Ухвала суду № 137491613, 17.06.2026, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/347/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. селище Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Т.Г. Корсун, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчих дій, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Ємільчинського районного суду Житомирської області перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення вчинення виконавчих дій, яка обґрунтована тим, що 21.05.2026 прийнято судове рішення по справі, відповідач подав заяву про розстрочення виконання судового рішення. Однак, у разі відкриття виконавчого провадження та застосування примусових заходів виконання (звернення стягнення на кошти на банківських рахунках, арешт рахунків, утримання із заробітної плати) до вирішення судом заяви про розстрочення, матеріальне становище відповідача погіршиться, що унеможливить оплату першочергових потреб на життя.

Відповідно до ч. 6 ст. 435 ЦПК України при відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відтак, суд вважає, що подану заяву слід розглядати без повідомлення учасників справи.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання можливе рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання судового рішення. Інститут забезпечення позову захищає однаково інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо існування потреби у вжитті відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі № 758/10187/21-ц).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Судом встановлено, що рішенням Ємільчинського районного суду Житомирської області від 21.05.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №12.06.2025-100000996 від 12.06.2025 в розмірі 29160 грн 00 коп, з яких заборгованість по тілу кредиту - 18000 грн, по процентах - 11160 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2124 грн 60 коп.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову заявник, який є відповідачем по справі, зазначає, що у разі відкриття виконавчого провадження та застосування примусових заходів виконання (звернення стягнення на кошти на банківських рахунках, арешт рахунків, утримання із заробітної плати) до вирішення судом заяви про розстрочення судового рішення, матеріальне становище відповідача погіршиться, що унеможливить оплату першочергових потреб на життя.

Заявником, який є відповідачем по справі, у заяві не наведено обставин та не надано доказів, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення до набрання законної сили ухвали суду щодо розгляду заяву про розстрочку виконання рішення суду може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення.

Крім того, суд зазначає, що судове рішення від 21.05.2026 на даний час не набрало законної сили та не звернуто до примусового виконання.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 149-153, 260, 435 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчих дій - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.Г.Корсун