Ухвала суду № 137497508, 11.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.06.2026Справа № 910/1672/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у господарській справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

про стягнення 120 622, 50 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Сопружинська Т.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Сябренко Василь Іванович (далі-позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 120 622, 50 грн., з яких: 104 200, 00 грн - основного боргу, 5 108, 00 грн - 3 % річних та 11 314, 50 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 582-2 від 31.08.2022.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 102 100 (сто дві тисяч сто) грн 00 коп. - заборгованості, 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 82 коп. - 3 % річних, 5 802 (п`ять тисяч вісімсот дві) грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 765 (дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн 62 коп.- судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

24.06.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у даній справі видано наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 заяву Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 9 133 грн. 49 коп. - витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині заяви відмовлено.

06.08.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 видано наказ.

15.04.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2026 заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - повернуто заявнику без розгляду.

28.04.2026 до суду надійшла заява Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, в якій відповідач просить суд визнати судовий наказ, виданий Господарським судом міста Києва від 24.06.2024 року у справі № 910/1672/24 про стягнення з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» на користь Фізичної особи-підприємця Сябренка Василя Івановича суми боргу у розмірі 102 100,00 грн, 2 267,82 грн. - 3 % річних, 5 802,69 грн. - інфляційних втрат та 2 765,62 грн. - судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 прийнято до розгляду заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню. Розгляд заяви призначено на 28.05.2026.

У судовому засіданні 28.05.2026 оголошено перерву до 11.06.2026.

У це судове засідання представник позивача не з`явився, однак 09.06.2026 до суду надійшли додаткові пояснення позивача, в яких він просить суд заяву Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити та розгляд заяви у справі № 910/1672/24 здійснювати за відсутності ФОП Сябренка Василя Івановича чи його представника.

Представник відповідача підтримав подану заяву про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 338 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Отже, розглянувши заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, суд відзначає наступне.

Статтею 328 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. (ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтовуючи подану заяву Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" зазначає, що в межах розгляду іншої судової справи № 911/2427/55 між боржником та стягувачем було укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2025 року. Згідно з умовами зазначеної Мирової угоди сторони досягли згоди щодо повного врегулювання всіх взаємних грошових зобов`язань, зокрема і заборгованості, що є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 75693570. Також, 17.12.2025 року між стягувачем та боржником проведено повну взаємозвірку господарських операцій, за результатами якої підписано Акти звіряння взаєморозрахунків. Тож, шляхом укладення вказаних Актів та Мирової угоди від 26.11.2025 року, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України.

У розумінні Господарського процесуального кодексу України, підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема є: якщо його видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, які свідчать про відсутність зобов`язання боржника.

Отже, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання тощо.

26.04.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у даній справі видано наказ про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 102 100 грн 00 коп. - заборгованості, 2 267 грн 82 коп. - 3 % річних, 5 802 грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 765 грн 62 коп.- судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2024 головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75693570 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/1672/24 про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 102 100 грн 00 коп. - заборгованості, 2 267 грн 82 коп. - 3 % річних, 5 802 грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 765 грн 62 коп.- судового збору.

В подальшому, головним державним виконавцем Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черкасовим Є.В. винесено у ВП № 75693570 постанови про стягнення виконавчого збору від 12.08.2024, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.08.2024, зупинення вчинення виконавчих дій від 30.04.2025 та про приєднання виконавчого провадження № 75693570 до зведеного виконавчого провадження № 69298938.

Разом з тим, в межах розгляду судової справи № 911/2427/25 за позовом Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» до Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича про стягнення 424 411,00 грн., між Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та Фізичною особою-підприємцем Сябренко Василем Івановичем укладено мирову угоду б/н від 05.11.2025 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2025 у справі № 911/2427/25 затверджено мирову угоду б/н від 05.11.2025 року, укладену між Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та Фізичною особою-підприємцем Сябренко Василем Івановичем у справі № 911/2427/25.

Згідно з умовами мирової угоди сторони досягли згоди щодо повного врегулювання всіх взаємних грошових зобов`язань, зокрема і щодо заборгованості, що є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 75693570 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/1672/24.

Відповідно до п. 2.4. Мирової угоди, боргові зобов`язання Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" перед ФОП Сябренко В.І. які є предметом стягнення за виконавчими провадженнями ВП № 75534875 на суму 186 805 грн 90 коп; ВП № 75694014 на суму 5000 грн 00 коп; ВП № 75693570 на суму 112 936 грн 13 коп вважаються фактично виконаними відповідно до п. 9 частини 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому, між Акціонерним товариством «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» та Фізичною особою-підприємцем Сябренко Василем Івановичем проведено повну взаємозвірку господарських операцій, за результатами якої складено та підписано Акти звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого станом на 17.12.2025 заборгованість у сторін відсутня.

Суд зазначає, що сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Наведеного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі №824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, а домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання. Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.

Отже, до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться у частині 3 статті 203 ГК України.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Таким чином, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо) (такий правовий висновок сформульовано у пункті 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16).

Важливою умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання, розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку.

Отже, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов, як зустрічність вимог, однорідність вимог, строк виконання яких настав, та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов`язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Водночас, стаття 602 ЦК України не містить заборони на зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконавчого провадження як засобу виконання зобов`язання, визначеного рішенням суду, отже, зарахування зустрічних вимог можливе на будь-якій стадії розвитку відносин сторін, у тому числі й на стадії виконання судового рішення (постанова Верховного Суду і від 08.09.2021 у справі №761/33621/18).

У справі №910/11116/19 Верховний Суд зазначив, що однією з підстав припинення зобов`язання, яка визначена частиною першою статті 601 ЦК України, є припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відповідно до частини другої статті 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем відповідає умовам, які визначені статтею 601 ЦК України; зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п`ятої статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається, зокрема, зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, виконання наказу господарського суду може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства, в тому числі - шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, встановлених ст. 601 ЦК України, та відсутності обставин, встановлених ст.602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Таким чином, шляхом укладення Мирової угоди від 05.11.2025 року, яка затверджена ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2025 у справі № 911/2427/25 та Акту звіряння взаєморозрахунків, сторони провели зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, зокрема щодо заборгованості, яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні № 75693570 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі № 910/1672/24.

За таких обставин, враховуючи що зобов`язання боржника за наказом Господарського суду міста Києва у справі № 910/1672/24 від 24.06.2024 є припиненим у повному обсязі внаслідок проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, а стягувачем таке зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджено, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання наказу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/1672/24 про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 102 100 грн 00 коп. - заборгованості, 2 267 грн 82 коп. - 3 % річних, 5 802 грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 765 грн 62 коп.- судового збору, таким, що не підлягає виконанню повністю.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу від 24.06.2024 у справі № 910/1672/24 таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 243, ст. 328 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/1672/24 про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на користь Фізичної особи-підприємця Сябренко Василя Івановича 102 100 (сто дві тисяч сто) грн 00 коп. - заборгованості, 2 267 (дві тисячі двісті шістдесят сім) грн 82 коп. - 3 % річних, 5 802 (п`ять тисяч вісімсот дві) грн 69 коп. - інфляційних втрат та 2 765 (дві тисячі сімсот шістдесят п`ять) грн 62 коп.- судового збору, таким, що не підлягає виконанню повністю.

Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 18.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Щербаков