Рішення № 137497362, 18.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/52/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2026 Справа № 908/930/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА», (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1), представник позивача адвокат Якимлюк Наталія Олексіївна, (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1149, офіс 22)

до відповідача Фермерського господарства «СУЗІР`Я», (70176, Запорізька область, Запорізький район, с. Київське, вул. Київська, буд. 1)

про стягнення 683 569,78 грн.

14.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 14.04.2026, (вх. № 1115/08-07/26 від 14.04.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА», м. Київ до Фермерського господарства «СУЗІР`Я», с. Київське Запорізького району Запорізької області про стягнення 683 569,78 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 11621 від 31.01.2020, в тому числі 333 792,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 11 495,80 грн. неустойки (пені), 1 152,06 грн. 3 % річних, 3 337,92 грн. інфляційних втрат та 333 792,00 грн. штрафу.

Пунктом 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України до позовних вимог про стягнення процентів річних.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 справу № 908/930/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/930/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/52/26, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 02.08.2026.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 525, 526, 612, 625, 629, 712 ЦК України, договором купівлі-продажу № 11621 від 31.01.2020, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 333 792,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 11 495,80 грн. неустойки (пені), 1 152,06 грн. 3 % річних, 3 337,92 грн. інфляційних втрат та 333 792,00 грн. штрафу.

23.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» про стягнення судових витрат на правничу допомогу, якою заявник просить суд стягнути з Фермерського господарства «СУЗІР`Я» на його користь 20 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/930/26.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

За таких обставин, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/930/26 подана в межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Ухвалою суду від 20.04.2026 у справі № 908/930/26 відповідачу запропоновано у строк до 07.05.2026, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 20.04.2026 про відкриття провадження у справі № 908/930/26 доставлена до електронного кабінету Фермерського господарства «СУЗІР`Я» - 20.04.2026 17:22, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Мої справи».

Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/930/26.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Також судом зазначається, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Відзив на адресу суду від відповідача як у встановлений в ухвалі суду від 20.04.2026 у справі № 908/930/26 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У зв`язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 20.05.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 18.06.2026.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

31.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІОНЕР НАСІННЯ УКРАЇНА» (Продавець) та Фермерським господарством «СУЗІР`Я» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу насіння № 11621 (далі Договір).

Відповідно ч., ч. 1, 3 ст. 90 ГПК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Згідно ч., ч. 4, 5 ст. 89 ГПК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.

Як встановлено судом, 02.10.2020 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу з кодом ЄДРПОУ: 31352075, щодо зміни найменування юридичної особи, саме: найменуванням юридичної особи з кодом ЄДРПОУ: 31352075 є Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА», організаційно-правова форма: Товариство з обмеженою відповідальністю, тип організаційно-правової форми: Приватне.

Суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означають її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 910/18692/21)

На підставі викладеного, суд констатує зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІОНЕР НАСІННЯ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» (позивач у справі).

Згідно з п. 1.1 Договір Продавець зобов`язується передати у власність Покупця в строки та на умовах передбачених цим договором перелік насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними додатками до цього договору, а Покупець зобов`язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму у розмірі та в порядку, визначеному у цьому договорі та додатках до нього та використати насіння для власних потреб без перепродажу.

За умовами п. 2.1 Договору ціна визначається у додатках до даного договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики, опублікованої на офіційному сайті Продавця.

Поставка та приймання-передача насіння між сторонами цього договору здійснюється Покупцем однією або декількома партіями насіння зі складів ТОВ «Піонер Насіння Україна» в порядку та строк, який зазначений в додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження зазначена в додатку №1 (п.3.1 Договору).

Моментом переходу права власності на насіння є дата підписання Покупцем (уповноваженим представником Покупця) «Складського розпорядження про відвантаження» та/або дата підписання ТТН водієм-експедитором, що засвідчує прийняття насіння для транспортування на склад покупця (п.3.6 Договору).

За змістом п.п. 9.5, 9.6 укладеного сторонами правочину договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання та у разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами підписано додаток №3802116397 від 30.12.2024 до договору, яким визначено умови поставки товару.

Згідно додатку № 3802116397 до договору сторонами погоджено поставку насіння соняшнику на суму 868 437,75 грн. (в тому числі ПДВ 106 650,25 грн.) та наступні умови оплати: - не пізніше 02.01.2025 року Покупець має сплатити 20 %, що становить 173 687,55 грн.; - не пізніше 20.10.2025 року Покупець має сплатити 80 %, що становить 694 750,20 грн.

26.02.2025 Відповідач на виконання Додатку № 3802116397 до Договору здіи?снив попередню оплату в розмірі 173 700 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою від 20.03.2026.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, на загальну суму 868 437,75 грн., про що свідчать видаткова накладна, а саме:

- видаткова накладна №3807132296 від 24.04.2025 на суму 868 437,75 грн.

