Ухвала суду № 137498413, 18.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"18" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/54/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811 від 18.06.2026) по справі

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ", с.Олексіївка; 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ", с.Кривиця

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

12.01.2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/205-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-141-23, про:

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул. Вишнева, буд. 2а) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул. Вишнева, буд. 2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Калюжна" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - UA-PS-2021-02-23-000039-3) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2a) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Ланівська" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210325-18742) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

- Визнання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2a) і ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233, місцезнаходження юридичної особи: 34151, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Кривиця, вул.Вишнева, буд.2а) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції. передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного ДЕРЖАВНОЮ СЛУЖБОЮ ГЕОЛОГІЇ ТА НАДР УКРАЇНИ за потом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Осів" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro. Продажі" - SUE001-UA-20210920-69815) з накладенням на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587822) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень та на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи 43386233) штрафу у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2026 року відкрито провадження у справі №922/54/26 та призначено підготовче засідання на 17.02.2026.

Протокольною ухвалою суду від 17.02.2026 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.03.2026 року.

24.03.2026 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№6996), в якому заперечує проти позову в повному обсязі, просить поновити строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.03.2026 року судом постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, та керуючись ст.119 ГПК України поновлено строк на подання відзиву на долучено відзив до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 25.03.2026 року відкладено підготовче засідання на 07.04.2026 року.

27.03.2026 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх.№7356), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

03.04.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву, доступ до яких обмежено чинним законодавством (вх.№8036).

Протокольною ухвалою суду від 07.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 14.04.2026 року.

08.04.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26.

10.04.2026 року представник третьої особи надав до суду додаткові пояснення (вх.№8653), в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд задовольнити клопотання позивача про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26 (вх.№ 8425 від 08.04.2026).

Протокольною ухвалою суду від 14.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 17.04.2026 року.

15.04.2026 року представник позивача повторно надав до суду клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи (вх.39053).

15.04.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про призначення комп`ютерно-технічної експертизи (вх.№9060).

16.04.2026 року представник відповідача надав до суду заяву про повторне направлення матеріалів (вх.№9206).

17.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву про зміну підстав позову шляхом доповнення новими підставами (вх.№9283), в якій просить прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про зміну підстав позову до розгляду та розгляд справи №922/54/26 здійснювати з урахуванням підстав, вказаних у даній заяві про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову (вх.№9283 від 16.04.2026) та постановлено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну підстав позову.

Протокольною ухвалою суду від 17.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 21.04.2026 року.

20.04.2026 року представник відповідача надав до суду додаткові пояснення (вх.№9396), в яких просить суд поновити строк на подання додаткових пояснень та долучити додаткові пояснення до матеріалів справи.

Також 20.04.2026 року представник відповідача надав до суду заяву (вх.№9436) про повторне направлення матеріалів по справі, а саме, доказів на електронному носії.

21.04.2026 року представник позивача надав до суду заяву у формі доповнення підстав позову (вх.№9526), в якій зазначає, що надані відповідачем разом з додатковими поясненнями листи, жодним чином не підтверджують ані прав, ані повноважень відповідача вчиняти дії щодо дослідження питання дотримання учасниками аукціонів з продажі спеціальних дозволів на користування надрами, участь у яких брав позивач та третя особа. За твердженнями позивача, як Рахункова палата, так і Відповідач діяли за межами своїх повноважень. Порушення порядку початку розгляду справи, процедури визначення компетентного органу - є підставою для скасування спірного рішення, прийнятого некомпетентним органом.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 року прийнято до розгляду заяву позивача про доповнення підстав позову (вх.№9526 від 21.04.2026), відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вх.№9053 від 15.04.2026) про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26, відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи (вх.№9060 від 15.04.2026) про призначення комп`ютерно-технічної експертизи у справі №922/54/26, задоволено клопотання відповідача про поновлення строку, прийнято до розгляду пояснення відповідача (вх.№9396 від 20.04.2026) та докази, надані до них, а також прийнято до розгляду докази, надані відповідачем на електронному носії (вх.№9436 від 20.04.2026) та забезпечено доступ учасникам справи для ознайомлення з ними в системі Електронний суд.

