Рішення № 137491475, 11.06.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/201/24

Провадження № 2/272/603/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Чуб І.А.

секретаря судового засідання Хитоніній М.С.,

за участю: представника позивача Косяк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Андрушівка цивільну справу за позовом ТОВ"ФК"АВАЛІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому зазначає, що 13.02.2019 року Акціонерне товариство «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 2022804191, за яким банк надав, а позичальник отримав кредит в розмірі 6349, 00 грн. строком до 13 лютого 2021 року, зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 0% від суми Кредиту (пункт 1.1. Кредитного договору) та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних (пункт 1.2. Кредитного договору). Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів - згідно Графіку платежів (пункт 1.3. Кредитного договору). Підписанням кредитного договору позичальник заявив та гарантував, зокрема, що : ознайомлений з паспортом кредиту, отримав примірник кредитного договору з усіма додатками, в тому числі Графік платежів (додаток № 1 до Кредитного договору), інформований про умови кредитування, в тому числі з умовами відповідальності, отримав послуги банку з видачі кредиту (пункт 1.4. Кредитного договору), надав згоду на відступлення права вимоги за кредитним договором (пункт 4 Кредитного договору). 16.12.2021 року Публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВАЛІСТ», уклали договір факторингу № 16/12/21. Умовами договору факторингу встановлено: (і) клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (пункт 1.1. Договору факторингу), (іі) за договором факторингу фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов`язань за кредитними договорами (пункт 1.3. Договору факторингу). Договір факторингу № 16/12/21 підписаний електронним цифровим підписом, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно реєстру боржників № 1 до Договору факторингу, боржник станом на 16.12.2021 року має заборгованість по кредитному договору в розмірі 34129,82 грн.. Таким чином 16.12.2021 до Позивача перейшли права вимоги по кредитному договору №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн. Відповідно п.6.7. Договору факторингу Акціонерне товариство «ОТП БАНК» протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту переходу до фактора права вимоги, зобов`язаний повідомити боржників про відступлення фактору права вимоги та про передачу персональних даних боржників, а також надати інформацію про фактор відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» за допомогою відправлення CMC повідомлень. 16.12.2021 року АТ «ОТП БАНК» направив CMC повідомлення відповідачу про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ФК «АВАЛІСТ». Згідно п. 6.4. Договору факторингу, у випадку, якщо з моменту переходу до фактора права вимоги, клієнт отримав від боржників /або будь-яких третіх осіб будь-яку суму грошових коштів в погашення їх заборгованості, клієнт зобов`язаний перерахувати платіж (після утримання РКО) факторові протягом 3 (трьох) банківських днів з дати його отримання. Вказана в цьому пункті договору сума перераховується за реквізитами ТОВ «ФК «АВАЛІСТ». Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «АВАЛІСТ» та зараховані на погашення існуючої заборгованості. Станом на дату подання даного позову будь-яких платежів від відповідача та Акціонерного товариства «ОТП БАНК» не було. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «АВАЛІСТ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «АВАЛІСТ» за кредитним договором №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн.. В заяві про уточнення позовних вимог просили стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн. з яких: 10696,49 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 23283,33 грн. - сума заборгованості за відсотками по кредиту, 150,00 грн. - сума нарахованого штрафу, яку позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати в розмірі 3028,00 грн. сплаченого судового збору та 5000,00 грн. сплачені витрати на правову допомогу.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року було поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 09.07.2024 року по цивільній справі № 272/201/24. Скасовано заочне рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 09.07.2024 року по цивільній справі № 272/201/24 за позовом ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено справу за позовом ТОВ "ФК "АВАЛІСТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Пояснила, що 13.02.2019 року АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , уклали кредитний договір № 2022804191 строком на 24 місяці, згідно якого відповідач отримав також INSTANT CARD, на якій сума кредитного ліміту збільшувалася та зменшувалася, позичальник користувався активно кредитними коштами, що підтверджується звітом-рахунком за період з 13.02.2019 - 16.12.2021 року, також розрахунком заборгованості підтверджується наявність боргу за кредитом у відповідача. 16.12.2021 року на підставі договору факторингу №16/12/21, укладеним між АТ"ОТП БАНК" та ТОВ ФК "АВАЛІСТ", позивач набув право вимоги за кредитним договором №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн., з них:10696,49 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 23283,33 грн. - сума заборгованості за відсотками по кредиту, 150,00 грн. - сума нарахованого штрафу. Позивачем не здійснювалося жодних нарахувань за кредитним договором. Щодо застосування позовної давності заперечувала, оскільки строк позовної давності за даними вимогами не минув, так як Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено п.12, п.19 - згідно яких на період дії карантину та воєнного стану строки, визначені ст. 257 ЦК України продовжено. Також заперечувала щодо зменшення розміру процентів на підставі п.5 ч.3 ст.18 ЗУ "Про захист прав споживачів", оскільки таке клопотання є необгрунтованим, так як проценти передбачені договором та погоджені сторонами, які були нараховані первісним кредитором за користування кредитними коштами, також вказала, що штраф в сумі 150,00 грн. нарахований за порушення виконання зобов`язань станом на 16.12.2021 року. Просила відмовити в стягненні на користь відповідача витрат на правову допомогу в сумі 10000 грн., оскільки такі витрати не заявлялися відповідачем при поданні заяви про перегляд та скасування заочного рішення суду, тому був порушений порядок подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу з доказами, що є підставою для відмови в стягненні відповідних витрат. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн..

Представник відповідача подав відзив на позов (а.с.205-210), згідно якого позовні вимоги визнають частково, а саме: позовні вимоги про стягнення 10696,49 грн. заборгованості за тілом кредиту та 5348,25 грн. - відсотки за користування кредитом відповідач визнає і проти них не заперечує, щодо інших вимог зазначив наступне. Щодо вимоги про стягнення з позивача нарахованих процентів у розмірі 23283,33 грн., то вважають, що вимоги щодо нарахування є несправедливою і значно перевищує розмір за тілом кредиту. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. За таких обставин, з огляду на суттєву неспівмірність заявленого позивачем розміру заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та тілом кредиту, що не є справедливим та, з урахуванням положень п.5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом не може перевищує 50% від тіла кредиту та відповідатиме балансу інтересів кредитора та боржника. Щодо вимоги про стягнення з позивача суми нарахованого штрафу 150 грн. зазначив, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а саме доказів на підтвердження виконання послуг, перелік складових наданих послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг. Також зазначив, що у зв`язку із розглядом даної справи відповідачем також були понесені судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., які він просив стягнути з позивача. Просив, позовні вимоги в частині стягнення з позивача 10696,49 грн. заборгованості за тілом кредиту та 5348,25 грн. - боргу відсотків за кредитом задовольнити, в іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з ТОВ«ФК «Аваліст» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме витрати на оплату правничої (правової) допомоги у розмірі 10000 грн.. Також, представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с.218-220), передбачених ст. 256, ст.257 ЦК України та на підставі ст.267 ч.4 ЦК України просив відмовити в позові в повному обсязі з підстав пропущення строку позовної давності. Просив проводити розгляд справи за його відсутності та за відсутності відповідача.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.02.2019 року Акціонерне товариство «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , уклали Кредитний договір № 2022804191, за яким Банк надав, а Позичальник отримав кредит в розмірі 6349, 00 грн. строком до 13 лютого 2021 року, зі сплатою щомісячної комісії за управління кредитом - 0% від суми Кредиту (пункт 1.1. Кредитного договору) та сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних (пункт 1.2. Кредитного договору). Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів - згідно Графіку платежів (пункт 1.3. Кредитного договору). Підписанням Кредитного договору Позичальник заявив та гарантував, зокрема, що: ознайомлений з паспортом кредиту, отримав примірник Кредитного договору з усіма додатками, в тому числі Графік платежів (додаток № 1 до Кредитного договору), інформований про умови кредитування, в тому числі з умовами відповідальності, отримав послуги Банку з видачі Кредиту (пункт 1.4. Кредитного договору), надав згоду на відступлення права вимоги за Кредитним договором (пункт 4 Кредитного договору) (а.с.6-16).

16.12.2021 року АТ«ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «АВАЛІСТ», уклали Договір факторингу № 16/12/21, що підтверджується копією вказаного договору (а.с.17-23).

Умовами Договору факторингу встановлено: (і) Клієнт (Первісний Кредитор) передає, а Фактор (Новий Кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за Кредитними договорами, укладеними між Клієнтом і Боржниками, в розмірі Портфеля Заборгованості (пункт 1.1. Договору факторингу), за Договором факторингу Фактор одержує право (замість Клієнта) вимагати від Боржників належного виконання всіх зобов`язань за Кредитними договорами (пункт 1.3. Договору факторингу); Боржник - фізична особа, що уклала з Клієнтом Кредитний договір, не виконує свої зобов`язання за зазначеним договором, а також будь-які представники Боржника, фінансові та майнові поручителі, повірені, правонаступники, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати (повністю або частково) зобов`язання замість Боржника, дані про яких передані Фактору відповідно до умов Договору. Право Вимоги - право грошової вимоги Клієнта до Боржників, строк платежу за якою настав (наявна вимога) щодо погашення заборгованості, яка виникла на підставі укладених між Клієнтом та Боржниками Кредитних договорів, підтверджуються Документацією, Реєстр Боржників - погоджена Сторонами форма Реєстру Боржників з переліком їх особистих даних (ім`я, прізвище, по-батькові, ідентифікаційний номер) і розмірів грошових зобов`язань кожного з Боржників із зазначенням суми заборгованості, а також інші дані про Боржника у разі їх наявності у Клієнта, разом з додатком у електронному вигляді бази даних. Форма Реєстру боржників наведена в Додатку № 1 до цього Договору - (пункт 2.1. Договору факторингу).

Договір факторингу № 16/12/21 підписаний електронним цифровим підписом, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно реєстру боржників № 1 до Договору факторингу, Боржник станом на 16.12.2021 року має заборгованість по кредитному договору в розмірі 34129,82 грн. (а.с. 24).

Таким чином, 16.12.2021 до позивача перейшли права вимоги по Кредитному договору №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн..

Відповідач ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 2022804191 від 13.02.2019 року з АТ «ОТП Банк» та отримав кредит в розмірі 6349,00 грн. строком до 13 лютого 2021 року на споживчі цілі, придбання товарів (смартфон та послуги до нього) та кредитну лінію за Договором про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих), що підтверджується видатковою накладною, чеком, специфікацією по кредитному договору та розпискою про отримання катки INSTANT CARD № НОМЕР_1 (а.с. 6-16, 131-156).

Отримавши кредитну лінію (картку) до договору ОСОБА_1 почав користуватись даною карткою з 19.02.2019 року: Відповідач використав коштів в розмірі 89151,85 грн.; надійшло коштів від відповідача на суму 78455,36 грн.; АТ «ОТП Банк» нарахував відсотки на суму 23283,33 грн.; АТ «ОТП Банк» нарахував штраф на суму 150,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №2022804191 _CARD від 13.02.2019 року (а.с.145-156).

Таким чином 16.12.2021 до позивача перейшли права вимоги по кредитному договору №2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн. з яких (кредитна лінія): 10696,49 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 23283,33 грн. - сума заборгованості за відсотками по кредиту; 150,00 грн. - сума нарахованого штрафу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Однак відповідач, не виконуючи належним чином зобов`язання за договором не дотримався зазначених вимог, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом. Надані позивачем докази та розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в ході судового розгляду.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо стягнення штрафу, яку відповідач не визнав та представник відповідача просив відмовити в його стягненні з посиланням на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд зазначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 (справа № 183/7850/22, пров. 61-14740св23) висловив правову позицію щодо тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у якій вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 2022804191 було укладено 13.02.2019 року, та штраф в сумі 150 грн. нарахований станом на 16.12.2021 року, тобто не під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами не поширюється дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Суд також не вбачає підстав для зменшення заборгованості за відсотками до 50% суми позики на підставі ст.18 ч.3 п.5 Закону України "Про захист прав споживачів", виходячи з наступного.

Згідно ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" - Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. А частина 2 статті 627 ЦК України зазначає, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд враховує, що укладаючи 13.02.2019 року кредитний договір № 2022804191 ОСОБА_1 усвідомлював його зміст та за власним волевиявленням погодився з його істотними умовами, а отже був спроможний виконати умови договору. Також, судом враховано, що відповідач, з часу отримання кредитних коштів хоча і здійснив часткову оплату за договором, однак допустив тривале невиконання зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого, позивач має право на отримання очікуваних відсотків за його невиконання. Тому, суд вважає клопотання представника відповідача про зменшення розміру відсотків за користування кредитом до 50% суми кредиту необгрунтованим та таким, що не може бути задоволено судом.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.

Також враховуючи, те що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, доводів позивача відповідачем не спростовано, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором в сумі 34129,82 грн., обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ч.1, ч.2 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., суд вважає, що повноваження представника позивача у справі підтверджені належними документами: витягом з договору № 07/23 про надання правової допомоги від 14.02.2023 року, актом № 101 прийняття-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 07/23 від 14.02.2023 року, платіжною інструкцією № 24 від 08.02.2024 року, однак виходячи з фактично підтверджених та узгоджених з матеріалами справи наданих послуг адвоката, співмірності із складністю справи, яка є малозначною, витраченого часу та обсягу виконаних робіт, засад розумності, виваженості та справедливості, клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правову допомогу з 5000,00 грн. до 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., то відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки такі покладаються на відповідача.

З приводу клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За ст. 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).

Кредитний договір від 13.02.2019 року, укладений на 24 місяці, тобто по 13.02.2021 року, загальний трирічний строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України сплив 13.02.2024 року.

Проте, Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України.

Відповідно до п.19 розділ «Прикінцеві положення» ЦК України - У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на цей час триває.

Тому, з врахуванням наведених положень закону у зв`язку з коронавірусною хворобою та подальшим введенням воєнного стану, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності, а позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду за подання позову в сумі 3028,00 грн..

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 137, 141, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ "ФК "АВАЛІСТ", ЄДРПОУ 39628752, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ "ОТП Банк", суму заборгованості за кредитним договором № 2022804191 від 13.02.2019 року в сумі 34129,82 грн., з яких: 10696,49 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту, 23283,33 грн. - сума заборгованості за відсотками по кредиту, 150,00 грн. - сума нарахованого штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ "ФК "АВАЛІСТ", ЄДРПОУ 39628752, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ "ОТП Банк", судовий збір у сумі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн..

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВ "ФК "АВАЛІСТ", місце знаходження: 04119, м.Київ, вул. Деревлянська, 10 А, код ЄДРПОУ 39628752.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 16.06.2026 року.

Суддя:І. А. Чуб