Ухвала суду № 137495205, 16.06.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/2/26

пров. 2/393/146/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури Нельга М.О. в інтересах держави Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області,

відповідач ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представники позивача Нельга М.О., Вітряк Р.Ю., ОСОБА_2 ,

представник відповідача адвокат Майнард Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду селища Кам`янець в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку, за участі представника позивача Вітряка Р.Ю., представника відповідача - адвоката Майнард Н.О. в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Нельги Марини Олександрівни в інтересах держави Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки її розпоряднику,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою в якій просить суд розірвати договір оренди землі від 02.03.2012р. щодо земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер 3523455100:50:031:0034 та зобов`язати відповідача повернути у комунальну власність Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області земельну ділянку площею 0,0371 га, кадастровий номер 3523455100:50:031:0034, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 06.01.2026 року по даній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, про причини своєї неявки суд не повідомляв, з відповідними заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд вирішив провести підготовче засідання у відсутність відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Майнард Н.О. підтримала подане нею до суду 29.04.2026р. клопотання про зупинення провадження по даній цивільній справі яке мотивувала тим, що Кіровоградським окружним адміністративним судом не вирішено адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у справі №340/8453/25, провадження за відсутністю предмету позову чи у будь-який інший спосіб не закрито та у відповідача відсутня відповідна ухвала суду на дату призначення розгляду, що не дає суду можливості дати відповідну оцінку правовідносинам які склалися (відсутність чи визнання сторонами податкового боргу на дату початку розгляду справи 393/2/26 чи переходу до судового розгляду). Також зауважує, що після переходу до судового розгляду сторони позбавлені можливості подавати додаткові докази у справі, а отже підтвердити свою позицію зазначену у відзиві чи позовній заяві. Таким чином рішення суду у справі 393/2/26 на момент його винесення не буде відповідати основному критерію обґрунтованості, що ставляться до судових рішень ст ст 89, 263, 265 ЦПК, ст ст 11, 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішення ЄСПЛ (є джерелом права згідно ст. 17 Закону №3477 IV) - ст. 6 Конвенції («Серявін та інші проти України»: Суд наголосив, що рішення має містити достатні підстави (аргументи), щоб бути обґрунтованим. Хоча суд не зобов`язаний давати відповідь на кожен аспект, він має вивчити основні доводи.«Гірвісаарі проти Фінляндії»: Норми Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (на які в тому числі посилається позивач) потрібно застосувати як загальні норми щодо основних принципів і порядку здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності, пов`язаної з використанням та охороною земель, стосовно норм спеціального Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель», який окреслює лише загальні риси організації і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у сукупності як такі, що не вступають у суперечність із змістом цих норм щодо процедурних питань, пов`язаних із проведенням відповідної перевірки в межах державного контролю, оскільки використання землі як об`єкта державного контролю та охорони нерозривно пов`язано з діяльністю на ній суб`єктів земельних відносин, у тому числі господарської (Постанова ВС, 12/12/2023, 160/7116/19, з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками, Касаційний адміністративний суд). Проте Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду передав 09 квітня 2026 року до Великої Палати Верховного Суду справу N 922/1414/20, що має розв`язати системні суперечності у питаннях представництва інтересів територіальних громад органами Прокуратури. Так, зі змісту Постанови вбачається, що суддям Великої Палати належить з`ясувати, чи дозволяє закон прокурору діяти як самостійному позивачу, або ж він завжди має виступати виключно від імені ради, навіть якщо оскаржує її власні рішення. Попередній досвід застосування норм права свідчить про глибоку неоднаковість у судових рішеннях, що часто призводить до суперечливих наслідків для учасників процесу - від відмови у позові до залишення його без розгляду. Велика Палата має знайти баланс між повноваженнями прокуратури та правосуб`єктністю органів самоврядування, усунувши ризики необґрунтованого обмеження доступу до суду. Новий підхід повинен уніфікувати реакцію судів на недоліки представництва та остаточно визначити межі застосування доктрини "спору держави із самою собою" у господарському судочинстві. Запропоновано уточнити висновки Великої Палати ВС, викладені у постанові від 04.03.2026р. у справі № 922/5241/21 та постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18. Раніше допускалося, що прокурор може бути самостійним позивачем, або ж виникала неочевидність у виборі між відмовою в позові та залишенням без розгляду. А тому просить суд зупинити провадження у справі №393/2/26 до завершення розгляду справи, що розглядається Кіровоградським окружним адміністративним судом за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у справі №340/8453/25 та до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи N 922/1414/2.

Представник позивача прокурор Вітряк Р.Ю. в судовому засідання заперечував щодо задоволення заявленого клопотання стороною відповідача про зупинення провадження по даній справі, посилаючись на заперечення від 30.04.2026р., які наявні у справі та вказав, що вважає таке клопотання не обґрунтованим належним чином, оскільки справи №340/8453/25, що розглядається Кіровоградським окружним адміністративним судом та №922/1414/20, яку передано до Великої Палати Верховного Суду не мають матеріально-правового зв`язку зі справою №393/2/26, що перебуває на розгляді Новгородківського районного суду Кіровоградської області, а факти, встановлені у вказаних справах ніяким чином не впливатимуть на розгляд даної цивільної справи. Обставини об`єктивної неможливість розгляду справи №393/2/26, як обов`язкова умова зупинення провадження у справі, відсутні, зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, а у представника відповідача немає перешкод для того, щоб при розгляді даної справи доводити, що позов не підлягає задоволенню та надати для цього суду відповідні докази.

Розглянувши клопотання представника відповідача, вислухавши думку представника позивача, дослідивши відповідні матеріали, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України передбачена як обов`язковість зупинення провадження у справі, так і право суду на його зупинення. Зокрема, у статті 251 ЦПК України визначені випадки, коли суд зобов`язаний зупинити провадження, а у статті 252 ЦПК України закріплено право суду за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у визначених законом підставах.

Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Основним критерієм відповідно до вказаного пункту визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі.

Також суд зауважує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.

В поданій заяві представник відповідача не навела причини неможливості розгляду даної цивільної справи до завершення розгляду справи, що розглядається Кіровоградським окружним адміністративним судом за позовом Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у справі №340/8453/25 та до завершення розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду справи N922/1414/2 та не обґрунтувала можливого впливу результатів судового розгляду вказаних справ на результати рішення по даній справі.

Підстав, які б перешкоджали розгляду даної справи без прийняття відповідних рішень у вищевказаних відповідачем провадженнях, судом не встановлено.

Таким чином, суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду справи за позовом заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Нельги Марини Олександрівни в інтересах держави Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки її розпоряднику, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, п.6 ч.1 ст. 251, п.5 ч.1 ст. 253, ст. 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Майнард Н.О. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Нельги Марини Олександрівни в інтересах держави Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки її розпоряднику відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено 18.06.2026 року.

Суддя Є.О. Подліпенець