Рішення № 137499765, 18.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

18.06.2026 Справа № 756/977/24

Ун.№756/977/24

Пр.№2/756/183/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2026 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Київської міської ради, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просив:

1. Визнати недійним договір купівлі - продажу, укладений 29.05.1996 між Продавцем, Фондом державного майна України та Покупцем, Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Промінвестбанк України) про відчуження будинку загальною площею 3002,4 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 .

2. Зобов`язати Фонд державного майна України (ЄДРПОУ: 00032945, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Києва об?єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) загальною площею

3002,4 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 , разом із об?єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок.

3. Зобов?язати Київську міську раду та виконавчий комітет Київської міської ради винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність гуртожиток (житловий будинок) загальною площею 3002,4 кв.м., розташований в АДРЕСА_1 , разом з об`єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що з 06.07.1990 року має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

29.05.1996 між Фондом державного майна України та Українським акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком було укладено договір купівлі - продажу будинку загальною площею 3002,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Цей будинок на момент продажу мав статус гуртожитка, а тому був жилим будинком.

Вважає, що у Фонду державного майна України не було законних підстав на відчуження жилого будинку з державної власності на користь Банку.

Відчужуючи гуртожиток на користь Банку його як його мешканця позбавлено права на приватизацію житлових приміщень, на які він мав право, оскільки цей гуртожиток не передано до власності територіальної громади. Такими діями держава порушила його гарантоване право на житло.

Короткий зміст заперечень.

У відзиві представник ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» просив відмовити у задоволенні позову, на безпідставність позовних вимог, відсутність належних правових підстав для вселення матері позивача - ОСОБА_3 та, власне позивача, до зазначеної квартири, оскільки оригінал розпорядження на право зайняття житлової площі у сімейному гуртожитку від 15.05.1990 відсутній, а надана позивачем копія не містить номеру та печатки банку. Звертає увагу на те, що спірний будинок було відчужено на підставі Указу Президента України від 11.07.1995 року №602, який є чинним і ні ким не скасований. На момент вселення позивача до житлового приміщення чинним законодавством не було передбачено право мешканців гуртожитку на приватизацію цих приміщень, а тому його житлові права жодним чином не порушено. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках приватної власності взагалі не передбачена чинним законодавством. Позивачем не доведено порушення його прав.

У відзиві представник Фонду державного майна України також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що спірний будинок було відчужено на підставі Указу Президента України від 11.07.1995 року №602, який є чинним і ні ким не скасований. Вимоги, які заявлені позивачем у цьому провадженні, не поновлять прав позивача, а тому є неналежним способом захисту.

Представник Київської міської ради направив на адресу суду пояснення, у яких посилався на необґрунтованість позовних вимог, пропуск строку позовної давності і просив ухвалити рішення згідно вимог чинного законодавства.

Рух справи в суді

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження.

До участі у справі в якості третіх осіб було залучено ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які виступали на стороні відповідачів і заперечували проти задоволення вимог.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини справи, встановлені судом і норми права, які регулюють правовідносини сторін. Оцінка аргументів учасників справи.

Указом Президента України від 11.07.1995 року №602 «Про заходи щодо впорядкування відносин держави з акціонерними комерційними банками "Промінвестбанк", "Україна" та "Укрсоцбанк"» постановлено Кабінету Міністрів України здійснити заходи щодо погашення заборгованості держави акціонерним комерційним банкам "Промінвестбанк", "Україна" та "Укрсоцбанк".

З цією метою:

визначити за станом на 1 липня 1995 року розмір заборгованості держави зазначеним банкам та провести оцінку вартості частки майна, що належить державі за станом на 1 липня 1995 року в їх статутних фондах;

забезпечити за участю відповідних місцевих Рад передачу до загальнодержавної власності майна, що є комунальною власністю та передано в оренду цим банкам та їх установам;

здійснити продаж зазначеним банкам орендованого ними майна, що є загальнодержавною власністю, з одночасним розірванням договорів оренди цього майна.

Рекомендувати банкам, зазначеним у частині першій статті 1 цього Указу, збільшити розміри своїх статутних фондів шляхом випуску нових акцій, загальна номінальна вартість яких дорівнює вартості придбаного ними відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 1 цього Указу майна, з наступним продажем таких акцій державі. При цьому частка держави у статутному фонді відповідного комерційного банку не повинна перевищувати 35 відсотків.

Фонду державного майна України:

провести оцінку вартості орендованого акціонерними комерційними банками "Промінвестбанк", "Україна" та "Укрсоцбанк" державного майна. Витрати на проведення такої оцінки віднести на рахунок позабюджетного фонду приватизації;

придбати на суму коштів, одержаних від продажу майна, зазначеного в абзаці четвертому частини другої статті 1 цього Указу, акції банків, випущені відповідно до статті 2 цього Указу.

На виконання цього Указу, 29.05.1996 між Продавцем, Фондом державного майна України та Покупцем, Українським акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Промінвестбанк України) укладено договір купівлі-продажу будинку загальною площею 3002,4 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 .

Право проживання позивача у квартирі АДРЕСА_3 було зареєстровано 06.07.1990 року на підставі розпорядження на право заняття житлової площі у сімейному гуртожитку для тимчасового проживання, виданого ОСОБА_3 - матері позивача на підставі рішення адміністрації та профкому від 14.05.1990 №12. Копія цього розпорядження долучена до позову, однак вона не містить даних про дату його видачі, порядковий номер і не містить печатки Київоблпромстройбанку. У цьому розпорядженні зазначено, що жила площа знаходиться у відомчому будинку Українського республіканського банку Промстройбанку СССР.

Відповідно до ст.ст.128, 129 Житлового кодексу України (в редакції Закону від 01.01.1993) порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Відповідно до ст.127 цього ж Кодексу у цій же редакції, для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначає про те, що оспорюваним ним договором порушено його право на житло, право на приватизацію цього житла.

Статтею 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи №912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Питання реалізації мешканцями гуртожитків конституційного права на житло регулюється Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» №500 від 04.09.2008 року, який поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу. Цей Закон набрав чинності 01.01.2009.

На момент вселення позивача до гуртожитку і на момент укладання Фондом державного майна України спірного договору купівлі-продажу чинне на той час законодавство не передбачало правового механізму приватизації, тобто набуття у приватну власність, мешканцями гуртожитків жилих приміщень у ньому.

Тобто, посилання позивача на те, що укладання спірного договору порушило його право на приватизацію є безпідставним, оскільки ні на момент вселення, ні на момент продажу будинку державою він такого права не мав.

Визнання за таких умов договору купівлі-продажу недійсним не призведе до відновлення прав позивача, яких він не мав.

Його право на реєстрацію місця проживання у цьому будинку порушено не було, оскільки на момент подання позову він був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 спірного будинку до 04.06.2024.

Після пред`явлення позивачем позову до суду, його матір - третя особа ОСОБА_3 уклала 12.06.2024 з ПАТ «Промінвестбанк» договір купівлі - продажу № 2221, кв. АДРЕСА_3 , загальною площею 25.8 кв.м.

Крім того, судом встановлено, що 26.09.2020 позивачем набуто право власності на інше житлове приміщення, а саме квартиру АДРЕСА_5 .

За таких умов, суд не вбачає будь-яких порушень житлових прав позивача, яким не доведено суду ефективність обраного ним способу захисту права та наявність самого факту такого порушення, тобто вчинення відносно нього дій/прийняття рішень, які перешкоджають йому у належній реалізації своїх прав.

Також, суд вважає необхідним зауважити у цьому рішенні те, що Згідно постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 24.02.2022 № 19 «Про особливості припинення діяльності банків в умовах воєнного стану» НБУ приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, що перебуває під контролем держави-агресора.

Рішенням Правління НБУ № 90-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Рішення НБУ) вирішено відкликати банківську ліцензію ПАТ «Промінвестбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 130 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»» (далі - Рішення Фонду) розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Промінвестбанк».

На підставі Рішення НБУ та Рішення Фонду з 25.02.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) розпочав ліквідацію ПАТ «Промінвестбанк» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно. Уповноваженою особою Фонду з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ «Промінвестбанк», визначених ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) призначено ОСОБА_21 строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно.

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 46 Закону з дня початку ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку, таким чином всі повноваження керівника переходять Уповноваженій особі Фонду з делегуванням усіх повноважень ліквідатора ПАТ «Промінвестбанк».

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі НБУ; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 50 Закону до ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

03.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким врегульовано публічно-правові відносини між державою Україна та юридичними особами, що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація. Отже, цим Законом врегульовуються правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності об`єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів. Примусово вилучені об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаються у господарське віддання на тимчасовій основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюється за рішенням КМУ на базі вилучених об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, реєстрація права власності на які не вимагається відповідно до закону, переходять у власність держави, з дня введення в дію указом Президента України рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської федерації та її резидентів.

Указом Президента України від 11.05.2022 № 326/2022, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким вирішено націоналізувати корпоративні права у розмірі 99,772644 відсотка майна ПАТ «Промінвестбанк» (код ЄДРПОУ 00039002, 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8), що належать Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (Російська Федерація, 107996, м. Москва, проспект Академіка Сахарова, 9, реєстраційний номер - 1077711000102).

13.09.2022 КМУ видано Розпорядження «Про деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», яким встановлено наступне.

Передати державному підприємству «Національний фонд інвестицій України» на праві господарського відання об`єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, примусово вилучені в Україні відповідно до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11.05.2022 «Про примусове вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», введеного в дію Указом Президента України від 11.05.2022 № 326:

1) корпоративні права у розмірі 5 080 310 373 простих іменних акцій, що становлять 99,772644 відсотка статутного капіталу ПАТ «Промінвестбанк» (ЄДРПОУ 00039002, 01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, 8), що належать Державній корпорації розвитку «ВЕБ.РФ» (Російська Федерація, 107996, м. Москва, проспект Академіка Сахарова, 9, реєстраційний номер 1077711000102);

2) фінансові активи (у вигляді прав вимоги боргу) згідно з додатком, а саме:

Право вимоги боргу Державної корпорації розвитку "ВЕБ.РФ" до ПАТ «Промінвестбанк» у сумі 934 874 265,36 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 52 Закону, кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів за умови достатності коштів для забезпечення процедури ліквідації.

Протягом жовтня 2023 - листопада 2024 в процесі здійснення ліквідації банку та продажу його майна на електронних аукціонах було продано квартири у будинку АДРЕСА_1 іншим власникам, в тому числі третім особам (але не виключно) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 . Крім того, як уже зазначалось вище, квартиру АДРЕСА_4 придбано матір`ю позивача - третьою особою ОСОБА_3 .

Відсутність доведеного факту порушення прав позивача на житло, неефективність обраного ним способу захисту права не дозволяє суду вдатись до надмірного формалізму при оцінці змісту спірного договору з точки зору тих даних, які у ньому зазначені, а саме щодо відмінності у змісті наданих суду копій договору. Суд вважає, що такий формалізм недопустимий з огляду на непропорційність втручання в право нових власників квартир цього будинку на мирне володіння майном.

З огляду на все, зазначене вище, підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 267 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Київської міської ради, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.06.2026

Суддя А.М. Майбоженко