Рішення № 137501000, 18.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16649/25

Провадження № 2/127/3344/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Федчишена С.А., при секретарі Підвисоцькій О.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача-2 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 ОСОБА_3 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.06.2023 приблизно о 16 год. 53 хв. ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія категорії «В», керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в напрямку вулиці Гніванське шосе, по лівій смузі проїзної частини вул. Юзвинської у м. Вінниці, проявивши злочинну недбалість до забезпечення встановлених вимог безпеки дорожнього руху та дорожньої обстановки, не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, внаслідок чого сталася ДТП за участю автомобіля «BMW іХ3». 13.03.2025 вироком Вінницького міського суду Вінницької області визнано винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки та з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. В результаті ДТП отримав пошкодження автомобіль марки «BMW іХ3», д.н.з. НОМЕР_2 , чим було заподіяно майновий збиток позивачці в розмірі 612 886,13 грн. ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» в межах ліміту страхової суми здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 160 000,00 грн. Оскільки на момент пошкодження належного позивачці автомобіля, відповідачу ОСОБА_4 виповнилося 17 років, він був неповнолітньою особою, тому на відповідача ОСОБА_5 покладається додатковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду в разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування матеріальної шкоди, завданої неповнолітнім внаслідок ДТП. Враховуючи, що фактичний розмір шкоди значно перевищує розмір страхової суми за договором обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просила суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 452 886,13 грн. в рахунок відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди внаслідок пошкодження належного їй автомобіля марки «BMW іХ3», д.н.з. НОМЕР_2 , та сумою страхового відшкодування.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

29.10.2025 від відповідача-2 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просив суд відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у повному обсязі. Відзив мотивований тим, що хоч ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП було 17 років, проте на час звернення до суду з позовом йому виповнилося 19 років, він має постійний дохід та несе повну матеріальну відповідальність за своїми зобов`язаннями. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_5 не є особою, яка відповідає за зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяну його сином ОСОБА_4 , який на даний час є повнолітньою особою та має здатність своїми діями набувати, здійснювати цивільні права, створювати та виконувати обов`язки, а також нести за них відповідальність. Будь - яких дій, які б привели до неправомірного заволодіння автомобілем його сином, ОСОБА_5 не скоював, тому він не може відповідати за шкоду, яка була заподіяна позивачу діями відповідача-2.

Ухвалою суду від 28.01.2026 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан».

Ухвалою суду від 31.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач-1 в судові засідання жодного разу не з`явився, про судові засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток на зареєстровану адресу проживання.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_5 шкоди, заподіяної його сином ОСОБА_4 , який на даний час є повнолітньою особою та має здатність своїми діями набувати, здійснювати цивільні права, створювати та виконувати обов`язки, а також нести за них відповідальність.

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача-2, дослідивши подані сторонами письмові докази по справі, проаналізувавши норми діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12,13,81,89 ЦПК України передбачено: суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що згідно з Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Skoda OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 , на праві власності належить ОСОБА_5 . (а.с. 29)

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль BMW iX3 д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_3 . (а.с. 41)

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого записано: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , про що зроблено відповідний актовий запис №9, що підтверджується Свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_3 , виданого 29.06.2006 Селищенською сільською радою Літинського району Вінницької області. (а.с.31)

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13.03.2025 по справі №127/9463/24, визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді пробаційного нагляду строком на 2 роки та з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. (а.с. 17-28)

В силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наявність вини у діях ОСОБА_4 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Згідно з Відповіддю на адвокатський запит Вих. №240000944217 від 09.05.2025, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» повідомила, що цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу SKODA OCTAVIA А7 реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 25.06.2023 забезпечена в ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-214508229. За Договором страхування страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн. (а.с. 61)

01.05.2025 ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» здійснила виплату в розмірі 160 000,00 грн. - відшкодування страхового акту №240000944217-1 від 01.05.2025 ОСОБА_3 (а.с. 63)

Відповідно до висновку експертного дослідження №СЕ-19/102-23/13228-АВ від 31.07.2023, вартість матеріального збитку завданого транспортному засобу BMW iX3 д.н.з. НОМЕР_2 , складає 612 886,13 грн. (а.с. 46-59)

Між сторонами склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Так, статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст. 1178 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Згідно з ч.2 вказаної норми Закону у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що діяльність, пов`язана з експлуатацією транспортного засобу, є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п.2 ст.1187 ЦК України відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" слідує, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи шкода, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина у заподіянні шкоди.

Диспозиція наведених норм покладає на позивача обов`язок доказати факт заподіяння шкоди відповідачем та її розмір.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України № 6-183цс14 від 03 грудня 2014 року.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті рекомендується судам, при визначенні реальних збитків, які підлягають відшкодуванню, виходячи з положень п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, враховувати наступне: у випадках коли особа знищила транспортний засіб, чи призвела до такого стану, що він повністю втратив свою цінність і його вже не можна використовувати за прямим призначенням, розмір реальних збитків дорівнює вартості автомобіля на день учинення протиправних дій; у разі пошкодження внаслідок дій винної особи окремих деталей, вузлів, агрегатів транспортного засобу розмір реальних збитків необхідно визначати виходячи з вартості запасних частин і відновлювального ремонту.

Як вбачається зі змісту ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Враховуючи факт часткового відшкодування Позивачу ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» страхового відшкодування пошкоджень в розмірі 160 000,00 грн., невідшкодованою залишається завдана шкода, в розмірі 452 886,13 грн.

Відповідно до ч.3 ст.33 ЦК України неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Згідно з ст.1180 ЦК України шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи, яка набула повної цивільної дієздатності, майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Обов`язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття.

Станом на момент винесення рішення по справі ОСОБА_4 виповнилося 18 років.

За такого, суд не вбачає правових підстав для покладення цивільно-правової відповідальності щодо відшкодування матеріальної шкоди на відповідача ОСОБА_5 .

Отже, у зв`язку з викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.ст.11, 12, 13 ЦПК України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе задовольнити позов частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 4 528, 86 грн. покладається судом на відповідача-1.

Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи позивачем долучено Договір про надання правничої допомоги від 26.09.2023 (а.с. 64-65), замовлення №2 на надання правничої допомоги від 12.05.2025 (а.с. 66), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 67), ордер на надання правничої допомоги (а.с. 68).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи вищезазначене, на думку суду, вартість витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 20 000,00 грн. є вочевидь завищеною, що не відповідає критеріям розумності, співмірності, а тому підлягає зменшенню та стягненню у розмірі 10 000,00 грн., з урахуванням складності справи, наданих адвокатом послуг та витраченим часом.

Таким чином, на користь позивача з відповідача-1 підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273-274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 - 452 886 (чотириста п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 13 коп. - в рахунок відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 - 4 528 (чотири тисячі п`ятсот двадцять вісім) грн. 86 коп. судового збору та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.у відшкодування витрат на правову допомогу.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 18.06.2026.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_2

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ: 35417298

СУДДЯ: