Ухвала суду № 137497195, 18.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

18 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/137/26

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий Дім"

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс"

про банкрутство

Суддя Гнисюк С.Д.

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/137/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026, зокрема, завершено попереднє судове засідання у справі №906/137/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс"; встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський Торговий дім" на суму 5 895 682,24 грн. заборгованості (з яких: 932 264,80 грн. основний борг (неповернута попередня оплата) (4 черга реєстру вимог кредиторів); 85 178,34 грн. 35 процентів річних на суму попередньої оплати (4 черга реєстру вимог кредиторів); 4 878 239,10 грн. неустойка за недопоставку товару) (6 черга реєстру вимог кредиторів) та 26 624,00 грн. судового збору (1 черга реєстру); Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на суму 5 324,80грн. судового збору (1 - черга реєстру вимог кредиторів); Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" на суму 2504353,42грн. заборгованості (з яких: 2 370 000,00грн. основний борг (4 черга реєстру вимог кредиторів); 98 753,42грн. 45% річних (4 черга реєстру вимог кредиторів); 35600,00грн. неустойка 0,1% від вартості недопоставленого товару (6 черга реєстру вимог кредиторів)) та 6656,00грн. судовий збір (1 черга реєстру вимог кредиторів); постановлено розпоряднику майна внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства.

16.06.2026 до Господарського суду Житомирської області, через систему "Електронний суд" від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" арбітражного керуючого Крупи Р.А. надійшла заява від 16.06.2026 про виправлення описки в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026.

Дослідивши заяву, суд зазначає про наступне.

У своєму клопотанні розпорядник майна просить виправити описку в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026 за результатами попереднього засідання, а саме в п. 2 резолютивної частини після речення "Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" на суму 2504353,42грн. заборгованості (з яких: 2 370 000,00грн. - основний борг (4 черга реєстру вимог кредиторів); 98 753,42грн. - 45% річних (4 черга реєстру вимог кредиторів); 35600,00грн. - неустойка 0,1% від вартості недопоставленого товару (6 черга реєстру вимог кредиторів) та 6656,00грн. судовий збір (1 черга реєстру вимог кредиторів)" додати наступний текст: "Вказані вимоги без права вирішального голосу на зборах кредиторів як такі, що заявлені після спливу строку визначеного ч. 1 ст. 45 КУЗпБ ".

Згідно з ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.

Відповідно до положень ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, ухвала, що викладається окремим документом, складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.

За приписами ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Таким чином, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або арифметична помилка.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

У свою чергу, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки.

Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Отже, правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути у ньому допущені помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16).

Втім, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

Як вбачається із тексту заяви про виправлення описки, заявник просить доповнити резолютивну частину ухвали новим положенням щодо відсутності у кредитора права вирішального голосу на зборах кредиторів. Таке доповнення не є виправленням технічної описки чи арифметичної помилки, а спрямоване на зміну змісту ухвали. Відтак підстави для застосування ст. 243 ГПК України відсутні.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що у резолютивній частині ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026 у справі №906/137/26 не допущено описки.

Крім того, суд повідомляє про наступне.

Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Отже, Кодексом України з процедур банкрутства чітко передбачено перелік відомостей, які мають бути зазначені в ухвалі за результатами попереднього засідання, при цьому положення вищевказаної статті не передбачають зазначення в резолютивній частині ухвали відомостей щодо наявності або відсутності у кредитора права вирішального голосу на зборах кредиторів.

Водночас відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства саме розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

У свою чергу, суд зазначає, що у повному тексті ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026, якою визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн", встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Грейн" №17.04/26 від 17.04.2026 про визнання кредиторських вимог подана після спливу строку, визначеного ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства. Також, суд зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, про обставини подання кредиторських вимог після спливу строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а також правові наслідки такого подання зазначено в мотивувальній частині ухвали Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026.

Водночас зазначення в резолютивній частині ухвали окремого висновку щодо відсутності у кредитора права вирішального голосу не передбачено положеннями статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тому, суд вважає, що вимога заявника спрямована на доповнення резолютивної частини ухвали новими положеннями, а не на усунення арифметичної помилки чи описки, що виключає можливість внесення таких змін у порядку статті 243 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави для виправлення описки в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 09.06.2026 відсутні, тому в задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" арбітражного керуючого Крупи Р.А. від 16.06.2026 про виправлення описки слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Жито Плюс" арбітражного керуючого Крупи Руслана Анатолійовича від 16.06.2026 про виправлення описки - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гнисюк С.Д.