Рішення № 137496165, 16.06.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/5046/26

Номер провадження 2-о/725/102/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м. Чернівців у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Чернівецька міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року заявник через свого представника звернулась до суду з вище вказаною заявою в обґрунтування якої посилалась на те, що 13.04.2005 року вона придбала квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу серії ВСА №808670 від 13.04.2005 року, який був укладений між нею та ОСОБА_2 . Натомість, у вказаному договорі було допущено помилку в написані її по батькові, а саме помилково вказано « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_4 ». Вказана помилка перешкоджає їй зареєструвати своє право власності на вказану квартиру у відповідному державному електронному реєстрі.

З урахуванням наведених обставин, посилаючись на докази, просила встановити факт належності їй вище вказаного правовстановлюючого документу.

В судове засідання заявник не з`явилась, в її інтересах діяв представник, який направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Від представника заінтересованої особи Чернівецької міської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги просила вирішувати на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що 13.04.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу відповідно до якого ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_2 .

Разом з тим, з доданих до заяви документів, а саме копії паспорта громадянина України, копії посвідчення серії НОМЕР_1 , копії повторного свідоцтва про народження, копії виписки з домової книги про склад сім`ї та реєстрацію, вбачається, що написання по батькові заявниці в різних документах різниться, зокрема « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 », « ОСОБА_3 », при цьому інші анкетні дані такі як прізвище та ім`я, дата народження збігаються.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в п. 1, 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», перелік фактів, які встановлюються судом не є вичерпним. При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 27.04.2026 року заявниці було відмовлено у проведення реєстраційних дій на підставі вказаного договору, оскільки було встановлено м відмінність в написані її по батькові згідно вказаного договору та інших правовстановлюючих документів, а саме у договорі вказано « ОСОБА_3 », а у паспорті громадянина України « ОСОБА_4 » (а/с 8).

Отже, суд приходить до висновку, що наведені вище обставини підтверджують, що у договорі купівлі-продажу дійсно містяться розбіжності щодо правильності написання по батькові заявниці, та наведеними вище доказами в їх сукупності підтверджується, що вказаний договір належить ОСОБА_1 , оскільки її прізвище та ім`я, що вказані у зазначених документах збігаються з прізвищем та ім`ям, що вказані у паспорті громадянина України та інших наведених вище правовстановлюючих документах.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення даного факту необхідне заявнику для вирішення питання щодо реєстрації права власності.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273,315-319, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 серії НОМЕР_3 від 13.04.2005 року укладеного між нею та продавцем - ОСОБА_2 , в якому її по батькові зазначено « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.