Ухвала суду № 137497940, 18.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.06.2026 Справа№914/1747/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши матеріали заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026

у справі № 914/1747/26

за позовом: ОСОБА_1 , м. Львів

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парус Парк, м. Львів

про: визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Парус Парк

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

На адресу Господарського суду Львівської області в систему Електронний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Парус Парк про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ Парус Парк.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, справу № 914/1747/26 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.

Одночасно з позовною заявою 08.06.2026 позивачем подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2685/26 від 09.06.2026.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2026, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 2685/26, передано на розгляд судді Долінській О.З.

10.06.2026 представником відповідача подано на адресу суду в систему «Електронний суд» заперечення на заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 16520/26, відповідно до яких відповідач просить суд у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити з підстав, викладених у запереченнях.

10.06.2026 за вх. № 16559/26 ОСОБА_1 подав додаткові пояснення щодо заперечень відповідача на заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.06.2026 постановлено заяву позивача про забезпечення позову за вх. № 2685/26 від 09.06.2026 повернути заявнику з підстав, викладених в даній ухвалі.

15.06.2026 позивачем подано на адресу суду в систему Електронний суд заяву про забезпечення позову з додатками, яка зареєстрована відділом автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 2823/26 від 16.06.2026.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.06.2026, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026, передано на розгляд судді Долінській О.З.

Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У заяві про забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСББ «Парус Парк», його посадовим особам, працівникам, представникам, підрядникам, субпідрядникам, а також будь-яким третім особам, залученим ОСББ або таким, що діють за його дорученням, в його інтересах чи на виконання рішення Загальних зборів, до набрання законної сили рішенням суду у справі: здійснювати демонтаж, розкомплектування, переміщення, вилучення, передачу третім особам, списання або інше відчуження елементів чинної домофонної системи будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати втрата, пошкодження, знищення, зміна комплектності або унеможливлення відновлення працездатності чинної домофонної системи; передавати вимкнене, демонтоване або відключене обладнання на зберігання, утилізацію, переробку чи інше вибуття до вирішення спору по суті; здійснювати монтаж нових панелей, контролерів або інших елементів нової системи доступу у спосіб, що передбачає або може спричинити демонтаж, відключення, пошкодження, зміну комплектності чи унеможливлення подальшого використання чинної домофонної системи до вирішення спору по суті.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення Загальних зборів ОСББ «Парус Парк», оформлене протоколом №4 від 07.04.2026, у частині пункту 13 «Про встановлення нової домофонної системи в будинку та визначення порядку її обслуговування, оплати. Визначення повноважень Правління».

Позивач вважає, що рішення Загальних зборів ОСББ «Парус Парк» у частині пункту 13 є незаконним та таким, що прийняте та реалізується з порушенням прав і законних інтересів позивача як співвласника, а також таким, що підлягає визнанню недійсним у відповідній частині.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що він є співвласником квартири АДРЕСА_2 . Оспорюване рішення пункту 13 стосується встановлення нової домофонної системи, визначення порядку її обслуговування та оплати, припинення співпраці з попереднім оператором з 01.06.2026, а також надання повноважень голові правління на вчинення дій щодо реалізації цього рішення.

Позивач зазначає, що у самому тексті пункту 13 відсутнє пряме, окреме та недвозначне волевиявлення співвласників щодо демонтажу чинної домофонної системи, інвентаризації демонтованого обладнання, порядку його обліку, зберігання та визначення подальшої долі.

Позивач вказує на те, що пункт 13 рішення Загальних зборів був винесений на голосування, як питання про: обрання оператора домофонного зв`язку Astra «Розумний ЖК»; погодження встановлення нової домофонної системи; встановлення централізованого порядку оплати послуг домофонного зв`язку через ОСББ; затвердження тарифу на послуги домофонного зв`язку у розмірі 35 грн щомісячно; визначення, що зазначена плата не є внеском на утримання будинку або спільного майна; припинення з 01.06.2026 співпраці з попереднім оператором; припинення з 01.06.2026 дії індивідуальних договорів співвласників із ТОВ «Парус ІТ»; надання голові правління повноважень на укладення договору та вчинення дій щодо реалізації рішення.

Також у пункті 13 зазначено, що встановлення обладнання здійснюється оператором за власний рахунок, а право власності на обладнання до ОСББ не переходить.

Як зазначає позивач, на голосування було поставлено питання про нову сервісну модель домофонного зв`язку із залученням стороннього оператора та тарифом на відповідні послуги, а не повноцінне і чітко розкрите питання про зміну порядку користування системою доступу, демонтаж чинної системи та всі наслідки переходу на обладнання стороннього оператора.

Позивач вважає, що після голосування, ОСББ фактично підмінило зміст прийнятого рішення. У подальшому листуванні та письмових поясненнях до суду, відповідач почав трактувати пункт 13 як рішення про модернізацію системи контролю доступу, управління спільним майном, функціонування єдиного технічного комплексу та обов`язкові витрати співвласників незалежно від індивідуального користування.

Позивач вважає таке тлумачення неправомірним, оскільки воно змінює зміст рішення після голосування та підміняє: послугу домофонного зв`язку поняттям управління спільним майном; тариф на послугу - обов`язковими витратами на функціонування системи; встановлення нової системи - фактичним демонтажем чинного обладнання; модернізацію спільного майна - переходом на користування чужим обладнанням стороннього оператора.

Позивач також зазначає, що порушення його прав, як позивача полягає не лише у втручанні в порядок доступу до будинку, а й у нав`язуванні нового щомісячного платежу у розмірі 35 грн, який ОСББ у подальшому трактує як обов`язковий незалежно від індивідуального користування, хоча в самому тексті рішення такий платіж був визначений саме як тариф на послуги домофонного зв`язку, а не як внесок на утримання будинку або спільного майна.

Дослідивши зміст поданої заяви позивача про забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026, а також долучених до неї доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 2 частини 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У заяві позивача про забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСББ «Парус Парк», його посадовим особам, працівникам, представникам, підрядникам, субпідрядникам, а також будь-яким третім особам, залученим ОСББ або таким, що діють за його дорученням, в його інтересах чи на виконання рішення Загальних зборів, до набрання законної сили рішенням суду у справі: здійснювати демонтаж, розкомплектування, переміщення, вилучення, передачу третім особам, списання або інше відчуження елементів чинної домофонної системи будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати втрата, пошкодження, знищення, зміна комплектності або унеможливлення відновлення працездатності чинної домофонної системи; передавати вимкнене, демонтоване або відключене обладнання на зберігання, утилізацію, переробку чи інше вибуття до вирішення спору по суті; здійснювати монтаж нових панелей, контролерів або інших елементів нової системи доступу у спосіб, що передбачає або може спричинити демонтаж, відключення, пошкодження, зміну комплектності чи унеможливлення подальшого використання чинної домофонної системи - до вирішення спору по суті.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК).

Згідно ч. 11 ст. 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.

Позивач звертаючись до суду з позовною заявою, просить суд визнати недійсним рішення Загальних зборів ОСББ «Парус Парк», оформлене протоколом №4 від 07.04.2026 саме в частині пункту 13, зокрема, встановлення нової домофонної системи.

Фактично заявлені заходи забезпечення позову, спрямовані на зупинення виконання рішення вищого органу управління ОСББ, що за своїм змістом є достроковим досягненням результату, на який спрямований сам позов.

Метою вжиття заходів забезпечення позову, є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, постанова Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.02.2025 у справі №916/4391/24).

Враховуючи те, що у даній справі, позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Предметом спору у даній справі є виключно дійсність рішення Загальних зборів співвласників ОСББ «Парус Парк» у частині пункту 13, а не право власності на окремі елементи домофонної системи, їх витребування чи повернення.

Позовна заява не містить вимог про витребування майна, повернення окремих елементів домофонної системи, відновлення її попереднього технічного стану або зобов`язання ОСББ вчинити певні дії.

Таким чином, позивачем не доведено, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист його прав.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі №916/2957/24 зробив висновок, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної осіб, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що позивачем не надані докази, які б підтверджували його мотиви та в чому саме буде проявлятися таке ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду з позовною заявою, та чому позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду у випадку невжиття відповідних заходів.

У постанові від 20.04.2023 року в справі № 914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також, суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.

Суд акцентує, що інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов`язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, судом оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову, є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З огляду на викладене та зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, наведені позивачем доводи не є достатньо обґрунтованою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а тому суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Будь-яких інших обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, ОСОБА_1 не наведено.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019р. у справі № 910/688/13.

Водночас, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наявність лише припущень щодо можливого виникнення ускладнень під час виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів, наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020р. у справі № 922/2163/17.

У порушення вищевикладеного, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову.

Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх. № 2823/26 від 16.06.2026 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Долінська О.З.