Ухвала суду № 137494250, 17.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4287/26

Провадження № 1-кп/202/1338/2026

УХВАЛА

Іменем України

17 червня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

провівши в залі суду в м. Дніпрі судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042210001928 від 17.12.2025 року, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189, ч.2 ст.190 КК України,

за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

В ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189, ч.2 ст.190 КК України, прокурор завив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, при цьому посилався на продовження існування ризиків, що передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений і захисник заперечували щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник подав заперечення на клопотання прокурора, в якому просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження,приходить до наступних висновків.

Згідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Так, ознайомившись з матеріалами клопотання, суд враховує те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Як слідує із обвинувального акту, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 189, ч.2 ст. 190 КК України, зокрема за вчинення особливо тяжкого злочину і у разі доведеності його вини за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин, може незаконного впливати на потерпілих та свідків, які не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, має криміногенний образ життя, офіційного не працевлаштований, немає стійких соціальних зв`язків, тому він може надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Ураховуючи те, що встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачається, доказів, які б підтверджували неможливість на даний час перебування останнього під вартою суду не надано, суд приходить до висновку, що запобігти вище зазначеним ризикам та забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 і відмові у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.331, 350 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 ,- задовольнити.

У задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання від вартою на домашній арешт, - відмовити.

Продовжити ОСОБА_3 обвинуваченому у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст. 190 КК України,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 15 серпня 2026 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча ОСОБА_1