Рішення № 137499068, 18.06.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/650/26

провадження № 2/753/4894/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.,

за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію речового права та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію речового права та визнання права власності на нерухоме майно.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 753/650/26 між суддями від 14 січня 2026 року матеріали позову передано в провадження судді Шаповаловій К.В. Фактично справу передано судді 19 січня 2026 року.

Ухвалою суду від 27 січня 2026 року позов було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

09 лютого 2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків та позовна заява у новій редакції.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09 лютого 2005 року Обслуговуючим кооперативом «Магнолія» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, для експлуатації та обслуговування проїздів спільного користування та громадянам, членам «ОК «Магнолія» для ведення колективного садівництва у мкр. Осокорки, Дарницького району м. Києва на загальну площу 132 400 кв.м., та отримано позитивний висновок Головного управління земельних ресурсів, направлений на розгляд і затверджений Київською міською радою. 6 липня 2017 року Київською міською радою прийнято рішення № 759/2921 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва. Вказаним рішенням 11 земельних ділянок загальною площею 14,8108 га передано в оренду ОК «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» строком на 10 років. 21 вересня 2023 року позивач ОСОБА_4 набув права власності оплатним шляхом, через укладення договору купівлі-продажу садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2677248380000, з членом «ОК «Магнолія» - ОСОБА_5 . Продаж садового будинку за домовленістю сторін вчинився за 342 757,00 грн, які продавець разом з головою кооперативу Бондаренком С.В., отримали від покупця до нотаріального посвідчення договору. Згідно з інформацією з державних реєстрів вбачається, що приватним нотаріусом КМНО Легким В.В., 27.12.2022 було зареєстровано право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м., за ОСОБА_5 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 65993428 від 30.12.2022. Реєстрація права власності за ОСОБА_5 на садовий будинок здійснилась на підставі документів, а саме: інформаційної довідки Київського бюро технічної інвентаризації, серія та номер: СБ-2022 № 184 від 03.08.2022, в якій повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, садовий будинок АДРЕСА_2 на праві власності не зареєстрований, довідки ОК «Магнолія» №32 від 27.04.2022, технічного паспорту на садовий будинок №TI01:0673-3588-7244-6525 від 05.05.2022 видавник ЄДЕССБ (номер відомостей про речове право 48889912). Відповідно до технічного паспорту №TI01:0673-3588-7244-6525 від 05.05.2022, виданий ЄДЕССБ (номер відомостей про речове право 48889912) садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований у 1991 році. Довідкою ОК «Магнолія» № 17 від 15.10.2024 позивач як член кооперативу «Магнолія» заборгованості у кооперативі не має, внески в кооператив сплачено повністю. Та наразі, позивач є членом кооперативу ОК СДК «Ентузіаст», що підтверджується довідкою № 1 від 03.09.2025 виданою на ім`я ОСОБА_4 . У листопаді 2023 року на адресу за місцем реєстрації ОСОБА_4 надійшла копія позовної заяви від ОСОБА_2 , який є членом кооперативу ОК «Ентузіаст». З заяви позивач дізнався, що ОСОБА_2 просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на садовий будинок загальною площею 42,8 кв.м., за ОСОБА_5 (номер відомостей про речове право 48889912), який розташований в АДРЕСА_1 , та визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. ОСОБА_2 заявив, що він є єдиним власником садового будинку і його права порушено, оскільки це один й той самий об`єкт нерухомого майна, а тому реєстрація права власності подвоєна. За перевіркою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстру права власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформ. довідка № 401245426 від 28.10.2024 р., копія додається) щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , наявний запис про речове право: № 36529183, тип речового права: право власності, дата, час державної реєстрації: 12.05.2020, внесений державним реєстратором: приватним нотаріусом КМНО Василенко О.А., підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52273591 від 18.05.2020. Державна реєстрація здійснена за власником ОСОБА_2 на підставі документів: довідка ОК «Ентузіаст» № 31 від 30.04.2020. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2082253880000, тип об`єкта: садово-дачний будинок, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 75.3 Далі, відповідно до тієї ж інформ. довідки наявний запис про об`єкт нерухомого майна з Реєстраційним номером 2008310980000, Тип об`єкта: АДРЕСА_3 , опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 85.7, житлова площа (кв.м): 40.4. До 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення" (втратила чинність 30 грудня 2004 року) було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва, при цьому введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року, не передбачалося. Належним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації. Отже, для державної реєстрації права власності на садовий будинок, збудований до 05.08.1992 ОСОБА_2 необхідно було надати: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна, тому реєстрація права власності на садовий будинок від 18.05.2020., внесена державним реєстратором з порушенням (без технічного паспорту). Підтвердження забудови садового будинку чи інших доказів, в тому числі різного роду документів про придбання будівельних матеріалів ОСОБА_2 не має. Також відповідач не має доказів щодо оформлення ним права власності на земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок. Позивач ОСОБА_4 добросовісно набув права власності на садовий будинок, який придбав у законний спосіб за цивільно-правовим договором у попереднього власника ОСОБА_5 , який є єдиною ланкою у ланцюжку попередніх власників, якого він був незаконно позбавлений. Наразі позивач просить суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності на садовий будинок за ОСОБА_2 та визнати за позивачем ОСОБА_4 право власності на згаданий садовий будинок.

Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовче засідання на 12 березня 2026 року на 10:00 год.

12 березня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У підготовче засідання призначене на 12 березня 2026 року з`явилися відповідач та представник відповідача, позивач до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, але за участю його представника.

Представник позивача у підготовче засідання не з`явився, до судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку не приєднався, хоча ухвалою суду від 10 березня 2026 року було задоволено його клопотання про участь у підготовчому засіданні 12 березня 2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Підготовче засідання призначене на 12 березня 2026 року було відкладено на 22 квітня 2026 року на 14:30 год. у зв`язку з неявкою представника позивача.

Після проведення підготовчого засідання до суду 12 березня 2026 року о 11:31 год від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання через його хворобу, яке було передано судді лише о 14: 30 год.

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року судом позивачу був встановлений строк на подання відповіді на відзив відповідача, а відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив позивача.

18 березня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

22 квітня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання призначене на 22 квітня 2026 року з`явилися відповідач та представник відповідача. Позивач до суду не з`явився, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за його відсутності, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі.

Представник відповідача та відповідач заперечували щодо відкладення підготовчого засідання, зазначили, що клопотання представника позивача не міститься доказів, які б вказували на поважність причин неявки до суду.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 3 червня 2026 року.

У судове засідання 3 червня 2026 року з`явився представник позивача, відповідач та його представник.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вказав, що 21 вересня 2023 року позивач ОСОБА_4 набув права власності оплатним шляхом, через укладення договору купівлі-продажу садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2677248380000, з членом «ОК «Магнолія» - ОСОБА_5 . Продаж садового будинку за домовленістю сторін вчинився за 342 757,00 грн, які продавець разом з головою кооперативу Бондаренком С.В., отримали від покупця до нотаріального посвідчення договору. Відповідно до технічного паспорту №TI01:0673-3588-7244-6525 від 05.05.2022, виданий ЄДЕССБ (номер відомостей про речове право 48889912) садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 збудований у 1991 році. Довідкою ОК «Магнолія» № 17 від 15.10.2024 позивач як член кооперативу «Магнолія» заборгованості у кооперативі не має, внески в кооператив сплачено повністю. Та наразі, позивач є членом кооперативу ОК СДК «Ентузіаст», що підтверджується довідкою № 1 від 03.09.2025 виданою на ім`я ОСОБА_4 . Вказав, що при укладанні договору купівлі-продажу позивач перевірив реєстр, де власником будинку значився ОСОБА_5 . Держава, в особі реєстратора, підтвердила законність прав продавця. Покладення на покупця всіх негативних наслідків помилок реєстрації або неправомірних дій третіх осіб є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини. Вказав, що визнання договору купівлі-продажу від 21.09.2023 недійсним у справі №753/20551/23 не позбавляє ОСОБА_4 права на захист як добросовісного набувача в розумінні ст. 388 ЦК України та практики ЄСПЛ (зокрема, концепції «пропорційності втручання» у право на мирне володіння майном). У попередній справі суд не надавав оцінку добросовісності ОСОБА_4 як покупця, що є самостійною обставиною, яка підлягає доказуванню у даному провадженні. Наголосив, що позивач є добросовісним набувачем, який фактично виконав умови договору та сплатив кошти за майно. Факт передачі коштів та обізнаність органів управління ОК «Магнолія» про перехід права власності підтверджується аудіозаписом розмови з головою кооперативу ОСОБА_6 , який долучався до матеріалів справи. Зауважив, що договір від 21.09.2023 року був реально виконаний позивачем. Це підтверджується довідкою ОК «Магнолія» № 17 від 15.10.2024 року, про повну сплату пайових та членських внесків, а покладення на gозивача (добросовісного покупця) всіх негативних наслідків того, що реєстрація за попереднім власником ( ОСОБА_5 ) була проведена з порушеннями, є покладенням на приватну особу надмірного тягаря за помилки чи зловживання третіх осіб та держави». Вказав, що реєстрація права власності за ОСОБА_2 на спірний будинок прямо порушує права ОСОБА_4 як чинного члена кооперативу, який на законних підставах займає дану ділянку та будинок, а тому просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності на садовий будинок за ОСОБА_2 та визнати за позивачем право власності на садовий будинок.

Представник відповідача та відповідач у судовому засіданні заперечували щодо поданого позову, вказали, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.09.2024 року позов ОСОБА_2 задоволено, а саме: скасовано рішення державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Легкого В.В. (індексний номер: 65993428 від 30.12.2022) щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,8 кв.м.; визнано недійсним договір купівлі-продажу садового будинку від 21 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Вказане рішення 12.11.2025 року Київський апеляційний суд залишив без змін. Тобто, судами двох інстанцій вже встановлено та підтверджено, що: реєстрація права власності за ОСОБА_5 на садовий будинок в ОК «Магнолія» здійснена з порушенням встановленого законом порядку та на підставі документів, що містять недостовірні дані; ОСОБА_5 не мав законних підстав для відчуження спірного садового будинку; договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є недійсним. Єдиною підставою, на якій ОСОБА_4 обґрунтовує своє право на спірний садовий будинок, є договір купівлі-продажу від 21.09.2023 року, укладений із ОСОБА_5 . Вказаний договір визнано недійсним рішенням суду, що набрало законної сили. Зауважив, що норми ЦК України передбачають можливість набуття права власності добросовісним набувачем лише за умови, що майно не може бути витребуване у нього відповідно до статті 388 ЦК України. Однак у даному випадку мова не йде про витребування майна у ОСОБА_4 , право власності ОСОБА_5 скасовано, а договір купівлі-продажу визнано недійсним, крім того, питання добросовісності ОСОБА_4 вже було предметом дослідження судів у справі №753/20551/23. Серед іншого зауважили, що ОСОБА_4 знав, що набуває садовий будинок в ОК «Магнолія» на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, яка передана в оренду іншому кооперативу, ОК СДК «Ентузіаст». За ОК «Магнолія» не зареєстровано жодних прав на земельні ділянки. Продаж відбувся за участю голови кооперативу ОСОБА_6 , який разом із продавцем отримав кошти до нотаріального посвідчення договору. Вказані обставини давали позивачу достатні підстави для сумнівів щодо законності правочину. Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_4 перед укладенням договору проявив розумну обачність та будь-яким чином намагався з`ясувати обставини щодо належності земельної ділянки, наявності прав третіх осіб на спірне майно чи законності реєстрації права власності за продавцем. Поведінка ОСОБА_4 після ухвалення рішення суду у справі №753/20551/23 свідчить про протилежне добросовісності: замість пред`явлення претензій до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як осіб, які відчужили майно без законних підстав, позивач продовжує судитися із ОСОБА_2 , дійсним користувачем ділянки та власником будинку, а також намагався оформити земельну ділянку, що перебуває у користуванні відповідача. Водночас ОСОБА_4 у позовній заяві зазначає, що він є членом одночасно двох кооперативів, ОК «Магнолія» та ОК СДК «Ентузіаст», що свідчить про усвідомлення ним того факту, що ОК «Магнолія» не має реальних прав на земельні ділянки, а легітимним орендарем є саме ОК СДК «Ентузіаст», права члена якого він оспорює у даній справі. Просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви та відзиву докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, відповідача, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 9 лютого 2005 року Обслуговуючим кооперативом «Магнолія» розроблено проект землеустрою «щодо відведення земельних ділянок», для експлуатації та обслуговування проїздів спільного користування та громадянам, членам «ОК «Магнолія» для ведення колективного садівництва у мкр. Осокорки, Дарницького району м. Києва на загальну площу 132 400 кв.м., та отримано позитивний висновок Головного управління земельних ресурсів, направлений на розгляд і затверджений Київською міською радою. 6 липня 2017 року Київською міською радою прийнято рішення № 759/2921 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва. Вказаним рішенням 11 земельних ділянок загальною площею 14,8108 га передано в оренду ОК «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» строком на 10 років.

Відповідно до відомостей з ДРРП садово-дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 з 2004 року є членом ОК СДК «Ентузіаст» (код ЄДРПОУ 33054645) як користувач земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою кооперативу №75 від 21.01.2023 року та членським квитком.

Згідно інформації з ДРПП від 14 жовтня 2024 року за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

21 вересня 2023 року ОСОБА_5 відчужив садовий будинок за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року у справі № 753/20551/23 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_5 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо відчуження садового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65993428, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Легким Вадимом Володимировичем 30.12.2022 щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на садовий будинок загальною площею 42,8 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 .

Звертаючись із позовною заявою про скасування запису про державну реєстрацію права власності на спірний садовий будинок за ОСОБА_2 , позивач зазначає, що садовий будинок було побудовано до 5 серпня 1992 року, а отже відповідач повинен був подати для реєстрації права власності на нього технічний паспорт, чого зроблено не було, а тому реєстрації за ним права власності відбулась із порушенням норм чинного законодавства України.

Стосовно вказаної вимоги суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним.

Реалізуючи право на судовий захист, особа, звертаючись до суду, повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного правам чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-186гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства, без додаткових (повторних) звернень до суду.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній із 16 січня 2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

За змістом наведеної правової норми на відміну від положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в попередній редакції (до 16 січня 2020 року), яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, на даний час способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, з 16 січня 2020 року, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про державну реєстрацію права, а отже, обраний позивачем спосіб судового захисту шляхом скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 садово-дачний кооператив «Ентузіаст» не грунтується на вимогах закону, і навіть у разі задоволення такої вимоги, не міг би забезпечити відновлення порушеного права позивача.

Зазначене узгоджується з правовими висновкам, викладеними Верховним Судом у постановах від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19.

Вказане є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права.

Серед іншого, як вбачається із рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року у справі № 753/20551/23, під час розгляду справи судом було встановлено, що згідно нотаріально засвідченого листа-погодження від 28.02.2023 року ОК СДК «Ентузіаст» надано згоду ОСОБА_2 на приватизацію ділянки 8000000000:96:447:0008 площею 0,0646 га, місце розташування АДРЕСА_1 , яка утворена в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101 загальною площею 1,3388 га.

За наданою Державним підприємством «Національні інформаційні системи» в листах №5459/13.2-16 від 03.11.2021 та №5070/13.2-16 від 03.11.2023 інформацією до Словника іменованих об`єктів та Словника вулиць населених пунктів та вулиць іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 20.04.2016 на підставі листа Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації №101-2221/02 від 14.03.2016 року, внесено відомості про «Магнолія» обслуговуючий кооператив (Дарницький р-н) (код ЄДРПОУ 33343942), а 08.01.2020 на підставі листа Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації №101-12111/03 від 26.12.2019 року внесено відомості про «Ентузіаст» садово-дачний кооператив (Дарницький р-н) (код ЄДРПОУ 33054645). Інформація про обидва кооперативи внесена із однаковим переліком вулиць: Ентузіастів 1, Ентузіастів 2, Ентузіастів 3, Ентузіастів 4, АДРЕСА_4 .

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2023 підтверджується, що будь-які відомості про зареєстровані речові права за юридичною особою із кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1 - ОК «Магнолія», відсутні.

Згідно ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 77 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі також Порядок), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 (пункт 78 Порядку).

Пунктом 79 Порядку встановлено, що документ, що підтверджує присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, не вимагається у разі державної реєстрації права власності на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстроване в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник у поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки, за яким державним реєстратором отримуються відомості Державного земельного кадастру з метою встановлення місця розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об`єкт, для подальшого відображення його адреси. Дія цього абзацу не застосовується, якщо у відомостях про місце розташування земельної ділянки відсутні всі необхідні реквізити адреси, передбачені частиною четвертою статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 81 Порядку передбачено, що у разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

ОСОБА_2 з 2004 року як користувач земельної ділянки АДРЕСА_2 є членом ОК СДК «Ентузіаст». Також 12.05.2020 ОСОБА_2 зареєстрував своє право власності на садово-дачний будинок загальною площею 75,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .

З часу свого заснування і ОК СДК «Ентузіаст», і ОК «Магнолія» претендували на оформлення речових прав на одну й ту саму територію земельних ділянок в мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва.

В той же час, лише ОК «СДК «Ентузіаст» на підставі рішення Київської міської ради від 06.07.2017 №759/2921 є законним користувачем земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки, Дарницького району м. Києва, в тому числі і ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача як члена ОК СДК «Ентузіаст», а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОК «Магнолія» не має будь-яких зареєстрованих речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності за ОСОБА_2 здійснена 12.05.2020 року приватним нотаріусом КМНО Василенко О.А. на підставі довідки ОК СДК «Ентузіаст» №31 від 30.04.2020, що відповідає вимогам пункту 81 Порядку.

Відповідно до вказаного пункту, у разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Згідно довідки СДК «Ентузіаст» від 30 квітня 2020 року ОСОБА_2 є дійсно членом СДК «Ентузіаст» згідно рішення загальних зборів членів СДК, протокол від 19 липня 2004 року № 3. ОСОБА_2 є власником садово-дачного будинку АДРЕСА_2 . Садово-дачний будинок АДРЕСА_5 в СДК «Ентузіаст» побудовано господарським способом в 1991 році. Сума внесків за користування та оренду земельної ділянки, на якій розташовано будинок сплачено в повному обсязі. Земельною ділянкою користується з 1991 року. Право користування ділянкою підтверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 вересня 1998 року № 2008 "Про вирішення питань щодо статусу самозахоплених земельних ділянок, які входять в межі забудови ІІ черги житлового масиву Осокорки", рішенням КМР про надання земельної ділянки СДК Ентузіаст в оренду з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101.

Отже, враховуючи встановлені вище обставини, з огляду на підстави позову та обґрунтування позовних вимог, враховуючи те, що позивачем обрано спосіб захисту, який не ґрунтується на вимогах закону, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги про визнання за ОСОБА_4 права власності на садовий будинок, суд зазначає таке.

Звертаючись із цією позовною вимогою, позивач зазначає, що підставами для реєстрації за ним права власності на спірний садовий будинок є укладений між ним та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу садового будинку від 21 вересня 2023 року.

В той же час, як зазначалось вище, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року у справі № 753/20551/23 було визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 21 вересня 2023 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо відчуження садового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

Як вбачається із вказаного рішення, підставами для визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним стало те, що судом встановлено, що реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_5 проведена з порушенням вимог Порядку, затвердженого Постановою КМУ №1127 та вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки довідка кооперативу та технічний паспорт не є достатніми та вичерпними документами, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності, а також такі документи не підтверджують сукупність юридичних фактів, за наявності яких у ОСОБА_5 могло виникнути право власності на спірний будинок. Також судом встановлено, що ОК «Магнолія» зареєстровано як юридичну особу лише 07.02.2005, тобто після побудови спірного садового будинку у 1991 році, тому у даному випадку будівництво садового будинку не може пов`язуватися із результатами діяльності ОК «Магнолія», а надана відповідачем для реєстрації довідка ОК «Магнолія» №32 від 27.04.2022 не може підтверджувати обставини, що визначені пунктом 81 Порядку. Відомості наведені у довідці ОК «Магнолія» » №32 від 27.04.2022, що подана державному реєстратору, з приводу того, що ОСОБА_5 є власником спірного садового будинку не відповідають дійсності, оскільки факт побудови спірного будинку саме ОСОБА_5 у 1991 році не підтверджується матеріалами справи, а отже ОСОБА_5 не може вважатися особою, яка побудувала спірний будинок та у якої виникло право власності на такий будинок. Проведена державна реєстрація прав за ОСОБА_5 на садовий будинок здійснена на підставі документів, які не лише не дають змогу встановити законну підставу виникнення права власності, а і містять недостовірні дані.

Набуття права власності за договором купівлі-продажу є похідним (вторинним) способом набуття права власності. При похідних способах набуття права власності право набувача ґрунтується на праві відчужувача. За таких умов фактично діє правило: «ніхто не може передати іншому більше прав на річ, ніж має сам» (Nemo plus iures transferre potest quam ipse habet»).

Отже, ОСОБА_5 , не набувши право власності на спірний садовий будинок в порядку, передбаченому законом, вчинив правочин у формі договору купівлі-продажу з відповідачем ОСОБА_4 , на який як на підставою для проведення державної реєстрації права власності на садовий будинок за ОСОБА_4 посилається наразі позивач.

Враховуючи встановлені обставини, судом було скасовано рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_5 на спірний дачний будинок за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (вказаного садового будинку) від 21.09.2023.

Отже, оскільки позивач просить визнати за ним право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 саме на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2023 року, який визнаний судом недійсним, зважаючи на те, що у позовній заяві не зазначено та у судовому засіданні представником позивача не встановлювались інші підстави для реєстрації права власності за позивачем на спірний будинок, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно зауваження представника позивача про те, що договір купівлі-продажу від 21 вересня 2023 року був реально виконаний, що підтверджується довідкою ОК «Магнолія» № 17 від 15.10.2024 року, про повну сплату пайових та членських внесків, то суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернення до відповідних осіб із позовом про повернення сплачених ним коштів за садовий будинок.

Щодо добросовісності набувача (позивача) у цій справі, суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі №233/4365/18 зазначено, що набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно, і якщо перевірка нерухомого майна дає підстави для сумнівів - набувач має вчинити дії, спрямовані на їх усунення, або відмовитися від набуття майна. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлених судом у справі № 753/20551/23 обставин, ОСОБА_4 знав, що набуває садовий будинок в ОК «Магнолія» на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:96:447:0101, яка передана в оренду іншому кооперативу, ОК СДК «Ентузіаст». За ОК «Магнолія» не зареєстровано жодних прав на земельні ділянки. Продаж відбувся за участю голови кооперативу ОСОБА_6 , який разом із продавцем отримав кошти до нотаріального посвідчення договору. Матеріалами справи не підтверджується, що ОСОБА_4 перед укладенням договору проявив розумну обачність та будь-яким чином намагався з`ясувати обставини щодо належності земельної ділянки, наявності прав третіх осіб на спірне майно чи законності реєстрації права власності продавцем.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто обов`язок доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (статті 76, 77 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, п`ятої-шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи позов в межах заявлених позовних вимог, відповідно до статті 11 ЦПК України, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, зважаючи на підстави та предмет позову, з огляду на встановлені судом під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись 7, 12, 76-79, 81, 89, 141, 263-264, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про скасування запису про державну реєстрацію речового права та визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Шаповалова