Рішення № 137495064, 17.06.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/174/26

Номер провадження 2/350/379/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі :

головуючого судді Бейка А.М.,

секретаря судового засідання Маєвської С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №1685184 від 15.03.2021 року у розмірі 19180,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1685184 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до умов кредитного договору позивач зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту - 6000,00 гривень. Дата надання кредиту 15.03.2021. Строк кредиту: 30 днів. Стандартна процентна ставка 1,90% на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором станом на 24.11.2025 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 19180,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 6000,00 грн.; простроченої заборгованості за процентами 13180,00 грн.

24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу № 02- 24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, у якій також зазначив, що позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судове засідання не прибули, однак останній подав заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 06.02.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі та призначив відкрите судове засідання з повідомленням учасників справи.

27.02.2026 року до Рожнятівського районного суду надійшла заява від представника позивача про розподіл судових витрат. Розгляд заяви просить здійснювати без виклику сторін, проти винесення заочного рішення не заперечує.

17.06.2026 року до Рожнятівського районного суду надійшла заява від представника відповідачки адвоката Ошуста С.Є. про розгляд справи без участі сторони відповідача, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

15.03.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №1685184 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн. строком на 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору.

Відповідно до п.п. 1.4.1 договору стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до п.4.1 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.

Факт отримання коштів відповідачкою підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №27369-0403 від 04.03.2024, відповідно до якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомлено про те, що 15.03.2021 на платіжну карту, номер якої відповідає тому, що зазначений у спірному кредитному договорі, було перераховано кошти в сумі 6000,00 грн.

24.12.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 02-24122001, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2021 до договору факторингу № 02- 24122001 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №1685184 від 15.03.2021 у розмірі 19180,00 грн.

З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором №1685184 від 15.03.2021 встановлено, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором за період з 15.03.2021 по 24.11.2025 складає 19180,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 грн. та прострочена заборгованість за процентами 13180,00 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

вивчивши зміст позовної заяви, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Позивач, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 , просив стягнути заборгованість за Кредитним договором №1685184 від 15.03.2021 року у загальному розмірі 19180,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 6000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами - 13180,00 грн.

Представник відповідачки у своїй заяві зазначив, що ОСОБА_1 заявлений позов визнає частково в сумі 9420,00 грн (6000,00 грн тіло кредиту та 3420,00 грн відсотків за перші 30 днів користування), посилаючись на те, що відповідачка не зверталася до Кредитора із заявою щодо пролонгації кредиту, а тому правові підстави для нарахування відсотків після закінчення початкового строку кредитування відсутні.

Проте суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 4.2.1 Договору, сторони погодили, що у випадку, якщо у Клієнта на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом і Клієнт не продовжив строк кредиту за власною ініціативою відповідно до пунктів 4.1.14.1.6, за цим Договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення. Відповідно до пункту 4.2.2 Договору, Клієнт, підписуючи цей Договір, дав заздалегідь згоду на його автопролонгацію ще на 15 календарних днів. Пунктом 4.2.5 Договору встановлено граничний строк таких автопролонгацій, який обмежується загальною кількістю календарних днів користування кредитом, що не може бути більшою за 120 календарних днів.

Аналізуючи вищевказані правові позиції Верховного Суду у зіставленні з обставинами справи, суд зазначає, що нарахування відсотків поза межами початкових 30 днів відбувалося у межах правомірно та автоматично продовженого строку кредитування, узгодженого сторонами в самому Договорі. Оскільки ОСОБА_1 належним чином не виконала грошове зобов`язання у початковий термін та не ініціювала звичайну пролонгацію, в силу умов підписаного нею договору автоматично розпочався період автопролонгації із нарахуванням процентів за стандартною відсотковою ставкою.

Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося кредитодавцем у межах погодженого сторонами строку кредитування (з урахуванням договірного механізму автопролонгації до 120 днів), що повністю відповідає вимогам ст. 1048 ЦК України.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що прострочена заборгованість за процентами у розмірі 13180,00 грн нарахована правомірно, відповідно до умов укладеного договору та у межах граничного договірного строку. Розрахунок є арифметично правильним, обґрунтованим та відповідачкою належними і допустимими доказами не спростований. За таких обставин, доводи представника відповідачки про відсутність підстав для нарахування процентів після початкових 30 днів є безпідставними.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №1685184 від 15.03.2021 року в розмірі 19180,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами - 13180,00 грн.

V. Розподіл судових витрат:

відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Крім того, на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до позову долучено договір про надання правової допомоги від 29.12.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019, видане Пархомчуку С.В., довіреність від 29.12.2025, акт про отримання правової допомоги від 19.02.2026 на суму 10500,00 грн. з підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , платіжна інструкція № 3 10776 від 19.02.2026 про оплату послуг на суму 10500,00 гривень, тому відшкодування понесених ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрат на правову допомогу слід стягнути на їх користь з відповідачки.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором №1685184 від 15.03.2021 року в розмірі 19180 (дев`ятнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» 10500 (десять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження:04080, вул. Кирилівська, 82, офіс 7, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя А.М. Бейко