Ухвала суду № 137500273, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15118/26

Провадження № 1-кп/761/3698/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Шевченківський районний суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва матеріали кримінального провадження №12025100100000754, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, із середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №12025100100000754, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку раніше застосованого до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. На думку прокурора, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинувачену обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , посилаючись на необґрунтованість ризиків, наведених стороною обвинувачення, та просив визначити заставу як альтернативний запобіжний захід. Також захисник наголосив на незадовільному стані здоров`я обвинуваченої та наявності у неї низки хронічних захворювань.

Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні думку захисника підтримала.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Разом з тим, наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вбачається з матеріалів клопотання прокурора, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченої ОСОБА_5 з урахуванням тяжкості інкримінованого їй злочину, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та з врахуванням даних про її особу.

Так, при вирішені клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , суд враховує, що остання обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також відомості, що характеризують особу обвинуваченої, та вважає, що з метою дотримання належної процесуальної поведінки обвинуваченої відносно останньої необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку суду, ризик переховування ОСОБА_5 від суду підтверджується тією обставиною, що у випадку доведеності вини останньої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Таким чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачена може переховуватись від суду.

При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки у результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченій стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом.

Сукупність наведених обставин, зокрема відсутність у обвинуваченої офіційного джерела доходу та стійких соціальних зв`язків, наявність судимості, свідчить про існування ризику вчинення нею іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , з врахуванням наявності ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на час проведення судового розгляду не відпали.

Зокрема, інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_5 , враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, високий ступінь ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені судом.

Крім того, будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої в ході судового розгляду та виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне залишити ОСОБА_5 раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, характеризуючі дані обвинуваченої ОСОБА_5 не нівелюють можливих ризиків її неправомірної поведінки та ризику переховування від суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

За таких обставин суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності актуальності ризиків, які існували на час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Враховуючи стан здоров`я обвинуваченої, суд доходить висновку про можливість визначення їй застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень. На переконання суду, визначення застави саме у такому розмірі є співмірним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а також гарантуватиме виконання покладених на неї процесуальних обов`язків.

Крім того, застосовуючи щодо ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на неї такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду; утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного та керуючись ст. 177-178, 183, 197, 199, 372 КПК, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів.

Строк дії ухвали про тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» визначити до 15 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що в достатній мірі буде гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Покласти на обвинувачену, у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;

- утриматись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати до повноважного органу паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити термін дії обов`язків, визначених відповідно до ст. 194 КПК України, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави на 60 днів.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачена вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали направити до ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_6