Рішення № 137500924, 16.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 186/198/26

Провадження №2/149/823/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

представника відповідача - Виноградського А. П., приймає участь у режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Таліон Плюс» пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Короткий зміст заявлених вимог

Позов мотивований тим, що між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, які зобов`язався повернути, а також сплатити проценти. В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав та допустив заборгованість у загальному розмірі 30469,22грн, які позивач, набувши право вимоги, просить стягнути.

Рух справи та процесуальні дії

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 справу передано за підсудністю до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13.03.2026 відкрито спрощене провадження з викликом (повідомленням) сторін, задоволено клопотання позивача та витребувано докази. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Позиція учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав відзив, який надійшов до суду 13.05.2026, просив відмовити у задоволенні позову, як безпідставного. Так, позивачем не надано розрахунків заборгованості і документів касового обслуговування, отже не підтверджено надання відповідачеві і отримання ним кредитних коштів. Не доведено наявність заборгованості. Також в матеріалах справи відсутні докази укладення договору факторингу, який би підтверджував набуття позивачем права вимоги. Позивач безпідставно включив у розмір заборгованості неустойку, яка не підлягає стягненню. Відповідач заперечує проти розміру судових витрат, оскільки вартість наданих послуг, зазначених у позові порушує принцип розумності та є неспівмірним із складністю справи.

19.05.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, де зазначено, що при заповненні заявки на сайті відповідач вказав реквізити своєї платіжної картки, на яку були перераховані кредитні кошти. Договір між первісним кредитором та відповідачем укладений в електронній формі і сторони погодили обмін інформацією в електронному вигляді. Такі повідомлення були направлені також на адресу відповідача. Представник позивача зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом

10.02.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено кредитний договір 145411524 (далі - Договір) за умовами якого відповідач, шляхом перерахування коштів на платіжну картку, отримав кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 500 грн, дисконтний період протягом 10 днів, строком до 12.03.2030, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 357,70% річних, базовою процентною ставкою 0,98 % в день.

Перед отриманням кредиту оформлено заявку, де зазначені персональні відомості відповідача, номер банківської картки. Відповідач підписав одноразовим ідентифікатором паспорт кредиту.

Також 10.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 26.02.2025, 28.02.2025 сторони кредитного договору уклали додаткові угоди до нього, якими поступово збільшено суму кредиту до 9999,71 грн.

ТОВ «ПрофітГід» надано підтвердження про здійснення переказу грошових коштів у розмірі 500 грн 10.02.2025, 12.02.2025 100 грн, 100 грн, 13.02.2025 100 грн, 14.02.2025 1000 грн, 900 грн, 100 грн, 100 грн, 15.02.2025 100 грн, 100 грн, 16.02.2025 100 грн, 100 грн, 17.02.2025 100 грн, 18.02.2025 100 грн, 19.02.2025 1500 грн, 24.02.2025 1000 грн, 1000 грн, 1000 грн, 28.02.2025 1000 грн, 26.02.2025 1000 грн. Вказані обставини підтверджено також довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

На підставі договору факторингу № МВ-ТП/37 від 27.05.2025 позивач отримав право вимоги (прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому) до відповідача за кредитний договором, що підтверджується реєстром прав вимоги на суму 21456,31 грн за договором № 145411524 від 10.02.2025, де основний борг 9999,31 грн, проценти 6457,34 грн, неустойка 4999,66 грн.

Розрахунками заборгованості здійсненими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс» підтверджено, що станом на 17.10.2025 у відповідача наявна заборгованість у розмірі 35468,88 грн, з яких : тіло кредиту 9999,31 грн, проценти 20469,91 грн, неустойка 4999,66 грн.

При цьому листом від 18.10.2025 ТОВ «Таліон Плюс» повідомило відповідача про дострокове розірвання кредитного договору.

02.12.2024 між позивачем та АО "Ліга юридичних технологій та інновацій" укладено договір про надання правничої допомоги № 5 за умовами якого АБ прийняло на себе зобов`язання за винагороду надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів позивача по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за Договором укладеним з відповідачем, на виконання якого нараховано витрати у розмірі 5000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ст.ст. 1048, 1054 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, зокрема те, що відповідач уклавши кредитний договір, з додатковими угодами, отримав кредитні коштів, однак взяті на себе зобов`язання за Договором не виконав та допустив заборгованість у розмірі 30469,22 грн, з яких: тіло кредиту 9999,31 грн, проценти 20469,91 грн, що відповідає умовам Договору, а позивач набув право вимоги до відповідача, суд доходить висновку про задоволення позову.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про недоведеність позовних вимог, про не доведеність отримання кредиту, набуття позивачем права вимоги, оскільки ці доводи спростовані сукупністю досліджених судом доказів та встановленими обтавинами. Так, позивачем надано копії кредитного договору, договору факторингу, реєстр боржників, документи, що підтверджують перерахування коштів на зазначений відповідачем рахунок. Окрім цього сторони кредитного договору укладали численні додаткові угоди, де неодноразово узгоджувалися збільшення суми кредиту та умови його повернення.

Доводи представника відповідача про те, що позивач просить стягнути неустойку у розмірі 4999,66 грн є безпідставними, оскільки розмір кредитної заборгованості, яку просить стягнути позивач у даному позові складається із заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач та його представник не надали суду доказів належного виконання умов кредитного договору, погашення кредиту, не спростували правильність здійснених розрахунків заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі "East/WestAlianceLimited" проти України"), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на правничу допомогу - 5000 грн. Підстав для зменшення понесених витрат судом не встановлено, понесені витрати є обґрунтованими та співмірними із заявленими вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором №145411524 від 10.02.2025 у загальному розмірі 30469 (тридцять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» судові витрати в розмірі 7662,40 грн, з яких: 2662,40 грн - судовий збір; 5000 грн - витрати на професійну правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.06.2026.

Учасники справи:

Позивач: ТОВ "ФК "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. № 6, каб. № 13;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса по довідці ВПО : АДРЕСА_2 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК