Рішення № 137490272, 04.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/5131/26

н/п 2-о/766/368/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участю секретаря Сивкович О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсон у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Білозерська державна нотаріальна контора Херсонської області про встановлення факту припинення зобов`язання та обтяження,-

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника адвокат Найдьонова Г.В. у квітні 2026 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області із заявою, в якій просить встановити факт припинення зобов`язання індивідуального позичальника колгоспу, підприємству, організації від 09.12.1985 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та радгоспом ім. Тельмана у зв`язку з виконанням та припинити обтяження нерухомого майна, накладеного реєстратором: Білозерська державна нотаріальна контора, тип обтяження - заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження - 3425744; зареєстровано - 06.07.2006 року, підстава обтяження - повідомлення, б/н, 17.01.1986, радгосп ім. Тельмана; об`єкт обтяження - будинок АДРЕСА_1 , додаткові дані: архівний запис № реєстра 120770, внутр № AF 01452F29F12D316F50.

В обґрунтування заяви представником заявника зазначено, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на який підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 25.03.2008 року Микільською сільською радою. Під час звернення до державного реєстратора для вчинення реєстраційних дій заявниці стало відомо про наявність обтяження у вигляді заборони на відчуження зазначеного нерухомого майна, накладеної Білозерською державною нотаріальною конторою. За інформацією нотаріальної контори, заборона була внесена 06.07.2006 року на підставі повідомлення радгоспу ім. Тельмана та може бути знята виключно за рішенням суду.

Представник заявника зазначила, що у 1985 році, працюючи в радгоспі ім. Тельмана, ОСОБА_1 отримала позику в розмірі 2300 рублів для придбання будинку та повністю погасила її у 1991 році. Після виконання зобов`язань вона отримала свідоцтво про право власності та тривалий час безперешкодно володіла і користувалася будинком, не знаючи про існування будь-яких обмежень. При цьому жодних вимог щодо виконання зобов`язань або погашення заборгованості до неї не надходило. Отримати документи чи відомості щодо підстав накладення заборони не вдалося, оскільки Державний нотаріальний архів Херсонської області повідомив про неможливість надання відповідної інформації через проведення систематизації евакуйованих архівних документів, а встановити правонаступника радгоспу ім. Тельмана також не вдалося.

На думку заявника, наявність обтяження без підтверджених підстав його існування істотно обмежує право власності та унеможливлює повноцінне володіння, користування і розпорядження належним майном. У зв`язку з цим заявниця вважає, що єдиним ефективним способом захисту її прав є встановлення судом факту припинення зобов`язання, яке виникло на підставі договору позики від 09.12.1985 року, та припинення відповідного обтяження нерухомого майна.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.04.2026 року заяву залишено без руху та надано заявнику десятиденний термін на усунення недоліків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.04.2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання.

Заявник та її представник в судове засідання з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник Білозерської державної нотаріальної контори Херсонської області у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Судом встановлено, що згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки Херсонського обласного агропромислового комітету Білозерського районного агропромислового об`єднання Радгосп імені Тельмана с. Микільське Херсонської області № 5-к від 30.01.1992 року, ОСОБА_1 працює у радгоспі ім. Тельмана на посаді доярки з 16.11.1984 року.

09.12.1985 року між ОСОБА_1 та радгоспом імені Тельмана укладено зобов`язання індивідуального позичальника радгоспу, підприємству, організації, Держбанку, за умовами якого позичальник отримує позичку в сумі 2300,00 рублів на придбання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

З наданих заявником документів вбачається, що ОСОБА_1 здійснено наступні платежі в рахунок оплати вартості житлового будинку: в сумі 2300,00 рублів, що підтверджується квитанцією серії СМ № 210844 від 13.03.1991 року; в сумі 115,00 рублів, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 35 від 23.01.1991 року.

Зі змісту довідки Херсонського обласного агропромислового комітету Білозерського районного агропромислового об`єднання Радгосп імені Тельмана с. Микільське Херсонської області № 214 від 10.06.1992 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатила у повному обсязі позичку за переселенський будинок, розташований в АДРЕСА_2 , в сумі 2300,00 рублів. Переселенський будинок радгоспу імені Тельмана переходить у приватну власність.

25.03.2008 року Микільською сільською радою на підставі рішення виконкому Микільської сільської ради № 75 від 26.07.2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на будинок, житловий з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Цього ж дня право власності на вказаний вище житловий будинок зареєстровано в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18227927 від 25.03.2008 року.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 388597079, будинок, житловий з надвірними будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (1/1 частка власності, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, НОМЕР_3 , 25.03.2008, видане на підставі рішення виконкому Микільської сільської ради від 26.07.2007 р. № 75).

Окрім цього з вказаної Інформаційної довідки вбачається наявність відомостей про обтяження нерухомого майна, а саме: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 3425744, зареєстрований 06.07.2006 року за № 3425744 реєстратором: Білозерська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: бн, бн, 17.01.1986, Р-п «ім. Тельмана»; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний запис, № реєстра 120770, внутр. № AF01452F29F12D316F50; заявник: Білозерська районна Державна нотаріальна контора.

Згідно відповіді Державного архіву Херсонської області від 11.11.2025 року за вих. № 05-11/0-25/1257, документи радгоспу «ім. Тельмана» (с. Микільське) Білозерського району Херсонської області за 1957-2000 роки знаходяться на зберіганні в КУ «Трудовий архів» Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області. Документи про припинення діяльності радгоспу «ім. Тельмана» (с. Микільське) Білозерського району Херсонської області (нині Херсонського району) на зберігання до державного архіву Херсонської області не надходили.

Відповідно до відповіді КУ «Трудовий архів» Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області від 19.11.2025 року за вих. № 104/01-22, надати документи про припинення діяльності радгоспу «ім. Тельмана» (с. Микільське) Білозерського району Херсонської області (нині Херсонського району), а також архівну довідку, що підтверджує даний факт, не має змоги. На зберіганні наявні документи з кадрових питань роботи працівників та відомості нарахування заробітної плати, особові справи робітників радгоспу «ім. Тельмана».

У відповідності до відповіді Дар`ївської сільської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 18.12.2025 року за вих. № 3803, рішення виконавчого комітету Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області передані на архівне зберігання до Херсонського районного архіву Херсонської області; інформацією про припинення діяльності радгоспу «ім. Тельмана» через ліквідацію, реорганізацію Дар`ївська сільська рада Херсонського району Херсонської області не володіє.

Відповідно до відповіді Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області від 22.12.2025 року за вих. № 22.12.2025 року, останнім не здійснювалася приватизація майнового комплексу радгоспу ім. Тельмана, який розташований за адресою: с. Микільське, Херсонський (Білозерський) район Херсонської області. Будь-яка інформація щодо перетворення майнового комплексу радгоспу, який розташований за адресою: с. Микільське, Херсонський (Білозерський) район Херсонської області, в акціонерне товариство або колективне сільськогосподарське підприємство та інформація про його правонаступництво відсутня.

Згідно до вимог ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦК України).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першої статті 593 ЦК України).

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Іпотека припиняється уразі припинення основного зобов`язання (абзац 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (стаття 609 ЦК України).

Укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки).

Стаття 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном; зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі за №295/7291/20.

З урахуванням встановлених обставин у цій справі, положень статті 609 ЦК України, повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за зобов`язанням індивідуального позичальника від 09 грудня 1985 року та відсутності відомостей про існування правонаступника радгоспу ім. Тельмана, який виступав кредитором за вказаним зобов`язанням, існують підстави для висновку про припинення зобов`язання, що виникло на підставі зобов`язання індивідуального позичальника радгоспу, підприємству, організації, Держбанку від 09 грудня 1985 року, та, як наслідок, припинення обтяження у вигляді заборони відчуження житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, суд зауважує, що належним суб`єктом, який міг би бути відповідачем за вимогами щодо припинення обтяження та скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна, був би радгосп ім. Тельмана, на підставі повідомлення якого було внесено запис про обтяження № 3425744. Водночас матеріалами справи підтверджено відсутність відомостей щодо його подальшої діяльності, реорганізації або правонаступництва. Зокрема, відповідно до відповідей Державного архіву Херсонської області, КУ «Трудовий архів» Білозерської селищної ради, Дар`ївської сільської військової адміністрації та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Херсонській області будь-яка інформація про припинення діяльності радгоспу ім. Тельмана або його правонаступника відсутня. Проте запис про обтяження не скасований, а його наявність обмежує право власника на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, у першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси заявника дійсно порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Касаційний суд у своїй Постанові від 13 вересня 2023 року по справі № 295/7291/20 зауважив, що можуть існувати випадки, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Касаційний суд констатував, що в ЦК України існує прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом. Тому особа, право якої порушене наявністю обтяження, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту припинення зобов`язання та припинення відповідного обтяження на підставі аналогії закону.

За таких обставин та з урахуванням наявних підстав вважати зобов`язання, що виникло на підставі зобов`язання індивідуального позичальника від 09 грудня 1985 року, припиненим у зв`язку з його повним виконанням, а також відсутності відомостей про правонаступника кредитора, суд вважає за можливе встановити факт припинення зазначеного зобов`язання та припинити обтяження у вигляді заборони відчуження житлового будинку, реєстраційний номер обтяження 3425744, внесене Білозерською державною нотаріальною конторою.

Оцінюючи встановлені обставини, суд виходить із того, що наданими заявником доказами підтверджується факт повного виконання ОСОБА_1 зобов`язання індивідуального позичальника від 09 грудня 1985 року щодо повернення радгоспу ім. Тельмана позики у розмірі 2300 рублів, отриманої для придбання житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначені обставини підтверджуються квитанціями про внесення платежів, довідкою радгоспу ім. Тельмана від 10.06.1992 року № 214 про повне погашення позики та перехід будинку у приватну власність заявниці, а також подальшим оформленням і державною реєстрацією права власності на спірний житловий будинок.

З урахуванням наведеного, оцінивши досліджені у справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності в їх сукупності, а також беручи до уваги відсутність будь-яких доказів існування невиконаних зобов`язань заявниці перед радгоспом ім. Тельмана, суд дійшов висновку, що зобов`язання, яке виникло на підставі зобов`язання індивідуального позичальника радгоспу, підприємству, організації, Держбанку від 09 грудня 1985 року, є припиненим у зв`язку з його належним та повним виконанням.

При цьому суд зазначає, що заявник позбавлений можливості вирішити питання припинення обтяження у позасудовому порядку, оскільки встановити правонаступника радгоспу ім. Тельмана або отримати документи, необхідні для зняття заборони відчуження, не виявилося можливим. Відповідні державні органи та архівні установи повідомили про відсутність відомостей щодо припинення діяльності радгоспу, його реорганізації чи правонаступництва.

Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про заборону відчуження нерухомого майна за реєстраційним номером 3425744 фактично перешкоджає заявниці у повному здійсненні правомочностей власника щодо належного їй житлового будинку, зокрема права вільно розпоряджатися своїм майном.

Отже, факт, про встановлення якого заявлено, має юридичне значення, а спір про право цивільне у даному випадку відсутній.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту припинення зобов`язання, що виникло на підставі зобов`язання індивідуального позичальника від 09 грудня 1985 року, та припинення обтяження у вигляді заборони відчуження нерухомого майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6-13, 81, 258-259, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Білозерська державна нотаріальна контора Херсонської області про встановлення факту припинення зобов`язання та обтяження - задовольнити.

Встановити факт припинення зобов`язання індивідуального позичальника колгоспу, підприємству, організації від 09.12.1985 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та радгоспом ім. Тельмана у зв`язку з виконанням та припинити обтяження нерухомого майна, накладеного реєстратором: Білозерська державна нотаріальна контора, тип обтяження - заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження - 3425744; зареєстровано - 06.07.2006 року, підстава обтяження - повідомлення, б/н, 17.01.1986, радгосп ім. Тельмана; об`єкт обтяження - будинок АДРЕСА_1 , додаткові дані: архівний запис № реєстра 120770, внутр. № AF 01452F29F12D316F50.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 04.06.2026 року.

СуддяЯ. В. Шестакова