Ухвала суду № 137501093, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/13207/25

Провадження № 2-с/127/144/26

УХВАЛА

18 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 19 травня 2025 року по цивільній справі №127/13207/25,

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/13207/25 видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії гарячої води та абонентське обслуговування за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року у розмірі 13651 грн, а також втрат від інфляції у розмірі 1149,22 грн та 2% річних у розмірі 261,92 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн в рівних частках.

16 червня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Якименком Олексієм Олексійовичем, про скасування судового наказу, мотивована тим, що заявниця не має жодного відношення до квартири АДРЕСА_1 , оскільки не є власник чи співвласником та не є учасником будь-яких договорів з заявником. Крім того, у квартирі АДРЕСА_1 , відсутнє централізоване постачання теплової енергії та гарячої води ще 2006 року у встановленому законом порядку квартира від`єднана від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП. До того ж, заявником надано недостовірну інформацію щодо боржника, так як судовим наказом стягнуто борг з ОСОБА_3 , у той час як заявник має по батькові - ОСОБА_4 .

Отже, заявницею оспорюється правомірність та обґрунтованість нарахування та стягнення з неї заборгованості, а тому просить скасувати виданий судовий наказ.

Разом з тим, заявниця просила поновити строк для подання заяви на скасування судового наказу вказуючи, що про наявність судового наказу заявниці стало відомо після того як її банківські рахунки було заблоковано 03.06.2026 та 0.06.2026 стягнуто грошові кошти з її банківських рахунків на підставі постанови у межах виконавчого провадження з виконання судового наказу. До того часу заявниці не було відомо ні про наявність судового наказу, ні про відкриття виконавчого провадження, копію судового наказу та додані до нього документи поштою не отримувала. Лише 05.06.2026 після звернення до держаного виконавця було отримано копію судового наказу від 19.05.2025.

Вивчивши подану заяву та матеріали зазначеної вище цивільної справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Як слідує з матеріалів справи, копію судового наказу разом із копією заяви з додатками було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу зареєстрованого місця проживання боржника, однак поштове відправлення було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суд без вручення адресату. При цьому, жодних підтверджень щодо отримання боржниками судового наказучи ознайомлення з ним матеріали справи не містять.

Згідно ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи доводи заявника, суд вважає, що наведені у заяві обставини є поважною причиною, яка перешкоджала заявнику у строк встановлений статтею 170 ЦПК України звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу, а тому такий строк підлягає поновленню.

Крім того, із поданої заяви убачається, що заявницею оспорюється правомірність підстав нарахування та стягнення з неї заборгованості за спожиті послуги централізованого теплопостачання, оскільки на його думку не убачається безспірності стягнення по виниклій заборгованості. Даний спір може бути розглянутий у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову та дослідження усіх обставин, у тому числі, на які посилається заявник.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що є всі підстави для скасування судового наказу, оскільки в даних правовідносинах існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

Щодо вимог про стягнення судових витрат, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом положень частин 1, 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Керуючись положеннями статті 137 ЦПК України, суд першої інстанції вірно врахував, що нормами Цивільного процесуального кодексу України визначена можливість відшкодування витрат на правничу допомогу лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження такі судові витрати не відшкодовуються, і судовий збір, сплачений у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який подав заяву про видачу судового наказу, при задоволенні такої заяви.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій прийнято оскаржуване судове рішення, розглянута судом у наказному провадженні.

При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина 2 статті 42 ЦПК України).

Порядок розгляду справ у наказному провадженні визначений розділом ІІ (статті 160-173) Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами статті 164 ЦПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом (ч. 1). У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2).

Згідно частини 3 статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

З огляду на викладене відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, у справах наказного провадження судові витрати не відшкодовуються.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у стягненні судових витрат, понесених боржником при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити.

Крім того, зважаючи на відсутність клопотання боржника про поворот виконання та будь-яких доказів щодо здійснення стягнення на підставі цього судового наказу, тому питання про поворот виконання судового наказу суд не вирішує.

Керуючись ст. 164, 170, 171 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу задовольнити частково.

Скасувати судовий наказ, виданий 19 травня 2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/13207/25 за заявою Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» про солідарне стягнення в порядку наказного провадження з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії гарячої води та абонентське обслуговування за період з листопада 2023 року по лютий 2025 року у розмірі 13651 грн, а також втрат від інфляції у розмірі 1149,22 грн та 2% річних у розмірі 261,92 грн та судового збору у розмірі 302,80 грн в рівних частках.

Роз`яснити Комунальному підприємству Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» його право на звернення до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

У стягненні з Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судових витрат відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна