Ухвала суду № 137495279, 16.06.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2073/26

провадження №: 1-кп/398/391/26

УХВАЛА

Іменем України

"16" червня 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час він перебуває під вартою та строк тримання закінчується, проте не відпали та не зменшились ризики, які стали підставою для обрання йому запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 проти клопотання прокурора не заперечили.

Заслухавши прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, суд вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з таких мотивів.

Частина 3 статті 331 КПК України зазначає, що за наявності клопотань суд, під час судового розгляду, зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до вимог ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК Кодексу.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки судом встановлено, що не зменшився ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість ОСОБА_4 ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки маючи можливості та засоби, за відсутності стійких соціальних зв`язків, зокрема у вигляді офіційного (легального) постійного місця роботи, та зазначених фактів самовільного залишення бойової частини під час проходження військової служби підозрюваний може ухилитись від явки до слідчого, прокурора або суду. Інші ризики при обранні запобіжного заходу не встановлені.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, зазначений злочин відноситься до тяжких та передбачає покарання у виді позбавлення волі від 3 до 7 років.

ОСОБА_4 не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працює та не має офіційних коштів для існування, є військовослужбовцем, раніше не судимий. Викладене вказує на те, що обвинувачений не має стійких (міцних) соціальних зв`язків та осіб, які б могли забезпечити належний за ним контроль, за його поведінкою та забезпечили виконання ним процесуальних обов`язків у статусі обвинуваченого.

Виходячи із практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі, на який посилається прокурор, оцінюється у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Таким ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку про обґрунтованість обвинувачення та наявність ризиків, передбачених пунктів 1 частини 1 статті 177 КПК України, які не зменшились, оскільки усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, суд дійшов висновку про недоведеність ризиків незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вони нічим не підтверджені.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який стали підставою для обрання на досудовому розслідування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшився та продовжує існувати.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено та, на переконання суду, відсутні підстави змінювати зазначений запобіжний захід на інший, більш м`який, оскільки жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням від вартою, не забезпечить належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Під час визначення розміру застави необхідно врахувати, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

Таким чином, беручи до уваги обставини кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, стан здоров`я підозрюваного, його сімейний та майновий стан, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з визначенням у даному клопотанні застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.331 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з 16 червня 2026 року до 14 серпня 2026 року включно.

Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 14 серпня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA458201720355279001000002505, застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню №12025120000000790.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , на строк до 14.08.2026 року наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1