Рішення № 137489735, 17.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/488/26

Номер провадження 2/348/852/26

17 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.10.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 101754955 на суму 200 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору MNV6А68Р. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Первісний кредитор виконав свій обов`язок та надав відповідачу грошові кошти у сумі 200 грн шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 7550 грн. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 168 від 11.01.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги. 15.07.2025 ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" уклали договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № б/н від 15.07.2025 ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26831,26 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 26831,26 грн, з яких: 6899,60 грн - заборгованість по кредиту; 19931,66 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021 в розмірі 26831,26 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду заяву про застосування строку позовної давності в якій пояснила, що кредит нею було оформлено в 2020 році, з того часу минуло більше ніж три роки, відповідно до ст. 257 ЦК позовна давність становить три роки. Тому просить суд застосувати строк позовної давності до вимог ТОВ "ФК "ЕЙС" та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Представник "ФК "ЕЙС" надав до суду додаткові пояснення у справі, де зазначив, що відповідач посилається на ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд. Тому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021 в розмірі 26831,26 грн, з яких: 6899,60 грн - заборгованість по кредиту; 19931,66 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судові засідання 05.05.2026, 28.05.2026 та 17.06.2026 не з`явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належно шляхом надіслання судових повісток до електронного кабінету, які були доставлені до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідкою про доставлення електронного документу. Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленою про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надала.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.03.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 21.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.05.2026 ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області було витребувано докази.

17.06.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11.10.2021 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 101754955, згідно умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі (п.1.1.). Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 200 грн, який має бути повернуто до 06.12.2021 (п.1.3.). Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі і позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається припиненим шляхом його повного виконання (п.1.4.). Кредитна лінія надається строком на 26 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (п.1.7). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду (п.1.8.). За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: п.1.9.1. виключно на період строку визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; п. 1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Відповідно до п.1.9.3. якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 2,10 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору. Відповідно до п.1.10. позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8. цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду. П.1.11. Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п.1.12. договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. П. 1.12.1. передбачено, що зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач приєдналася до умов кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора MNV6А68Р (а.с. 53зв.-56).

Паспорт споживчого кредиту та договір кредитної лінії № 101754955 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а.с.52-53, 53зв.-56).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", ОСОБА_1 11.10.2021 отримала суму кредиту - 200 грн, строк кредитування - 26 днів, процентна ставка - 1,98% в день. Одноразовий ідентифікатор: MNV6А65Р, ідентифікатор відправлено позичальнику 11.10.2021 12:44:07, номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено товариству 11.10.2021 12:45:15, перерахування грошових коштів позичальнику 11.10.2021 12:45:19. Додаткові угоди до договору: 12.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 100 грн; 12.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 13.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 15.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 300 грн; 20.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 20.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 1050 грн; 22.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 23.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 1000 грн; 24.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 500 грн; 25.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 27.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 29.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 200 грн; 30.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 300 грн; 30.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 300 грн; 31.10.2021 збільшення суми кредиту, сума 300 грн; 01.11.2021 збільшення суми кредиту, сума 300 грн; 02.11.2021 збільшення суми кредиту, сума 1000 грн; 04.11.2021 збільшення суми кредиту, сума 400 грн (а.с.23-24).

Також на підтвердження укладення договору надано алгоритм дій та правила надання грошових коштів у позику (а.с.21-22, 33-39).

Як вбачається з платіжних доручень, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало кошти ОСОБА_1 на карту НОМЕР_2 -62XX-XXXX-9148, призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 101754955 від 11.10.2021 ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 11.10.2021 в розмірі 200 грн; 11.10.2021 в розмірі 200 грн; 11.10.2021 в розмірі 200 грн; 12.10.2021 в розмірі 100 грн; 12.10.2021 в розмірі 200 грн; 13.10.2021 в розмірі 200 грн; 15.10.2021 в розмірі 300 грн; 20.10.2021 в розмірі 200 грн; 20.10.2021 в розмірі 1050 грн; 22.10.2021 в розмірі 200 грн; 23.10.2021 в розмірі 1000 грн; 24.10.2021 в розмірі 500 грн; 25.10.2021 в розмірі 200 грн; 27.10.2021 в розмірі 200 грн; 29.10.2021 в розмірі 200 грн; 30.10.2021 в розмірі 300 грн; 30.10.2021 в розмірі 300 грн; 31.10.2021 в розмірі 300 грн; 01.11.2021 в розмірі 300 грн; 01.11.2021 в розмірі 300 грн; 02.11.2021 в розмірі 1000 грн; 04.11.2021 в розмірі 400 грн (а.с10-20).

Належність платіжної картки НОМЕР_5 ОСОБА_1 та зарахування на неї у період з 11.10.2021 по 09.11.2021 коштів у загальній сумі 7550 грн підтверджено АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.172-174).

Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.

Окрім цього, укладення договору та отримання коштів за договором № 101754955 від 11.10.2021 відповідачем визнано, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.101-106).

28 листопада 2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 19 за якою строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2020 року, інші умови договору залишилися без змін (а.с.106 зв.).

31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду за № 26 від 31 грудня 2020 року до цього договору факторингу, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року. У цій додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, дата укладення і номер договору залишено попередні (а.с.107-111). 31 грудня 2021 року сторони факторингу уклали додаткову угоду № 27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. Умови договору залишено без змін в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.112). 31 грудня 2022 року сторони факторингу уклали додаткову угоду № 31, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року (а.с.112зв.). 31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду за № 32 до цього договору факторингу, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.113).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 168 від 11.01.2022, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 101754955 від 11.10.2021 в сумі 17990,03 грн, з яких: 6899,60 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11090,43 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.99-100).

23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. Строк дії договору закінчується 31.12.2024 (а.с.93-97).

Відповідно до реєстру права вимоги № 1 від 23.02.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26831,26 грн, з яких: 6899,60 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19931,66 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.91-92).

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» передає (відступає) за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрах права вимоги. (а.с.84-89).

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 15/07/25-Е, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021 в сумі 26831,26 грн, з яких: 6899,60 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 19931,66 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.82-83).

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021, відповідач 14.10.2021 сплатила 649,52 грн тіла кредиту, 51,48 грн процентів та 09.11.2021 сплатила 0,88 грн тіла кредиту, 1994,12 грн процентів (а.с.71-72).

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021, відповідач не здійснив жодного платежу (а.с.70).

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 735565624 від 18.01.2022, заборгованість станом на 26.12.2025 становить 26831,26 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту 6899,60 грн; заборгованості по відсотках 19931,66 грн (а.с. 70).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У даному випадку проценти за договором № 101754955 від 11.10.2021 були нараховані відповідно до умов договору - протягом 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду (по 03.03.2022).

Щодо застосування строку позовної давності, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Дана норма діє з 02.04.2020. Загальнодержавний карантин через COVID-19 в Україні було скасовано з 1 липня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

Згідно п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, продовжуються на строк його дії. Дана норма набрала чинності 17.03.2022.

Воєнний стан в Україні введено Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 та затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні».

З 30.01.2024 пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України діяв в наступній редакції: У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений ЦКУ, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025.

Отже, враховуючи, що з 02.04.2020 по 03.09.2025 строки позовної давності були призупинені, позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором № 101754955 від 11.10.2021 27.02.2026, строк позовної давності ще не сплинув.

Таким чином, оскільки відповідач заборгованість за кредитом не погасила, вона підлягає стягненню на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн - понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 7000 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між адвокатом Адвокатським бюро "Соломко та партнери" та ТОВ «ФК «ЕЙС», додаткову угоду № 25771043602 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000 грн (а.с. 65, 66, 67-68).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір до 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 16, 205, 207, 256, 257, 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1077, 1078, п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" (вул. Поправки Юрія, 6 офіс 21 м. Київ, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 101754955 від 11.10.2021 в розмірі 26831,26 грн, яка складається з: 6899,60 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19931,66 грн - заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати: 2662,40 грн в рахунок сплаченого судового збору та 3000 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 32493 (тридцять дві тисячі чотириста дев`яносто три ) грн 66 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження юридичної особи: вул. Поправки Юрія, 6 офіс 21, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко