Постанова № 137492236, 18.06.2026, Тетіївський районний суд Київської області

18.06.2026 Провадження по справі № 3/940/325/26

Справа № 940/1017/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974347 від 27.05.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 23.05.2026 року о 16 годині 53 хвилини у м. Тетіїв по вул. Злагоди, біля магазину «Ветаптека», залишив на узбіччі дороги трьох кошенят, тим самим здійснив жорстоке поводження з тваринами, що призвело до їх мучення, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 89 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив суду, що він їхав автомобілем з с. Софіпіль до м. Тетіїв разом з своїми неповнолітніми дітьми, по дорозі вони побачили безпритульних кошенят, він вирішив їх забрати до м. Тетіїв, щоб там люди їх забрали до себе і вони не загинули. Приїхавши до магазину «Ветаптека» в м. Тетіїв він сказав старшому синові залишити кошенят на узбіччі дороги, а сам пішов до магазину. Після того як він повернувся з магазину до автомобіля, вони поїхали далі у власних справах.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов до такого висновку.

Статтею 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» встановлено, що жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, у тому числі спричинило тілесні ушкодження, каліцтво чи загибель, нацьковування тварин одна на одну та на інших тварин, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання, поводження та транспортування тварин.

Відповідно до ч. 4 вказаного Закону, поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; заборона жорстоких методів умертвіння тварин; відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.

Статтею 18 даного Закону передбачено загальні правила поводження з тваринами, що виключають жорстокість. Згідно вказаної норми, при поводженні з тваринами не допускається, зокрема, нанесення побоїв, травм та забороняються інші дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження.

Вимогами ст. 35 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» закріплено, що за порушення вимог цього Закону винні особи несуть кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 ст. 89 КУпАП передбачена відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.

Частина 2 ст. 89 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП проявляється у діяннях, якими є знущання над двома і більше тваринами, залишення тварин на призволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами; наслідках у виді мучення тварин чи завдання їм фізичного болю, страждань які не призвели до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі; причинному зв`язку між діяннями та наслідками.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом.

Так, доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, слугують: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 974347 від 27.05.2026, заперечень щодо викладених у ньому обставин та порядку складання правопорушник не зазначив, з протоколом погодився; протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке що готується) від 27.05.2026, заявник ОСОБА_2 ; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ; рапорт; диск з відеозаписом події.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 89 КУпАП, як жорстоке поводження з тваринами - залишення тварин напризволяще, вчинені щодо двох і більше тварин.

Докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , є належними та допустимими, такими, що отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, та у своїй сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв`язку обґрунтовують правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 89 КУпАП.

До пояснень ОСОБА_1 суд відноситься критично, оскільки жодних доказів на підтвердження своєї позиції в даній справі він не надав.

Слід зазначити, що санкцією ч. 2 ст. 89 КУпАП передбачено додаткове стягнення у виді конфіскації тварини.

Відповідно до ст. 313 КУпАП, постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, та грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконуються державними виконавцями в порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема, постанов судів у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», під час пред`явлення виконавчого документа до виконання подаються у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.

Враховуючи вищевказані норми чинного законодавства України, до протоколу про адміністративне правопорушення за вчинення санкцією частини статті передбачено стягнення у виді конфіскації майна (тварини), особою, яка його склала, зобов`язана долучити протокол вилучення майна (тварини), що підлягає конфіскації, або довідку про відсутність такого майна (тварини).

Отже, накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 2 ст. 89 КУпАП необхідно врахувати, що в матеріалах справи відсутній протокол опису тварини, яка підлягає конфіскації, матеріали справи не містять жодних відомостей про огляд та вилучення тварин - котів, місця та особи (організації) у якої перебувають тварини, відсутність відповідних документів перешкоджає виконанню судового рішення в частині конфіскації тварин.

Крім того, положеннями ст. 265-5 КУпАП передбачено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 цього Кодексу, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Разом із тим, матеріали справи не містять відомостей про тимчасове вилучення тварин.

Відтак, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує вищенаведені міркування, а також характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обтяжуючих обставин, застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 89 КУпАП, у виді штрафу без конфіскації тварин.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 2 ст. 89, 280, 283-284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок без конфіскації тварин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять)гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко