Ухвала суду № 137497615, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2026Справа № 910/7170/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши

позовну заяву

Приватного підприємства «Дніпросервіс» (02192, місто Київ, вулиця Андрія Малишка, будинок 4, літера В; ідентифікаційний код 16484017)

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Яр» (09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Сошенка Івана, будинок 1/12; ідентифікаційний код 45347107)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Юп» (49094, місто Дніпро, вулиця Мандриківська, будинок 161; ідентифікаційний код 45767026)

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дніпросервіс» (далі - ПП «Дніпросервіс»/позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Яр» (далі - ТОВ «Дім-Яр»/відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Юп» (далі - ТОВ «Метал Юп»/відповідач-2) про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Дім-Яр» та ТОВ «Метал Юп» на користь ПП «Дніпросервіс»:

- нежитлову будівлю (літ. Б) загальною площею 1 881,2 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстраційний номер майна 37493768);

- нежитлову будівлю (літ. А; А') магазину загальною площею 643,6 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 2838812580000);

- нежитлову будівлю №1 (літ. Ж) площею 89,1 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 84211080000);

- нежитлову будівлю №2 (літ. В) площею 1 061,7 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 1671317180000);

- нежитлову будівлю площею 230,5 кв.м. (м. Київ, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 5-В / вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 1671298080000 / 956549580366).

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив, що заява не відповідає вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), внаслідок чого підлягає залишенню без руху із таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви, ПП «Дніпросервіс» вказало відповідачем-1 ТОВ «Дім-Яр», ідентифікаційний код 45347107, адреса: 02100, місто Київ, вулиця Тороповського Георгія, будинок 2, офіс 312.

Місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 стаття 27 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань» внесені до Єдиного державного реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі із третьою особою.

Як встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ «Дім-Яр», ідентифікаційний код 45347107, є: 09117, Київська область, Білоцерківський район, місто Біла Церква, вулиця Сошенка Івана, будинок 1/12.

Крім того, за змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для позову немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

Так, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1-3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) та у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2023 у справі №758/5118/21.

Тобто, вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, пов`язана із майновим правом на визначене майно, що свідчить про її майновий характер, а тому за вказану вимогу підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5% від вартості майна.

Ураховуючи наведене, дослідивши подані до позовної заяви документи, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору відповідно до вартості майна, вказаної в договорах купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованих в реєстрі за №939, №941, №943, №945 та №947.

Зокрема, відповідно до:

- договору купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за №939, вартість нежитлової будівлі (літ. Б) загальною площею 1 881,2 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстраційний номер майна 37493768) складає 1 825 900,00 грн;

- договору купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за №941, вартість нежитлової будівлі (літ. А; А') магазину загальною площею 643,6 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 2838812580000) складає 625 000,00 грн;

- договору купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за №943, вартість нежитлової будівлі №1 (літ. Ж) площею 89,1 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 84211080000) складає 100 000,00 грн;

- договору купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за №945 вартість нежитлової будівлі №2 (літ. В) площею 1061,7 кв.м. (м. Київ, вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 1671317180000) складає 225 000,00 грн;

- договору купівлі-продажу від 29.11.2023, зареєстрованого в реєстрі за №947, вартість нежитлової будівлі площею 230,5 кв.м. (м. Київ, вул. Полуботка Павла Гетьмана, 5-В / вул. Андрія Малишка, буд. 4, літ. В, реєстр. номер в ДРРП: 1671298080000 / 956549580366) складає 1 000 000,00 грн.

Отже, ціна позову у даній справі в загальному розмірі складає 3 775 900,00 грн.

Ураховуючи вказані вище положення законодавства, за заявлені позовні вимоги позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі: 45 310,80 грн (1,5% від суми 3 775 900,00 грн)*0,8.

Проте, як вбачається із матеріалів позовної заяви, ПП «Дніпросервіс» не сплатило судовий збір за подання даного позову до Господарського суду міста Києва, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Водночас, разом із позовної заявою позивач подав клопотання про звільнення ПП «Дніпросервіс» від сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що сплата судового збору спричинить суттєве фінансове навантаження на позивача з огляду на відсутність основних засобів, наявність дебіторської заборгованості та відсутність чистого доходу.

На підтвердження заявленого клопотання позивач додав до матеріалів справи довідку АТ «Правекс банк» №127/2639 від 10.06.2026 про залишок коштів на рахунку ПП «Дніпросервіс», довідку АТ «ПУМБ» про закриття рахунків ПП «Дніпросервіс», повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250426/104 від 26.04.2025 про розірвання договору та закриття рахунків, повідомлення ГУ ДПС у м. Києві №48374/6/26-15-12-01-05 від 26.05.2026 про відкриті банківські рахунки ПП «Дніпросервіс», звіт про фінансові результати ПП «Дніпросервіс» станом на 1 квартал 2026 року,

Так, що Законом України «Про судовий збір» визначено перелік підстав для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Зокрема, згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), посилаючись на свою усталену практику (зокрема, рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» ([Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine, заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017), наголосив, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана.

Так, у рішенні від 10.01.2006 у справі «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» ЄСПЛ встановив, що компанія-заявник не могла подати свої позовні вимоги до суду через відмову звільнити її від сплати судового збору в розмірі 13 948,49 злотих за подання позову. ЄСПЛ зазначив, що компанія-заявник була невеликим товариством з обмеженою відповідальністю, яка у 1993-1995 роках за контрактом побудувала мережу кабельного телебачення для компанії Best-Sat. Остання компанія відмовилася оплатити рахунок-фактуру компанії-заявника […], відмова сплатити зазначений рахунок-фактуру поставила компанію-заявника на межу неплатоспроможності. ЄСПЛ вважав, що обмеження доступу до суду, які мають суто фінансовий характер і які, як у цій справі, абсолютно не пов`язані з суттю позову або його перспективами на успіх, повинні підлягати особливо ретельному контролю з точки зору інтересів правосуддя. Для ЄСПЛ також важливо, що відмова у наданні звільнення відбулася на попередній стадії провадження в суді першої інстанції та призвела до того, що позови компанії-заявника ніколи не розглядалися по суті.

У рішенні від 03.05.2022 у справі «Нальбант та інші проти Туреччини» ЄСПЛ вважав надмірним, а отже порушенням самої суті права на доступ до суду ситуацію, коли високі судові збори не були виправдані фінансовим становищем заявника, а натомість були розраховані на основі встановленого законом відсотка від суми, що була предметом провадження. Незважаючи на відсутність консенсусу або навіть консолідованої тенденції серед держав-учасниць Конвенції щодо надання правової допомоги юридичним особам, ЄСПЛ застосував ті самі принципи щодо права на доступ до суду, не розрізняючи фізичних та юридичних осіб (Teltronic-CATV проти Польщі, заява № 48140/99, пункти 45-49, 10.01.2006; FC Mretebi, пункти 39-41; Agromodel OOD та Mironov проти Болгарії, заява № 68334/01, пункти 34-37, 24.09.2009; та Sace Elektrik Ticaret ve Sanayi A.S. проти Туреччини, заява № 20577/05 , пункт 28, 22.10.2013). Відповідно до сталої практики ЄСПЛ ніколи категорично не виключав комерційних юридичних осіб з гарантій, визначених пунктом 1 статті 6 Конвенції, щодо надмірних судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 звертає увагу, що у справі «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» ЄСПЛ наголосив на необхідності особливо ретельного контролю за фінансовими обмеженнями доступу до суду, коли такі обмеження не пов`язані з перспективами успіху позову чи його суттю, а також коли відмова у звільненні від сплати судового збору відбувається на стадії прийняття позовної заяви, що унеможливлює будь-який розгляд справи по суті.

Велика Палата Верховного Суду також наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

З огляду на вищевикладене, враховуючи предмет на підстави позовних вимог, а також надані ПП «Дніпросервіс» докази на підтвердження фінансового стану, приймаючи до уваги висновки ЄСПЛ та Великої Палати Верховного Суду, а також положення Закону України «Про судовий збір», суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ПП «Дніпросервіс», а саме відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до прийняття рішення у справі.

Отже, судом встановлено, що позовну заяву подано до суду без додержання ст. 162 ГПК України, відповідно позивачу слід усунути вказаний недолік позовної заяви шляхом зазначення достовірної адреси місцезнаходження відповідача-1 відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява ПП «Дніпросервіс» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 164, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства «Дніпросервіс» про звільнення від сплати судового збору - задовольнити частково.

2. Відстрочити Приватному підприємству «Дніпросервіс» сплату судового збору - до прийняття рішення у даній справі.

2. Позовну заяву Приватного підприємства «Дніпросервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дім-Яр» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Юп» про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху.

3. Встановити Приватному підприємству «Дніпросервіс» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Віта БОНДАРЧУК