Рішення № 137496970, 16.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026м. ДніпроСправа № 904/1870/26

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача Пустовойтов Д.М. (в режимі відеоконференції);

від відповідача Резніченко Л.І. (в залі суду),

дослідивши матеріали справи №904/1870/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН"

до Фермерського господарства "СКОРУК М.А."

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фермерського господарства "СКОРУК М.А." (далі - відповідач) про стягнення 55.484.854,52 грн заборгованості з оплати товару за договором поставки від 20.10.2024 №647/25/48.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1870/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.04.2026.

Ухвалою від 09.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.04.2026.

Через підсистему "Електронний суд" 13.04.2026 від позивача надійшла заява проведення всіх судових засідань в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 20.04.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Через систему "Електронний суд" 20.04.2026 від відповідача надійшла заява про продовження строку для подачі відзиву.

Також через систему "Електронний суд" 20.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою від 21.04.2026 відповідачу продовжено строк для подачі відзиву до 04.05.2026 включно, розгляд клопотання про призначення судової експертизи відкладено, позивачу запропоновано надати письмові пояснення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання у справі до 19.05.2026.

Через систему "Електронний суд" 30.04.2026 від позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи у справі.

Через систему "Електронний суд" 01.05.2026 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач не визнає позовні вимоги.

Через систему "Електронний суд" 05.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Через систему "Електронний суд" 15.05.2026 від відповідача надійшли заперечення.

Через систему "Електронний суд" 18.05.2026 від позивача надійшли доповнення до заперечень проти призначення експертизи.

Через систему "Електронний суд" 29.05.2026 від відповідача надійшла відповідь на заперечення позивача проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Через систему "Електронний суд" 29.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про відстрочення виконання рішення суду до 01.09.2026.

Через систему "Електронний суд" 05.05.2026 від позивача надійшла заява про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 06.05.2026 заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Протокольною ухвалою від 19.05.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 02.06.2026.

Ухвалою суду, постановленою 02.06.2026 без оформлення окремого документа, (протокольною ухвалою) суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи, зазначивши, що мотиви такої відмови будуть додатково оформлені окремим документом після закінчення судового засідання.

Ухвалою від 02.06.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 16.06.2026.

Через систему «Електронний суд» 15.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (додаткові пояснення (письмова заява) до відзиву відповідача на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором поставки та відповідь на заперечення позивача щодо клопотання про відстрочення виконання рішення суду.

У вказаних додаткових поясненнях відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 55.453.804,90 грн., відносно решти боргу у розмірі 31.049,62 грн просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.

В судовому засіданні 16.06.2026 представники позивача та відповідача відповідали на запитання суду, надавали пояснення у справі. Представник позивача наголошував на правильності здійснених розрахунків та мотивував свою позицію, представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 55.453.804,90 грн, відносно решти боргу у розмірі 31.049,62 грн просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

20.10.2024 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) за допомогою електронного документообігу був укладений договір поставки №647/25/48 (далі - договір).

На підставі додатку №647/25/48/7-ЗЗР від 15.01.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 8.964.826,32 грн за такими видатковими накладними: №12362 від 26.03.2025 на суму 679.910,40 грн; №12363 від 05.03.2025 на суму 607.477,20 грн; №12367 від 05.03.2025 на суму 154.231,20 грн; №12374 від 14.03.2025 на суму 423.667,02 грн; №15785 від 11.03.2025 на суму 258.832,48 грн; №15918 від 11.03.2025 на суму 29.772,00 грн; №17466 від 14.03.2025 на суму 320.408,40 грн; №17469 від 14.03.2025 на суму 97.515,60 грн; №21494 від 24.03.2025 на суму 1.817.936,64 грн; №21852 від 19.03.2025 на суму 208.191,60 грн; №21861 від 19.03.2025 на суму 1.200.731,40 грн; №31850 від 04.04.2025 на суму 1.160.665,27 грн; №36664 від 12.04.2025 на суму 1.089.380,90 грн; №39728 від 16.04.2025 на суму 70.714,08 грн; №47223 від 24.04.2025 на суму 302.418,71 грн; №56717 від 14.05.2025 на суму 272.956,32 грн; №80243 від 27.06.2025 на суму 270.017,10 грн.

З урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача перед позивачем з додатком №647/25/48/7-ЗЗР від 15.01.2025 становить 8.964.826,32 грн.

На підставі додатку №647/25/48/8-ЗЗР від 14.01.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 5.178.044,19 грн за такими видатковими накладними: №12427 від 11.03.2025 на суму 139.407,30 грн; №12430 від 05.03.2025 на суму 192.538,80 грн; №12441 від 05.03.2025 на суму 290.553,60 грн; №17382 від 14.03.2025 на суму 71.025,00 грн; № 21484 від 24.03.2025 на суму 367.501,06 грн; №21847 від 19.03.2025 на суму 69.397,20 грн; №21848 від 19.03.2025 на суму 162.261,00 грн; №22364 від 25.03.2025 на суму 430.140,00 грн; №31817 від 04.04.2025 на суму 119.822,98 грн; №36697 від 12.04.2025 на суму 643.044,00 грн; №36716 від 04.04.2025 на суму 45.567,84 грн; №39712 від 16.04.2025 на суму 422.011,20 грн; №48098 від 24.04.2025 на суму 240.710,40 грн; №53339 від 02.05.2025 на суму 135.010,80 грн; №56715 від 14.05.2025 на суму 1.039.833,60 грн; №56720 від 14.05.2025 на суму 484.490,40 грн; №59683 від 15.05.2025 на суму 134.460,00 грн; №80190 від 27.06.2025 на суму 85.862,40 грн; №80229 від 27.06.2025 на суму 104.406,61 грн.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 5.178.044,19 грн.

На підставі додатку №647/25/48/9-ЗЗР/1 від 15.01.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 3.943.987,86 грн за такими видатковими накладними №17370 від 24.03.2025 на суму 729.630,72 грн; №18641 від 14.03.2025 на суму 372.066,00 грн; №21507 від 24.03.2025 на суму 307.430,10 грн; №31842 від 04.04.2025 на суму 417.240,72 грн; №36653 від 12.04.2025 на суму 224.445,60 грн; №47806 від 24.04.2025 на суму 48.969,60 грн; №62932 від 23.05.2025 на суму 400.584,00 грн; №64332 від 27.05.2025 на суму 754.897,92 грн; №67046 від 02.06.2025 на суму 307.661,95 грн; №71340 від 09.06.2025 на суму 26.853,12 грн; №80264 від 27.06.2025 на суму 8.586,24 грн; №80265 від 27.06.2025 на суму 345.621,89 грн.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 3.943.987,86 грн.

На підставі додатку №647/25/48/3-ЗЗР від 07.04.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 641.302,20 грн за такими видатковими накладними: №36639 від 12.04.2025 на суму 641.302,20 грн.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 641.302,20 грн.

На підставі додатку №647/25/48/10-ЗЗР від 30.04.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 1.028.824,02 грн за такими видатковими накладними: №56010 від 08.05.2025 на суму 114.484,80 грн, №56827 від 09.05.2025 на суму 25.110,36 грн, №57024 від 12.05.2025 на суму 43.887,36 грн, №59277 від 15.05.2025 на суму 89.988,60 грн, №64934 від 28.05.2025 на суму 257.047,14 грн, №71334 від 09.06.2025 на суму 463.960,80 грн, №80273 від 27.06.2025 на суму 34.344,96 грн.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 1.028.824,02 грн.

На підставі додатку №647/25/48/11-ЗЗР від 13.05.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 215.136,00 грн за такими видатковими накладними: №59359 від 13.05.2025 на суму 215.136,00 грн.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 215.136,00 грн.

На підставі додатку №647/25/48/12-ЗЗР від 25.06.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 21.929,10 грн за видатковою накладною №78819 від 25.06.2025.

Відповідач не здійснював оплати товару, у зв`язку з чим сума заборгованості за вказаним додатком становить 21.929,10 грн.

На підставі додатку №647/25/48/14-ЗЗР від 09.06.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 497.534,40 грн за видатковою накладною №81184 від 02.07.2025.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 497 534,40 грн. Отже заборгованість за вказаним додатком відсутня.

На підставі додатку №647/25/48/15-ЗЗР від 02.07.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 954.112,44 грн за такими видатковими накладними: №81349 від 02.07.2025 на суму 49.703,46 грн, №81403 від 02.07.2025 на суму 291.737,70 грн, №81915 від 03.07.2025 на суму 90.503,28 грн, №81957 від 03.07.2025 на суму 522.168,00 грн.

Відповідач здійснив оплату товару на загальну суму 954.112,44 грн. Отже заборгованість за вказаним додатком відсутня.

На підставі додатку №647/25/48/18-ЗЗР від 19.08.2025 на суму 1.045.451,04 грн відповідачу було поставлено товари за такими видатковими накладними: №93555 від 19.08.2025 на суму 518.903,64 грн, №94221 від 19.08.2025 на суму 168.601,80 грн, №94242 від 19.08.2025 на суму 357.945,60 грн.

Відповідач не здійснив оплату товару за вказаним додатком у повному обсязі.

На підставі додатку №647/25/48/20-ЗЗР від 15.09.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 85.118,40 грн за видатковою накладною №102648 від 15.09.2025.

Відповідач не здійснив оплату товару у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/6-ПД від 24.01.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 7.650.074,40 грн за такими видатковими накладними: №30179 від 01.04.2025 на суму 941.988,00 грн, №30183 від 01.04.2025 на суму 941.988,00 грн, №31270 від 02.04.2025 на суму 940.056,00 грн, №43790 від 14.04.2025 на суму 942.264,00 грн, №43796 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №43815 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №43827 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №50105 від 25.04.2025 на суму 950.268,00 грн, №51558 від 30.04.2025 на суму 111.686,40 грн.

Відповідач не здійснив оплату товару у повному обсязі.

На підставі додатку №647/25/48/16-ПД від 29.07.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 2.202.390,00 грн за такими видатковими накладними: №89266 від 05.08.2025 на суму 1.024.788,00 грн, №89272 від 05.08.2025 на суму 980.232,00 грн, №102831 від 09.09.2025 на суму 197.370,00 грн.

Відповідач не здійснив оплату товару у повному обсязі.

На підставі додатку №647/25/48/1-МД від 18.12.2024 відповідачу було поставлено товар на суму 7.405.197,13 грн за такими видатковими накладними: №2825 від 25.01.2025 на суму 740.519,71 грн, №2830 від 25.01.2025 на суму 658.239,74 грн, №3616 від 28.01.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №4491 від 31.01.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №6294 від 10.02.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №7814 від 13.02.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №7837 від 14.02.2025 на суму 123.419,95 грн, №7839 від 13.02.2025 на суму 287.979,89 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату, у зв`язку із чим заборгованість за вказаним додатком становить 6.664.677,42 грн.

На підставі додатку №647/25/48/13-МД від 30.06.2025 відповідачу було поставлено товари на суму 1.672.800,00 грн за такими видатковими накладними №81070 від 02.07.2025 на суму 615.000,00 грн, №81796 від 03.07.2025 на суму 615.000,00 грн, №81922 від 04.07.2025 на суму 442.800,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату, у зв`язку із чим заборгованість за вказаним додатком становить 1.624.446,84 грн.

На підставі додатку №647/25/48/17-МД від 05.08.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 1.039.999,68 грн за такими видатковими накладними: №89475 від 06.08.2025 на суму 571.999,82 грн, №93881 від 20.08.2025 на суму 467.999,86 грн.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/19-МД від 11.09.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 255.000,00 грн за видатковою накладною №101583 від 12.09.2025.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/1-Н від 31.12.2024 відповідачу було поставлено товар на суму 2.685.425,04 грн за такими видатковими накладними: №104232 від 31.12.2024 на суму 983.760,72 грн, №31834 від 04.04.2025 на суму 772.619,04 грн, №40085 від 16.04.2025 на суму 929.045,28 грн.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/31-Н від 19.09.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 516.701,12 грн за видатковою накладною №104990 від 19.09.2025 на суму 516.701,12 грн.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/22-Н від 19.09.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 176.307,61 грн за видатковою накладною №104987 від 19.09.2025.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48/3-Н від 20.01.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 7.934.544,62 грн за такими видатковими накладними: №5415 від 06.02.2025 на суму 5.825.359,92 грн, №5623 від 06.02.2025 на суму 188.305,10 грн, №13976 від 06.03.2025 на суму 1.520.880,00 грн, №68269 від 03.06.2025 на суму 399.999,60 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату, у зв`язку із чим заборгованість за вказаним додатком становить 7.181.090,12 грн.

На підставі додатку №647/25/48/2-Н від 04.04.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 1.994.801,28 грн за видатковою накладною №36632 від 12.04.2025.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48 /10-Н від 15.04.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 684.864,00 грн за видатковою накладною №41911 від 17.04.2025.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку № 647/25/48/5-ПД від 07.02.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 1.439.151 грн за такими видатковими накладними: №7365 від 14.02.2025 на суму 18.036,00 грн, №12335 від 05.03.2025 на суму 105.176,40 грн, №12338 від 05.03.2025 на суму 642.348,00 грн, №12446 від 14.03.2025 на суму 22.878,00 грн, №21855 від 19.03.2025 на суму 579.636,00 грн, №31839 від 04.04.2025 на суму 71.076,60 грн.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

На підставі додатку №647/25/48 /1-ПД від 13.05.2025 відповідачу було поставлено товар на суму 245.306,88 грн за такими видатковими накладними: №61532 від 21.05.2025 на суму 5.978,88 грн, №61540 від 26.05.2025 на суму 239.328,00 грн.

Відповідач оплату товару не здійснив у повному обсязі за вказаним додатком.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 55.484.854,52 грн.

Стислий виклад позиції відповідача, з урахуванням відзиву (вх. 15.06.2026)

Відповідач не заперечує існування між сторонами господарських відносин в межах договору поставки. Але складний механізм визначення ціни товару, зміна умов договору, умовами в додатках, відмінність порядку визначення вартості товару, відсутність застосованого курсу валют у видаткових накладних, не дає можливості відповідачу погодитися з пред`явленими позовними вимогами.

Відповідач здійснив свій розрахунок заборгованості за договором поставки та пояснив наданий розрахунок таким.

Аналіз умов договору поставки та з урахуванням того, що день оплати товару, про який йдеться у п. 3.2 договору поставки, не настав, відповідач наголосив, що для формування ціна товару використовують курс долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку на дату формування видаткових накладних, тоді як позивачем застосований інший курс іноземної валюти (позивач не зазначає який саме курс валюти був використаний ним для розрахунку заборгованості за договором поставки). В результаті застосування різних курсів іноземної валюти, між розрахунком позивача та розрахунком відповідача виникла різниця.

Таким чином, відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 55.453.804,90 грн., відносно решти боргу у розмірі 31.049,62 грн просив суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач вважає позицію відповідача, викладену у відзиві, такою, що не відповідає умовам п. 2.4 договору поставки, загальновизнаному в сучасному приватному праві стандарту добросовісності та правової визначеності, та є зловживання правом в інших формах.

Доводи відповідача щодо відповіді на відзив

Відповідач не заперечує існування між сторонами господарських відносин в межах договору поставки, але складний механізм визначення ціни товару, зміна умов договору, умовами в додатках, відмінність порядку визначення вартості товару, відсутність застосованого курсу валют у видаткових накладних, не дає можливості відповідачу погодитися з пред`явленими позовними вимогами у розмірі 31.049,62 грн.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; поставки товару; настання строку оплати товару; повної/часткової оплати товари; визначення вартості товару поставленого позивачем відповідачу; наявності/відсутності заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар.

Суд встановив, що 07.10.2024 між позивачем та відповідачем була укладена угода про застосування електронного документообігу при укладанні, виконанні договорів поставки та договорів відповідального зберігання матеріальних цінностей, з використанням кваліфікованих електронних підписів (далі - угода), відповідно до її (угоди) умов.

Предметом угоди, у п. 2.1, сторони визначили визнання позивачем і відповідачем електронних документів зазначених в п. 1.4 угоди та використання КЕП при їх підписані, які будуть створені та підписані після укладення цієї угоди, а саме починаючи з 20.10.2024.

Відповідно до п. 1.4 угоди електронними документами в розумінні даної угоди є, зокрема, договір поставки, додатки та/або додаткові угоди та/або специфікації до вказаного договору поставки; видаткові накладні; акти звірки взаєморозрахунків з обов`язковим підписанням таких документів кваліфікованим електронним підписом (КЕП), що має таку саму юридичну силу, як власноручний підпис уповноваженої особи однієї із сторін згідно з умовами цієї угоди та договору поставки, що будуть укладатись між сторонами цієї угоди, відповідно до законодавства, чинного на момент підписання такого електронного документу.

Сторони у п. 2.4 угоди погодили, що електронні документи з боку відповідача будуть підписані КЕП головою господарства голова Скоруком Максимом Анатолійовичем, всі електронні документи, які зазначені в п. 1.4 цієї угоди.

В силу п. 5.10 угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами та її скріплення печатками сторін (за наявності).

20.10.2024 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки №647/25/48 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, що є його невід`ємною частиною, якими визначають істотні умови поставки замовлених товарів (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна за одиницю товару та його вартість в національній валюті України, а також її грошовий еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро в залежності від умов закупівлі Постачальником такого Товару), зазначається у додатках до цього договору, на дату їх формування, надалі «Контрактна Ціна».

Загальна вартість товару, згідно з п. 2.4, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається сумою всіх додатків та видаткових накладних, з врахуванням п. 3.2 та 3.5 договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

Договір (п. 9.2) вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2025 (в разі укладення договору в паперовій формі) або з дати, вказаної в договорі (в разі укладення договору в формі електронного документа), а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

У період з 18.12.2024 до 19.09.2025 між сторонами підписано у сервісі «Вчасно» додатки до договору, а саме: №647/25/48/7-ЗЗР від 15.01.2025; №647/25/48/8-ЗЗР від 14.01.2025; №647/25/48/9-ЗЗР/1 від 15.01.2025; №647/25/48/3-ЗЗР від 07.04.2025; №647/25/48/10-ЗЗР від 30.04.2025; №647/25/48/11-ЗЗР від 13.05.2025; №647/25/48/12-ЗЗР від 25.06.2025; №647/25/48/14-ЗЗР від 09.06.2025; №647/25/48/15-ЗЗР від 02.07.2025; №647/25/48/18-ЗЗР від 19.08.2025; №647/25/48/20-ЗЗР від 15.09.2025; №647/25/48/6-ПД від 24.01.2025; №647/25/48/16-ПД від 29.07.2025; №647/25/48/1-МД від 18.12.2024; №647/25/48/13-МД від 30.06.2025; №647/25/48/17-МД від 05.08.2025; №647/25/48/19-МД від 11.09.2025; №647/25/48/1-Н від 31.12.2024; №647/25/48/31-Н від 19.09.2025; №647/25/48/22-Н від 19.09.2025; №647/25/48/3-Н від 20.01.2025; №647/25/48/2-Н від 04.04.2025; №647/25/48 /10-Н від 15.04.2025; № 647/25/48/5-ПД від 07.02.2025; №647/25/48 /1-ПД від 13.05.2025.

Пункт 3 додатків визначає порядок оплати товару, а саме у період з 21.07.2025 до 28.10.2026, протягом 30 або 90 календарних днів з моменту отримання товару або протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару.

Позивач поставив відповідачу товар у період з 31.12.2024 до 19.09.2025, що підтверджується видатковими накладними, які підписані між сторонами до допомогою сервісу «Вчасно» без заперечень та зауважень.

Всі видаткові накладні містять ціну товару, який був поставлений позивачем відповідачу та не містять жодних заперечень з боку відповідача ані щодо ціни поставленого товару, ані щодо його якості. Документи (видаткові накладні) підписано у сервісі «Вчасно» повноважними (згідно угоди від 07.10.2024) представниками сторін.

Актом звірки взаєморозрахунків №12503 від 01.10.2025, який складений за 9 місяців 2025 року між позивачем та відповідачем підтверджується, що станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача перед позивачем складає 62.715.708,42 грн. Даний акт підписано повноважними представниками сторін до допомогою сервісу «Вчасно» без заперечень та зауважень.

Оскільки відповідач оплатив отриманий від позивача товар лише частково, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 55.484.854,52 грн заборгованості з оплати товару за договором поставки від 20.10.2024 №647/25/48.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано та скріплено печатками уповноважених осіб за допомогою кваліфікованих електронних підписів.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

На підставі додатків до договору, а саме: №647/25/48/7-ЗЗР від 15.01.2025; №647/25/48/8-ЗЗР від 14.01.2025; №647/25/48/9-ЗЗР/1 від 15.01.2025; №647/25/48/3-ЗЗР від 07.04.2025; №647/25/48/10-ЗЗР від 30.04.2025; №647/25/48/11-ЗЗР від 13.05.2025; №647/25/48/12-ЗЗР від 25.06.2025; №647/25/48/14-ЗЗР від 09.06.2025; №647/25/48/15-ЗЗР від 02.07.2025; №647/25/48/18-ЗЗР від 19.08.2025; №647/25/48/20-ЗЗР від 15.09.2025; №647/25/48/6-ПД від 24.01.2025; №647/25/48/16-ПД від 29.07.2025; №647/25/48/1-МД від 18.12.2024; №647/25/48/13-МД від 30.06.2025; №647/25/48/17-МД від 05.08.2025; №647/25/48/19-МД від 11.09.2025; №647/25/48/1-Н від 31.12.2024; №647/25/48/31-Н від 19.09.2025; №647/25/48/22-Н від 19.09.2025; №647/25/48/3-Н від 20.01.2025; №647/25/48/2-Н від 04.04.2025; №647/25/48 /10-Н від 15.04.2025; № 647/25/48/5-ПД від 07.02.2025; №647/25/48 /1-ПД від 13.05.2025 позивачем у період з 31.12.2024 до 19.09.2025 було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними у сервісі «Вчасно» повноважними (згідно угоди від 07.10.2024) представниками сторін без жодних заперечень з боку відповідача ані щодо ціни поставленого товару, ані щодо його якості, а саме: №12362 від 26.03.2025 на суму 679.910,40 грн; №12363 від 05.03.2025 на суму 607.477,20 грн; №12367 від 05.03.2025 на суму 154.231,20 грн; №12374 від 14.03.2025 на суму 423.667,02 грн; №15785 від 11.03.2025 на суму 258.832,48 грн; №15918 від 11.03.2025 на суму 29.772,00 грн; №17466 від 14.03.2025 на суму 320.408,40 грн; №17469 від 14.03.2025 на суму 97.515,60 грн; №21494 від 24.03.2025 на суму 1.817.936,64 грн; №21852 від 19.03.2025 на суму 208.191,60 грн; №21861 від 19.03.2025 на суму 1.200.731,40 грн; №31850 від 04.04.2025 на суму 1.160.665,27 грн; №36664 від 12.04.2025 на суму 1.089.380,90 грн; №39728 від 16.04.2025 на суму 70.714,08 грн; №47223 від 24.04.2025 на суму 302.418,71 грн; №56717 від 14.05.2025 на суму 272.956,32 грн; №80243 від 27.06.2025 на суму 270.017,10 грн; №12427 від 11.03.2025 на суму 139.407,30 грн; №12430 від 05.03.2025 на суму 192.538,80 грн; №12441 від 05.03.2025 на суму 290.553,60 грн; №17382 від 14.03.2025 на суму 71.025,00 грн; № 21484 від 24.03.2025 на суму 367.501,06 грн; №21847 від 19.03.2025 на суму 69.397,20 грн; №21848 від 19.03.2025 на суму 162.261,00 грн; №22364 від 25.03.2025 на суму 430.140,00 грн; №31817 від 04.04.2025 на суму 119.822,98 грн; №36697 від 12.04.2025 на суму 643.044,00 грн; №36716 від 04.04.2025 на суму 45.567,84 грн; №39712 від 16.04.2025 на суму 422.011,20 грн; №48098 від 24.04.2025 на суму 240.710,40 грн; №53339 від 02.05.2025 на суму 135.010,80 грн; №56715 від 14.05.2025 на суму 1.039.833,60 грн; №56720 від 14.05.2025 на суму 484.490,40 грн; №59683 від 15.05.2025 на суму 134.460,00 грн; №80190 від 27.06.2025 на суму 85.862,40 грн; №80229 від 27.06.2025 на суму 104.406,61 грн; №17370 від 24.03.2025 на суму 729.630,72 грн; №18641 від 14.03.2025 на суму 372.066,00 грн; №21507 від 24.03.2025 на суму 307.430,10 грн; №31842 від 04.04.2025 на суму 417.240,72 грн; №36653 від 12.04.2025 на суму 224.445,60 грн; №47806 від 24.04.2025 на суму 48.969,60 грн; №62932 від 23.05.2025 на суму 400.584,00 грн; №64332 від 27.05.2025 на суму 754.897,92 грн; №67046 від 02.06.2025 на суму 307.661,95 грн; №71340 від 09.06.2025 на суму 26.853,12 грн; №80264 від 27.06.2025 на суму 8.586,24 грн; №80265 від 27.06.2025 на суму 345.621,89 грн; №36639 від 12.04.2025 на суму 641.302,20 грн; №56010 від 08.05.2025 на суму 114.484,80 грн, №56827 від 09.05.2025 на суму 25.110,36 грн, №57024 від 12.05.2025 на суму 43.887,36 грн, №59277 від 15.05.2025 на суму 89.988,60 грн, №64934 від 28.05.2025 на суму 257.047,14 грн, №71334 від 09.06.2025 на суму 463.960,80 грн, №80273 від 27.06.2025 на суму 34.344,96 грн; №59359 від 13.05.2025 на суму 215.136,00 грн; №78819 від 25.06.2025 на суму 21.929,10 грн; №81184 від 02.07.2025 на суму 497.534,40 грн; №81349 від 02.07.2025 на суму 49.703,46 грн, №81403 від 02.07.2025 на суму 291.737,70 грн, №81915 від 03.07.2025 на суму 90.503,28 грн, №81957 від 03.07.2025 на суму 522.168,00 грн; №93555 від 19.08.2025 на суму 518.903,64 грн, №94221 від 19.08.2025 на суму 168.601,80 грн, №94242 від 19.08.2025 на суму 357.945,60 грн; №102648 від 15.09.2025 на суму 85.118,40 грн; №30179 від 01.04.2025 на суму 941.988,00 грн, №30183 від 01.04.2025 на суму 941.988,00 грн, №31270 від 02.04.2025 на суму 940.056,00 грн, №43790 від 14.04.2025 на суму 942.264,00 грн, №43796 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №43815 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №43827 від 15.04.2025 на суму 940.608,00 грн, №50105 від 25.04.2025 на суму 950.268,00 грн, №51558 від 30.04.2025 на суму 111.686,40 грн; №89266 від 05.08.2025 на суму 1.024.788,00 грн, №89272 від 05.08.2025 на суму 980.232,00 грн, №102831 від 09.09.2025 на суму 197.370,00 грн; №2825 від 25.01.2025 на суму 740.519,71 грн, №2830 від 25.01.2025 на суму 658.239,74 грн, №3616 від 28.01.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №4491 від 31.01.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №6294 від 10.02.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №7814 від 13.02.2025 на суму 1.398.759,46 грн, №7837 від 14.02.2025 на суму 123.419,95 грн, №7839 від 13.02.2025 на суму 287.979,89 грн; №81070 від 02.07.2025 на суму 615.000,00 грн, №81796 від 03.07.2025 на суму 615.000,00 грн, №81922 від 04.07.2025 на суму 442.800,00 грн; №89475 від 06.08.2025 на суму 571.999,82 грн, №93881 від 20.08.2025 на суму 467.999,86 грн; №101583 від 12.09.2025. на суму 255.000,00 грн; №104232 від 31.12.2024 на суму 983.760,72 грн, №31834 від 04.04.2025 на суму 772.619,04 грн, №40085 від 16.04.2025 на суму 929.045,28 грн; №104990 від 19.09.2025 на суму 516.701,12 грн; №104987 від 19.09.2025 на суму 176.307,61 грн; №5415 від 06.02.2025 на суму 5.825.359,92 грн, №5623 від 06.02.2025 на суму 188.305,10 грн, №13976 від 06.03.2025 на суму 1.520.880,00 грн, №68269 від 03.06.2025 на суму 399.999,60 грн.; №36632 від 12.04.2025. на суму 1.994.801,28 грн; №41911 від 17.04.2025 на суму 684.864,00 грн; №7365 від 14.02.2025 на суму 18.036,00 грн, №12335 від 05.03.2025 на суму 105.176,40 грн, №12338 від 05.03.2025 на суму 642.348,00 грн, №12446 від 14.03.2025 на суму 22.878,00 грн, №21855 від 19.03.2025 на суму 579.636,00 грн, №31839 від 04.04.2025 на суму 71.076,60 грн; №61532 від 21.05.2025 на суму 5.978,88 грн, №61540 від 26.05.2025 на суму 239.328,00 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що для визначення вартості (суми) неоплаченого товару (вартості товару, що постачається на умовах відстрочення оплати, на дату поставки за видатковою накладною), що підлягає сплаті покупцем у гривнях, сторони використовують курс продажу долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку (далі «Курс Міжбанку»), що склався на момент закриття торгів на Міжбанку в день, що передує дню проведення оплати товару (передачі векселів), (далі «дата визначення вартості (суми) неоплаченого товару»). Для визначення «Курсу Міжбанку» сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті: https://minfin.com.ua/currency/mb/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору (далі «Джерело курсу іноземних валют»). У випадку відсутності доступу або не розміщення інформації про курс Міжбанку на сайті https://minfin.com.ua/currency/mb/, сторони, з метою визначення інформації про Курс Міжбанку іноземних валют, використовують курс продажу таких валют, встановлений АТ Державний експортно-імпортний банк України (курс АТ УКРЕКСІМБАНК), в день здійснення операцій з визначення вартості (суми) неоплаченого товару, що підлягає сплаті у гривнях або проведення покупцем оплати. У випадку не розміщення такої інформації про Курс Міжбанку на сайті http://minfin.com.ua та відсутності інформації про курс продажу іноземних валют в АТ УКРЕКСІМБАНК, сторони використовують курс іноземних валют встановлений Національним банком України в робочий день проведення оплати покупцем.

Відповідно до п. 3.3 оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі «Рахунку на оплату», сформованого постачальником, з врахуванням умов п. 3.1 та 3.2 договору. Термін дії «Рахунку на оплату» складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених «Рахунком на оплату», зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з «Курсу Міжбанку», встановленого на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов п. 2.3, 2.4, 3.2 та 3.5 цього договору.

Пункт 3 додатків визначає порядок оплати товару, а саме у період з 21.07.2025 до 28.10.2026, протягом 30 або 90 календарних днів з моменту отримання товару або протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару.

Строк оплати отриманого у період з 31.12.2024 до 19.09.2025 відповідачем від позивача товару є таким, що настав.

Відповідач частково розрахувався за отриманий від позивача товар.

Актом звірки взаєморозрахунків №12503 від 01.10.2025, складеним між позивачем та відповідачем за 9 місяців 2025 року підтверджується, що станом на 30.09.2025 заборгованість відповідача перед позивачем складає 62.715.708,42 грн. Даний акт підписано повноважними представниками сторін до допомогою сервісу «Вчасно» без заперечень та зауважень.

В судовому засіданні 16.06.2026 представники позивача та відповідача надавали пояснення щодо порядку визначення вартості товару, який був поставлений позивачем та отриманий відповідачем.

Представник позивача наголосив, що для визначення ціни поставленого та неоплаченого відповідачем товару використовувався курс продажу долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку (далі - «Курс Міжбанку»), що склався на момент закриття торгів на Міжбанку в день, що передує дню проведення оплати товару (передачі векселів), (далі - «Дата визначення вартості (суми) неоплаченого Товару»).

Представник відповідача наголошував, що день оплати товару, про який йдеться у п. 3.2 договору поставки, не настав, тому для формування ціна товару слід використовувати курс долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку на дату формування видаткових накладних, тоді як позивачем застосований інший курс іноземної валюти (позивач не зазначає який саме курс валюти був використаний ним для розрахунку заборгованості за договором поставки).

Оцінивши позиції сторін суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 3.1 договору оплата загальної вартості товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього.

Тобто строки оплати товару визначаються договором та додатками до нього.

Пункт 3 додатків визначає порядок оплати товару, а саме у період з 21.07.2025 до 28.10.2026, протягом 30 або 90 календарних днів з моменту отримання товару або протягом 20 робочих днів з моменту отримання товару.

Отже строк оплати товару сторонами узгоджений, але недотриманий відповідачем.

У пункті 3.3 договору визначено, що у разі порушення строків оплати, визначених «Рахунком на оплату», зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з «Курсу Міжбанку», встановленого на дату надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Однак станом на час вирішення спору по суті наявна заборгованість, а не грошові кошти сплачені за отриманий товар на банківські рахунки постачальника.

Згідно з п. 3.4 договору оформлення видаткових накладних на товар, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється за контрактними цінами, зазначеними в «Рахунку на оплату». У разі недотримання покупцем строків оплати товару, встановлених «Рахунком на оплату», оформлення видаткової накладної здійснюється за контрактними цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього договору, в день надходження грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що для визначення вартості (суми) неоплаченого товару (вартості товару, що постачається на умовах відстрочення оплати, на дату поставки за видатковою накладною), що підлягає сплаті покупцем у гривнях, сторони використовують курс продажу долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку (далі - «Курс Міжбанку»), що склався на момент закриття торгів на Міжбанку в день, що передує дню проведення оплати товару (передачі векселів), (далі - «Дата визначення вартості (суми) неоплаченого Товару»). Для визначення «Курсу Міжбанку» сторони використовують дані, розміщені на веб-сайті: https://minfin.com.ua/currency/mb/, якщо інші джерела визначення курсу іноземних валют не зазначені в додатках до цього договору (далі - «Джерело курсу іноземних валют»).

Суд враховує, що згідно з п. 3.1 договору датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Однак, оскільки товар відповідачем оплачено не було, то, виходячи із системного аналізу положень договору, датою оплати товару слід вважати дату, у яку така оплата підлягала здійсненню.

Отже позиція позивача щодо використання курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановлений на Міжбанку (далі - «Курс Міжбанку»), що склався на момент закриття торгів на Міжбанку в день, що передує дню проведення оплати товару відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Крім того, відповідно до п.п. 2.3 та 2.4 договору якщо Додатком до цього Договору визначено грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, вказана в ньому Контрактна ціна Товару в національній валюті України є орієнтовною, а остаточно вартість такого товару, що підлягає сплаті у гривнях по курсу продажу відповідних іноземних валют на дату проведення оплати визначається у відповідності до умов пунктів 3.2. та 3.5. Договору. Покупець приймає та надає згоду на коригування (збільшення) розміру свого грошового зобов`язання з оплати такого товару в національній валюті України, у разі збільшення курсу продажу долару США або Євро до гривні визначеного згідно умов пункту 3.2. Договору (курс Міжбанку). Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору) визначається сумою всіх Додатків та видаткових накладних, з врахуванням пунктів 3.2 та 3.5. Договору. У разі розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни Товару, перевагу має видаткова накладна.

Представники сторін у судовому засіданні 16.06.2026 визнали, що згідно з умовами договору всі видаткові накладні містять контрактну ціну поставленого позивачем відповідачу товару, що є пріоритетною ціною і яка прийнята відповідачем без заперечень та зауважень, про що свідчить підпис повноважної особи на видаткових накладних.

Саме відповідач не дотримався строків оплати товару, що мало наслідком визначення ціни товару за контрактними цінами, визначеними з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.3 цього договору.

Суд бере до уваги, що відповідач, підписуючи договір, додатки до договору, отримуючи товар на значні суми, складаючи акт звірки за 9 місяців 2025 року і здійснюючи часткову оплату, не висловлював непорозумінь щодо порядку визначення ціни товару і лише під час судового розгляду виник спір щодо тлумачення положень укладеного між сторонами договору та додатків до нього.

Суд не встановив порушень під час перевірки розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем.

Докази сплати заборгованості у розмірі 55.484.854,52 грн на час прийняття рішення у справі відсутні, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у сумі 55.484.854,52 грн визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 55.453.804,90 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й відрізних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення вмотивована таким. Відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність щодо вирощування зернових культур, овочів, баштанних культур тощо.

Партнерські відносини між сторонами існували протягом тривалого часу.

Однак, у 2025 році, внаслідок дії ряду факторів, які не залежали від господарства, відповідач зазнав значних фінансових втрат. Так, внаслідок засухи та інших негативних погодних умов, які спостерігались в регіоні в весняно-літній період 2025 року, загинув врожай соняшника на площі 363 га, а 22.11.2025 сталось влучання fpv-дрону у виробничу будівлю (ангар), що належить господарству. Виникло займання і внаслідок масштабної пожежі знижено не лише саму будівлю, а й сільськогосподарську продукцію врожаю 2025 року, належну відповідачу балансовою вартістю майже сорок мільйонів гривень.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій поставляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження неможливості виконання ним рішення суду або сплати боргу ще під час розгляду справи в суді. Саме лише посилання на тяжке фінансове становище не свідчить про існування можливості відстрочити виконання судового рішення з підстав, передбачених процесуальним законодавством. Зокрема, у власному клопотанні ФГ «СКОРУК М.А.», як на підставу не можливості провести повний розрахунок по договору поставки з ТОВ «Фірма Ерідон» посилається на те, що внаслідок засухи та інших негативних погодних умов, які спостерігались в регіоні в весняно-літній період 2025 року, у відповідача загинув врожай соняшника на площі 363 га.

Проте ФГ «Скорук М.А.» не додано жодних документів, що підтверджували би влив такої обставини на не виконання зобов`язань перед позивачем з оплати товару, а саме щодо: обсягів збору врожаю або виробництва сільськогосподарської продукції за 2025 - 2026 року; дані про вирощувані с/г культурі, їх площу, валовий збір, урожайність, витрати на виробництво, загальну дохідність; фінансові результати діяльності за попередні роки; виписки з рахунків щодо відсутності коштів на них протягом тривалого часу - з вересня 2025 року до сьогодні; наявності тяжкого фінансового стану або загрози банкрутства; відсутності будь - якого іншого майна, на яке можливо було б звернути стягнення; тощо.

Навпаки, відповідно до довідки відповідача про планові показники від 29.04.2026 №88 загальна кількість землі, яка перебуває в користування на умовах оренди у Фермерського господарства «СКОРУК М.А.» станом на 01.04.2026 складає 5 652,9374 га, що в 15 разів перевищує земельні ділянки на яких, за твердженням відповідача загинув врожай соняшника.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач здійснював пошук шляхів виконання господарських зобов`язань з оплати товару на користь позивача та вживав всі залежні від нього заходи щодо добровільного виконання договірних зобов`язань у погоджені сторонами строки.

Фактично у поданій заяві щодо відстрочення боржник лише посилається на те, що виконання судового рішення викликає складнощі та є економічно невигідним для нього станом на день прийняття рішення.

Суд відзначає, що важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків, тобто ймовірність їх виникнення або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується, невизначеність очікуваних доходів.

Заявлені відповідачем підстави для відстрочення виконання рішення суду як військова агресія російської федерації проти України, погіршення фінансового стану, за умови підтвердження доказами, та загибель врожаю соняшника на площі 363 га не дають підстави стверджувати, що вказане є виключною обставиною, яка наразі унеможливлює належне виконання рішення вчасно і в добровільному порядку або сплати боргу під час розгляду цієї судової справи.

Натомість не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач.

Сторони спору є суб`єктами господарювання, а відтак у разі здійснення підприємницької діяльності мають усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ними на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Позивач, і відповідач здійснюють господарську діяльність в умовах воєнного стану, а тому позивач не повинен відповідати за результатами господарської діяльність відповідача.

Укладаючи договір поставки двадцятого жовтня 2024 року, а в подальшому додатки до нього протягом тривалого часу (грудень 2024 - серпень 2025 року), відповідачем погоджено строки виконання зобов`язань перед позивачем.

При цьому, на момент підписання договору та додатків повномасштабна агресія російської федерації проти Україні вже тривала, дані обставини для позивача та відповідача були загальновідомим фактом, а тому при здійсненні господарської діяльності сторони не були позбавленні можливості враховувати і ці обставини та прораховувати можливі ризики для себе.

Щодо наявності у відповідача фінансових ресурсів та можливостей для виконання власних зобов`язань перед позивачем за укладеним правочином та посилання ФГ «Скорук М.А.» на те, що на вказане вливає факт того, що внаслідок масштабної пожежі знищено будівлю ангару відповідача та сільськогосподарську продукцію врожаю 2025 року, яка там зберігалася, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження розміру збитків внаслідок вказаної події та наявності причино-наслідкового зв`язку з її настанням та неможливістю виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Сторонами не заперечується, що в Балансі (Звіті про фінансовий стан) на 31.12.2025 ФГ «Скорук М.А.» в розділі ІІ. Оборотні активи вказано, що господарство мало на кінець звітного періоду готову продукцію на суму 77750 тис. грн. (тобто 77 750 000 грн), а основні засоби на суму 96817 тис. грн. (тобто 96 817 000 грн). Згідно з Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2025 рік відповідача, його чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідача становив 144793 тис. грн. (тобто 144 793 000,00 грн), а збитки взагалі не відображені.

При цьому відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що сплата позивачу суми боргу за судовим рішенням у даній справі чи під час її розгляду призведе до зупинення діяльності підприємства відповідача чи його банкрутства, а фінансова звітність ФГ «Скорук М.А.» не вказує на можливість настання таких наслідків.

Крім того, відповідач при зверненні до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі не надав суду доказів на підтвердження існування реальної можливості виконання рішення суду після спливу строку, на який заявник просить відстрочити його виконання, що свідчить про те, що заява відповідача не спрямована на забезпечення фактичного, повного виконанню рішення суду. Відповідачем не доведено як реальної неможливості виконання рішення, так і реальної можливості виконати рішення суду у справі за умови надання відстрочення до 01.09.2026.

Таким чином, суд взяв до уваги, що спір виник, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки. Заборгованість відповідача перед позивачем виникла в кінці 2025 року і станом на час прийняття рішення (червень 2026 року) не погашена. Також суд врахував, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення лише суми основної заборгованості.

Відповідач і позивач несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики, оскільки господарська діяльність здійснюється на власний ризик, за власним комерційним розрахунком щодо наслідків вчинення відповідних дій, суб`єкт господарювання повинен самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Неналежне виконання зобов`язань з боку відповідача є і ризиком позивача в частині виконання останнім зобов`язань перед своїми контрагентами, тому суд не може пом`якшувати відповідальність одного на шкоду іншого.

Суд враховує, що і позивач, і відповідач здійснюють господарську діяльність в умовах воєнного стану, а тому позивач не повинен відповідати за результати господарської діяльності відповідача.

За викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Судові витрати

Суд зазначає, що ч. 1 ст. 130 ГПК України встановлює спеціальні правила, які стосуються певних окремих випадків розподілу судового збору, зокрема, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та передбачають повернення у такому випадку позивачу із державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Положення ст. 130 ГПК України кореспондуються з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Запровадження законодавцем можливості повернути з Державного бюджету 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу у передбачених ч. 1 ст. 130 ГПК України випадках, встановлює практичну реалізацію завдань господарського судочинства, які направлені на своєчасний, неупереджений та справедливий розгляд справи у відповідності з реалізацією прав самих учасників справи, зокрема шляхом визнання позову до початку розгляду справи по суті тощо.

При цьому можливість повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у відповідності до вимог ч. 1 ст. 130 ГПК України обґрунтовується тим, що судом при здійсненні правосуддя у випадку визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, затрачається менше технічних, економічних та людських ресурсів для розгляду самої справи.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.

З аналізу вказаних норм убачається, що відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-от позивача чи відповідача.

Крім того, положення ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не містить імперативних приписів щодо можливості застосування таких норм лише у випадках саме повного визнання позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2026 у справі №910/10202/24 та від 17.11.2022 в справі №910/14479/21.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 55.453.804,90 грн, що становить 99,94% від всіх позовних вимог і еквівалентно 665.418,75 грн, то з Державного бюджету підлягає на користь позивача поверненню 332.709,37 грн.

Решта витрат позивача зі сплати судового збору за подачу позову 333.108,88 грн, згідно зі ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СКОРУК М.А." (Україна, 53272, Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, село Олексіївка, вул. Мостова, будинок 39; ідентифікаційний код 33892894) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА ЕРІДОН" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Чопилки, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 35; ідентифікаційний код 43106699) 55.484.854,52 грн (п`ятдесят п`ять мільйонів чотириста вісімдесят чотири тисячі вісімсот п`ятдесят чотири грн 52 к.) основної заборгованості, 333.108,88 грн (триста тридцять три тисячі сто вісім грн 88 к.) судового збору.

У задоволенні заяви ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "СКОРУК М.А." (ідентифікаційний код 33892894) про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА ЕРІДОН" (08467, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, село Чопилки, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 35; ідентифікаційний код 43106699) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 332.709,37 грн (триста тридцять дві тисячі сімсот дев`ять грн 37 к.), сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №8717 від 03.04.2026 на суму 665.819,00 грн, про що видати ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.06.2026

Суддя С.А. Дупляк