Рішення № 137500812, 18.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/948/26

Провадження № 2/147/601/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г.,

із секретарем Задверняк Т. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2026 року надійшла до суду та передана в провадження судді Борейко О. Г. позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 8074,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

07.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит №6763644 в електронній формі. Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту у розмірі 345,00 грн. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 315657, надісланим на електронну адресу відповідача, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник був ідентифікований за допомогою системи BankID НБУ.

На виконання умов договору кредитодавець 07.10.2025 перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №7282772e-a818-4d79-b385-4a1f75a25217 від 07.10.2025, листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №25/02/26-31296 від 25.02.2026 та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000044495 від 05.03.2026.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 8074,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 1729,00 грн - заборгованості за процентами; 345,00 грн - заборгованості за комісією; 4000,00 грн - заборгованості за пенею (неустойкою).

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за договором кредиту №6763644 від 07.10.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідача на суму 8074,00 грн, з яких: 2000,00 грн - основний борг, 1729,00 грн - проценти, 345,00 грн - комісія, 4 000,00 грн - пеня (неустойка).

Посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору та набуття права вимоги за договором факторингу, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредиту №6763644 від 07.10.2025 у розмірі 8074,00 грн, судовий збір у сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання. Задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію про перерахування коштів.

19 травня 2026 року на виконання вимог ухвали суду від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надійшла витребувана судом інформація.

Представник позивача ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідає положенню п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та правовій позиції КЦС ВС від 10.05.2023 №755/77944/18. Відзив на позовну заяву, як і інші клопотання, до суду не надходили.

Суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у справі Sydorenko v. Ukraine (dec.), no/ 73193/12, 18 February 2021, відповідно до якої хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають належного вручення судових документів стороні, стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, що зобов`язує національні органи влади забезпечити ідеально функціонуючу поштову систему. Іншими словами, органи влади несуть відповідальність лише за ненадсилання заявнику відповідних документів. Той факт, що заявниця не отримала кореспонденцію, надіслану їй Вищим спеціалізованим судом, сам по собі не є достатнім для того, щоб закласти аргументовану основу для заяви про те, що права заявниці за статтею 6 § 1 Конвенції були порушені. У цьому відношенні Суд вважає вражаючим, що, знаючи про труднощі з доставкою кореспонденції в минулому або, принаймні, про твердження органів влади щодо цього, заявниця залишалася досить пасивною і, схоже, не вжила жодних заходів, спрямованих на те, щоб надіслана їй кореспонденція дійшла до неї. Вона також не зверталася до судів із жодним запитом щодо стану провадження, хоча була велика ймовірність того, що інша сторона оскаржить рішення, ухвалене на користь заявниці. У зв`язку з цим Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов`язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомленні з рухом провадження у справі.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, у суду наявні підстави для заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів, про що постановлено ухвалу, відповідно до вимог статей 280 -281 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

07.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит №6763644, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 2000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,95 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту та комісією за надання кредиту у розмірі 345,00 грн.

Договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 315657.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, відповідача ОСОБА_1 було ідентифіковано за допомогою системи BankID НБУ, а одноразовий ідентифікатор 315657 для підписання договору направлено 07.10.2025 о 01:23:05 на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Факт надання відповідачу кредиту в розмірі 2000,00 грн шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 07.10.2025 підтверджується листом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №25/02/26-31296 від 25.02.2026, довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000044495 від 05.03.2026, копією платіжної інструкції №7282772e-a818-4d79-b385-4a1f75a25217 від 07.10.2025 та наданою АТ «ПУМБ» інформацією про рух коштів по рахунку ОСОБА_1

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Фактор) було укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до умов якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується договором факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 та Реєстром прав вимог №1 від 25.02.2026.

Свої зобов`язання за договором кредиту ОСОБА_1 належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком заборгованості становить 8074,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 1729,00 грн - заборгованість за процентами; 345,00 грн - заборгованість за комісією; 4000,00 грн - заборгованість за пенею (неустойкою).

Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №6763644 від 07.10.2025 на загальну суму 8 074,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором кредиту №6763644 від 07.10.2025 у розмірі 8074,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, що випливають із договору про надання коштів у кредит №6763644 від 07.10.2025, право вимоги за яким у подальшому перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу.

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 8074,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка та висновки суду.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статі 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Водночас нормами ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн за договором про надання коштів у кредит №6763644 від 07.10.2025.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, що склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи ознайомленим з умовами кредитування, у тому числі щодо сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами, погодився з ними шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 1729,00 грн та комісії в сумі 345,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас позивач просить стягнути з відповідача пеню (неустойку) в розмірі 4000,00 грн.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду на території України діяв воєнний стан, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені (неустойки) в розмірі 4000,00 грн, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо переходу до нового кредитора - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» - прав вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.

Частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор набуває право грошової вимоги до боржника, а предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Судом встановлено, що право вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит №6763644 від 07.10.2025 перейшло до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 та Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026.

Таким чином, позивач правомірно набув права вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 1729,00 грн заборгованості за процентами та 345,00 грн заборгованості за комісією, всього 4074,00 грн. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені (неустойки) у розмірі 4000,00 грн необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, та керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1343,18 грн.

Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи.

Оцінивши наявні у справі докази щодо складу та розміру витрат на правничу допомогу, перевіривши їх реальність, необхідність та співмірність зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг, предметом спору та значенням справи для сторін, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2270,25 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України та статтями 512, 514, 516, 526, 530, 549, 610-612, 625, 1048, 1050, 1056, 1058, 1077, 1080, 1082, 1084 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором про надання коштів у кредит №6763644 від 07.10.2025 у розмірі 4074,00 гривень (чотири тисячі сімдесят чотири гривні 00 копійок), з яких: 2000,00 гривень - заборгованість за основною сумою кредиту, 1729,00 гривень - заборгованість за процентами та 345,00 гривень - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1343 (одна тисяча триста сорок три) гривні 18 копійок та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 25 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем та третіми особами апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ - 43311346, юридична адреса: вул. Садова, буд. 31/33, місто Ірпінь, Київська область, 08205;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Г. Борейко