Ухвала суду № 137496035, 18.06.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7178/26

№ провадження 1-кп/646/1168/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження:

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,

обвинувачений ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова в режимі відеоконференції матеріали обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000253 від 18.02.2026, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 перебуває зазначена кримінальна справа.

Засобами системи «Електронний суд» від прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор просив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 строком на 60 діб, задовольнити, оскільки ризики, встановлені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати.

Також, уважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, так як обвинувальний акт складено у відповідності до вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 4-8 частини першої або частини другої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України немає. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, не встановлено.

Окрім того, зазначив суду, що якщо справу буде призначено до судового розгляду не заперечує протиоб`єднання матеріалів кримінальних проваджень № 12026221140000253 від 18.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, в одне провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти призначення справи до судового розгляду, об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження. Щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою заперечував, уважав, що ризиків його впливу на свідків та переховування від суду не існує; зазначив суду, що страждає на тяжкі вірусні захворювання, зокрема, ВІЛ-інфекцію та вірусні гепатити А, В і С, тому його стан здоров`я потребує постійного медичного нагляду та лікування. У зв`язку з цим уважає неможливим подальше тримання його під вартою та не заперечує проти застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти призначення кримінального провадження до судового розгляду та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне провадження. Також зазначила суду, що з огляду на стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього тяжких невиліковних захворювань, доцільним є застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали обвинувального акта, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , заслухавши думки учасників судового засідання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до пункту 5) частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Суд уважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав:

- кримінальне провадження підсудне Основ`янському районному суду міста Харкова;

- угоди про примирення у порядку статей 468-475 Кримінального процесуального кодексу України до суду не надійшло;

- підстав для закриття кримінального провадження не убачається;

- клопотань, заяв до суду не надходило.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, сторони кримінального провадження не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Таким чином, достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

З приводу клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, суд доходить таких висновків.

З матеріалів обвинувального акта убачається, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 21.06.2026.

Згідно із частиною третьою статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 176 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 194 Кримінального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи положення статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинувачених, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначених осіб.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із пунктом 1) статті 5 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (пункт 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України, що у відповідності до положень статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.

Тому, суд уважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування його від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 року (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Як зазначено у пункті 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик втечі оцінюється судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» § 58).

Суд ураховує дані про особу ОСОБА_4 , а саме відсутність у нього зареєстрованого місця проживання, офіційного працевлаштування та сімейних зв`язків, що свідчить про відсутність міцних соціальних стримуючих факторів. У сукупності з іншими встановленими обставинами це дає підстави уважати, що існує реальний ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд погоджується і з доводами прокурора стосовно існування ризику, передбаченого пунктом 3) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 цілком імовірною є можливість його впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни або спотворення їх показань на стадії судового розгляду, оскільки перебуваючи на волі, обвинувачений самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні.

Нівелювання вказаного ризику забезпечить дотримання принципу безпосередності дослідження показань, передбаченого статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки свідки у даному кримінальному провадженні судом ще не допитані, а надані ними показання під час досудового розслідування не можуть бути враховані при ухваленні вироку стосовно обвинуваченого.

У рішенні від 26 січня 1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, суд погоджується із заявленим прокурором ризиком, передбаченим пунктом 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Ураховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 має судимість, а також те, що до судів скеровано декілька обвинувальних актів стосовно нього за фактами вчинення інших кримінальних правопорушень, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав уважати, що ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення або продовження кримінальної діяльності є реальним та актуальним. Зазначені обставини свідчать про схильність обвинуваченого до протиправної поведінки та про те, що попереднє притягнення до кримінальної відповідальності не стало для нього належним стримувальним та виправним фактором.

Окрім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Ураховуючи, що режим воєнного стану в країні триває, частина території держави окупована збройними формуваннями Російської Федерації, суд дійшов висновку, що ризики заявлені прокурором, передбачені пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які також були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишаються актуальними.

При цьому суд ураховує правовий режим військового стану не як ризик, а як обставину, яка вказує на наявність актуальних ризиків, заявлених прокурором.

На підставі викладеного, ураховуючи актуальність ризиків, визначених пунктами 1), 3) та 5) частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитись від суду та від виконання процесуальних обов`язків, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечити виконання процесуальних рішень, суд не знаходить підстав для зміни стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу на менш суворий.

Відповідно до частини третьої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно із частинами першою та пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у частині четвертій статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , встановлені ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а також дані про особу обвинуваченого, суд уважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі, передбаченому пунктом 2) частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, а саме, 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400,00 гривень.

Саме такий розмір застави буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, зможе запобігти ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, і забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ураховуючи доводи обвинуваченого щодо наявності у нього захворювань, які, на його думку, унеможливлюють подальше тримання під вартою, суд дійшов висновку про необхідність перевірки зазначених обставин, зокрема, в частині можливості подальшого утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора.

Відповідно до вимог статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Окрім того, за змістом частини першої статті 178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про застосування чи продовження запобіжного заходу суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вік та стан здоров`я обвинуваченої.

Водночас положення статті 194 Кримінального процесуального кодексу України зобов`язують суд перевірити достатність та обґрунтованість підстав для подальшого застосування найбільш суворого запобіжного заходу, а також можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання щодо можливості подальшого тримання ОСОБА_4 під вартою, суд уважає за необхідне витребувати у Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» медичний висновок щодо стану здоров`я обвинуваченого, наявності у нього захворювань, які потребують спеціалізованого лікування, а також щодо можливості подальшого перебування ОСОБА_4 в умовах слідчого ізолятора та наявності чи відсутності медичних протипоказань для його тримання під вартою.

Вирішуючи питання щодо об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне провадження, суд ураховує таке.

28 серпня 2025 року в провадження судді Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

12 січня 2026 року в провадження судді Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 надійшли матеріали кримінального провадження № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 21 січня 2026 року об`єднано кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, в одне провадження. Об`єднаному кримінальному провадженню присвоєно єдиний унікальний номер справи 646/8583/25, номер провадження 1-кп/646/576/2026.

26 березня 2026 року в провадження судді Основ`янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 надійшли матеріали кримінального провадження № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 17 червня 2026 року об`єднано кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, в одне провадження.

Згідно із частиною першою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 217 Кримінального процесуального кодексу України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, суд, урахувавши наведені вище норми Кримінального процесуального кодексу України, думку сторін кримінального провадження, уважає за необхідне для забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду кримінальних проваджень № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року, № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року, № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року та № 12026221140000253 від 18 лютого 2026 року об`єднати їх в одне провадження.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 131, 176, 177, 178, 193, 194, 196, 314, 315 та 334 Кримінального процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів до 19 серпня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , суму застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно із ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 18 червня 2026 року у справі № 646/7178/26.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він порушить покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов`язати керівництво Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до 23 липня 2026 року надати суду висновки стосовно можливості тримання обвинуваченого ОСОБА_4 за станом здоров`я під вартою в умовах слідчого ізолятора.

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000253 від 18.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України на 26 червня 2026 року о 10:00 годині.

Об`єднати кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140000707 від 05 липня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221140001150 від 23 листопада 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221140000176 від 03 лютого 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України, з кримінальним провадженням № 12026221140000253 від 18.02.2026, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, без офіційного місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 Кримінального кодексу України.

Об`єднаному кримінальному провадженню присвоїти єдиний унікальний номер справи 646/8583/25, номер провадження 1-кп/646/576/2026.

Копію даної ухвали направити Харківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, обвинуваченому, захиснику та Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строків запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1