Рішення № 137501843, 11.06.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/2406/26

Провадження № 2/484/1820/26

Рішення

іменем України

(заочне)

11.06.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А

за участю секретаря судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

в квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" (далі ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року (далі - кредитний договір) в сумі 128990,18 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 30.03.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на умовах строковості, зворотності, платності. 28.11.2025 на підставі договору факторингу № 28-11/25/Л укладеного між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" та реєстру прав вимоги від 28.11.2025 право вимоги за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року перейшло до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС". За таких обставин позивач просить стягнути на його користь з відповідача зазначену суму кредитної заборгованості. Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в тому числі витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 25 000 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Представник позивача у позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачу було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами та запропоновано подати відзив і докази, однак у визначений судом строк такі документи суду не подані. Судові повідомлення та документи відповідачу надсилалися за адресою зареєстрованого її місця проживання.

Відповідач правом на подання відзиву не скористалася, будь-яких інших клопотань від неї до суду не надходило.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 30.03.2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого товариство надало кредит у розмірі 27000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

28.11.2025 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" укладено договір факторингу № 28-11/25/Л, та у відповідності до умов якого з урахуванням Реєстру прав вимоги від 28.11.2025 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" відступило ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" право вимоги до ОСОБА_1 коштів за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року, право на одержання яких належить ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", а ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право вимоги грошових коштів до відповідача у розмірі 128990 грн. 18 коп..

Відповідно до договору факторингу разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка перейшла до ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС".

Як вбачається з розрахунків заборгованості за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість по кредиту у розмірі 128990 грн. 18 коп., з яких: 26999 грн. 99 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 58736 грн. 21 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 29753 грн. 98 коп. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 13500 грн. 00 грн. - заборгованості за пенею (штрафами).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем).

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконує в повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 115490,18 грн., яка складається із: 26999 грн. 99 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 58736 грн. 21 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 29753 грн. 98 коп. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Що стосується нарахування позивачем пені в розмірі 13500,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX танабрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено пеню (штраф) за порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року в розмірі 13500,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року в розмірі 115490,18 грн., яка складається із: 26999 грн. 99 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 58736 грн. 21 коп. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 29753 грн. 98 коп. - заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ "Споживчий центр" до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" було сплачено 2662 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №0639100033 від 22.04.2026 року.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено на 89,53%, тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2383 грн. 65 коп.

Крім того, за змістом ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" і адвокатський об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 145 від 02.03.2026 року та витяг з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року.

Враховуючи вищевикладене, часткове задоволення судом позову на 89,53%, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 25 000 грн. слід зменшити до 5000 грн., оскільки надання усної консультації з вивченням документів, письмове вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики, має входити до послуги зі складання позовної заяви, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4476,50 грн. відповідно до розміру задоволених позовних вимог, що складає 89,53% від зменшених судом витрат з 2500,00 грн. до 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279, 280, 283 ЦПК України

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", заборгованість за договором №5423276 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 30.03.2025 року в сумі 115490 (сто п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто) гривень 18 копійок, з яких: 26999,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 88490,19 грн. - заборгованість за відсотками.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2383 грн. 65 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4476,50 грн., а всього 6860 (шість тисяч вісімсот шістдесят) гривні 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження за адресою: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя: