Рішення № 137497428, 18.06.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26 (909/409/26)

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. розглянув у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, справу № 909/61/26 (909/409/26) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядника майна ТОВ "Карпатнафтохім" арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 31 265,66 грн (без урахування утриманого прибуткового податку та військового збору.

Суть спору.

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім".

25.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 31 265,66 грн (без урахування утриманого прибуткового податку та військового збору).

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026, для розгляду справи № 909/61/26 (909/409/26), на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено суддю Горпинюка І.Є.

Стислий виклад позиції позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка вказує, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується записами у трудовій книжці. Відповідно до Наказу № 39-К від 02.02.2026 позивачку звільнено з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. Позивачка просить стягнути з відповідача суму нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в розмірі 31 265,66 грн (без урахування утриманого прибуткового податку та військового збору.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Стислий виклад позиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Розпорядник майна ТОВ "Карпатнафтохім" - арбітражний керуючий Босак Олег Євгенович пояснень щодо позову і всіх наявних доказів, що підтверджують підтримання позову чи заперечення проти позову, не надав.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

25.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 31 265,66 грн (без урахування утриманого прибуткового податку та військового збору).

В той же час, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026 відкрито провадження у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 17.08.2026, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича.

27.02.2026 о 12:36 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на офіційному вебпорталі судової влади України; номер публікації: 78594.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2026, для розгляду справи № 909/61/26 (909/409/26), на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 2702/26 від 25.03.2026) залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліків.

16.04.2026 до суду, на виконання вимог зазначеної вище ухвали, у строк, встановлений судом, надійшла заява (вх. № 7039/26), згідно з якою усунуто недоліки позовної заяви, зокрема до заяви додано докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.04.2026, суд прийняв справу до розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім"; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна ТОВ "Карпатнафтохім" - арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення та письмових пояснень.

Копію ухвали від 20.04.2026 суд надіслав сторонам відповідно до вимог ст. 120 ГПК України.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, копія зазначеної вище ухвали доставлена до електронних кабінетів відповідача 20.04.2026 о 14:43; арбітражного керуючого 20.04.2026 о 17:27.

У зв`язку з тим, що позивачка не зареєструвала свій електронний кабінет у підсистемі (модулі) ЄСІТС, копію ухвали від 20.04.2026 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, яка вказана в позовній заяві.

Поштове відправлення № R067153133503, яким суд направляв позивачу копію ухвали від 20.02.2026 про відкриття провадження у справі повернулося, однак відмітка пошти про вручення чи причини невручення відсутня.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

Відносно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" 27.02.2026 Господарським судом Івано-Франківської області відкрито провадження у справі про банкрутство № 909/61/26.

Пунктом 8 ч.1 ст.20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі та зокрема, справи у спорах стягнення заробітної плати.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачка - ОСОБА_1 перебувала у трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", а саме працювала на посаді лаборанта хімічного аналізу (з обслуговування цеху нейтралізації і очищення промислових стічних вод), що підтверджується відомостями трудової книжки, серія НОМЕР_1 (а. с 7-9).

Наказом № 39-К від 02.02.2026 позивачка звільнена з роботи за власним бажанням, у зв`язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю, на підставі ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Трудові відносини регулюються положеннями Кодексу законів про працю України (КЗпП України).

Згідно зі статтею 2 КЗпП України, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з частиною 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19 зазначила, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки відповідача № 4/1-278 від 10.03.2026 вбачається, що станом на день звільнення ОСОБА_1 , заборгованість відповідача щодо виплати позивачці заробітної плати складала 31 265,66 грн (без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Доказів сплати заборгованості по заробітній платі у зазначеній сумі у матеріалах справи відсутні. Відповідач та третя особа заперечень проти позову не подали.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати в сумі 31265,66 грн (без урахування утриманого прибуткового податку та військового збору) такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачка у позовній заяві просив суд допустити до негайного виконання рішення суду про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітку у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України, за правилами якого розглядається даний спір, на відміну від ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України, не передбачено допуску рішення про стягнення заробітної плати до негайного виконання.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.

Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору за розгляд позовних вимог в частині стягнення заробітної плати.

Згідно з ч. 2 статті 129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв`язку з цим звільнення позивачки від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов`язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі, встановленому пп. 1 п. 2 ч. 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням наведеного та з огляду на те, що позовні вимоги задоволено, керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - розпорядника майна ТОВ "Карпатнафтохім" арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., Калуський район, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) 31 265 (тридцять одну тисячу двісті шістдесят п`ять) грн 66 коп. заборгованості по заробітній платі за період листопад 2025 року лютий 2026 року (без утримання податків та інших обов`язкових платежів).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306 Івано-Франківська обл., Калуський район, м. Калуш, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код юридичної особи: 33129683) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), бюджетний рахунок UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні клопотання щодо негайного виконання рішення суду про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Горпинюк