Ухвала суду № 137497059, 18.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

18.06.2026м. ДніпроСправа № 904/3579/26

За заявою Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра

про забезпечення позову в справі

за позовом Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро, в інтересах держави в особі

позивача-1: Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, с. Новоолександрівка, Дніпровський район, Дніпропетровська область,

позивача-2:Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства «Хелп», м. Дніпро

про відшкодування шкоди

Суддя Назаренко Н.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, в інтересах держави в особі позивача-1: Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, позивача-2: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства «Хелп» про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 7 955 654,79 грн. на користь держави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра здійснювалося процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відомості про яке 18.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002112 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, за фактом службової недбалості директора ПП «Хелп» ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відбулося згорання побутових відходів на місці видалення відходів, внаслідок чого завдано шкоду навколишньому природному середовищу шляхом забруднення атмосферного повітря.

Так, встановлено, що в період з 17.08.2025 до 19.08.2025 на території місця видалення відходів (полігону), розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026 на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, розпочалась пожежа, за наслідками якої відбулося згорання (спалювання) будівельних відходів, що призвело до забруднення атмосферного повітря через неорганізовані викиди забруднюючих речовин та сумішей таких речовин в атмосферне повітря, яку співробітниками ДСНС України ліквідовано лише 19.08.2025. Загальна площа пожежі склала 2,2 га. Факт пожежі на вказаному місці видалення відходів підтверджується актом про пожежу Дніпровського районного управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області та протоколом огляду місця події, які долучено до позову в якості додатків.

Зважаючи на вказане, 27.04.2026 у кримінальному провадженні, відомості про яке 18.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002112, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні: кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 241 Кримінального кодексу України, а саме забруднення атмосферного повітря шкідливими для довкілля речовинами, відходами внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля; кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України, а саме службової недбалості, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор вказує, що за наслідками досудового розслідування 25.05.2026 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 18.08.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002112, стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з вчиненням кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 241, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Прокурор зазначає, що зазначена земельна ділянка перебуває у власності ПП «Хелп». Так, відповідно до державного акта на право власності на землю серії ДП № 006162 від 16.08.2001, виданого Новоолександрівською сільською радою Дніпровського району Дніпропетровської області, ПП «Хелп» передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 44 га, розташовану на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, з цільовим призначенням «комерційне використання».

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, право власності на яку зареєстровано за ПП «Хелп», цільовим призначенням її використання є розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

У ході розслідування Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) розраховано розмір шкоди, завданої забрудненням атмосферного повітря через неорганізовані викиди забруднюючих речовин та сумішей таких речовин в атмосферне повітря внаслідок пожежі на місці видалення відходів (полігону), розміщеного на земельній ділянці з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026 на території Новоолександрівської територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, та викладено в Довідці щодо орієнтовного розміру відшкодування збитків за неорганізовані викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану на території Новоолександрівської сільської ради у верхів`ях балки «Розсохувата» по Криворізькому шосе у м. Дніпро, за місцем розміщення полігону будівельних відходів, яке використовується ПП «Хелп» (код ЄДРПОУ 31433630).

Таким чином, прокурор стверджує, що ПП «Хелп» не забезпечило виконання вимог Правил експлуатації полігонів, Правил пожежної безпеки та інших нормативно- правових актів у сфері безпечного поводження з відходами, що стало причиною виникнення пожежі. Унаслідок зазначеної пожежі відбувся викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що спричинило шкоду навколишньому природному середовищу та створило загрозу життю і здоров`ю людей.

Разом із позовом Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра надав заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада;

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову.

Свою заяву Керівник Центральної окружної прокуратури міста Дніпра обґрунтовує тим, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 7 955 654,79 гривень як відшкодування ПП «Хелп» шкоди, завданої навколишньому природному середовищу забрудненням атмосферного повітря.

Прокурор вказує, що, в зв`язку із тим, що навколишньому природному середовищу завдано шкоду у вигляді забруднення атмосферного повітря, державі та територіальній громаді спричинено збитки у розмірі 7 955 654,79 грн. Невідшкодування вказаної шкоди позбавляє державу можливості використати належні їй кошти на фінансування природоохоронних заходів, відновлення навколишнього природного середовища та реалізацію інших суспільно важливих програм в інтересах мешканців територіальної громади, а також ускладнить належне фінансування заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків забруднення та відновлення екологічного стану території, у тому числі в умовах воєнного стану.

Прокурор зазначає, що, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 477057057 від 13.05.2026) за ПП «Хелп» нерухоме майно не зареєстровано. Натомість згідно з інформацією з Державного земельного кадастру у власності ПП «Хелп» перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада.

З урахуванням встановлених обставин, а також характеру спору, значної суми заявлених позовних вимог, прокурор вважає, що розумними, адекватними та співмірними в даному випадку заходами забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти ПП «Хелп», які знаходяться на всіх його рахунках, та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах суми 7 955 654,79 грн, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, що належить ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630).

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Згідно зі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) забезпечення позову допускається як до подання позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 7 955 654,79 гривень як відшкодування ПП «Хелп» шкоди, завданої навколишньому природному середовищу забрудненням атмосферного повітря.

Отже, виконання судового рішення в цій справі (за умови задоволення позовних вимог) безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

Суд зауважує, що у випадку задоволення позову прокурора, можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі «Горнсбі проти Греції» виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Так, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» v. Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), (GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу («Бурдов проти Росії», комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи викладене, з урахуванням предмета спору, у зв`язку із тим, що навколишньому природному середовищу завдано шкоду у вигляді забруднення атмосферного повітря, державі та територіальній громаді спричинено збитки у розмірі 7 955 654,79 грн. Невідшкодування вказаної шкоди позбавляє державу можливості використати належні їй кошти на фінансування природоохоронних заходів, відновлення навколишнього природного середовища та реалізацію інших суспільно важливих програм в інтересах мешканців територіальної громади, а також ускладнить належне фінансування заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків забруднення та відновлення екологічного стану території.

Разом з цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 477057057 від 13.05.2026) за ПП «Хелп» нерухоме майно не зареєстровано. Натомість згідно з інформацією з Державного земельного кадастру у власності ПП «Хелп» перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада.

Отже, беручи до уваги, що прокурор звертається до суду з майновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити та унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 та постанові Верховного Суду від від 22.01.2021 у справі № 910/5550/19.

З урахуванням встановлених обставин, а також характеру спору, значної суми заявлених позовних вимог, розумними, адекватними та співмірними в даному випадку заходами забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти ПП «Хелп», які знаходяться на всіх його рахунках, та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах суми 7 955 654,79 грн, а також заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада, що належить ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630).

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його доступі. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і порядку, встановлених законом.

Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, з огляду на можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Крім того, оскільки відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 07.04.2025 у справі № 915/1386/24.

Окремо слід зазначити, що заборона здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо відчуження земельної ділянки та накладення арешту на грошові кошти в межах суми заявлених вимог не створюють подвійного забезпечення позову і дисбалансу сторін.

Схожий висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2025 у справі №759/22148/24 (провадження №61-5613св25).

Таким чином, з урахуванням викладених обставин, вжиття заявленого заходу забезпечення позову є єдиним можливим заходом, що сприятиме захисту, поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів майбутнього позивача.

Слід зазначити, що положення ст. 136 ГПК України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтованим доказуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 Господарського процесуального кодексу України, яке застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, кошти, які є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Ураховуючи вищезазначені обставини справи, доводи та обґрунтування, вбачається, що невжиття заявленого заходу забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти не призведе до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямоване на те, щоб не допустити, зокрема, відчуження земельної ділянки та виведення грошових коштів з рахунків відповідача, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у даній ситуації та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Вказані заходи забезпечення не перешкоджають здійсненню господарської діяльності ПП «Хелп» та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вказане, застосування обраних заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження земельної ділянки та накладення арешту на грошові кошти відповідає статтям 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Враховуючи факт невідшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, а також відсутність добровільного вжиття ПП «Хелп» заходів щодо компенсації збитків, такі дії відповідача свідчать про недобросовісну поведінку та можуть вказувати на намір ухилитися від виконання обов`язку з відшкодування шкоди, у тому числі за майбутнім судовим рішенням у разі задоволення позову.

Суд бере до уваги, що ПП «Хелп» на даний час не обмежено у праві на відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, а також у розпорядженні грошовими коштами, які знаходяться на його рахунках, а тому відсутність накладеного арешту на грошові кошти та заборони на відчуження земельної ділянки може призвести до розпорядження зазначеним майном на розсуд відповідача з метою утруднення чи неможливості виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі за позовом прокурора, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для забезпечення позову прокурора, визначених ст. ст. 136, 137 ГПК України.

Суд також зазначає, що за висновками Верховного Суду (постанова від 03.03.2023 у справі №905/448/22) виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

Враховуючи вищевказане, вжиття саме таких заходів забезпечення позову є адекватним змісту порушеного права на безпечне довкілля як жителів Новоолександрівської територіальної громади, так і громадян України в цілому, з метою відновлення якого подано позов прокурора у цій справі, та, за умови його задоволення, не створить труднощів при виконанні рішення суду, оскільки стягнення вказаних коштів можливе на даний час за рахунок належних відповідачу грошових коштів та земельної ділянки.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Частиною 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що обраний заявником вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав майбутнього відповідача, оскільки майно фактично залишиться у володінні та користуванні титульного власника (майбутнього відповідача), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява Дніпровської міської ради підлягає задоволенню.

Верховний Суд у постанові № 918/124/23 від 29.06.2023 звернув увагу, що забезпечення позову є підтримання "status quo", поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кюблер проти Німеччини" (заява №32715/06). У зв`язку з цим вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження існуючого станом на момент подання заяви стану - збереження спірної частки у статутному капіталі у власності відповідача. Тому відсутні підстави вважати, що права відповідачів та баланс інтересів будуть порушені.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

У частині 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.

Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги необхідність дотримання співмірності та пропорційності заходів забезпечення позову, за умови неможливості станом на дату розгляду заяви встановити достатність грошових коштів, що належать майбутньому боржнику і знаходяться на його рахунках в банківських або інших фінансово-кредитних установах для задоволення вимог про стягнення 7 955 654,79 грн., суд вважає за доцільне заборонити ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада; накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках ПП «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, у межах ціни позову до набрання рішенням по справі законної сили.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статті 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Приватному підприємству «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та будь-яким іншим особам, у тому числі суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження, у тому числі, шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, здійснення поділу та об`єднання тощо щодо об`єкта нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 1221486200:04:015:0026, площею 42,7949 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Новоолександрівська сільська рада.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на всіх відкритих рахунках Приватного підприємства «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13) та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах, в межах суми стягнення в розмірі 7 955 654,79 грн. до набрання рішенням по справі законної сили.

Стягувачем за даною ухвалою є: Центральна окружна прокуратура міста Дніпра (код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290993824 вул. Архітектора Олега Петрова, 23, м. Дніпро, 49000).

Боржником за даною ухвалою є: Приватне підприємство «Хелп» (код в ЄДРПОУ 31433630, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Військових Залізничників, буд. 1, кв. 13)

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття 18.06.2026.

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання до 19.09.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Назаренко