Ухвала суду № 137491257, 17.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/23043/25

Провадження №1-кп/523/995/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162490001542 від 12 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 у режимі відеоконференції, ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

Пересипським районним судом міста Одеси здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження.

Під час судового розгляду прокурором подано клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою з визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 27 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, мотивоване тим, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. При цьому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити, продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_8 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила про недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказала на відомості про особу обвинуваченого, а саме на те, що він раніше не судимий, тому вважає, що може бути застосований більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 також підтримали думку захисника ОСОБА_8 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6 та ч. 7 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; а також до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до десяти років. Строк дії запобіжного заходу згідно з ухвалою суду від 22.04.2026 спливає 20 червня 2026 року.

Про обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення свідчить зміст обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому оцінка обґрунтованості підозри в даному випадку судом здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості обвинувачених. За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у ст. 5 параграфу 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Судом не розпочато з`ясування фактичних обставин кримінального провадження та перевірку їх доказами, не досліджено зібрані в межах кримінального провадження документи, не допитано потерпілого, свідків та самих обвинувачених.

Враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , який не працює, неодружений, раніше не судимий, стан його здоров`я, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме у випадку звільнення з-під варти обвинувачений може переховуватися від суду, впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів на цій стадії судового розгляду, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, не забезпечить дієвості кримінального провадження та належного виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, які в цьому випадку переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, зважаючи на тривалий строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, та враховуючи те, що розмір застави не можу бути непомірним тягарем для обвинуваченого, суд вважає за можливе зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193, 199, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 15 серпня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 20 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн.

Обвинувачені або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду та на підставі ст. 194 КПК України покласти на нього наступні обов`язки:

- не відлучатися за межі міста Одеси без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, номеру телефону;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків визначити до 15 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1