Рішення № 137497518, 18.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2026Справа № 910/4012/26за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Енерго» (77457, с. Радча, вул. Шевченка, 2-Д, код ЄДРПОУ 41295396)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техсплав» (04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3/7, код ЄДРПОУ 46000939)

про стягнення 1 089 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСПЛАВ" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором поставки № 17, щодо не здійснення поставки товару, передбаченого в рахунку № СФ-0000024 від 10.12.2025 на суму 1089000 грн, яка була сплачена відповідно до платіжної інструкції № 694141 від 22.12.25 на суму 762 300,00 грн та платіжної інструкції № 694320 від 31.12.2025 на суму 326 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору поставки № 17 від 09.12.2025, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату №СФ-0000024 від 10.12.2025 на суму 1 089 000,00 грн; позивач у свою чергу оплатив рахунок на суму 1 089 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 6944141 від 22.12.2025, з призначенням платежу: "Аванс згідно рахунку № СФ-0000024 від 10.12.2025", та № 694320 від 31.12.2025, з призначенням платежу: "Доплата згідно рахунку № СФ-0000024 від 10.12.2025". Проте, відповідач не здійснив поставку оплаченого товару та не повернув суму оплати, що і стало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адреси місцезнаходження сторін.

Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження, яке направлялося на адресу місцезнаходження відповідача, повернулося на адресу суду, у графі причин повернення зазначено: "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХСПЛАВ" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ЕНЕРГО" (Покупець) укладено договір поставки товару №17.

На підставі Договору, Продавець виставив Покупцю рахунок на оплату №СФ-0000024 від 10.12.2025 року на суму 1 089 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання, діяв на підставі пункту 4.3 Договору та здійснив попередню оплату товару відповідно до виставленого відповідачем рахунку №СФ-0000024 від 10.12.2025 на загальну суму 1 089 000,00 грн, що підтверджується наявними у справі платіжними інструкціями №694141 від 22.12.2025 на суму 762 300,00 грн та №694320 від 31.12.2025 на суму 326 700,00 грн.

Позивач зазначає, що строки поставки товару не були погоджені сторонами Договору, а товар згідно рахунку та умов Договору Відповідачем поставлено не було.

З огляду на те, що строки поставки не були погоджені сторонами Договору, а товар відповідачем не поставлявся, позивач, керуючись приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, надіслав на адресу відповідача вимогу №193 від 26.02.2026.

У вказаній вимозі позивач просив здійснити поставку передбаченого рахунком товару або повернути сплачені грошові кошти попередньої оплати у розмірі 1 089 000,00 грн у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Відповідач зазначену вимогу залишив без задоволення, вказаний обов`язок не виконав, товар у встановлений строк не поставив, а сплачені кошти позивачу не повернув.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не здійснив поставку попередньо оплаченого товару та не повернув суму сплачених позивачем коштів у розмірі 1 089 000,00 грн, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у вказаному розмірі, яку позивач просить стягнути.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивого кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 17 від 09.12.2025, на підставі якого між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, припис зазначеної норми містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку непоставки товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що сплачені позивачем кошти у сумі 1 089 000,00 грн є попередньою оплатою.

Матеріали справи не містять доказів задоволення відповідачем вимоги позивача №193 від 26.02.2026 та повернення грошових коштів у сумі 1 089 000,00 грн або ж доказів здійснення відповідачем поставки товару у встановлений законом семиденний строк.

Враховуючи, що відповідач доказів, які б підтверджували поставку товару чи повернення попередньої оплати за непоставлений товар в сумі 1 089 000,00 грн не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 089 000,00 грн є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерго" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техсплав" (04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3/7, код ЄДРПОУ 46000939) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Енерго" (77457, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н., с. Радча, вул. Шевченка, 2-Д, код ЄДРПОУ 41295396) 1 089 000 (один мільйон вісімдесят дев`ять тисяч) грн 00 коп. - суми заборгованості та 16 335 (шістнадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна