Ухвала суду № 137491230, 18.06.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1797/23

УХВАЛА

18 червня 2026 рокум. Рені

Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рені кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000208 від 12.05.2022 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. м.Рені Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично мешкаючого по АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ «Дунай -транзитсервіс», раніше не судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Ренійського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022000000000208 від 12.05.2022 р. за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

На нинішній час захисником обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 було подано клопотання про повернення вилученого майна під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в приміщенні (кімната відпочинку) ТОВ «ДУНАЙ-ТРАНЗИТ-СЕРВІС», розташованому на 2-ому поверсі будівлі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул. Бессарабська, 17, а саме, грошових коштів :

40000 доларів США;

40100 грн.;

20100 євро,

-що належать ОСОБА_6 .

Як зазначив захисник обвинуваченого, обшук у вищевказаному кримінальному провадженні був проведений на підставі ст. 615 КПК України, як невідкладна слідча дія. Проведення слідчих дій фіксувалось технічним засобом відеокамерою марки «SONY», карта пам`яті якої була долучена до протоколу обшуку. В протоколі обшуку , на 20 сторінці зазначено, що «у зв`язку із відсутністю в приміщенні, де проводився обшук, ключів до металевої шафи, яка стояла в кімнаті відпочинку у кабінеті директора підприємства, а також враховуючи те, що ОСОБА_7 (особа, яка була присутня під час обшуку) повідомив про відсутність у нього, як у самого директора підприємства можливості забезпечити відкриття вказаної шафи, її відкриття здійснювалось із застосуванням спеціального інструменту. У металевій шафі (сейф), яка знаходилась у кімнаті відпочинку кабінету директора підприємства виявлено та вилучено…» вищезазначені грошові кошти.

Посилаючись на зміст вищевказаного протоколу обшуку, захисник обвинуваченого вказує тна те, що в ньому також зазначено, що «зі слів ОСОБА_7 та інших співробітників підприємства встановлено, що їм нічого невідомо про походження вказаних грошових коштів, а також вони не можуть надати документи про їх походження».

20.09.2022р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було розглянуто клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України про надання дозволу на проведений 16.09.2022р. обшук приміщення ТОВ «ДУНАЙ ТРАНЗИТСЕРВИС» в рамках кримінального провадження №22022000000000208, на підставі якої надано дозвіл на обшук та вилучення певних речей, в т.ч. грошових коштів (40000 доларів США; 40100 грн.; 20100 євро).

Із клопотанням про арешт вилученого майна під час обшуку приміщення, в якому розміщується ТОВ «ДУНАЙ ТРАНЗИТСЕРВИС», сторона обвинувачення до суду не зверталась. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення не було здобуто доказів неправомірного/незаконного походження вказаних грошових коштів. В матеріалах кримінального провадження відсутня інформація про визнання вказаних грошових коштів, вилучених під час обшуку, речовими доказами.

В якості підстав для повернення вилученого майна під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в приміщенні (кімната відпочинку) ТОВ «ДУНАЙ-ТРАНЗИТ-СЕРВІС», розташованому на 2-ому поверсі будівлі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул. Бессарабська, 17, захисник обвинуваченого вказує на те, вилучене майно (грошові кошти) не має відношення до кримінального правопорушення, гроші не належать ОСОБА_5 , під час досудового розслідування та станом на час розгляду даного кримінального провадження судом не здобуто доказів набуття вказаних грошових коштів злочинним шляхом. Також зазначає, що ТОВ «ДУНАЙ ТРАНЗИТСЕРВИС» на підставі договору операційної оренди від 22.10.2021р. №1-ОР взяв у тимчасове володіння приміщення загальною площею 100 кв.м. (2-ий поверх), кабінет -1, кабінет 2, кабінет -4 (без додаткового приміщення для відпочинку) у власника приміщення фізичної особи підприємця ОСОБА_6 . Як на стадії обшуку, так і в подальшому стороні обвинувачення було достовірно відомо про те, що власником грошових коштів, які знаходились в металевій шафі (сейфі), є ФОП ОСОБА_6 , договір оренди був наданий стороні обвинувачення під час надання доступу до матеріалів сторони захисту, якими вона володіла та які має намір використати у якості доказів, додатково стороні обвинувачення було також надіслано копію договору поштою.

Таким чином, вищевказані гроші не визнані речовими доказами, на них не накладений арешт, як на речовий доказ, внаслідок чого вони вважаються тимчасово вилученим майном. Оскільки грошові кошти належать ОСОБА_9 , яка не є учасником даного кримінального провадження (як фізична особа так і як ФОП), не є підозрюваною, обвинуваченою у справі, в такому разі відсутні правові підстави для утримання у сторони обвинувачення вилучених грошових коштів.

Виходячи з вищевикладеного захисник обвинуваченого, обвинувачений ОСОБА_5 вважають, що на даний час відсутні правові підстави для утримання у сторони обвинувачення вилучених грошових коштів у даному кримінальному провадженні, просять задовольнити заявлене клопотання та повернути вилучене майно під час обшуку його власнику

ОСОБА_10 судовому засіданні захисник обвинуваченого просив задовольнити подане клопотання в повному обсязі. Обвинувачений заявлене клопотання підтримав.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, навів свої доводи та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання про повернення вилученого майна під час обшуку слід задовольнити.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Вищевикладене також узгоджується зі ст. 1 Протоколу До Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень Неодноразово акцентував увагу на тому, що будь-яке втручання державного органу в право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Недоторканність права власності визнається однією з основних засад кримінального провадження, встановленого ст. 16 Кримінального процесуального кодексу України, яка констатує, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених КПК, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Отже, згідно зі ст. 16 КПК України лише судовим рішенням особу може бути позбавлено права власності та лише судовим рішенням обмежується право власності. Без судового рішення згідно з ч. 2 ст. 16 КПК можливе обмеження права власності лише шляхом застосування процедури «тимчасового вилучення майна», яка визначена статтями 167-169 КПК України.

Нормами процесуального законодавства, а саме ч. 7 ст. 236 КПК України, встановлено, що вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Приписи цієї Статті дають підстави зробити висновок, що майно, на відшукання якого надано дозвіл в ухвалі суду, не є тимчасово вилученим.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватися в порядку, визначеному зазначеними статтями. Тобто застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої подальшої долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом без накладення на нього арешту відсутня.

Як виходить з матеріалів кримінального провадження, 20.09.2022р. слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 було розглянуто клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України про надання дозволу на проведений 16.09.2022р. обшук приміщення ТОВ «ДУНАЙ ТРАНЗИТСЕРВИС» в рамках кримінального провадження №22022000000000208, на підставі якої надано дозвіл на обшук та вилучення певних речей, в т.ч. грошових коштів (40000 доларів США; 40100 грн.; 20100 євро).

Із клопотанням про арешт вилученого майна під час обшуку приміщення, в якому розміщується ТОВ «ДУНАЙ ТРАНЗИТСЕРВИС», сторона обвинувачення до суду не зверталась. В ході досудового розслідування стороною обвинувачення не було здобуто доказів неправомірного/незаконного походження вказаних грошових коштів.

Крім того, як було вказано у клопотанні та зазначалось у судовому засідання вилученні грошові кошти належать ОСОБА_9 , особі, яка не являється учасником кримінального провадження, не є підозрювано., обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, мають відношення до її власних грошових збережень. На це зверталась увага захисником ОСОБА_5 та самим ОСОБА_5 під час проведення обшуку, надавалися докази про відсутність права володіння та користування кімнатою для відпочинку, де були вилучені грошові кошти, але вони як під час обшуку, так і на стадії досудового розслідування не були взяті до уваги.

Якщо припустити, що вилучене стороною обвинувачення майно у вигляді грошових коштів, було проведено з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, або з метою збереження речових доказів, то, як зазначалося вище, останні не визначені речовими доказами, не виявлено їх незаконного походження.

В даному випадку не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні, та майном третьої особи, яке було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскільки майно, яке було вилучено 16.09.2022 р. під час обшуку в приміщенні (кімната відпочинку) ТОВ «ДУНАЙ-ТРАНЗИТ-СЕРВІС», розташованому на 2-ому поверсі будівлі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул. Бессарабська, 17, а саме - грошові кошти, які належать ОСОБА_9 , не відповідає ознакам речових доказів згідно зі ст. 98 КПК України та не підлягає конфіскації, вбачаються правові підстави для його повернення власнику.

Крім того, подальше знаходження грошових коштів у сторони обвинувачення не має сенсу та не сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Таким чином, вилучені у під час обшуку грошові кошти є тимчасово вилученим майном, а тому на підставі вимог ст. 169 КПК України зазначені кошти мають бути повернуті його власнику, оскільки на них не було накладено арешт у порядку ст. 171 КПК України.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2, 16, 167-169 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про повернення вилученого майна під час обшуку задовольнити.

Повернути ОСОБА_6 вилучене майно під час обшуку, проведеного 16.09.2022р. в приміщенні (кімната відпочинку) ТОВ «ДУНАЙ-ТРАНЗИТ-СЕРВІС», розташованому на 2-ому поверсі будівлі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул. Бессарабська, 17,, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні ,а саме, грошові кошти :

40000 доларів США;

40100 грн.;

20100 євро.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1