Рішення № 137495895, 10.06.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/1072/25

Провадження № 2/634/42/26

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2026 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Єрьоміної О.В.,

при секретарі: Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Сахновщина Харківської області у режимі відеоконференцзв`язку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права на земельну частку (пай) та земельну ділянку у порядку спадкування за законом, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що проживав без реєстрації однією сім`єю з ОСОБА_2 з 01.07.2005 року, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва розміром 7.7 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ХР № 0224577, який був виданий на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Сахновщинської РДА Харківської області від 24.06.1997 року, зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 105. Окрім цього, згідно листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.01.2025 року на ім`я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії Р2 № 742498 на земельну ділянку кадастровий номер 6324885000:01:000:0033 на території Новочернещинської сільської ради, площею 5,32 га (угіддя-рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовлений на розпорядження голови Сахновщинської РДА від 22.11.2002 за № 216. При цьому, право власності на угіддя: пасовища та сіножаті не реалізовано.

Заявник вступив у фактичне користування спадковим майном та вважає себе спадкоємцем 4 черги за законом після смерті спадкодавця, як особа, яка проживала разом із спадкодавцем не менше 5 років і до смерті ОСОБА_2 вів з ним спільне господарство.

Постановою приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Мошкової Н.О. від 27.03.2025 року заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із ненаданням рішення суду, яким встановлено факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, а також відсутністю правовстановлюючих документів на належне спадкодавцю майно.

У зв`язку із викладеним позивач просив:

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п`ять років, а саме з 01.07.2005 року по день смерті ОСОБА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право на земельну ділянку (пай) розміром 2.38 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ХР № 022457, виданий на підставі розпорядження Сахновщинської РДА від 24.06.1997 року на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-визнати за порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку кадастровий номер: 6324885000:01:000:0033 площею 5,32 га відповідно до Державного акту на праві приватної власності на землю серія Р2 № 742498 (виданий на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серія ХР № 022457 на підставі розпорядження Сахновщинської РДА від 24.06.1997 року за №448 про право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва розміром 7,7 умовних кадастрових гектарах), виданий ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судове засідання з`явилися позивач та його представник. Заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому, позивач пояснив, що ОСОБА_2 проживав разом з ним та його батьками у їх домоволодінні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення просив прийняти на розсуд суду.

Заслухавши позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копієми паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Сахновщинським РВГУМВС України у Харківській області 09.10.2008 року та реєстраційного номера облікової картки платника податків (а.с. 13,14).

Тобто, на момент проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 без реєстрації однією сім`єю з 01.07.2005 року позивачу виповнилося повних 12 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 25.02.2026 року, інформаційною довідкою Сахновщинського ВДРАЦС у Берестинському районі Харківської області від 30.01.2026 року (а.с. 105,118-120).

Згідно ксерокопії державного акта на право приватної власності на землю серії Р2№742498 за життя ОСОБА_2 був власником земельної ділянки кадастровий номер 6324885000:01:000:0033, площею 5,32 га, розташованої на території Новочернещинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (19-20).

Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 30.01.2025 року у Книзі реєстрів сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. Чапаєва Сахновщинського району Харківської області наявний запис № 105 від 21.08.1997 року щодо реєстрації та видачі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0224577 на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Сахновщинської РДА від 24.06.1997 року за № 448. Розмір земельної частки (пай) по КСП ім Чапаєва складає 7.7 умовних кадастрових гектара. Відповідно до Книг записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, що велися органами Держгеокадастру до 01.01.2013, обліковується запис щодо реєстрації Державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 № 742498 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 5, 32 га (угіддя-рілля) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виготовлений на підставі розпорядження голови Сахновщинської РДА від 22.11.2002 року № 216. Вказана земельна ділянка згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ХР № 0224577. Право власності на угіддя: пасовища та сіножаті не реалізовано (а.с.17-18,21-22).

Згідно ксерокопії довідки сільського голови Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району Харківської області без зазначення дати ОСОБА_1 з 01.07.2005 року по день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав однією сім`єю без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 самостійно організовував та сплачував всі витрати, пов`язані з похованням ОСОБА_2 (а.с.15).

Згідно інформації державного нотаріуса Сахновщинської державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася (а.с.70).

Отже, даних про прийняття спадщини іншими спадкоємцями матеріали справи не містять.

Згідно висновку про вартість земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 6324885000:01:000:0033, площею 5,32 га, розташованої на території Новочернещинської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва станом на 08.05.2025 року становить 83524 грн (а.с.24).

Згідно консультаційного висновку № 11/25-01 від 03.11.2025 року земельна частка (пай) розміром 2,38 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) оцінена у розмірі 77112 грн (а.с. 94-98).

Постановою приватного нотаріуса Берестинського районного нотаріального округу Харківської області Мошкової Н.О. від 27.03.2025 року заявнику було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із ненаданням рішення суду, яким встановлено факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, а також відсутністю правовстановлюючих документів на належне спадкодавцю майно (а.с. 23).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що проживав в с. Костянтинівка Сахновщинського району Харківської області до 2015 року, де на той час також проживав позивач разом з батьками. ОСОБА_2 також був мешканцем цього села, проживав сам у своєму домоволодінні. По старості ОСОБА_2 десь у 2005 році забрала до себе жити родина ОСОБА_4 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є підприємцем з 2000 року та з цього ж часу товаришує з позивачем. Померлий ОСОБА_2 був його підлеглим по роботі. Бачив ОСОБА_2 неодноразово у домоволодінні ОСОБА_1, де позивач на той час проживав з батьками, будучи підлітком.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, пункту першого та абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень указаних норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснено в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року №5, судом встановлюються факти, які породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство - є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, суд не вважає належним, допустимим та достатнім доказом копію довідки сільського голови Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, у якій зазначено про спільне проживання позивача з померлим ОСОБА_2 , оскільки вказана довідка не містить необхідних реквізитів офіційного документа: вихідних реквізитів та печатки, та складена органом, який з 14.12.2020 року знаходиться у стані припинення, тобто неправомочною особою. Згідно карти Сахновщинського району с. Костянтинівка взагалі відносилася до підвідомчесті Новочернещенської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, а тому Тавежнянська сільська рада навіть не перебуваючи у стані припинення не уповноважена надавати довідки, що стосуються іншої сільської ради. Доказів здійснення сільським головою Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району Харківської області повноважень голови Новочернещенської сільської ради Сахновщинського району Харківської області матеріали справи не містять.

Окрім цього, позивачем суду не пред`явлено для огляду її оригінал. До посилання позивача про її надання до Ізюмського районного суду Харківської області у зв`язку з розглядом справи № 623/4415/21 суд ставиться критично, оскільки позивач при подання позову до суду зазначив, що докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою відсутні, а оригінал довідки сільського голови Тавежнянської сільської ради Сахновщинського району Харківської області знаходиться у позивача, що вказує на недобросовісність позивача та спробу ввести суд в оману.

Показаннями свідків не підтверджено у судовому засіданні, що позивач та спадкодавець вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проводили спільні витрати, мали взаємні права та обов`язки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/99 від 03.06.1999 року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п`ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї") визначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Згідно висновку Верховного Суду, викладений в постанові від 17.06.2020 року у справі №755/18012/16, про те, що для застосування положень ст.1264 ЦК України необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту неперебування осіб у будь-якому іншому шлюбі.

Позивачем на підтвердження позовних вимог не надано доказів ведення разом зі спадкодавцем спільного господарства, тобто наявность спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Суд констатує, що з моменту, як зазначає позивач, проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 позивачу було повних 12 років, а отже, за наявності у останнього живих батьків, які проживали з ним, суд ставить під сумнів, що позивач та спадкодавець мали взаємні права та обов`язки, вели спільне господарство, мали спільний побут, а також те, що ОСОБА_1 опікувася ОСОБА_2 , оплачував комунальні послуги, купував продукти та ліки, враховуючи малолітній, а в подальшому неповнолітній вік позивача.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого сімейного законодавства України та правовою позицією Верховного Суду щодо спірних правовідносин, вважаю, що позивачем не доведено факт ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків.

З урахуванням викладеного, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог у частині вимоги про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 протягом більш як 5 років і до дня його смерті, що породжує юридичні наслідки для ОСОБА_1 щодо подальшого прийняття спадщини після померлого, підстав для задоволення похідної вимоги про визначення визнання права на земельну частку (пай) та земельну ділянку у порядку спадкування за законом, суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Берестинського району Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права на земельну частку (пай) та земельну ділянку у порядку спадкування за законом- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18.06.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: Сахновщинська селищна рада Берестинського району Харківської області, адреса місцезнаходження: 64501, Харківська область, Берестинський район, сел. Сахновщина, вул. Шмідта, 10,ЄДРПОУ 04398301.

Суддя: