Постанова № 137491335, 17.06.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/652/26

Провадження № 3/156/314/26

Рядок статзвіту 149

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали справи, про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, школяра коледжу м. Луцьк, мешканця: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

за ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП),

учасники справи:

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

законний представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 мати ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України особі роз`яснено,

клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відводів не заявлено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660248, 08.05.2026 року о 09 год 34 хв по вул. Залізнична в сел. Іваничі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Proton 415 д.н.з. НОМЕР_2 DВО без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса чим порушив п.2.1 «ґ» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660243, 08.05.2026 року о 09 год 34 хв по вул. Залізнична в сел. Іваничі водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом Proton 415 д.н.з. НОМЕР_2 DВО не маючи права керування таким транспортним засобом відповідної категорії «А».

Дане правопорушення вчинене повторно протягом року, протокол серії ЕПР1 №590778 за ч.2 ст.126 КУпАП рішення Горохівського районного суду від 07.04.2026 року, чим порушив п.2.1 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На підставі ст. 36 КУпАП матеріали у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження.

ІІ. Пояснення учасників справи

У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності законного представника матері ОСОБА_2 визнав факт керування транспортним засобом 08.05.2026 року о 09 год 34 хвпо вул. Залізничній в сел. Іваничі без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також підтвердив, що посвідчення водія не отримував. Вину у вчиненому правопорушенні визнав та вказав, що щиро кається у скоєному.

Законний представник ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції) зазначила, що син її не послухав та продовжує керувати транспортним засобом; просила суд суворо її сина не карати.

ІІІ. Застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Відповідно до п. 2.1а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до п. 2.1ґ) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

ІV. Висновок суду

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП повністю підтверджуються наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 660248 від 08.05.2026 року та ЕПР1 № 660243 від 08.05.2026 року, копією постанови Іваничівського районного суду Волинської області від 30.10.2025 року у справі № 156/1242/25 про визнання винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КупАП на застосування до ОСОБА_1 заходів впливу у виді попередження, яка не змінена та не скасована набрала законної сили 11.11.2025, оптичним диском із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, відео реєстратора з автомобіля працівників поліції, які відтворюють обставини події, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протоколи про адміністративне правопорушення, у суду не має.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них, - суду не скеровував.

Таким чином, в діянні ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КУпАП докази його вини є переконливими, достатніми, відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, котрі були повно та всебічно досліджені.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбаченого ч. 1, 5 ст.126 КУпАП доведена поза розумним сумнівом.

V. Накладення адміністративного стягнення

Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Щодо щирого каяття, про яке зазначив в судовому засіданні ОСОБА_1 суд зазначає, що щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 був протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, однак належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та повторно протягом року вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, у судовому засіданні не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, суд не визнає щире каяття обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КупАП.

Отже, обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника за ч. 1 ст. 126 КУпАП, судом не встановлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, особу правопорушника, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (згідно з матеріалами справи непрацевлаштований, школяр коледжу м. Луцьк), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, за вчинення діяння, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суддя застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника за ч. 5 ст. 126 КУпАП, судом не встановлено.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, особу правопорушника, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (згідно з матеріалами справи непрацевлаштований, школяр коледжу м. Луцьк), відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, оскільки саме таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись вищевказаними роз`ясненнями Верховного Суду від 04.12.2025 року за вих. № 718/0/158-25 суд дійшов висновку про необхідність призначення правопорушнику додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Підстави для застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, відсутні, так як у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження права власності, а у протоколі власником т/з вказано ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, на підставі ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років.

Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчинених адміністративних правопорушень та за своїм видом та мірою відповідає завданню й меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним і достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

VІ. Судові витрати

Відповідно до змісту ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є всі підстави для стягнення з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 40-1, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять пqять) гривень 00 коп.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

На підставі ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто ч. 5 ст. 126 КУпАП та остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення їй цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; ЄДРПОУ: 38009371; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО: 899998; призначення платежу: 2108130.

У разі несплати штрафу правопорушницею у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови із ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Строк пред`явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська