Рішення № 137489515, 11.06.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11271/25

Провадження № 2-др/185/23/26

Р І Ш Е Н Н Я Д О Д А Т К О В Е

іменем України

11 червня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участі секретаря Гоцій А.В. розглянувши в відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення

В С Т А Н О В И В

Рішенням Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області по справі №185/11271/25 позовні вимоги ТОВ Споживчий Центр про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 було задоволено.

Представник позивача отримав рішення суду в Електронному суді 15.05.2026, тому строк на подачу даної заяви не пропущений Відповідно статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, що відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад цивільного судочинства. Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в тому числі належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 у справі № 23-рп/2009 зазначено: «Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права».

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справах або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Разом із позовною заявою ТОВ Споживчий Центр зазначило, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи становить 8422,40 грн., які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Статтею 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Між ТОВ Споживчий Центр та Адвокатьске об`єднання Лекс Верітас 01 квітня 2025 року було укладено Договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ (далі - Договір), копія якого додається. Відповідно до п. 1.2 Договору сторони погодили наступний обсяг робіт: Виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати Замовнику для подачі в суд а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи.

При цьому подання позовів відбувається виключно через підсистему «Електронний Суд» Замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо Замовником. Пунктом 3.1 Договору визначено, що Вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно.

На підтвердження обсягу виконаних робіт Позивач надає звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від «01» квітня 2025 року, відповідно до якого на дату звернення Адвокатом надано наступні послуги: 1) На підставі прийнятого Замовником рішення щодо звернення з позовом до Відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; 2) Складено позов (на підставі отриманих документів); 3) Роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано Замовнику для відправлення Відповідачу; 4) Замовлено сплату судового збору; 5) Проведена детальна консультація Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи. У ряді своїх постанов Верховний Суд звертав увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України (наприклад, постанова Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 01 вересня 2021 року в справі № 910/13034/20). У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).

Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату. Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106). Відповідно до п. 4.1 Договору за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом (позовами). На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги Позивач надає квитанцію про оплату послуг адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 137, 141, 271 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код за ЄДРПОУ: 37356833), судові витрати, що складаються з: витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дні його ухвалення.

Суддя: В. О. Головін