Протокольною ухвалою суду від 21.04.2026 року відкладено підготовче засідання на 28.04.2026 року, яке протокольною ухвалою було відкладено на 12.05.2026 року.

06.05.2026 року представник відповідача надав до суду заяву щодо направлення матеріалів відзиву у справі, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством (вх.№10871).

11.05.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11256).

12.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про витребування доказів (вх.№11343).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вх.№11343 від 12.05.2026) про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 12.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.05.2026 року.

13.05.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11473).

18.05.2026 року представник позивача надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№11942).

В судовому засіданні 20.05.2026 представник 3-ої особи заявив усне клопотання про витребування доказів, аналогічне поданому раніше клопотанню позивача.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2026 на підставі ч.2 ст.207 ГПК України залишено без розгляду клопотання 3-ої особи про витребування доказів.

Протокольною ухвалою суду від 20.05.2026 року задоволено клопотання позивача та 3-ої особи про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.05.2026 року.

22.05.2026 року представник третьої особи надав до суду заяву про відвід судді (вх.№12324), в якій просив прийняти заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОТЕНЦІАЛ-ПОЛІССЯ" про відвід судді Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від розгляду справи №922/54/26. Відвести суддю Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від участі у розгляді справи №922/54/26. Передати справу №922/54/26 для визначення іншого складу суду в порядку автоматизованого розподілу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 року відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Потенціал-Полісся" про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/54/26.

Постановлено передати матеріали справи №922/54/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протокольною ухвалою суду від 27.05.2026 року підготовче засідання, призначене на 27.05.2026 року о 12:00, знято з розгляду, у зв`язку із розглядом заяви позивача про відвід судді Аріт К.В. іншим складом суду. Про дату та час проведення наступного підготовчого засідання буде повідомлено учасників справи після розгляду іншим складом суду заяви позивача про відвід судді Аріт К.В.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року для розгляду заяви про відвід судді Аріт К.В. визначено суддю Аюпову Р.М.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2026 року (суддя Аюпова Р.М.) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Потенціал-Полісся" про відвід судді Аріт К.В. від участі у справі №922/39/26.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2026 року призначено засідання на 02.06.2026 року.

02.06.2026 року на електронну адресу суду представник третьої особи направив клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13325).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2026 року клопотання адвоката Корінь О.М., яка діє в інтересах позивача ТОВ "Потенціал-Полісся" про відкладення розгляду справи (вх.№13325 від 02.06.2026) залишено без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 02.06.2026 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 09.06.2026 року

03.06.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№13345).

Протокольною ухвалою суду від 09.06.2026 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.06.2026 року.

11.06.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№14223).

Протокольною ухвалою суду від 11.06.2026 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.06.2026 року.

17.06.2026 року представник третьої особи надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№14683).

Також, 17.06.2026 року представник третьої особи надав до суду заяву у формі запитань до відповідача (вх.№14765).

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2026 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.06.2026 року.

18.06.2026 року представник позивача надав до суду заяву про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811), в якій просить суд прийняти заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від розгляду справи №922/54/26, відвести суддю Господарського суду Харківської області Аріт К.В. від участі у розгляді справи №922/54/26, передати справу №922/54/26 для визначення іншого складу суду в порядку автоматизованого розподілу.

Згідно з ч.3 ст.38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Представник позивача (заявник) стверджує, що у даній заяві не висловлено незгоду з процесуальними рішеннями, а висловлено незгоду з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя.

Позивач у своїй заяві про відвід просить здійснити розгляд заяви суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, передавши її на розгляд іншому судді Господарського суду Харківської області.

Відповідно до частин 2,3,7,8 статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В обґрунтування заяви про відвід заявник зазначав, що дії судді Аріт К.В. викликають сумніви в її неупередженості, зокрема у судовому засіданні 17.06.2026 року, оскільки незважаючи на подане директором ТОВ «Потенціал-Полісся» клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити участь представника третьої особи у справі №922/54/26, призначеній до розгляду на 17.06.2026 - дійшла висновку, що участь представника третьої особи не є обов`язковою.

На думку позивача, зазначене позбавило можливості третю особу брати участь у судовому засіданні, що, на переконання заявника, порушує засади змагальності сторін та право на справедливий суд.

Окремо зауважував, що у судовому засіданні суддя Аріт К.В. неодноразово знімала з розгляду питання третьої особи до відповідача, що також фактично сприяє Відповідачу та створює нерівні процесуальні умови для учасників справи.

Заявник також зазначав, що судом не було надано відповідь на усне клопотання позивача щодо обсягу доказів та наявності всіх матеріалів в паперовому вигляді.

Позивач наголошує ще на тому, що судове засідання 17.06.2026 продовжувалося суддею Аріт К.В. під час оголошення повітряної тривоги у місті Харкові, де розташований суд. Під час повітряної тривоги якість аудіозв`язку суттєво погіршилася, що ускладнювало належне сприйняття перебігу судового засідання його учасниками.

За твердженнями позивача, суддя Аріт К.В. у справі №922/54/26 порушила принцип рівності сторін, оскільки надавала час для формування Відповідачем доказової бази, яка на час подання відзиву у Відповідача була відсутня.

Окрім того, участь одного судді у двох судових провадженнях, які випливають з тих самих обставин, на думку ЄСПЛ, може в певних випадках поставити під сумнів суддівську неупередженість.

ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" також повідомляє, що у справі №922/54/26 поведінка судді Аріт К.В. має прояв упередженого ставлення як до позивача так і третьої особи, оскільки, у тому числі з процесуальних дій судді вбачається підтримка доводів відповідача у справі.

Заявник підкреслює, що третьою особою вже заявлявся відвід судді, який був необґрунтовано відмовлений.

Крім того, на думку позивача, неупередженість судді Аріт К.В. зумовлено насамперед зовнішніми проявами її поведінки під час судового розгляду, оскільки складається враження, що пояснення сторони позивача та третьої особи були сприйняті судом лише як формальний етап процесу, без належної оцінки їхнього змісту та значення для правильного вирішення спору.

Позивач звертає увагу, що призначення наступного судового засідання у справі №922/54/26 після засідання 16.06.2026 вже на 17.06.2026 без попереднього узгодження дати та часу з усіма учасниками процесу, може свідчити про надмірний процесуальний формалізм та викликати обґрунтовані сумніви, щодо забезпечення сторонам рівних можливостей для реалізації їхніх процесуальних прав, що, у свою чергу, створює враження упередженості під час розгляду справи.

У заяві також зазначено, що заявник не оскаржує процесуальні рішення суду як такі, а звертає увагу на сукупність дій суду, які створюють об`єктивне враження сформованої позиції щодо спору ще до завершення дослідження всіх доказів.

Водночас звертає увагу, що з метою збору необхідних доказів для спростування доводів відповідача щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також з метою дотримання принципів змагальності, рівності сторін та верховенства права, позивачі та треті особи правомірно очікували на задоволення судом хоча б одного із поданих ним клопотань.

Проте, на думку заявника, Господарським судом Харківської області у складі судді Аріт К.В. у справі №922/54/26 було протиправно відмовлено у задоволенні відповідних клопотань позивача та третьої особи.

Позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні означених клопотань, суддя Аріт К.В. на думку сторони позивача, передчасно дійшла висновку про достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору без необхідності додаткового дослідження обставин справи шляхом проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи, витребування доказів, що у сукупності з іншими процесуальними діями суду створює у позивача обґрунтовані сумніви щодо повної неупередженості та об`єктивності суду під час розгляду справи №922/54/26.

Також на переконання позивача суддею Аріт К.В. порушено ряд статей Кодексу суддівської етики, оскільки суддя Господарського суду Харківської області Аріт К.В. фактично сприяє стороні Відповідача.

Такі дії виражаються у тому, що упродовж тривалого терміну Відповідач не долучав до матеріалів справи диск з матеріалами справи Східного відділення Антимонопольного комітету України.

Крім того, за твердженнями позивача, всупереч обов`язку повно, всебічно та об`єктивно дослідити обставини справи, обов`язку дослідити докази у сукупності, обов`язку перевірити докази на їх допустимість суддя Господарського суду Харківської області Аріт К.В. відмовляє у тому, щоб витребувати у Відповідача вимоги, на підставі яких було розкрито комерційну та конфіденційну інформацію, банківську таємницю, таємницю спілкування.

Заявник (позивач) стверджує, що у даній заяві не висловлено незгоду з процесуальними рішеннями, а висловлено незгоду з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя.

Розглянувши заяву представника позивача про відвід судді Аріт К.В. (вх.№14811), суд зазначає наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Частина 1 статті 35 ГПК України визначає підстави для відводу судді.

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, згідно з ч.13 ст.32 ГПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із поданої заяви про відвід судді вбачається, що підставою для її подання є сукупність обставин, зокрема: підтримання судом позиції відповідача у справі, незгода з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя, а саме незадоволення клопотань позивача та третьої особи, ненадання судом можливості участі третьої особи у судовому засіданні, у позивача склалось враження про відсутність належної процесуальної рівності сторін та створились сумніви щодо безсторонності суду під час розгляду справи №922/54/26.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Хоча представник позивача і зазначає, що у даній заяві не висловлено незгоду з процесуальними рішеннями, а висловлено незгоду з діями та бездіяльністю суду, які фактично зводяться у відмові до доступу до правосуддя, суд не погоджується з такою позицією позивача, оскільки, заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до незгоди з процесуальною діяльністю суду в цій справі, а саме, незгода позивача з ухвалами суду про відмову в призначенні експертизи та витребуванні доказів. Долученням доказів, наданих відповідачем, а саме диску, а також розглядом справи за відсутністю третьої особи.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (ст.35 ГПК України).

При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 ГПК України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Зокрема, як на підставу для відводу заявник посилається на те, що судом було відмовлено у задоволенні обґрунтованих та важливих для всебічного, повного й об`єктивного розгляду справ клопотань позивача та третьої особи, спрямованих на витребування, отримання та дослідження доказів, необхідних для спростування доводів відповідача, що об`єктивно породжує у заявника сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду зазначених справ.

При цьому, як вже було зазначено, ухвалами суду від 14.04.2026 року та 21.04.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотань про призначення експертизи та ухвалою суду від 12.05.2026 року було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Враховуючи викладене, представник позивача мав заявити відвід не пізніше двох днів з дня, коли він дізнався про таку обставину, тобто не пізніше 23.04.2026 або 14.05.2026.

Водночас представник позивача звернувся з заявою про відвід судді 18.06.2026, тобто з пропуском встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України строку, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вказаної заяви.

Щодо доводів позивача про ненадання третій особі можливості участі у справі.

Суд звертає увагу учасників справи на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Відповідно до статей 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Вказана позиція викладена в постанові ВС від 18 жовтня 2021 року у справі №299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Суд зауважує, що розгляд справи неодноразово відкладався зокрема за клопотанням позивача та третьої особи.

При цьому суд звертає увагу, що саме позивач повинен бути зацікавлений у розгляду справи в розумні строки, які передбачені нормами чинного Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Господарський суд зазначає, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Сторони зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

За змістом рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України" суд неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

При цьому суд наголошує, що відкладення розгляду справи є правом суду, водночас постійне задоволення клопотань позивача та третьої особи про відкладення розгляду справи порушує положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Щодо посилань позивача на ту обставину, що судом не роздруковано докази з диску, який наданий відповідачем, суд зазначає наступне.

Суд зауважує, що раніше матеріали справи формувались та зберігались виключно у паперовій формі, наразі запроваджується можливість ведення справи судом у паперовій, електронній чи змішаній формі.

Тобто, суд вправі роздруковувати електронні документи лише за потреби або повністю вести справу у електронній формі. Відповідні зміни внесені Вищою радою правосуддя до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС 12 жовтня у зв`язку з введенням з 18 жовтня обов`язкової реєстрації Електронних кабінетів відповідно до закону №3200-IX.

Зараз ЄСІТС повністю не функціонує - функціонують лише окремі модулі, зокрема, Електронний суд, Електронний кабінет тощо. А модуль ведення електронної справи, коли судова справа зберігалась би у «хмарі», так і не було запроваджено в свій час. Що не заважає, на думку ВРП, суду зберігати справу в електронній формі. Тому Положення про ЄСІТС містить певні «Перехідні положення».

Так, змінами до цих перехідних положень встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.

Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі.

Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Суд зауважує, що учасникам справи було надано доступ до матеріалів справи в електронному вигляді, зокрема, диск, який надійшов від відповідача, також було завантажено до справи №922/54/26 та відповідно надано всім учасникам справи доступ до диску.

Враховуючи зазначене, у суду відсутній обов`язок та необхідність у друкуванні інформації, яка міститься на диску у паперовому вигляді.

Щодо сигналу повітряної тривоги.

Суд наголошує, що учасники справи приймали участь у судовому засіданні 17.06.2026 року в режимі відеоконференції.

Судове засідання розпочалось 17.06.2026 року о 13:08, на час відкриття судового засідання сигналу повітряної тривоги у місті Харкові не було.

Верховний Суд у низці своїх постанов (зокрема у справах № 380/1538/23, №761/11408/22, № 420/13474/22) наголосив, що під час дії воєнного стану обставини, пов`язані з повітряними тривогами, мають характер об`єктивних, непереборних обставин. Вони не залежать від волі учасника процесу, а тому вважаються поважними причинами неявки.

Верховний Суд зазначив, що повітряна тривога або інша загроза безпеці учасників процесу є підставою для:

відкладення розгляду справи;

повторного виклику осіб у судове засідання;

відновлення процесуальних строків;

визнання неявки сторони поважною при розгляді справи за відсутності цієї особи.

Суд звертає увагу, що під час судового засідання дійсно лунала повітряна тривога, при цьому, судом було повідомлено сторін про гучний сигнал, та надано хвилину для отримання належного сприяння судом та сторонами аудіозв`язку.

Крім того, жодних зауважень з боку учасників справи, зокрема, позивача, під час розгляду справи у судовому засіданні 17.06.2026 року щодо поганого аудіозв`язку або про відкладення розгляду справи через поганий зв`язок до суду не надходило.

Щодо дат призначення судових засідань.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, з підстав, зазначених у статтях 202, 216 ГПК України, однією з яких є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Позивач звернувся до суду з позовом у січні 2026 року, при цьому розгляд справи триває вже 5 місяців.

При цьому, судом на кожному судовому засіданні було запропоновані дати та час проведення наступного судового засідання, які було погоджено із учасниками судового процесу, враховуючи навантаження суду та технічну можливість проведення засідань в режимі відеоконференцій.

Водночас, представниками позивача та третьої особи, незважаючи на узгодження з ними дати та часу наступних судових засідань, неодноразово надавались до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із наявністю інших судових засідань (та інших справ).

Крім того, позивачем та третьою особою у справі є юридичні особи, які мають представників, отже, можуть забезпечити явку у судове засідання.

При цьому, судом неодноразово наголошувалось, що встановлений ч. 2 ст. 195 ГПК України строк розгляду справи по суті складає тридцять днів з дня початку розгляду справи по суті, та є присічним.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 ГПК України.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом, зокрема, з таких підстав: першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У частині 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

У положеннях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Разом з тим, суд звертає увагу учасників справи на основоположні принципи правосуддя, що було сформульовано Європейським судом з прав людини у рішенні у справі Кастільо Альгар проти Іспанії (Castillo Algar v. Spain) від 28 жовтня 1998 року - правосуддя здійснюється компетентним органом, з метою забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд сприяє справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності учасників справи.

Зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це на шкоду іншим особам, з метою, яка не співпадає з завданням господарського процесу, визначеним у ст.2 ГПК (справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави).

Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17.

Відповідно до статей 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Вказана позиція викладена в постанові ВС від 18 жовтня 2021 року у справі №299/3611/19 (провадження № 61-9218св21).

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Щодо тверджень позивача відносно упереджених дій суду на користь відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідач неодноразово попереджав суд про надання відповідних електронних доказів, а саме, диску з інформацією.

Таким чином, строк на подання відповідних доказів судом було поновлено.

При цьому суд зазначає, що судом було задоволено всі подані раніше клопотання позивача та третьої особи: про зміну підстав позову; про відкладення розгляду справи; про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, долучено всі докази та пояснення представників.

Зазначене спростовує доводи позивача щодо порушення принципу рівності сторін та упередженості судді, тощо.

При цьому, як було зазначено судом в судовому засіданні 17.06.2026 року, комісією суду було проведено службову перевірку щодо обставин реєстрації документів за вх.№10871 від 06.05.2026 року, а саме, диску, який надійшов від відповідача, за результатами якої встановлено, наступне.

"Заяву Східного МТВ АМКУ від 03.04.2026 року щодо направлення матеріалів відзиву у справі №922/54/26, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством, разом з диском, що містить додатки до неї, передано для відправлення у місті Полтаві 03.04.2026. Трекінг-сервіс АТ «Укрпошта» містить інформацію про те, що зазначене відправлення 06.04.2026 вручено за довіреністю відділенням АТ «Укрпошта» 61022 у місті Харкові, що не відповідає дійсності, оскільки фактичне вручення працівникам канцелярії суду відправлення з трекінг-номером 3601400496425 разом з реєстром рекомендованих відправлень №3 за 05.04.2026 року здійснено відділенням АТ "Укрпошта" Харків 22 лише 06.05.2026, про що зазначено у цих же реєстрах, а реєстрацію заяви Східного МТВ АМКУ від 03.04.2026 в автоматизованій системі документообігу суду здійснено у день її фактичного надходження до суду. Зважаючи на вказане, Комісія приходить до висновку, що в організації роботи АТ «Укрпошта» стався збій, що призвів до затримки надходження до суду поштових відправлень за реєстрами рекомендованих відправлень відділення АТ «Укрпошта» Харків 22, в тому числі і заяви Східного МІВ АМКУ від 03.04.2026 щодо направлення матеріалів відзиву у справі №922/54/26, доступ до яких обмежено чинним інформаційним законодавством, яку в подальшому було зареєстровано за вх. N10871 від 06.05.2026. Оскільки затримка у надходженні вказаного документу сталася з причин, що не пов`язані з діями або бездіяльністю посадових осіб Господарського суду Харківської області, не вбачається вини посадових осіб суду у несвоєчасній реєстрації документу за вх.№ 10871 від 06.05.2026, як не вбачається і самого факту несвоєчасної реєстрації, оскільки вказаний документ зареєстровано у день його фактичного надходження до суду, тобто з дотриманням приписів розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України N 814 від 20.08.2019 (зі змінами).".

Враховуючи викладене, відсутні упереджені дії суду на користь відповідача, оскільки відповідач направив диск до суду 03.04.2026 року, водночас АТ "Укрпошта" передало документи до суду лише 06.05.2026 року. Отже в даному випадку не вбачається й вини відповідача.

Пунктами 1-4 ч.1, ч.3 ст.35 та статтею 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (п.5 ч.1 ст.35 ГПК України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" про відвід судді Аріт К.В. від розгляду справи №922/54/26 не зазначено та до заяви не долучено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданому клопотанні документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 ГПК України.

Суд звертає увагу заявника, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

При цьому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Твердження скаржника про упередженість та необ`єктивність суддів є припущеннями, які не підтверджені наявними у матеріалах справи документами.

Водночас, саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді, а відтак не є підставою для відводу суддів у розумінні ст. 35 ГПК України.

Проте заявником жодними належними і допустимими доказами не доведено наявність обставин, з якими закон, зокрема, приписи статті 35 ГПК України, пов`язує наявність підстав для відводу судді.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Таким чином, викладені представником позивача обставини не можуть бути підставою для відводу головуючого у цій справі.

Разом з тим, суд наголошує, що вказані доводи можуть бути підставою для оскарження рішення у даній справі, однак не можуть вважатися підставами для відводу судді.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про відвід судді Аріт К.В.

Суд звертає увагу, що заява про відвід судді надійшла до "Електронного суду" 18.06.2026 року.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" відводу, а відповідна заява надійшла до суду раніше, ніж за три робочі дні до судового засідання, вона підлягає переданню на розгляд суду в іншому складі, визначеному в порядку, передбаченому ч.1 ст.32 ГПК України.

Згідно з ч.11 ст.39 ГПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 7, 13, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ЗЕМРЕСУРСІНВЕСТ" (вх.14811 від 18.06.2026) про відвід судді Аріт К.В. по справі №922/54/26.

Передати матеріали справи №922/54/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала підписана 18.06.2026

Суддя Аріт К.В.