Видаткова накладна підписана уповноваженими особами з боку Продавця і Покупця.

23.10.2025 на виконання Додатку № 3802116397 до Договору відповідач оплатив відвантажене у кредит насіння повністю, що підтверджується бухгалтерською довідкою від 20.03.2026.

13.06.2025 сторонами на виконання Договору укладено Додаток № 3802123123 до Договору, якии? має відомості замовлення та рахунку-фактури, оскільки в ньому зазначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки.

У зазначеному додатку сторони погодили поставку насіння озимого ріпаку на суму 333 792,00 грн. (в тому числі ПДВ 40 992,00 грн.) та наступні умови оплати: не пізніше 16.02.2026 року Покупець має сплатити 100%, що становить 333 792,00 грн.

13.06.2025 сторони уклали Додаткову угоду №4 про зміни та доповнення до Договору купівлі-продажу насіння № 11621 від 31.01.2020 (Додатку № 3802123123 від 13.06.2025), в п.п. 1 та 2 якоі? погодили, що за відвантажене в кредит Насіння Покупець надає Подавцю простий Вексель (надалі - Вексель) з датою погашення «за пред?явленням, але не раніше 16.02.2026 року». Покупець зобов?язаний надати такий Вексель не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження Насіння. Видаткові накладні, які зазначаються в Акті приймання-передачі векселя мають бути попередньо погоджені з Продавцем.

Позивач на виконання Додатку № 3802123123 з урахуванням Додатковоі? угоди № 4 здіи?снив поставку насіння озимого ріпаку шляхом надіслання насіння 17.07.2025 за допомогою поштового сервісу ТОВ «НОВА ПОШТА», що підтверджується експрес-накладною № 20400467321260 від 17.07.2025 та інформацією щодо відстеження з додатку «НОВА ПОШТА».

21.07.2025 року було одержано насіння озимого ріпаку особисто керівником ФГ «СУЗІР`Я» Горохолінським Вадимом, що підтверджується експрес-накладною № 20400467321260 від 17.07.2025.

Разом з товаром представник Позивача надсилав Відповідачу два примірники складеноі? ним та підписаноі? з боку Позивача накладноі? № 3807134087 від 17.07.2025, яку просив підписати та повернути на адресу Позивача.

Разом з тим, Відповідач зазначену накладну не підписав, другий примірник не повернув.

27.03.2026 представник ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАІ?НА» адвокат Якімлюк Н.О. надіслала цінним листом з описом вкладення листа з двома примірниками накладноі? №3807134087 від 17.07.2025 керівнику ФГ «СУЗІР`Я» Горохолінському Вадиму Михаи?ловичу для і?х підписання, що підтверджується описом вкладення з трекінг-номером 0103285449379.

Однак, Відповідач лист не отримав.

30.03.2026 представник ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАІ?НА» адвокат Якімлюк Н.О. з метою додаткового підтвердження поставки насіння звернулася з адвокатським запитом № 30/03/26 до ТОВ «НОВА ПОШТА», яке надавало послуги поштового пересилання насіння.

02.04.2026 представник ТОВ «НОВА ПОШТА» Дмитро Чаи?ковськии? надіслав на електронну пошту адвоката відповідь на адвокатськии? запит та надав анонімізовані відомості з експрес-накладноі? №20400467321260 та копію специфікаціі? до акту наданих послуг № НП-015127019 від 31.07.2025.

Вказаними документами повністю підтверджується інформація щодо поставки та отримання Відповідачем насіння, яка міститься у експрес-накладніи? № 20400467321260 від 17.07.2025 року.

Крім того, поставка насіння також підтверджується податковою накладною № 175 від 17.07.2025 з квитанцією про отримання контролюючим органом.

Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 333 792,00 грн. доведений.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідачем факт отримання від позивача товару на загальну суму 333 792,00 грн. згідно договору, належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

Оскільки відповідачем оплата за поставлений товар в розмірі 333 792,00 грн. не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 333 792,00 грн. основного боргу. Крім того, за невиконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача 11 495,80 грн. неустойки (пені), 1 152,06 грн. 3 % річних, 3 337,92 грн. інфляційних втрат та 333 792,00 грн. штрафу.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню, з наступних підстав.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Зі змісту Додатку № 3802123123 від 13.06.2025 вбачається, що сторонами узгоджено, що не пізніше 16.02.2026 Покупець має сплатити 100 % вартості товару, що становить 333 792,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата товару, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.

Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриманий товар за Договором становить 333 792,00 грн.

Суд враховує, що факт передання товару відповідачу за його місцезнаходженням підтверджується відомостями ТОВ «Нова Пошта», зокрема експрес-накладною № 20400467321260 від 17.07.2025, інформацією щодо відстеження відправлення та відповіддю ТОВ «Нова Пошта» на адвокатський запит. Зазначені документи підтверджують отримання відправлення 21.07.2025 безпосередньо керівником ФГ «СУЗІР`Я» Горохолінським Вадимом Михайловичем.

Таким чином, відомості перевізника свідчать про доставку та вручення відправлення безпосередньо керівнику ФГ «СУЗІР`Я» за місцезнаходженням господарства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що товар був фактично вручений відповідачу та прийнятий останнім, що свідчить про належне виконання позивачем свого обов`язку щодо поставки товару.

Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази фактичної передачі та прийняття відповідачем товару, що підтверджує виконання позивачем свого обов`язку з поставки товару.

Суд також враховує, що позивачем складено та зареєстровано податкову накладну № 175 від 17.07.2025 за наслідками здійснення спірної господарської операції. Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийняття її контролюючим органом свідчать про відображення позивачем відповідної операції у податковому обліку та підтверджують фактичне вчинення господарської операції з поставки товару. Відповідачем не надано доказів оскарження зазначеної господарської операції, подання заперечень щодо її відображення у податковому обліку або звернення до позивача із запереченнями щодо факту отримання товару.

При цьому суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17, відповідно до якої податкова накладна, складена та зареєстрована у встановленому законом порядку, може бути доказом фактичного здійснення господарської операції у сукупності з іншими доказами у справі.

Відомості податкової накладної № 175 від 17.07.2025 узгоджуються з даними Додатку № 3802123123 до Договору, видаткової накладної № 3807134087 від 17.07.2025, експрес-накладної ТОВ «Нова Пошта» № 20400467321260 та інформацією про вручення товару відповідачу, що в сукупності підтверджує факт поставки товару відповідачу. Будь-яких доказів того, що зазначена господарська операція не відбулася або була відображена позивачем помилково, матеріали справи не містять.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15).

Відсутність підписаної видаткової накладної та інших документів, визначених договором як документи відвантаження, сам по собі не спростовує факту поставки товару, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне отримання товару відповідачем. Фактичне виконання договору сторонами та прийняття товару покупцем мають пріоритет над формальними недоліками оформлення окремих первинних документів.

Надані позивачем докази, є належними доказами, які свідчать про факт постачання товару відповідачу та його прийняття останнім.

Крім того, доказів відмови від товару за Договором купівлі-продажу насіння № 11621 від 31.01.2020 матеріали справи не містять, відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо кількості та якості поставленого товару або відсутності належних товаросупроводжувальних документів на товар, доказів повернення товару не надав.

З огляду на це, суд вважає, що факт поставки товару за договором є доведеним, а несплата заборгованості за товар є намаганням уникнути виконання своїх зобов`язань.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Крім того, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Так, позивач, уклавши Договір купівлі-продажу насіння № 11621 від 31.01.2020 і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки.

Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов`язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за отриманий товар належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.

Отже, неналежне виконання відповідачем зобов`язань підтверджено матеріалами справи. Доказів про сплату суми боргу відповідачем суду не надано, а тому вимога про стягнення основної заборгованості в розмірі 333 792,00 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором купівлі-продажу насіння № 11621 від 31.01.2020 підтверджено матеріалами справи.

Позивачем нарахована пеня в сумі 11 495,80 грн., за загальний період з 18.02.2026 по 31.03.2026.

У відповідності до п. 5.2. Договору, в разі прострочення з оплати за поставлену Партію Насіння, Покупець буде зобов`язании? сплатити Продавцю неустои?ку в розмірі подвіи?ноі? обліковоі? ставки НБУ, що діяла в період, за якии? розраховується неустои?ка, від суми простроченоі? заборгованості за Насіння та за кожнии? день прострочення, починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 (десяти) % від суми простроченоі? заборгованості за Насіння.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов до висновку, що даний розрахунок не порушує норми законодавства і виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 11 495,80 грн. пені заявлена обґрунтовано, заснована на законі та підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 333 792,00 грн.

За приписами ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.п. 1 та 2 Додатковоі? угоди № 4 від 13.06.2025 за відвантажене в кредит Насіння Покупець надає Подавцю простий Вексель (надалі - Вексель) з датою погашення «за пред?явленням, але не раніше 16.02.2026 року». Покупець зобов?язаний надати такий Вексель не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати відвантаження Насіння. Видаткові накладні, які зазначаються в Акті приймання-передачі векселя мають бути попередньо погоджені з Продавцем

Згідно п. п. 4 Додатковоі? угоди №4 від 13.06.2025 в разі неможливості надання Векселя Покупець зобов?язаний надати будь-яке інше забезпечення на суму відвантаженого в кредит товару протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту повідомлення про неможливість надання Векселя. Альтернативний спосіб забезпечення виконання зобов?язання повинен бути погоджений з Продавцем

У відповідності до положень п. 5 Додатковоі? угоди № 4 від 13.06.2025 у разі ненадання Векселя або іншого забезпечення виконання зобов?язання у передбачені в п. 2 та 4 Додаткової угоди строки, Покупець зобов?язаний сплатити штраф у розмірі 100 % від наданого у кредит товару.

Відповідач зобов`язання щодо видачі простого Векселя або іншого забезпечення виконання зобов`язання у передбачені Додатковою угодою строки не виконав.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок суми штрафу, суд вважає, що розрахунок виконаний правильно.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 333 792,00 грн. заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків заявлені вимоги про стягнення 1152,06 грн. 3 % річних за загальний період з 18.02.2026 по 31.03.2026.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних судом перевірений та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1152,06 грн. 3 % річних заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3 337,92 грн. інфляційних втрат, які розраховані за лютий 2026 року.

Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 3 337,92 грн. інфляційних втрат заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідачем контррозрахунок суми штрафних санкцій заявлених позивачем до стягнення суду не наданий.

Пунктом 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд застосувати приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України до позовних вимог про стягнення процентів річних.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на залишок основного боргу до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3% річних має здійснюватися за наступною формулою:С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 333 792,00 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд визнав за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають повному задоволенню.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В клопотанні про стягнення судових витрат на правничу допомогу позивач просив стягнути з відповідача 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

До позовної заяви додано копію договору про надання правовоі? допомоги № 01-LS/24 від 01.02.2024 який укладений Адвокатським об?єднанням «АВЕРУМ ЛГАЛ» (Адвокатське об?єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА» (Клієнт); копію Ордеру на надання правової допомоги Серія АІ № 2163375 від 27.03.2026, Додаток № 83 від 16.03.2026 до Договору про надання правовоі? допомоги № 01-LS/24 від 01.02.2024; Акт надання послуг № 92 від 17.03.2026, рахунок на оплату № 92 від 17.03.2026;платіжну інструкцію № 160037617 від 03.04.2026, що підтверджує сплату позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги в сумі 20 000,00 грн.

До Договору № 01-LS/24 від 01.02.2024 сторонами укладено Додаток № 83, пунктом 1 якого встановлено, що Адвокатське об`єднання зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу з метою захисту прав та законних інтересів Клієнта, яка включає в себе наступне:

- аналіз документів, наданих Клієнтом, щодо господарських відносин з контрагентом ФГ «СУЗІР`Я» (код ЄДРПОУ 23796450) за Договором купівлі- продажу насіння;

- підготовка, підписання та направлення листів, претензіи?, вимог, позовних заяв, заперечень, будь-яких інших процесуальних документів та представництво Клієнта у судовіи? справі, яка розглядатиметься Господарським судом Запорізькоі? області між ТОВ «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАІ?НА» та ФГ «СУЗІР`Я»;

- періодичне інформування Клієнта про хід та проміжні результати надання правовоі? допомоги.

Згідно п. 3 Додатку № 83 від 16.03.2026 до Договору, загальна вартість правничоі? допомоги Адвокатського об`єднання за цим Додатком складає 20 000,00 грн.

Згідно з актом надання послуг № 92 від 17.03.2026 Адвокатським об`єднанням відповідно до додатку №83 до договору № 01-LS/24 від 01.02.2024 надані послуги:правнича допомога. Вартість наданих послуг 20 000,00 грн. без ПДВ.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За визначенням ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. У зв`язку з цим суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Відповідач не надав заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу.

За правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Правомірність та дійсність понесення позивачем відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.

Розмір наведених витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд визнав співмірним заявленим у позові вимогам.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на послуги адвоката в розмірі 20 000, 00 грн.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА», м. Київ до Фермерського господарства «СУЗІР`Я», Запорізька область, Запорізький район, с. Київське задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «СУЗІР`Я», (70176, Запорізька область, Запорізький район, с. Київське, вул. Київська, буд. 1, ідентифікаційний код 23796450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА», (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1, ідентифікаційний код 31352075) 333 792 (триста тридцять три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. заборгованості, 11 495(одинадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 80 коп. пені, 333 792 (триста тридцять три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. штрафу, 1 152(одну тисячу сто п`ятдесят дві) грн. 06 коп. 3 % річних, 3 337 (три тисячі триста тридцять три) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 8 202(вісім тисяч двісті дві) грн. 84 коп. судового збору.

3. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.06.2026 у справі № 908/930/26 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 333 792, 00 грн. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3 % річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 333 792, 00 грн.); Д - кількість днів прострочення;К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Повне судове рішення складено « 18» червня 2026 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.