Ухвала суду № 137488862, 16.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 160/6172/26

Провадження № 2-а/932/112/26

УХВАЛА

про залишення без руху

16 червня 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Стадченко О.В., ознайомившись з матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Гурбич Ігор Васильович, до УПП у Дніпропетровській області, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпро Південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи підлягає виконанню постанова та визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 до Шевченківського районного суду міста Дніпра з Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до УПП у Дніпропетровській області, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпро Південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якої позивач просить:

-встановити чи підлягає виконанню постанова АР №24818, видана 18.02.2024 року УПП в Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави штрафу у розмірі 40 800,00 грн.;

-визнати постанову АР №24818 видану 18.02.2024 УПП в Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 40 800,00 грн., такою що не підлягає виконанню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Стадченко О.В.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160,161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.4 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зокрема, за вимогами ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом, бо іншими законами (ч.1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).

Позивач звернувся з позовом до Дніпровського окружного адміністративного суду 13.03.2026 року. Тоді як, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення серії АР №24818 від 18.02.2024 останній отримав в день її складення, про що свідчить його підпис. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання постанови серії АР №24818 від 18.02.2024 було відкрито 22.04.2024.

Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом сплинув 22.10.2024 року.

Одночасно, у порушення вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач не додав до позову заяву про поновлення строку для звернення до суду та докази поважності причини його пропуску.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2 ч.5 ст.160 КАС України);

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 КАС України);

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5 ст.160 КАС України);

- у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п.9 ч.5 ст.160 КАС України).

У порушення вимог ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено:

-повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Також, згідно ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом, посилається на звільнення його від сплати судового збору, як учасника бойових дій.

Суд відхиляє доводи позивача про звільнення його від сплати судового збору, з огляду на таке.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн. 00 коп.

Таким чином, судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 1331 грн. 20 коп.

У відповідності до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У свою чергу, правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з положеннями частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати судового збору в усіх спорах.

Відтак, хоча вказана норма п.13 ч.1 ст. 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права мають нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Так, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.

Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Відтак, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Перевіряючи наявність підстав для звільнення позивача, як учасника бойових дій, від сплати судового збору за подання позову у цій справі слід виходити з того, що предметом спору цієї справи є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії АР №24818 від 18 лютого 2024 року, яка за позицією позивача не підлягає виконанню.

Тобто, вимоги позивача не пов`язані з порушенням права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, а тому судовий збір за подання позову у даній адміністративній справі підлягає сплаті на загальних підставах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала аналогічну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зокрема, у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.

Прохальна частина позовної заяви одночасно містить дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: 1) вимогу про встановлення чи підлягає виконанню постанова АР №24818, видана 18.02.2024 року УПП в Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 , на користь держави штрафу у розмірі 40 800,00 грн. та 2) вимогу про визнання постанови АР №24818 видану 18.02.2024 УПП в Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 40 800,00 грн., такою що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (1 331 грн. 20 коп. + 1 331 грн. 20 коп.) та надати суду відповідні докази у вигляді платіжного документу, що підтверджують сплату такого судового збору у зазначеному розмірі.

Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155 ; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача:UA258999980313171206000004628; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову, зазначених вище у мотивувальній частині ухвали, зокрема:

- надати суду доказ про сплату судового збору у розмірі 2 662, 40 грн. у вигляді платіжного документу на підтвердження його сплати;

- долучити до позову заяву про поновлення строку для звернення до суду з позовом та докази поважності причини його пропуску;

- зазначити у позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- викласти зміст позовних вимог і обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивачу слід роз`яснити, що якщо останній відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160, 161 КАС України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 286 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Гурбич Ігор Васильович, до УПП у Дніпропетровській області, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпро Південного міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення чи підлягає виконанню постанова та встановлення постанови такою, що не підлягає виконанню - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу, представнику позивача.

У випадку якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Стадченко