєстрованим місцем проживання була адреса: АДРЕСА_1 .

Отже, заявниця зазначає, що нез`ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов`язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця суб`єкта владних повноважень.

При цьому, ОСОБА_2 стверджує, що у спростування вищевикладених доводів орган примусового виконання зобов`язаний надати докази, що на день відкриття виконавчого провадження боржник ОСОБА_1 мав майно або проживав на території Луганського району Луганської області, інакше оскаржуване рішення є протиправним

Щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_2 стверджує, що за життя ОСОБА_1 не укладав будь яких інших кредитних договорів, окрім договору № 26-СК від 03 вересня 2003 року, але ж з огляду на факт постановлення судом рішення у справі 2-1-36/2009, а також факт наявності іншого рішення цього ж суду у справі № 490/1517/14-ц за тим самим кредитним договором, ураховуючи тотожність позовних вимог у вказаних справах, логічним є висновок, що кредитор двічі звертався до суду з аналогічним позовом й з тих самих підстав, при чому позов у справі № 490/1517/14-ц був поданий 27 січня 2014 року безпосередньо ТОВ «Кредитні ініціативи», право вимоги якому було відступлене від ПАТ «Промінвестбанк» 17 грудня 2012 року. Виходячи з того, що рішення суду у справі 490/1517/14-ц було постановлене пізніше ніж рішення суду у справі № 2-1-36/2009, слід керуватися принципом переваги останнього рішення суду щодо того ж самого спору над попереднім рішенням суду, тобто пріоритетом того рішення суду, яке поглинає вимоги кредитора за найбільший час, зокрема вимоги заявлені у справі № 2-1-36/2009. Інший підхід у вирішенні спору призведе до подвійного стягнення з боржника за одним і тим самим борговим зобов`язанням, що є недопустимим порушенням прав боржника.

До того ж, заявниця зазначає, що слід враховувати ознаки зловживання правом з боку кредитора, коли новий кредитор ТОВ «Кредитні ініціативи» позивач у справі 490/1517/14-ц не повідомив суд про попереднє стягнення того ж самого кредитного зобов`язання за той самий період, який вже був стягнутий за позовом у справі № 2-1-36/2009, що призвело до повторного розгляду судом аналогічного позову в частині стягнення з боргу з позичальника - ОСОБА_1 .

Заявниця вважає, що у цій частині слід зазначити, що звертаючись до суду у справі 490/1517/14-ц новий кредитор ТОВ «Кредитні ініціативи» не міг не знати про виконавчий лист у справі № 2-1-36/2009, який на той час вже був пред`явлений до примусового виконання первісним кредитором ПАТ «Промінвестбанк» до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, постановою якого № 18677759 від 23 липня 2010 року був накладений арешт на 14 частку квартири АДРЕСА_2 належної на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , чинність якого було припинено рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 10 квітня 2024 року у справі № 490/11462/23 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про зняття арешту зі спадкового майна.

За таких обставин, сам по собі факт наявності виконавчого провадження, з виконання виконавчого листа № 2-1-36/2009, який втрачений, не може бути правовою підставою для збільшення прав кредитора на примусове задоволення його вимог за кредитним договором № 26-СК від 03 вересня 2003 року шляхом видачі дублікату втраченого виконавчого листа у справі № 2-1-36/2009, тоді як кредитор вже здійснив право на примусове стягнення у справі № 490/11462/23.

В іншому випадку суд допустить одночасне стягнення за двома виконавчими листами виданими у справах № 2-1-36/2009 та № 490/1517/14 за одним і тим самим кредитним зобов`язанням.

З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просить: зупинити виконання за виконавчим листом № 2-1-36/2009 від 29 жовтня 2009 року виданого Центральним районним судом м. Миколаєва; визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження № 21324135 з виконання виконавчого листа№ 2-1-36/2009 від 29 жовтня 2009 року виданого Центральним районним судом м. Миколаєва; визнати виконавчий лист № 2-1-36/2009 від 29 жовтня 2009 року виданий Центральним районним судом м. Миколаєва у справі за позовом ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі ЗАТ «Промінвестбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню.

22.12.2025 року від представниці Луганського ВДВС у Луганському районі Луганської області СМУМЮ - Майбороди І.А. надійшов відзив на заяву (скаргу), в якому зазначила, що на теперішній час Луганській відділ ДВС у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснює свою роботу у дистанційному режимі. У зв`язку з тим, що на території Луганської області, зокрема, в м. Сіверськодонецьку, на цей час відбуваються активні бойові дії та матеріали виконавчого провадження залишилися за місцем попередньої реєстрації відділу, а саме: АДРЕСА_3 , на теперішній час представники відділу не мають доступу до матеріалів виконавчих проваджень, а тому інформація надається згідно відомостей АСВП. Відтак повідомляє, що 09.09.2010 року на адресу Артемівського відділу ДВС міста Луганська ГТУЮ у Луганській області надійшов для примусового виконання від стягувача за виконавчим документом ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" виконавчий лист № 2-1-36, що виданий 29.10.2009 р. Центральним районним судом м. Миколаєва (дата набрання законної сили 16.09.2009 р.), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн. Боржником за виконавчим документом визначено ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_4 , "ЛЕО" (згідно відомостей АСВП). Зазначає, що згідно ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. З урахуванням того, що адреса боржника, а саме м. Луганськ, кв. Гаєвого,35а, "ЛЕО", підпадала під юристикцію Артемівського відділу ДВС міста Луганська ГТУЮ у Луганській області, державним виконавцем 09.09.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21324135. Через факт того, що станом на сьогоднішній день у представника відділу немає доступу до матеріалів виконавчого провадження, можливо припустити, що адреса м. Луганськ, кв. Гаєвого,35а, "ЛЕО" могла бути зазначена у виконавчому документі як така, що є місцем тимчасової реєстрації ОСОБА_1 . Можливо на той момент боржник був працівником ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», адресою якого на той час була АДРЕСА_4 , а тому дана адреса була зазначена адресою боржника.

Представниця ДВС також звертає увагу суду на те, що при допущенні обох припущень норми ЗУ «Про виконавче провадження» не порушено. Тобто будь-то АДРЕСА_4 а адресою проживання, перебування, роботи боржника, при винесенні державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження № 21324135 норми законодавства дотримані, а тому доводи про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною, вважає недоцільними.

Також, звертає увагу суду на те, що 18.11.2024 року на адресу відділу надійшов відзив ОСОБА_2 на заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» про заміну сторони виконавчого провадження №21324135 в рамках справи № 2-1-36/2009, а тому боржниця не може стверджувати про те, що не знала про факт існування заборгованості ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк", та загалом про існування справи щодо заміни сторони у виконавчому провадженні.

Щодо правомірності заміни стягувача та боржника у виконавчому провадженні представниця ДВС зазначає, що 31.10.2025 року до відділу надійшла заява ТОВ "Кредитні Ініціативи" про заміну сторін у виконавчому провадженні № 21324135 з наданням ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.09.2025 року, котра набрала законної сили 07.10.2025 року, по справі № 2-1-36/2009 про задоволення заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про заміну сторони стягувача та боржника у виконавчому проваджені №21324135, відкритому на виконання виконавчого листа у справі № 2-1-36/2009, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 29.10.2009 року. 31.10.2025 року, керуючись абзацом 1 ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про заміну боржника у виконавчому провадженні № 21324135 та заміну стягувача на підставі згаданої ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.09.2025 року, котра набрала законної сили 07.10.2025 року, по справі № 2-1- 36/2009 про заміну сторін у ВП № 21324135. Повідомляє, що станом на сьогоднішній день виконавче провадження № 21324135 є відкритим. Сума боргу за виконавчим документом, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не сплачено.

За такого, враховуючи вищевказане сторона ДВС просить суд відмовити у задоволенні заяви боржника про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі № 2-1-36/2009 у повному обсязі.

Ухвалою судді Черенкової Н.П. від 05.01.2026 року об`єднано в одне провадження заяву Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором та матеріали скарги ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1-36/2009.

Присвоєно об`єднаним заявам у справі №2-1-36/2009, номер провадження 6/490/295/2024.

Розпорядженням №45 від 03.02.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя №101/0/15-26 від 22 січня 2026 року "Про звільнення ОСОБА_4 з посади судді Центрального районного суду м.Миколаєва у зв`язку з поданням заяви про відставку", наказу голови Центрального районного суду м.Миколаєва №4-0с/тр від 22 січня 2026 року про відрахування зі штату суду судді Черенкової Н.П.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2026 року головуючим суддею визначено Гуденко О.А.

Ухвалою судді Гуденко О.А. від 20.03.2026 року прийняти до провадження вказану справу.

Сторони до судового засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

ОСОБА_2 надала заяву, в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності, заявлені нею вимоги підтримує в повному обсязі, у задоволенні заяви відділу ДВС про видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.06.2009 року у справі №2-1-36/2009 ухвалено наступне:

1. Позов відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» до закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання договору поруки припиненим з 24.02.2005 року задовольнити.

2. Договір поруки № 26/1-СК від 03.09.2003 року, укладений між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення промінвестбанку в м. Миколаїв», відкритим акціонерним товариством енергопостачальною компанією «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 припинити з 24.02.2005 року.

3. Позов закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення промінвестбанку в м. Миколаїв» до ОСОБА_1 , відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі філії «Відділення промінвестбанку в м. Миколаїв» 82262,43 грн., судові витрати в сумі 853,00 грн., а всього 83115,43 грн.

5. У задоволенні вимог закритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» B особі філії «Відділення промінвестбанку B м. Миколаїв» до відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити..

29.10.2009 року, на виконання вищевказаного рішення, Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1

01.04.2010 року Центральним відділом ДВС у м.Миколаєві на підставі вищевказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №18677759.

22.07.2010 року вказане виконавче провадження завершено на підставіп.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції що діяла до 02.06.2016 р.

Вказане підтверджується листами Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) від 02.01.2024 р. №126 та від 22.02.2024 р. №27973 (а.с.33, 35).

09.09.2010 року Артемівський відділ державної виконавчої служби м. Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Луганський відділ державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі отриманого виконавчого листа № 2-1-36/2009 від 29.10.2009 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21324135.

Постановою заступника начальника відділу Луганського відділу ДВС у Луганському районі Луганської області Східного МУМЮ від 02.07.2024 року, у зв`язку з реорганізацією відділів, передано виконавчий лист №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року Луганському відділу ДВС у Луганському районі Луганської області Східного МУМЮ.

Постановою заступника начальника відділу Луганського відділу ДВС у Луганському районі Луганської області Східного МУМЮ від 02.07.2024 року прийнято виконавче провадження №21324135 з примусового виконання виконавчого листа №2-1-36 від 29.10.2009 року.

Згідно інформації з АСВП виконавче провадження №21324135 перебуває у стані «Відкрито».

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.09.2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про заміну сторони стягувача та боржника у виконавчому проваджені №21324135, відкритому на виконання виконавчого листа у справі № 2-1-36/2009, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва 29.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором задоволено. Постановлено замінити стягувача - ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (ЄДРПОУ 000390002) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253) у виконавчому проваджені №21324135 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого 29.10.2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 (заборгованості за кредитним договором №26-СК від 03.09.2003 року у сумі 83115,43 грн; замінити боржника ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №1039) на його спадкоємицю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 у виконавчому провадження №21324135 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого 29.10.2009 року щодо стягнення з ОСОБА_1 (заборгованості за кредитним договором №26-СК від 03.09.2003 року у сумі 83115,43 грн).

Вказана ухвала набрала законної сили 07.10.2025 року.

Щодо скарги на дії ДВС та визнання протиправною та скасування постанови про відкриття провадження.

ОСОБА_2 , зазначаючи про протиправність дій Луганського відділу ДВС у Луганському районі Луганської області Східного МУМЮ при відкритті провадження №21324135 посилалася на те, що боржник ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та правонаступницею якого вона є, ніколи не проживав та не був зареєстрований на території Луганської області, а тому в даному випадку державним виконавцем порушено порядок відкриття виконавчого провадження.

Щодо вказаних тверджень суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість виконання рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як встановлено судом вище, 01.04.2010 року Центральним відділом ДВС у м.Миколаєві відкрито виконавче провадження №18677759 на підставі виконавчого листа, виданого 29.10.2009 року на виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.06.2009 року у справі №2-1-36/2009.

22.07.2010 року вказане виконавче провадження завершено на підставі п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV в редакції що діяла до 02.06.2016 р.

За нормами п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону №606-XIV (який діяв на момент завершення виконавчого провадження), підставою для закінчення виконавчого провадження було направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби» (наприклад, у зв`язку зі зміною місця проживання боржника або виявленням, що майно знаходиться в іншому регіоні).

В зв`язку із закінченням терміну архівного зберігання матеріали вказаного виконавчого провадження знищені, тому судом неможливо встановити точні підстави застосування державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві п.10 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV в редакції що діяла до 02.06.2016 р.

Тобто, встановити до якого відділу ДВС було направлено виконавчий лист та підстави його направлення (за місцем проживання чи за місцем роботи боржника) неможливо.

Однак, суд зазначає, що в порядку розгляду даної справи, судом досліджено матеріали цивільної справи №490/1517/14-ц, на яку посилається ОСОБА_2 в своїй заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та встановлено, що в матеріалах вказаної справи міститься копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , з якої вбачається, що останній станом на 2011 рік працював в ТОВ "Луганське енергетичне об`єднання».

Отже, твердження сторони Луганського відділу ДВС у Луганському районі Луганської області СМУМЮ про те, що 09.09.2010 року Артемівським відділом ДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області виконавче провадження № 21324135 відкрито за місцем роботи боржника суд вважає слушними.

Крім того, суд зазначає, що у 2010 році порядок відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, що надійшов з іншого органу ДВС, регулювався Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції від 21.04.1999, № 606-XIV) та «Інструкцією з організації примусового виконання рішень».

Згідно ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції від 21.04.1999, № 606-XIV) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.

Якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце проживання чи місцезнаходження боржника, місце його роботи або з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє чи його недостатньо, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до відділу Державної виконавчої служби за новим місцепроживанням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.

Якщо зволікання вчинення виконавчих дій створює загрозу невиконання рішення, державний виконавець має право вчиняти виконавчі дії на території, на яку не поширюються його функції, або передати виконавчий документ відповідному підрозділу Державної виконавчої служби в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

За статтею 24 вказаного вище Закону державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Аналогічні приписи має і Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 18.07.2005 № 74/5, яка діяла на момент відкриття провадження №21324135.

Отже, суд вважає, що державний виконавець Артемівського відділу ДВС м. Луганська ГТУЮ у Луганській області, правонаступником якого є Луганський відділ ДВС у Луганському районі Луганської області СМУМЮ, відкриваючи провадження №21324135 на підставі виконавчого листа, виданого 29.10.2009 року на виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 03.06.2009 року у справі №2-1-36/2009, діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до діючих на той момент норм законодавства.

За такого, суд вважає, що підстави визнання протиправною та скасування постанови про відкриття провадження №21324135 від 09.09.2010 році відсутні, а отже у задоволенні заяви ОСОБА_2 в цій частині слід відмовити.

Щодо визнання виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого 29.10.2009 року таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_2 підставою для визнання виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого 29.10.2009 року таким, що не підлягає виконанню вказала наявність рішення Центрального районного суду м.Миколаєва у справі №490/1517/14-ц за тим самим кредитним договором тобто з тим самим предметом позову та з тих самих підстав.

Щодо вказаних тверджень суд зазначає наступне.

Судом досліджено матеріали цивільної справи №490/1517/14-ц та встановлено наступне.

Заочним рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 20.05.2014 року Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за Кредитним договором № 26-Ск від 03 вересня 2003 року в загальній сумі 173 786 грн. 69 коп., з якої: заборгованість за кредитом 125 494 грн. 18 коп., заборгованість за відсотками - 34 607 грн. 69 коп., пеня 13 684 грн. 82 коп.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 04.03.2020 року вказане заочне рішення скасоване.

Рішенням Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.06.2020 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору № 26-СК від 03.09.2003р. в розмірі 173786,69 грн відмовлено.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 09.11.2020 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2020 року змінено в частині відмови у стягненні пені, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постановлено рішення суду в частині вирішення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення процентів скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_1 (проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21 Код ЄДРПОУ 35326253) проценти згідно з статтею 625 ЦК України у сумі 4 329 (чотири тисячі триста двадцять дев`ять), 75 дол. США.

19.03.2021 року на підставі вищевказаної постанови Центральним районним судом м.Миколаєва видано виконавчий лист №490/1517/14-ц.

03.03.2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Химичем О.М., на підставі вищевказаного виконавчого листа, відкрито виконавче провадження №71194205.

15.09.2023 року приватним виконавцем Химичем О.М. винесено постанов про закінчення виконавчого провадження №71194205 в зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 19.02.2024 року замінено сторону боржника у виконавчому листі № 490/1517/14-ц виданому 19.03.2021 року ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15.07.2024 року ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 лютого 2024 року скасувано та ухвалено нове судове рішення. Постановлено відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про заміну боржника у виконавчому листі №490/1517/14-ц, виданому 19 березня 2021 року Центральним районним судом м. Миколаєва.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі «Горнсбі проти Греції»).

Згідно з ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Частиною 2 статті 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов`язку повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.

Отже, у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Під припиненням зобов`язання розуміється погашення прав та обов`язків сторін, що складають його зміст. Це означає, що кредитор і боржник більше не пов`язані правами та обов`язками.

Так, ОСОБА_2 ,. стверджуючи про наявність підстав визнання виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року таким, що не підлягає виконанню, посилалася на подвійне стягнення з ОСОБА_1 , правонаступницею якого вона є, заборгованості за одним і тим самим кредитним договором, а саме в справах №490/1517/14-ц та №2-1-36/2009.

Однак, як встановлено судом вище у справі №490/1517/14-ц з ОСОБА_1 стягнуто проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, згідно зі статтею 625 ЦК України у сумі 4 329,75 дол. США, а у справі №2-1-36/2009 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за Кредитним договором №26-СК від 03.09.2003 року станом на 04.04.2007 року у сумі 83115,43 грн.

Тобто, в даному випадку відсутня тотожність предмету позову та підстави стягнення заборгованостей, а тому відсутнє подвійне стягнення з ОСОБА_1 .

Відтак, враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інших, передбачених частиною 2 статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суду не надано та судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 в частині визнання виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року таким, що не підлягає виконанню, слід відмовити.

Щодо видачі дублікату виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно чинного законодавства, дублікатом виконавчого листа є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 2-1081/2009, у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження № 61 - 18169св18) зроблено висновок, що «при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили; перевірити чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин; чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання; обставин втрати виконавчого документа, коли було виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується.

Під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого документа суд зобов`язаний з`ясувати, чи є він чинним та чи не було його скасовано, або чи виконано рішення повністю або частково, та чи не призведе видача дубліката виконавчого документа до отримання стягувачем неналежного стягнення; також суд має встановити, за яких обставин та ким втрачено виконавчий документ. Якщо виконавчий документ був втрачений при пересилці, до заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документу повинно бути додано довідки органів зв`язку або державного виконавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 474/783/17 (провадження № 61-29св17), від 10.10.2018 у справі № 2-504/11 (провадження № 61-41846св18), від 22.10.2018 у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 03.06.2020 у справі № 2-461/09 (провадження № 61-2812св19).

Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.

Як стверджує представник Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріали виконавчих проваджень в паперовому вигляді залишилися в місці розташування відділу за юридичною адресою у м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якому органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На підтвердження втрати державним виконавцем надано лист слідчого управління ГУНП в Луганській області від 13.07.2022 року №2132/111/18-2022, яким слідчим Прокопюком О. повідомлено начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про те, що 13.07.2022 року ним, за дорученням начальника відділу СУ ГУНП в Луганській області майора поліції Калюжного С.В. розпочато проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні 12022130000000090 від 13.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 341 КК України, а саме: до ЧЧ ГУНП в Луганській області надійшла заява начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Т. Філатової за фактом захоплення з 24.02.2022 військовослужбовцями російської федерації та підконтрольних рф збройних формувань приміщень відділів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на території Луганської області із майном, матеріалами діловодства та архівами відділів (ІТС ІПНП № 2814 від 12.07.2022).

Суд зазначає, що загальновідомим є факт окупації російською федерацією міста Сєвєродонецька в Луганській області та ведення на цій території бойових дій, а тому, враховуючи знаходження матеріалів виконавчих проваджень на даній території, суд вважає факт втрати виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року підтвердженим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року (справа 2-836/11) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Матеріалами справи встановлено, що виконавче провадження №21324135, яке відкрито 09.09.2010 року на підставі виконавчого листа №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року, який втрачено, станом на дату розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа, відкрито, а отже, в даному випадку відсутня необхідність у визначенні строку для пред`явлення виконавчого документа та його спливу, оскільки даний виконавчий документ пред`явлено та по ньому ведуться виконавчі дії.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційний суд України зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 11.03.2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Крім того, обов`язкове виконання рішення суду покладається також Конвенцією про захист прав та свобод людини, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 17.07.1997 р. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Зазначене конституційне положення кореспондується з частиною першою статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З урахуванням наведеного, оскільки факт втрати оригіналу виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого Центральним районним судом м.Миколаєва 29.10.2009 року, знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду заяви, а строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплинув в силу положень п.п.4 п. 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви представника Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та видачу дублікату виконавчого листа.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 354, ч. 2 ст. 432, п. 17.4. Перехідних Положень розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №2-1-36/2009 - відмовити.

Заяву Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №2-1-36/2009 від 29.10.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Видати Луганському відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 44532376) дублікат виконавчого листа №2-1-36/2009, виданого 29.10.2009 року Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість у сумі 83115,43 грн.

Дублікат виконавчого листа № 2-1-36 виданого 29.10.2009 Центральним районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ "АКБ "Промінвестбанк" боргу у сумі 83115,43 грн. - направити на адресу Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - 52204, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Жовті Води, бульвар Свободи, будинок 39, а/с 39

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гуденко О.А.