Рішення № 137488929, 17.06.2026, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 208/1763/26

Провадження № 2/209/1638/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

За Ухвалою Заводського районного суду міста Кам`янського від 17.02.2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського 11 березня 2026 року надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року у розмірі 42113,84 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 11999,60 грн., та заборгованості за відсотками 30114,24 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2662,40 грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн..

В обґрунтування своїх вимог, представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 07.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 975275245 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Вказує, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів, в свою чергу позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року.

05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року.

В подальшому, 11.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 10/07/25-Е від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 42113,84 грн., з яких 11999,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30114,24 грн. заборгованість за відсотками. Зазначає, що оскільки відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, позивачем було направлено йому вимогу про усунення порушення зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість не погашена, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2026 року вказана позовна заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 106).

Ухвалою судді від 12 березня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» інформацію щодо видачі платіжної карти № НОМЕР_1 та зарахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с.107).

На виконання ухвали Дніпровського районного суду від 12.03.2026 року, 07.04.2026 року через канцелярію суду надійшла інформація щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки № 4149-499142206760, на яку за період від 07.04.2021 року по 12.04.2021 року в сумі 2000,00 грн., за період від 24.04.2021 року по 29.04.2021 року в сумі 10000,00 грн.. (а.с. 113-114).

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлена про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, та дату, час та місце слухання справи (а.с.112,119). Правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористалась, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.

За таких обставин, зважаючи на належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду цивільної справи про стягнення заборгованості, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України на підставі наявних матеріалів і доказів.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 07.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидкафінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 975275245 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. Виконання первинним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів, в свою чергу позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору.

28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року.

05.08.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» був укладений Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року.

В подальшому, 11.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Ейс» був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від Товариства з обмеженою відповідальністю«ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 42113,84 грн., з яких 11999,60 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 30114,24 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Частиною 1 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено ч.2 ст.77 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, доказуванням є процесуальна і розумова діяльність суб`єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому цивільному процесуальному порядку і спрямована на з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів; докази і доказування виступають процесуальними засобами пізнання в цивільному судочинстві.

Процес доказування (на достовірність знань про предмет) відбувається у межах передбачених процесуальних форм і структурно складається з декількох елементів або стадій, які взаємопов`язані й взаємообумовлені. Виділяються такі елементи: твердження про факти; визначення заінтересованих осіб щодо доказів; подання доказів; витребування доказів судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі; дослідження доказів; оцінка доказів.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Однак, позивачем не представлено доказів підтвердження оплати ТОВ «Таліон Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» ціни продажу за договором факторингу від 28.11.2018 року № 28/1118-01, тобто суми грошових коштів, що сплачуються фактором клієнту за відступлення права вимоги, погоджена в Реєстрі прав вимог, а також в додатковій угоді.

Отже, позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 975275245 від 07.04.2021 року від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», відповідно, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», відповідно, та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс».

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором, а також не обґрунтовано належним чином розмір наявної заборгованості та факту перерахування вказаних коштів відповідачу. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 623, 633-634, 1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 17 червня 2026 року.

Суддя Я.О.Юрченко