Рішення № 137497328, 09.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/9/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа №908/121/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДУГЛАС ЛТД» (вул. Заболотного Академіка, будинок 150, приміщення 17, місто Київ, 03680; ідентифікаційний код юридичної особи 22768517)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОНОПОЛІУМ ФІНАНС» (ідентифікаційний код 39785812, адреса: 01133, місто Київ, пров. Лабораторний, будинок 1, кімната 255)

про стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Тувайкін Роман Володимирович (в залі суду), довіреність №1201/20-26 від 27.12.2025;

від відповідача: СТОВБА АЛІНА ВІТАЛІЇВНА (в режимі відеоконференції), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1349 від 23.11.2017, ордер серії ВК №1218846 від 03.04.2026;

від третьої особи: не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

15.01.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (скорочене найменування Концерн «МТМ») до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДУГЛАС ЛТД» (скорочене найменування ТОВ-ФІРМА «ДУГЛАС ЛТД») про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 в розмірі 68 694,28 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 справу №908/121/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 20.01.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

30.01.2026 від Концерну «МТМ» надійшла заява про усунення недоліків. До заяви додано докази сплати судового збору в загальному розмірі 4844,80 грн. Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвалою суду від 03.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/121/26 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 3/9/26, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

05.02.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача ТОВ-ФІРМА «ДУГЛАС ЛТД» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 11.02.2026 позовну заяву Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДУГЛАС ЛТД» про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України, надано Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви, в якій зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

16.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Концерну «МТМ» про усунення недоліків.

Ухвалою від 19.02.2026 прийнято усунення недоліків, продовжено розгляд справи №908/121/26, запропоновано сторонам надати усі заяви по суті спору до 13.03.2026: відповідачу продовжено строк надання відзиву до 27.02.2026; позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь відзив та докази надіслання (надання) відповідачу відповіді на відзив.

27.02.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач заперечує щодо заявлених позивачем обставин і правових підстав позову, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

03.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивача на дійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю відхиляє аргументи відповідача, викладені у відзиві

16.03.2026 відповідачем через систему «Електронний суд» подано заперечення (відповідь на відзив), в яких зазначає, що Відповідач у спірний період був лише орендарем приміщення, не є його власником, жодного договору про надання послуг з постачання теплової енергії з Позивачем не укладав, заяви приєднання до публічного договору не подавав, тому правові підстави для покладення на Відповідача обов`язку зі сплати вартості комунальних послуг відсутні. Відповідач наполягає, що обов`язок по сплаті комунальних послуг має нести саме власник приміщення, а не орендар.

Ухвалою суду від 18.03.2026 постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження; розгляд справи здійснювати зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 09.04.2026 о/об 10:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОНОПОЛІУМ ФІНАНС». Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

19.03.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про виконання ухвали суду від 18.03.2026.

24.03.2026 до суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про виконання ухвали суду від 18.03.2026.

06.04.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява від представника відповідача ТОВ-ФІРМА «ДУГЛАС ЛТД» СтовбиАліни Віталіївни про участь у вищезазначеному судовому засіданні у справі №908/121/26 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС.

Ухвалою суду від 07.04.2026 задоволено заяву представника відповідача ТОВ-ФІРМА «ДУГЛАС ЛТД» СтовбиАліни Віталіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 09.04.2026 відкладено підготовче судове засідання до 12.05.2026 о 10:00 год.

04.05.2026 від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 12.05.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.06.2026 о 10:00 год.

У судовому засіданні 09.06.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, навів доводи, викладені у відзиві та в інших заявах по суті справи, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету третьої особи (а.с. 150).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності третьої особи.

У судовому засіданні 09.06.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні 09.06.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Концерн «Міські теплові мережі» (позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Дуглас ЛТД» (відповідач) про стягнення заборгованості за індивідуальним договором №73204751 про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 до 28.02.2022 в розмірі 68 694,28 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач у період з 01.01.2022 до 28.02.2022 був орендарем нежитлового приміщення загальною площею 718 кв.м по вул. Магістральній, 76 у м. Запоріжжя.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період: 01.01.2022 по 28.02.2022 на загальну суму 68694,28 грн. Вся інформація окремо по кожному місяцю зазначена в рахунках, які направлялись на адресу Відповідача. Відповідач не виконав свої обов`язки згідно Договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, що сталою підставою для звернення до суду з даним позовом.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що власником орендованого майна є ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум фінанс». Всі розрахунки за спожиті комунальні послуги з постачальними організаціями велись виключно власником приміщення.

Відповідач категорично заперечує щодо вказаної позивачем обставини, оскільки відповідач ніколи не отримував від позивача послуг із постачання теплової енергії та теплова енергія у зазначеному приміщенні ним ніколи не споживалась.

У вказаному приміщенні у січні 2022 року були відсутні теплообігрівальні прилади куди могла би постачатись теплова енергія. Магістральні теплові мережі, що проходять по згаданому приміщенню, повністю ізольовані. Фактично теплових втрат у приміщення не було. Послуга з постачання теплової енергії у вказане приміщення не надавалась.

Договір №73204751 про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, відповідачем ніколи не укладався.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні первинні документи, що підтверджують реальне надання послуг позивачем відповідачу, в тому числі в матеріалах справи відсутні акти приймання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 28.02.2022, а також докази їх направлення на адресу відповідача у відповідний період їх складання.

ПОЯСНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача відповідача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МОНОПОЛІУМ ФІНАНС» пояснень щодо предмету спору не надала. Про розгляд справи була належним чином повідомлена шляхом доставки електронного листа до електронного кабінету.

ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ. Стислий виклад.

Позивач надав відповідь на відзив, у якому зазначив, що з метою упорядкування договірних відносин та недопущення подальшого без договірного споживання у лютому 2022р. між ТОВ-фірма «Дуглас ЛТД» та Концерном «Міські теплові мережі» укладено індивідуальний договір №73204751 про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, та виконано донарахування за теплову енергію спожиту у період з 01.01.2022 по 28.02. 2022.

Рахунки на оплату направлялися відповідачеві, в тому числі щомісяця шляхом розноски на його приміщення.

Відповідачем не надано доказів звернення з письмовою заявою про відключення від мережі централізованого опалення до Комісії, та що такий дозвіл на відключення було надано.

Враховуючи знаходження приміщення відповідача у багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення на законних підставах вказане приміщення є опалювальним.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив в яких ще раз зазначив, що між сторонами не відбувалось ніяких «упорядкувань договірних відносин з метою недопущення подальшого без договірного споживання», як про це зазначає Позивач, та НЕ укладався індивідуальний договір №73204751 про надання послуги з постачання теплової енергії.

Вважає доводи Позивача про належне направлення рахунків на адресу Відповідача є необґрунтованим та такими, що не підтверджені належними доказами.

Твердження Позивача щодо необхідності відмови від послуг у встановленому порядку є безпідставним, оскільки Позивачем не доведено самого факту надання таких послуг Відповідачу

Враховуючи, що Відповідач у спірний період був лише орендарем приміщення, не є його власником, жодного договору про надання послуг з постачання теплової енергії з Позивачем не укладав, заяви приєднання до публічного договору не подавав, правові підстави для покладення на Відповідача обов`язку зі сплати вартості комунальних послуг відсутні.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми вартості поставленої теплової енергії в розмірі 68694,28 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір на постачання теплової енергії, чи була поставлена теплова енергія, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлена теплова енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була оплачена відповідачем теплова енергія), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Дуглас ЛТД» за договором оренди об`єкта нерухомості №010122-15/54д від 01.01.2022 користувалось нежитловим приміщенням по вул. Магістральній, 76 у м. Запоріжжя, загальною площею 718,0 кв.м в період з 01.01.2022 по 28.02.2022.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в інших заявах по суті справи підтвердив факт користування нежитловим приміщенням по вул. Магістральній, 76 у м. Запоріжжя, загальною площею 718,0 кв.м в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та послався на умови договору оренди об`єкта нерухомості №010122-15/54д від 01.01.2022.

Відповідно до ч 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Суд констатує відсутність у відзиві відповідача незгоди з достовірністю умов договору оренди об`єкта нерухомості №010122-15/54д від 01.01.2022.

Враховуючи факт визнання орендних відносин відповідачем, відсутністю незгоди відповідача з умовами договору оренди, суд вважає достовірним договір оренди об`єкта нерухомості № 010122-15/54д від 01.01.2022, копію якого надано разом з позовом до матеріалів справи позивачем, не зважаючи на відсутність у позивача оригіналу цього договору, про що зазначено в заяві позивача про усунення недоліків від 16.02.2026 (а.с.69).

Відповідно до пункту 1.1. договору № 010122-15/4Д оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2022 Орендодавець (ТОВ «Фінансова компанія «Монополіумфінанс») зобов`язується передати у зворотнє, строкове, платне володіння та користування нерухоме майно (об`єкт оренди), а Орендар (ТОВ Фірма «Дуглас ЛТД») зобов`язується прийняти дане майно та сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Приміщення, що передається в оренду згідно договору: приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, загальною площею 718 м2.

Пунктом 4.5. договору оренди унормовано, що витрати по комунальним послугам (за фактично використану воду, вартість утримання прилеглої території, тепло і електроенергію) покладаються на Орендаря.

Згідно Акту передачі-приймання об`єкта оренди від 01.01.2022 Орендодавець (ТОВ «Фінансова компанія «Монополіумфінанс»), а Орендар (ТОВ-Фірма «Дуглас ЛТД») прийняв приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, загальною площею 718 м2.

03.01.2022 комісією із представників Орендодавця і Орендаря проведене обстеження нежитлового приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, загальною площею 718 м2 та за результатами обстеження складено Акт, відповідно до якого встановлено, що: « 1. В нежитловому приміщенні загальною площею 718 м.кв, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76В, відсутні теплообігрівальні прилади, куди б могла постачатися теплова енергія.

2. Магістральні теплові мережі, що проходять по згаданому приміщенню, повністю ізольовані. Фактично теплових втрат в приміщенні немає.

Додатковою угодою від 25.02.2022 сторони дійшли згоди достроково розірвати з 28 лютого 2022 року Договір № 010122-15/4Д оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2022.

За Актом передачі-приймання (повернення із оренди) від 28.02.2022 Орендар (ТОВ-Фірма «Дуглас ЛТД») передав (повернув із оренди), а Орендодавець (ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум фінанс») прийняв приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76, загальною площею 718 м2.

Житловий будинок по Магістральна, 76 у м. Запоріжжя оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії Sonometer 2000.

Обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вказаного приладу обліку теплової енергії.

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, в якому знаходиться приміщення Відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі (відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР та копії містяться в матеріалах справи) (а.с. 27).

Відповідно до архіву показів опалення обсяг спожитої у будівлі теплової енергії склав у січні 2022 року - 66,2172 Гкал та у лютому 2022 - 50,6368 Гкал (на звороті а.с.9).

У матеріалах справи відсутні документ на підтвердження відключення спірного приміщення від мережі опалення, які б відповідали Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.2019.

Позивачем були сформовані та направлені Відповідачу засобами поштового зв`язку 12.02.2025 рахунки на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за період: 01.01.2022 по 28.02.2022 на загальну суму 68694,28 грн (а.с. 15-16).

У рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку (за яким відбуваються нарахування на будинок/ будівлю). Крім того, у рахунках міститься інформація щодо спожитої будинком теплової енергії, та перелік послуг.

За період з січня 2022 по лютий 2022 року Відповідач не здійснив оплати за отримані послуги.

Доказів оплати теплової енергії за спірне приміщення у спірний період матеріали справи не містять.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Стосовно укладення договору.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено ст.ст. 24, 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

За змістом ст. 25 вказаного Закону теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії (ст. 24 Закону).

Положеннями ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що:

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

теплова енергія - це товарна продукція, яка виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

теплова мережа - це сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (надалі Закон № 2189-VIII) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

02.10.2021 на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» концерн «Міські теплові мережі» (позивачу справі, скорочене найменування концерн «МТМ») розмістив на офіційному вебсайті індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за посиланням в мережі Інтернет http://teploseti.zp.ua, вкладка «Споживачам»).

Відповідне повідомлення про розміщення 02.10.2021 на сайті Концерну «МТМ» публічних договорів опубліковано також на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради (https://zp.gov.ua/uk, вкладка Новини, Всі новини, Місто, у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/articles/item/10370/ukladannya-publichnih-dogovoriv-z-koncernom-miski-teplovi-merezhi-).

Вказані договори є публічними договорами приєднання і вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних (садибних) житлових будинків.

Згідно з пунктом 4 Договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, орендоване відповідачем приміщення загальною площею 718 кв.м, розташоване в житловому будинок по вул. Магістральній, 76, в м. Запоріжжі, який підключений до мереж централізованого опалення, а тому з урахуванням положень пункту 4.5. договору оренди, відповідно до якого витрати по комунальних послугах, в тому числі і за теплову енергію, покладають покладаються на Орендаря (відповідача у справі), Відповідач є споживачем комунальних послуг у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та уклав публічний договір на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на підставі факту отримання послуги.

Посилання Відповідача, що «…всі розрахунки за спожиті комунальні послуги з постачальними організаціями велись виключно власником приміщення…» не підтверджуються матеріалами справи. Жодних доказів сплати власником приміщення послуг за постачання теплової енергії у спірний період сторони до матеріалів справи не надали. Тому такі посилання (твердження) відхиляються судом.

Щодо заперечень відповідача щодо факту отримання послуг суд враховує наступне:

Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.

Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.

Відповідні рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального періоду 2021-2022 років у м. Запоріжжя розміщені в загальному доступі в мережі «Інтернет» на офіційному вебсайті Запорізької міської ради, та наявні в матеріалах справи а.с. 27), відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальні сезони в м. Запоріжжі.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затв. наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №169 від 26.07.19), який визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Враховуючи знаходження спірного приміщення у багатоквартирному будинку та відсутність документів на підтвердження відключення приміщення від мережі опалення, суд висновує, що вказане приміщення, орендоване відповідачем, є опалювальним.

Суд вважає неналежним, у розумінні ст. 76 ГПК України, доказом Акт від 03.01.2022, складений представниками Орендодавця і Орендаря, яким зафіксована відсутність теплообігрівальні прилади, куди б могла постачатися теплова енергія, оскільки вказаний документ не відповідає умовам визначеним вищезазначеним Порядком відключення споживачів від мереж.

Крім того суд констатує, що у матеріалах цієї справи відсутні докази правомірності переобладнання системи теплопостачання.

У зв`язку з викладеним, суд зауважує, що відповідно до п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ №1198 від 03.10.2007, споживач теплової енергії зобов`язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплопостачання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Пунктом 41 Постанови №1138 передбачено, що Споживач несе відповідальність за самовільне переобладнання системи теплоспоживання.

Самовільне втручання в діючі системи теплопостачання і теплоспоживання - будь-яка зміна проектного рішення теплопостачання об`єкта, виконана споживачем або будь-якою іншою організацією без погодження з теплопостачальною організацією.

Слід також відзначити, що відповідно до статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Суд зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження правомірного відключення приміщення від мережі опалення, на підтвердження законності переобладнання системи теплопостачання в орендованому приміщенні та доказів складання відповідачем актів-претензій щодо ненадання у спірний період послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості в порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а матеріали справи таких доказів не містять.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що відповідач в період з 01.01.2022 по 28.02.2022 отримував від позивача послугу з постачання теплової енергії, та у зв`язку з її фактичним споживанням приєднався з 01.01.2022 до публічного договору на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Щодо обсягів споживання та оплати послуг з теплопостачання.

Як встановлено судом вище, Відповідач отримував послугу з постачання теплової енергії, яка надавалась позивачем, протягом січня лютого 2022 року в нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 76.

Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Пунктом 24 Правил № 830 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315.

Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Розділу ІІІ Методики.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Розділом ІІ Методики передбачені базові правила визначення та розподілу між споживачами загальних обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг.

Загальний обсяг теплової енергії на опалення будівлі/будинку визначається за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати.

Загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та(у випадку наявності таких приміщень у будинку/будівлі) сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Пунктом 12 розділу 4 Методики передбачено: обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/ нежитлових приміщень.

За приписами п.5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з п. 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу визначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://teploseti.zp.ua.

На підтвердження вартості наданих послуг позивачем додані до позову копії рахунків за надані послуги за договором №73204751 за спірний період: з січень лютий 2022 року, з доказами їх направлення засобами поштового зв`язку на адресу відповідача, відповідно до яких нарахування здійснено за послугу з постачання теплової енергії (умовно-змінна частина тарифу, абонентське обслуговування та умовно-постійна частина тарифу) на загальну суму 68694,28 грн, а також архів показів приладу опалення, та інформацію щодо нарахувань за послуги з постачання теплової енергії, що у своїй сукупності дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії відповідачем та її вартість.

В роз`ясненнях щодо нарахувань за послугу з постачання теплової енергії, надану позивачем з відповіддю на відзив (а.с. 93) наведено порядок із зазначенням формул та приклади розрахунку спожитої теплової енергії спірного приміщення, яке орендувалося відповідачем.

Жодного доказу на спростування наведених позивачем у рахунках нарахувань чи контррозрахунку заявленої позивачем суми нарахувань відповідач суду не надав.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що не отримував від позивача Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату.

Рахунки за спірний період направлені Відповідачу поштовим відправленням 12.02.2025, що підтверджується реєстром відправки простих листів та фіскальним чеком «Укрпошти» (а.с. 34).

У той же час, за приписами пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами / тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, відповідно до умов договору та вимог законодавства України, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані позивачем послуги.

Щодо надсилання відповідачеві Актів приймання-передачі, суд зазначає, що такий обов`язок не передбачений умовами Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Також суд враховує, що ненадання рахунків не є підставою для звільнення від обов`язку оплати, оскільки відповідно до чинного законодавства та умов договору, обов`язок оплатити спожиту послугу виникає незалежно від способу вручення рахунка. З моменту публікації договору, споживач повинен був забезпечити отримання рахунків, або заявити про намір не приєднуватися до договору, чого не було зроблено.

За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №920/1343/21 від 27.03.2023).

Наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку і в контексті обставин даної справи, стягнення заборгованості обумовлено безпосередньо зверненням до суду з даним позовом.

Суд відхиляє твердження відповідача про ненадання йому Актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків на оплату, як підставу для відмови в задоволені позовних вимог, оскільки вважає їх помилковими з огляду на вищевикладене.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт надання відповідачу послуги з постачання теплової енергії за спірний період на загальну суму 68694,28грн, обсяг та вартість, якої вказані у розрахунку заборгованості (а.с. 8-9).

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді доказів, які б підтверджували виконання зобов`язань щодо оплати наданих послуг відповідач не надав , суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ-ФІРМА «ДУГЛАС ЛТД» заборгованості в сумі 68694,28 грн за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором №010122-15/4Д оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2022, актом передачі-приймання об`єкта оренди від 01.01.2022 (а.с. 10-12), додатковою угодою від 25.02.2022 та актом передачі-приймання (повернення із оренди) від 28.02.2022 (а.с. 13-14), рахунками на оплату спожитої послуги з постачання теплової енергії за період: 01.01.2022 по 28.02.2022 (а.с. 15-16), Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 25-26), рішення Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону (а.с. 27), розрахунком заборгованості (а.с. 8-9).

Суд не враховує та вважає неналежним доказами надані позивачем: акт перевірки стану вузла обліку теплової енергії по закінченню опалювального періоду 2022-2023р.р, складений 24.04.2023, акт готовності до опалювального періоду від 05.09.2023, акт перевірки стану готовності вузла обліку теплової енергії до експлуатації в оплювальному періоді 2023-2024 від 07.09.2023, акт періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії та ГВП від 14.02.2024, акт про зняття приладу обліку на державну метрологічну повірку (ремонт) від 14.02.2024, акт обстеження системи теплоспоживання та ГВП від 23.02.2024, акт про зняття приладів обліку з експлуатації від 25.04.2024, акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік від 23.10.2024, акт обстеження систем теплоспоживання від 19.08.2024, оскільки вони не стосуються спірного періоду (з 01.01.2022 по 28.02.2022).

Суд не враховує та вважає неналежним доказом наданий відповідачем Акт від 03.01.2022, з мотивів викладених у попередніх розділах цього рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 68694,28 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позивачем до позовної заяви додано дві платіжні інструкції про сплату судового збору у загальному розмірі 4 844,80грн, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача у розмірі 2662,40 грн.

Зайво сплачений судовий збір в підлягає поверненню позивачу на підставі клопотання, викладеного у прохальній часині позовної заяви.

Ураховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з Державного бюджету України, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судового збору в розмірі 2182,40 грн, сплаченого на підставі платіжних інструкцій №2584 та №2585 від 25.03.2025.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДУГЛАС ЛТД» (вул. Заболотного Академіка, будинок 150, приміщення 17, місто Київ, 03680; ідентифікаційний код юридичної особи 22768517) на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму 68 694,28 грн (шістдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто чотири гривні 28 коп.) заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2022 по 28.02.2022. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ДУГЛАС ЛТД» (вул. Заболотного Академіка, будинок 150, приміщення 17, місто Київ, 03680; ідентифікаційний код юридичної особи 22768517) на користь Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вул. Героїв полку «Азов», 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) з Державного бюджету України судовий збір, сплачений на підставі платіжних інструкцій №2584 та №2585 від 25.03.2025, в розмірі 2182,40 грн (дві тисячі сто вісімдесят дві гривні 40 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.06.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич