Рішення № 137490971, 18.06.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

18.06.2026

Справа № 494/982/26

Провадження № 2/494/790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Панчишина А.Ю.,

за участю секретаря Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Березівка Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором 50090,24 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 10.08.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0967662864, відповідно до якого відповідачу наданий кредит 20000,00 грн., строк користування кредитом 30 календарних днів. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «Інфінанс» було перераховано грошові кошти у розмірі 20000,00 грн.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений Договір факторингу № 14-07/21 за яким ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників, в тому числі за Договором позики №0967662864 від 10.08.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

В свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників позивачу за Договором відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 в тому числі за Договором позики №0967662864 від 10.08.2019, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем.

Загальний розмір заборгованості становить 83704,17 грн., з яких за тілом кредиту 4899,99 грн., за відсотками 78804,18 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути 50090,24 грн., з яких за тілом кредиту 4899,99 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 45190,25 грн.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 05.05.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. Жодних кредитів він не брав та договорів з фінансовими установами не укладав. В матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_1 коштів, зокрема відсутні оригінали меморіальних ордерів, квитанцій тощо. Позивачем не надано доказів руху грошових коштів, що підтверджували б розмір отриманих відповідачем грошових коштів та об`єм його зобов`язання, зауважує, що розрахунок заборгованості, що наданий позивачем до матеріалів справи на підтвердження обставин наведених у позові не є доказом на підтвердження факту передачі грошових коштів обумовлених договором. Саме по собі підписання кредитного договору не є підтвердженням перерахування коштів за його умовами та не доводить факту видачі (перерахування) позичальнику кредитних коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача не містить повних відомостей, які б дозволили перевірити вірність нарахування відсотків нарахованих позивачем, строки виникнення заборгованості за кожним платежем та напрямки зарахування грошових коштів, якщо такі проводились відповідачем, отож такий розрахунок не може слугувати безспірним доказом розміру грошових вимог позивача до відповідачів, а інших первинних документів, як то виписки по рахунку, платіжних документів, тощо, на підтвердження руху грошових коштів матеріали справи не містять. Розрахунок заборгованості за кредитним договором, на який посилається позивач у позовній заяві і який досліджується судом, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, нарахування процентів відповідно до укладеного договору на умовах, які вказані в позовній заяві, також не відображає інформацію про здійснення чи не здійснення відповідачем будь-яких сплат за кредитним договором. Отже, наданий до суду розрахунок заборгованості не є належним доказом наявності заборгованості та її дійсного розміру, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону під час перевірки доводів про реальне виконання чи невиконання кредитного договору боржником/відповідачем.

Посилання товариства на те, що умовами договору передбачено, що право користування кредитом становить 36 місяців, а також передбачено сплату відсотків протягом усього строку користування кредитними коштами та надано розрахунок заборгованості процентів станом на дату відступлення права вимоги відповідач відхиляє з огляду на таке. Як вбачається зі змісту кредитного договору та відповідно до умов надання окремого траншу кредиту автоматичної пролонгації надання траншу кредиту умовами договору не передбачено, це можливо виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі і простроченим (пункт 3.3 договору). Відповідач не виконав зобов`язання з повернення чергового траншу та відсотків за користування траншем, що нараховані протягом визначеного строку користування траншем (30 днів). З огляду на те, що продовження строку користування траншем не відбулося, оскільки не було виконано умови про погашення відсотків, то відповідно з 31 дня заборгованість вважається простроченою, і кредитодавець втратив право нараховувати зазначені відсотки за користування кредитом.

Позивачем не надано доказів, які б свідчили про укладення угоди про продовження строку кредитування. Тому, відповідач вважає, що позивач мав нараховувати відсотки протягом строку кредиту, встановленого пунктом 1.6. договору - 30 днів на суму 2572.50 грн.

З урахуванням викладеного, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4900 грн. та за процентами за користування кредитними коштами за 30 днів 2572.50 грн, виходячи із відсоткової ставки - 1, 75 % за один день, тобто 85,75 грн (4900 грн х 1,75 х 30 днів), а загалом 7472, 50 грн. Отже, у відповідача був обов`язок повернути тіло кредиту у розмірі 4900 грн та 2572.50 грн відсотків нарахованих в межах строку кредиту, разом 7420.50 грн. Із наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач погашав на загальну суму 18532,59 грн. Отже, можна дійти висновку, що відповідач повністю сплатив заборгованість за кредитним договором № 0967662864 від 10.08.2019 року.

Також відповідач констатує, що позивачем не обґрунтовано у повній мірі розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому адвокатом об`єму допомоги. Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив наступне. Відповідно до Заявки-Анкети на отримання кредиту реквізитами банківської карти позичальника є НОМЕР_1 . Відповідно до листа ТОВ «ІНФІНАНС» Вих. №7446 25703142728 від 03.07.2025, 06.01.2020 19:37 на суму 4900 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 46070561, призначення платежу: перераховано 4900 грн на карту НОМЕР_2 . Враховуючи, що первісні кредитори не є банком, відповідні операції були здійснені операторами платіжних послуг на підставі укладеного між сторонами договору, який є частиною господарської діяльності товариства.

Відповідач вказує лише на недоведенієть факту перерахування кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. При цьому відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку НОМЕР_1 , якщо він користується, не надходили. Зокрема, відповідач мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Щодо надання виписок з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, то позивач об`єктивно позбавлений можливості їх надати, оскільки не є банком в розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність", а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Пунктом 1.7. кредитного договору передбачено, що протягом 36 календарних місяців з дня укладення Договору Позичальнику надається право користуватися кредитними коштами, які Позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках надання кредиту на умовах Договору та Правил. Пунктом 1.9. визначено, що дія цього Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не повідомила іншу Сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строку дії Договору. Дія цього Договору може бути достроково припинена за ініціативою будь-якої із Сторін шляхом письмового повідомлення іншої Сторони та при умові відсутності зобов`язань між Сторонами. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або законодавством, зміни у цей Договір можуть бути внесені тільки за домовленістю Сторін, яка оформлюється Додатком до цього Договору. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення Сторонами відповідного Додатку до цього Договору, якщо інше не встановлено у самому Додатку до цього Договорі або у чинному законодавстві Україні. Відповідно до 2.19. Правил, пролонгація - продовження/зміна строку дії користування поточним транше (кредитом) на строк, аналогічний строку користування поточним траншем. Відповідач неодноразово злійснював платежі з пролонгації договору останній відбувся у розмір 1 740,87 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 дійшла висновку, що припис пункту 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У даній справі проценти за користування кредитними коштами нараховувались кредитором в межах погодженого сторонами строку кредитування на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України, що включав у себе і строк користування кредитом, і пролонгацію кредиту (в межах яких нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами). Позивач не заявляв позовної вимоги про стягнення процентів, нарахованих у порядку, визначених частиною 2 статті 625 ЦК України. Враховуючи, що відповідач, підписавши Договір, погодився з його умовами, немає підстав вважати, що умови такого договору про порядок та строк застосування процентних ставок не були відомі відповідачу.

Відповідач зазначає про нібито завищений розмір витрат на правничу допомогу (неспівмірний), однак не наводить жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень, не обґрунтовує, у чому саме полягає їх неспівмірність. Враховуючи наведене представник позивача просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в прохальній частині позовної заяви вказав про розгляд справи у його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, в поданій до суду заяві просив розглянути справу його відсутності.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У судовому засіданні встановлено, що 10.08.2019 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір № 0967662864 надання позики, який було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом позичальника , згідно якого відповідач отримав позику у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом у розмірі 20000 гривень 00 копійок , в межах строку дії договору - 30 днів.

14 липня 2021 року між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір № 14-07/21, згідно якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 0967662864.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників , у тому числі за договором № 0967662864. ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0967662864.

З відповіді АТ «Райффайзенбанк» №81-15-9/9735-БТ від 08.06.2026 року на запит суду вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 належить (емітована) ОСОБА_1 , номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером та знаходиться в анкетних даний ОСОБА_1 , згідно наданої банком виписки вбачається, що на вказану картку 07.01.2020 року було зараховані кошти в розмірі 4900 грн.

Відповідач отримав кошти, але своїх зобов`язань за кредитними договорами у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованості станом на день формування позовної заяви становить 83704,17 грн., з яких за тілом кредиту 4899,99 грн., за відсотками 78804,18 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути 50090,24 грн., з яких за тілом кредиту 4899,99 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» - 45190,25 грн.

Відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку № НОМЕР_1 , не надходили. Зокрема, відповідач мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Таким чином, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Вимогами ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Пунктом 1.9. кредитного договору визначено, що дія цього Договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії Договору жодна із Сторін письмово не повідомила іншу Сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строку дії Договору. Дія цього Договору може бути достроково припинена за ініціативою будь-якої із Сторін шляхом письмового повідомлення іншої Сторони та при умові відсутності зобов`язань між Сторонами.

У даній справі проценти за користування кредитними коштами нараховувались кредитором в межах погодженого сторонами строку кредитування на підставі частини 1 статті 1048 ЦК України, що включав у себе і строк користування кредитом, і пролонгацію кредиту (в межах яких нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами). Таким чином доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про укладення угоди про продовження строку кредитування, тому позивач мав нараховувати відсотки протягом строку кредиту, встановленого пунктом 1.6. договору - 30 днів на суму 2572.50 грн. не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в цієї частині підлягають задоволенню з урахуванням наявних у справі письмових доказів.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40 грн.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду Договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, тарифи на послуги Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», заявка про надання юридичної допомоги № 532 від 02.03.2026 року з ціною послуг в розмірі 16000 грн, витяг з Акту № 20 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року на суму 16000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Враховуючи складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання наданих послуг, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутня платіжна інструкція за перерахування 16000 грн. саме за позовну заяву стосовно ОСОБА_1 суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн., що є співмірним з наданим Адвокатським об`єднанням обсягом послуг, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 589, 590 1050, 1054 ЦК України, ст.7, 8, 19, 141, 206, 264-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за Кредитним договором № 0967662864 від 10.08.2019 року, у розмірі 50090 (п`ятдесят тисяч дев`яносто) гривень 24 копійки, а також судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панчишин А.Ю.