Ухвала суду № 137494065, 12.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6810/26

Провадження № 1-кс/201/1859/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Соборного районного суду міста Дніпра клопотання старшого слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000005 від 02.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та щодо застосування заходів кримінально-правового характеру стосовно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ХИЖНЯК»,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.

В обґрунтування заявленого клопотання посилався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно в травні 2022 року громадянин України ОСОБА_5 , будучи єдиним засновником, кінцевим бенефіціарним власником та керівником «ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ХИЖНЯК» (код ЄДРПОУ 34780626), добровільно, перереєстрував зазначене господарство у т.зв. «державних органах лнр» за кодом 61600300 (після реєстрації «ФЕРМЕРСКОЕ ХОЗЯЙСТВО «ХИЖНЯК» - мовою оригіналу), де зайняв посаду керівника та організував провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Надалі, цього ж дня, прокурором у кримінальному провадженні відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-3 КК України прийнято рішення про здійснення кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) заходів кримінально - правового характеру у спеціальному порядку, про що повідомлено вказане господарство.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.05.2026 ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) на праві власності належить: будівля ЗАВ-20, яка розташована за адресою: Луганська область, Старобільський (раніше Новопсковський) район, с. Новобіла, вул. Центральна, буд. 1Г, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1558425044233.

Відповідно до інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій, Луганській областях, АР Крим та м. Севастополі від 01.05.2026 ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) є власником наступних транспортних засобів:

1. LADA NIVA, номерний знак: BB2189EX, № двигуна: НОМЕР_1 , № кузова: НОМЕР_2 ;

2. LADA 212140, номерний знак НОМЕР_3 , № двигуна: НОМЕР_4 , № кузова: НОМЕР_5 ;

3. ЗИЛ 130, номерний знак: НОМЕР_6 , № двигуна: НОМЕР_7 , № шасі: НОМЕР_8 ;

4. ЗИЛ 441510, номерний знак: НОМЕР_9 , № двигуна: НОМЕР_10 , № шасі: НОМЕР_11 .

Відповідно до інформації з ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 04.05.2026 за ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) зареєстровано наступну сільськогосподарську техніку:

1. Агрегат універсальний, марки УДА-3,1-20, заводський номер: 928;

2. Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, номерний знак: НОМЕР_12 , заводський номер: НОМЕР_13 , номер двигуна: НОМЕР_14 ;

3. Трактор колісний, марки ХТЗ-150К-09, номерний знак: НОМЕР_15 , заводський номер: НОМЕР_16 , номер двигуна: НОМЕР_17 ;

4. Культиватор, марки КПСП-4, заводський номер: 0840308;

5. Культиватор, марки КПСП-4, заводський номер: 0910308;

6. Обприскувач причіпний, марки ОГН-800, заводський номер: 951;

7. Борона дискова, марки УДА 3.8-20, заводський номер: 6429;

8. Зчіпка, марки ЗПГ-1,5, заводський номер: 0805П312;

9. Трактор колісний, марки NEW HOLLAND TL5060, номерний знак: НОМЕР_18 , заводський номер: 08009747, номер двигуна: 4В080904421;

10. Фреза, марки ГЛУБОКОРОЗРИХЛЮВАЧ НАВІСНИЙ ГР-2,5-4,5, заводський номер: 192;

11. Фреза, марки ГЛУБОКОРОЗРИХЛЮВАЧ НАВІСНИЙ ГР-2,5-4,5, заводський номер: 191;

12. Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, номерний знак: НОМЕР_19 , заводський номер: НОМЕР_20 , номер двигуна: НОМЕР_21 ;

13. Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, номерний знак: НОМЕР_22 , заводський номер: 90818458, номер двигуна: НОМЕР_23 ;

14. Приставка кукурудзо збиральна, марки КМС-8-03, заводський номер: 1079;

15. Сівалка, марки СЗ-5,4-06, заводський номер: 194;

16. Сівалка, марки УПС-8-02, заводський номер: 408;

17. Трактор колісний, марки ХТЗ-17221-19, номерний знак: НОМЕР_24 , заводський номер: 5901, номер двигуна: 139748;

18. Сівалка, марки СЗ-5,4, заводський номер: 6;

19. Культиватор, марки КПП-8, заводський номер: 728;

20. Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, номерний знак: НОМЕР_25 , заводський номер: 90830750, номер двигуна: НОМЕР_26 ;

21. Комбайн зернозбиральний, марки NEW HOLLAND CX8.80, номерний знак: НОМЕР_27 , заводський номер: 311976034, номер двигуна: НОМЕР_28 ;

22. Трактор колісний, марки ХТЗ-242К.20, номерний знак: НОМЕР_29 , заводський номер: 6614, номер двигуна: НОМЕР_30 ;

23. Комбайн зернозбиральний, марки NEW HOLLAND CX8.80, номерний знак: НОМЕР_31 , заводський номер: НОМЕР_32 , номер двигуна: НОМЕР_33 ;

24. Трактор колісний, марки БЕЛАРУС-892, номерний знак: НОМЕР_34 , заводський номер: НОМЕР_35 , номер двигуна: НОМЕР_36 .

Згідно матеріалів кримінального провадження ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) має банківські рахунки відкриті в: АТ «ОЩАДБАНК» (ЄДРПОУ 00032129): НОМЕР_37 , НОМЕР_38 , НОМЕР_39 , НОМЕР_40 та НОМЕР_41 .

У поданому клопотанні слідчим зазначено, що оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо застосування заходів кримінально-правового характеру стосовно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626), виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно з метою визначеною п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто для забезпечення конфіскації майна, як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

На підставі викладеного, слідчий просить накласти арешт майно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та враховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв`язку з тим, що існує реальна загроза зміни та приховування вказаного майна шляхом зміни його власника, з метою забезпечення арешту майна проводити розгляд даного клопотання без участі власника.

Слідчий у судове засідання по розгляду клопотання не з`явився, про час та місце його розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутність, на його задоволенні наполягав, неприбуття слідчого в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту майна, клопотання розглядається без повідомлення представника підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, що не з`явилися.

Вивчивши матеріали клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Розглядом клопотання встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024130000000005 від 02.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та щодо застосування заходів кримінально-правового характеру стосовно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626).

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, захопленням території с. Новобіла, Старобільського району, Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135 КПК України, в газеті «Урядовий кур`єр» № 87 (8279) від 24.04.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістки про виклик останнього на 28.04.2026, 29.04.2026 та 30.04.2026 за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22024130000000005 від 02.01.2024, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, допиту в якості підозрюваного, тощо.

Жодного разу у визначений час громадянин України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

01.05.2026 керівником обласної прокуратури, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 та 481 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України шляхом опублікування повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» № 92 (8284) від 01.05.2026, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.

01.05.2026 прокурором у кримінальному провадженні відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-3 КК України прийнято рішення про здійснення кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи ФГ «ХИЖНЯК» (ЄДРПОУ 34780626) заходів кримінально - правового характеру у спеціальному порядку, про що повідомлено вказане господарство, а також повідомлено про необхідність прибуття уповноваженого представника до слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях на 05.05.2026, 06.05.2026 та 07.05.2026.

Одночасно з повідомленням ОСОБА_5 про підозру в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, опубліковано оголошення із повісткою про виклик останнього до слідчого управління ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях на 05.05.2026, 06.05.2026 та 07.05.2026, для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Жодного разу у призначений час підозрюваний ОСОБА_5 у визначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

Постановою слідчого від 08.05.2026 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Тому системний аналіз вказаних положень кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Таким чином, вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Натомість, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

У свою чергу, зі змісту ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України вбачається, що застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб можливе виключно у випадку вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, вичерпний перелік яких вказаний у зазначених нормах, та відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться слідчим або прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, вказаних у ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України.

При цьому, в матеріалах клопотання та кримінального провадження відсутні відомості про те, що уповноваженій особі від імені та в інтересах юридичної особи повідомлено про підозру за вчинення будь-якого із злочинів, вказаних у ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України, що є обов`язковою необхідною передумовою для наявності передбачених кримінально процесуальним законом підстав накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову.

З поданого слідчим клопотання про арешт майна вбачається, що останній просить накласти арешт на майно з огляду на положення ст. 96-6 КК України, яка передбачає, що до юридичних осіб судом можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, зокрема конфіскація майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що 01.05.2026 керівником обласної прокуратури повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України, як фізичній особі, а не як уповноваженій особі від імені та в інтересах юридичної особи за вчинення будь-якого із злочинів, вказаних у ст. 96-3 КК України та ч. 8 ст. 214 КПК України.

При цьому, обґрунтування клопотання зводиться до викладення положень законодавства щодо підстав, обсягу та процедури арешту майна, із вказівкою тільки на те, що необхідність арешту зумовлена метою забезпечення конфіскації майна як заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Відсутнє також належне зазначення про обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу),

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що слідчий не зміг довести у клопотанні належними доказами необхідність накладення арешту на вищевказане майно, яка б відповідала законній меті, що відповідно до ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст. ст.117, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого 2 відділення 2 відділу слідчого управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024130000000005 від 02.01.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України та щодо застосування заходів кримінально-правового характеру стосовно ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ХИЖНЯК» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1