Постанова № 137488984, 17.06.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/13674/25

Провадження № 3/211/312/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з УПП в Дніпропетровській області м. Кривий Ріг про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

- за частиною 1 статті 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ :

12.11.2025 року о 23 год. 34 хв., в м. Кривий Ріг, проспект Університетський, буд. 58, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 210990-20, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), на вимогу працівників поліції пройти огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 6820, або в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, від його захисника адвоката Бражника Д.С. неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з необхідністю підготовки клопотання про закриття провадження у справі.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, крім того він був не позбавлений можливості надати свої письмові заперечення, у разі незгоди з інкримінованим адміністративним правопорушенням, а також всі наявні у них докази на підтвердження таких заперечень.

У зв`язку з тим, що справа перебуває на розгляді з 26.11.2025 року ОСОБА_1 та його адвокат багато разів відкладають розгляд справи, при цьому не надаючи жодних доказів, письмових пояснень чи клопотань по суті справи, суд приходить до висновку про зловживання правами з метою затягування розгляду справи, а тому вважає, що справу можливо розглядати за відсутності ОСОБА_1 та його адвоката.

Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 511404 від 13.11.2025 року, рапортом, відеозаписом та іншими матеріалами .

Відповідно до вимог п. 2.5» ПДР України зобов`язує водія пройти медичний огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Огляд може проводитися безпосередньо на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів або лікарем у медичному закладі. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Згідно п.п.2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735(далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пункт 27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті роз`яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність заст.130КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності заст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та керував ТЗ з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння.

Суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.

Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність, те що ОСОБА_1 не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

З метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.

Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, який згідно пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VIстановить у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Керуючись статтями 283,284 КУпАП,-

постановив:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для оплати: Отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дніпропетровська область/21081300, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для оплати: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації бюджету 22030106, Код суду - 26371308.

Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Суддя: Н. О. Сарат