Постанова № 137495049, 18.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1592/26

Провадження № 3/348/350/26

18 червня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

У с т а н о в и в :

27.05.2026 о 22:30 год. в м.Надвірна по вул. Кобринської 11 водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впевнився в безпечності та, рухаючись заднім ходом, допустив наїзд на припаркований транспортний засіб марки Volkswagen Golf Plus державний номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився позаду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження із матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 ПДР .

27.05.2026 о 17:00 год. в м.Надвірна по вул. Кобринської 11 водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 , та вживав алкоголь після ДТП за його участю до проведення з цією особою медичного огляду на визначення стану сп`яніння водіями на місці ДТП чи проведення медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці ДТП за допомогою приладу «Драгер» 6810, результат позитивний, становить 1,87 проміле, тест номер 7513 від 27.05.2026, із чим водій згідний. Від проходження відповідного огляду в лікувальному закладі відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п.2.10 (є) ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Викладене підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 677346 від 28.05.2026, ААД № 806094 від 28.05.2026, схемою місця ДТП, фототаблицями, рапортом, відеозаписом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів - результат 1,87 проміле, направленням на огляд в заклад охорони здоров`я від 27.05.2026 - відмовився, та іншими матеріалами справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце, дату та час розгляду справ був повідомлений належно шляхом направлення судової повістки за місцем його проживання, яке зазначене в протоколі. Судова повістка була повернута до суду з позначкою "адресат відсутній", причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченої ч. 1 ст. 130, 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, про що свідчить його підпис в протоколі, зацікавленості в розгляді справи не виявив, правильність адреси місця проживання засвідчив своїм підписом в протоколі, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом досліджено відеозапис подій, з оглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не впорався з керуванням та допустив наїзд на припаркований транспортний засіб марки Volkswagen Golf Plus державний номерний знак НОМЕР_3 . По прибуттю працівників поліції в ході спілкування у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер 6810, результат якого склав 1,87 проміле. З результатом ОСОБА_1 погодився, зазначивши, що вживав алкоголь після ДТП.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950, ратифікованою Україною 17.97.1997, передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Згідно з диспозицією вказаної статті обставинами, які підлягають перевірці при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності, є факт керування особою транспортним засобом та факт вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до п.п.«є» п.2.10 ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, в судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Із врахуванням характеру скоєного та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за правилами накладення адміністративного стягнення, зазначеними в статті 36 КУпАП, а саме, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. 23, 40-1, 124, ч. 4 ст. 130, 247, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення за правилами накладення адміністративного стягнення, зазначеними в статті 36 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA148999980313070149000009001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 677346 від 28.05.2026, ААД № 806094 від 28.05.2026) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко