Рішення № 137495596, 18.06.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2905/2026 Справа № 641/3593/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді Василенко О.Я., за частю секретаря Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» (ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» в особі представника позивача Усенка М.І. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №44049707 від 14.01.2025 в сумі 20263,99 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,4 грн. та суми 8000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що 14.01.2025 між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» був укладений кредитний договір № 44049707 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала 4000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Сума заборгованості відповідача становить 20263,99 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4000,00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за 13663,99 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600,00 грн; прострочена заборгованість за штрафами 2000,00 грн. Відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості.

Відповідач правом на відзив не скористалася.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача. Крім того до суду через систему «Електронний суд» 25.05.2026 надійшла заява від представника позивача адвоката Усенка М.І. про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 25.05.2026 та 18.06.2026 не з`явилася про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток на адресу її реєстрації. Поштові повідомлення повернулися з відміткою «адресат відсутній», що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи зазначене, на підставі ст. 280 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

14.01.2025 між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №44049707 (Кредитний договір) в електронному виді, відповідно до якого позивач зобов`язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (кредит), а відповідач зобов`язалася повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитним договором погоджено такі умови (п.1.1.-1.5 Кредитного договору): сума (загальний розмір) кредиту 4000,00 грн, строк кредиту 360 днів; повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту кредиту зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, остаточна дата повернення кредиту, сплати процентів та комісії 09.01.2026; комісія за надання кредиту 600,00 грн, яка нараховується за ставкою 15 % від суми кредиту; денна процентна ставка 0,99%, пільгова процентна ставка 0.8% в день, стандартна процентна ставка 0,96% в день. Пільговий період 19 календарних днів (14.01.2025-02.02.2025), стандартний період 341 календарних днів (03.02.2025-09.01.2026). За прострочення строку повернення кредиту передбачений штраф у розмірі 10% від суми кредиту, у разі прострочення строку повернення кредиту на 10 календарних днів штраф у розмірі 40% від суми кредиту.

Кредитний договір підписаний з боку відповідача ОСОБА_1 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5bf6LaXR об 02:50:18 14.01.2025.

На виконання Кредитного договору ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» надало відповідачу кредит в сумі 4000,00 грн через платіжну систему easypay платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується довідкою від 16.02.2026 №143933-154166669216022026.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 20263,99 грн, з них: заборгованість за сумою кредиту 4000,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом 13663,99 грн; заборгованість за комісією за видачу кредиту 600,00 грн; заборгованість за штрафами 2000,00 грн.

Отже, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, відповідно до п. 6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що Кредитний договір з додатками укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) кредитодавця, частиною якої є офіційний вебсайті кредитодавця, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, отриманий нею на її телефонний номер, зазначений при реєстрації, що відповідає приписам п. 6 ст.3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п. 12 ч. 1 ст. 1, ст. 17 Закону «Про електронні довірчі послуги», та має силу договору, який укладений в письмовій формі. Кредитний договір містить усі істотні умови договору позики, а також передбачені Законами України «Про споживче кредитування» та «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією, передбаченою ч. 2. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», отримав інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до укладення Кредитного договору отримала проект цього договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами та Правилам, розміщеними на вебсайті кредитодавця.

Отже, оскільки Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

Перед укладенням Договору відповідачу надана переддоговірна інформація, що передбачена Законами України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про споживче кредитування», відповідач такожж підписала паспорт споживчого кредиту.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 грн та у строк, визначені умовами Кредитного договору, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 1.5.2, 1.10 Кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту сумі 600,00 грн, яка нараховується за ставкою 15% від суми кредиту. Можливість нарахування комісії за надання кредиту передбачена, зокрема ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, вимоги щодо стягнення комісії є обґрунтованими.

Щодо нарахування процентів за користування кредитом суд встановив таке.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення кредитодавець здійснював нарахування процентів за користування кредитом в межах строку кредитування та за ставками, передбаченими Кредитним договором, отже, вимоги щодо стягнення заборгованості за процентами в сумі 13663,99 грн є обґрунтованими.

Щодо нарахування неустойки (штрафу) за прострочення зобов`язань з повернення кредиту (п.4.7 Кредитного договору) суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2024, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився та не скасовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 роз`яснила, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Заначений принцип відображений також у Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012. Відтак, хоч зміни в Закон України «Про споживче кредитування» прийняті пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором в сумі 18263,99 грн (4000,00 грн +13663,99 грн +600,00,00 грн).

Щодо розподілу судових витрат

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.07.2025 №0207, акт №Д/1187 наданих послуг від 09.03.2026, в якому вказана сума наданих 8000 грн. Також надано детальний опис наданих послуг до Акту, який містить найменування послуг та кількість витраченого часу, без зазначення вартості кожної послуги, що включають: усну консультацію клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості (0 год.30 хв); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год. 00 хв.); погодження правової позиції (0 год. 30 хв.); складення позовної заяви з урахуванням правової позиції (30 год. 30 хв.); подання заяви до суду від імені клієнта. Водночас, послуги надання усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції мають організаційний характер, є складовими підготовки позовної заяви та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Отже, враховуючи, що детальний опис наданих послуг не містить вартості (ціни) кожної послуги, а також що рішення у справі ухвалене на користь позивача частково, нескладність справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та кількість підготовлених і поданих представником позивача до суду заяв по суті (лише позовна заява), їх складність та об`ємність, витрачений час, а також ту обставину, що адвокатом подано до суду кілька аналогічних позовних заяв, які практично є ідентичними за змістом, обґрунтуванням та викладеними обставинами, суд дійшов висновку, що розподілу підлягають витрати позивача на правову допомогу у сумі 4000 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 5996,16 грн: (2662,40 грн судового збору + 4000 грн витрат на правову допомогу) х 90% (відсоток задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) заборгованість за Кредитним договором №44049707 від 14.01.2025 в сумі18263,99 грн, а також судові витрати в розмірі 5996,16 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Учасники справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.Я.Василенко