Рішення № 137500919, 09.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 278/2967/25

Провадження №2/149/95/26

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Олійника І. В.,

за участі секретаря Янюк А. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Служба у справах дітей Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, орган опіки та піклування Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.

Короткий виклад позовних вимог

Позов мотивований тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2015 р.н. 05.07.2022 шлюб між сторонами розірвано рішенням суду, яким також визначено місце проживання дітей з батьком. З 2021 року відповідачка проживала окремо від дітей та жодного разу з ними не спілкувалася, хоча перешкод у цьому не було. Відповідачка не сплачує аліментів, внаслідок чого утворилася значна заборгованість. Відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки не спілкується з дітьми, не приймає участь їх у вихованні, не цікавиться здоров`ям, розвитком, жодного разу не з`являлася до школи, у якій вони навчаються. Враховуючи це, позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав стосовно обох дітей.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 19.06.2025 справу направлено за підсудністю до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 15.08.2025 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.12.2025 закрито підготовче провадження, залучено оргна опіки та піклування, призначено справу до судового розгляду.

Позиція сторін

Позивач, представник позивача у судовому засіданні 08.05.2026 підтримали позов та просили задовольнити позовні вимоги.

Відповідачка у судові засідання не з`явилася, відзиву, заяв, клопотань, доказів не подала. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином.

Представник органу опіки та піклування у судові засідання не з`явився, подав заяви про проведення розгляду справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, думку дітей, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини

Позивач та відповідач у період 31.07.2010 по 05.07.2022 перебували в шлюбі рішення суду у цивільній справі № 278/3799/21 про розірвання шлюбу ( копія на а.с.16-17), вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтв про народження на а.с. 14).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 23.05.2022 у цивільній справі № 278/3799/21, яке набрало законної сили, окрім розірвання шлюбу між сторонами, визначено місце проживання дітей разом з батьком.

Витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 10 зворот), довідкою СГТ «Дачне» від 23.05.2025 підтверджено, що позивач разом з обома дітьми проживає по АДРЕСА_1 (копія на а.с. 11). Актом обстеження умов проживання від 22.01.2025 за цією адресою встановлено задовільні умови проживання, а також підтверджено факт проживання дітей з батьком, який належним чином піклується про дітей та утримує їх (а.с. 13).

Довідками Новогуйвинського ліцею від 07.05.2025 повідомлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навчаються у цьому навчальному закладі, проживають без матері ОСОБА_2 , яка з 18.11.2021 по 07.05.2025 не бере участь у вихованні дітей, не спілкується з вчителями, не цікавиться успішністю дітей, не відвідує батьківські збори. Ці обов`язки виконує батько дітей ОСОБА_1 (копії на а.с. 15).

Листом керівництва Житомирського ВДВС у Житомирської районі, довідкою - розрахунком державного виконавця доведено, що на виконанні у цьому відділі знаходиться виконавче провадження по виконавчому листу № 278/3799/21 від 13.07.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частки з її доходів, заборгованість по аліментах з листопада 2021 по 05.06.2025 становить 173643,95 грн (а.с. 6-8).

Позивач працевлаштований, позитивно характеризується (а.с. 19).

Позиція суду

Щодо вимоги про позбавлення батьківських прав

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

За змістом п. 2 ч. 1ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами у цивільному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

З досліджених судом доказів встановлено, що відповідачка з 2021 року не проживає разом з дітьми, не займається їх утриманням, має заборгованість зі сплати аліментів у значному розмірі, не відвідує навчальний заклад, не спілкується з дітьми та не проявляє до них інтересу. Це підтверджується як судовим рішенням про визначення місця проживання батька з дітьми, так і довідками з місця проживання, навчання. Отже, доводи позивача про те, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків впродовж тривалого часу знайшли своє підтвердження.

Суд також приймає до уваги висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради № 1393 від 03.07.2025, за змістом котрого, з урахуванням отриманої інформації орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно її дітей, оскільки вона з 08.06.2021 проживає окремо та не приймає участі у їх вихованні, утриманні, їх життям та здоров`ям не цікавиться. Також за наявною в органу опіки та піклування інформацією мати дітей неодноразово залишала їх на батька, вела аморальний спосіб життя, вживала алкогольні напої. Такі ж обставини зазначені і у висновку органу опіки та піклування, затвердженому рішенням виконавчого комітету Новогуйвинської селищної ради № 528 від 19.05.2022 про надання висновку щодо визначення місця проживання дітей (копія на а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

У суді ОСОБА_4 повідомила, що не пам`ятає коли бачила матір. Приблизно рік тому мати по телефону вітала її з днем народження. Повідомила, що мати завжди вживала пиво. Не заперечувала проти задоволення позову.

У суді ОСОБА_5 повідомив, що мати вживала алкогольні напої, кричала, приходила пізно, а потім залишила їх та більше не з`являється. Зазначив, що стосунки з матір`ю були погані. Не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши докази, які узгоджується між собою та підтверджують те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків з листопада 2021, оцінюючи висновок органу опіки та піклування, приймає його до уваги, оскільки цей висновок є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих відомостей та отриманої інформації, заслухавши думку дітей, які також негативно охарактеризували ставлення матері до них, дійшов висновку про задоволення позову, оскільки відповідачка тривалий час не виконує батьківських обов`язків, самоусунулася від їх виконання. Продовж останніх років не вживає заходів для налагодження стосунків з дітьми, не спілкується з ними, не виховує та не утримує. Відтак, позов підлягає задоволенню.

При цьому відповідці слід роз`яснити її право визначене у ч. 1 ст. 169 СК України на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню розмір сплаченого позивачем судового збору - 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 19, 150, 155, 164-166 СК України, ст.ст.141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.06.2026.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Служба у справах дітей Новогуйвиснької селищної ради Житомирського району Житомирської області, вул. Дружби Народів, буд. № 5, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ 44285773;

третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Новогуйвиснької селищної ради Житомирського району Житомирської області, вул. Дружби Народів, буд. № 5, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області, ЄДРПОУ 44285773.

Суддя Ігор ОЛІЙНИК