Ухвала суду № 137500298, 01.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41352/24

Провадження № 1-кп/761/581/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 420 240 000 000 008 38 від 25.09.2024, у якому

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Києва, громадянин України, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Новосибірська Російської Федерації, громадянин України, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_3 , мешкає за адресою - АДРЕСА_4 , не судимий,

та

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Піски Іванівського району Київської області, громадянин України, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_5 , мешкає за адресою - АДРЕСА_6 , не судимий,

обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України,

у с т а н о в и в :

Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою суду від 17.04.2026 до обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 15.06.2026 включно, однак завершити судовий розгляд цього кримінального провадження до зазначеної дати не виявилось можливим у зв`язку зі складністю кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор наполягав на продовженні строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, зокрема, можливість їх переховування від суду з метою уникнення відповідальності у разі доведення винуватості, а також ймовірність здійснення незаконного впливу на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження.

Захисники та обвинувачені проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність належного обґрунтування ризиків, наведених стороною обвинувачення, їх формальний характер, а також на невідповідність визначеного розміру застави майновому стану обвинувачених та вимогам розумності й справедливості. Крім того, сторона захисту наголошувала на тому, що висунуте обвинувачення є незаконним та необґрунтованим. Просили відмовити у задоволенні клопотання, зменшити розмір застави або застосувати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дійшов висновку про таке.

У силу ч. 3 ст. 331 КПК України суд за наявності клопотань зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На стадії судового розгляду кримінального провадження відповідно до положень Глави 28 КПК встановленню підлягає, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом, отже оцінка обґрунтованості підозри, яка відповідно до положень Глави 18 КПК є складовою порядку вирішення питання щодо продовження строку дії застосованого запобіжного заходу, на цій стадії судового провадження виключається.

Таким чином, суд, розглядаючи питання доцільності подальшого тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) - є частиною національного законодавства України і застосовується у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Статтею 9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд зобов`язаний керуватись у своїй діяльності рішеннями Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що право на свободу та особисту недоторканність є одним із фундаментальних прав людини, а тримання під вартою може застосовуватися та продовжуватися лише за наявності достатніх і релевантних підстав, які виправдовують таке втручання.

Разом з цим ЄСПЛ зазначає, що обґрунтованість подальшого тримання під вартою підлягає оцінці з урахуванням конкретних обставин провадження, а його продовження може бути виправданим лише за наявності реального суспільного інтересу, який, попри презумпцію невинуватості, переважає право особи на свободу.

При цьому з плином часу сама лише тяжкість висунутого обвинувачення не може слугувати достатньою підставою для продовження тримання під вартою, у зв`язку з чим суд зобов`язаний перевіряти актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, їх реальність та ступінь імовірності, а також можливість їх нейтралізації шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд виходить із необхідності забезпечення належного перебігу кримінального провадження, виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, недопущення перешкоджання правосуддю та досягнення завдань кримінального судочинства.

З огляду на викладене, при оцінці доцільності подальшого застосування запобіжного заходу суд враховує обставини кримінального провадження, характер та тяжкість обвинувачення, дані про особу обвинуваченого, його соціальні зв`язки та поведінку, а також інші обставини, що можуть свідчити про наявність або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 інкриміновано вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК, а саме участь у злочинній організації та участь у злочинах, що вчиняються такою організацією, а також розтрату чужого майна в особливо великих розмірах - коштів АТ «Банк «Фінанси та Кредит», які перебували у віданні службових осіб банку (голови та членів правління), шляхом зловживання службовим становищем, вчинену у складі злочинної організації, на загальну суму 608 481 584 грн.

Згідно з практикою ЄСПЛ, при вирішенні питання щодо тривалого тримання особи під вартою національні суди зобов`язані наводити належне та достатнє обґрунтування прийнятих рішень, яке відповідає вимогам пункту 3 статті 5 Конвенції, з урахуванням конкретних обставин справи та індивідуальної ситуації особи.

Разом з цим ЄСПЛ наголошує, що оцінка обґрунтованості подальшого тримання під вартою має здійснюватися з урахуванням усіх релевантних обставин кримінального провадження, у тому числі характеру інкримінованого діяння, його тяжкості, а також ризиків, передбачених національним законодавством, які обґрунтовують необхідність запобіжного заходу.

З огляду на викладене, суд, не відходячи від засади презумпції невинуватості, оцінює сукупність обставин кримінального провадження в їх взаємозв`язку з ризиками, передбаченими ст. 177 КПК, та перевіряє, чи зберігається необхідність подальшого тримання особи під вартою як виняткового запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи характер та обставини інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, розмір завданої, за версією сторони обвинувачення, шкоди, а також тяжкість можливих наслідків у разі визнання їх винуватими, суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, зокрема можливості переховування обвинувачених від суду та вчинення ними дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, з огляду на те, що на даний час не всі свідки у кримінальному провадженні допитані судом, наявними залишаються ризики можливого незаконного впливу на свідків, експертів та інших учасників провадження з метою зміни їх показань або ухилення від встановлення істини у справі.

Разом з цим судом не встановлено обставин, які б спростовували раніше надану оцінку наявності зазначених ризиків при вирішенні питання про застосування та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Отже, суд, оцінивши доводи сторони обвинувачення у сукупності з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме можливості переховування від суду та незаконного впливу на свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження.

За результатами досліджених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, а також про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК, які у своїй сукупності свідчать про обґрунтованість подальшого тримання обвинувачених під вартою.

З вказаних підстав суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну обвинуваченому ОСОБА_15 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК розмір застави, суд враховує характер інкримінованих кримінальних правопорушень, обсяг коштів, які, за версією сторони обвинувачення, стали предметом розтрати, а також необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, у зв`язку з чим дійшов висновку, що застава у межах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, не буде достатньою для досягнення мети запобіжного заходу.

За таких обставин суд вважає за необхідне визначити більший розмір застави як альтернативний запобіжний захід.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 180, 194, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 відмовити.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 30 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_13 заставу у сумі 4500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_13 обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_13 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений ОСОБА_13 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 30 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_14 заставу у сумі 4500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_14 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений ОСОБА_14 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 30 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_15 заставу у сумі 4500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14 976 000 (чотирнадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят шість тисяч) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, розрахунковий рахунок № UA 128201720355259002001012089, призначення платежу - застава за (ПІБ, дата народження особи за яку вноситься застава), згідно з ухвалою (назва суду) від (дата ухвали) по справі №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого ОСОБА_15 обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_15 такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений ОСОБА_15 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3