Ухвала суду № 137487782, 17.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1087/26

Провадження № 1-кс/947/8600/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Одеської області, м. Ізмаїл, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, має одну неповнолітню дитину, який перебуває на посаді інспектор прикордонної служби 3 категорії оператора 1 групи РЛР відділення радіолокаційної розвідки прикордонної застави зенітно-винищувальних безпілотних авіаційних комплексів відділу прикордонної служби (тип с) ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання солдат,

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

17 червня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 3 328 000 гривень.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000318 від 26.03.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 332 КК України.

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та послався на те, що більшість слідчих дій вже виконано, а тому процесуальні ризики несуттєві, а клопотання обґрунтоване лише тяжкістю інкримінованого кримінального злочину. В матеріалах досудового розслідування відсутні докази, що підозрюваний організовував незаконний перетин кордону. Фактично підозрюваний здійснював послуги з працевлаштування. Підозрюваний проходит Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, зазначив, що буде співробітничати зі слідством.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

16.06.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-ХІІ, Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про загальну мобілізацію від 03.03.2022 № 2105-ІX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпеч ення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України з 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності Указу Президента України.

В подальшому, указами Президента України, які були затверджені відповідними законами, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з?єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені, зокрема, ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 за № 1455, якою затверджено «Порядок встановлення особливого режиму в?їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», визначено, що перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Виключний перелік громадян України, які наділені правом перетинання державного кордону, у період воєнного стану, передбачений Правилами перетинання державного кордону громадянами України», які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 з іншими невстановленими на теперішній час особами, розуміючи, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, особам призовного віку (від 18 до 60 років), які підлягають мобілізації (придатним до військової служби), тимчасово заборонено виїзд за межі території України, прийняли для себе рішення за грошову винагороду, організувати незаконне переправлення таких осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що таким чином вони будуть спонукати та допомагати вказаним особам уникнути призову під час мобілізації, ухилитись від виконання конституційного обов`язку захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, передбаченого ст. 65 Конституції України, що може підірвати обороноздатність Держави.

ОСОБА_4 , з невстановленими особами дійшли спільної згоди, визначивши для себе вчинення дій спрямованих на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а саме дій які полягали у розробці планів, узгодженні елементів цих планів за часом, місцем, способом переправлення, маршрутом руху та їх реалізації, що включало в себе пошук співучасників та розподіл завдань між ними, організацію прикриття, шляхом надання неправомірної вигоди службовим особам, розподілу грошових коштів між співучасниками, а також підшукання осіб, які бажають незаконно залишити територію держави, забезпечення їх контактування із особами, які здійснюють безпосереднє їх переправлення, керівництво незаконним переправленням, шляхом розпорядження діями осіб, які бажають перетнути кордон, відданні вказівок, наданні рекомендацій по поведінці та особливостям спілкування, проведенні інструктажу по проходженню маршруту, реалізації заходів з нейтралізації активності правоохоронних органів.

ОСОБА_4 , за попередньою змовою з невстановленими особами для реалізації свого злочинного умислу направленого на організацію переправлення осіб через державний кордон України розробили план протиправної діяльності, який полягав у сприянні незаконному переправленню шляхом виготовлення документів, з метою подальшого їх використання в якості засобів, для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Разом з цим, вказані особи налагодили механізм фіктивного влаштування осіб, які підлягають мобілізації, під виглядом членів екіпажу на морські судна типу «річка-море» іноземного прямування, які прибували в морські торгівельні порти розташовані в Одеській області, здійснюючи внесення цих осіб у суднову роль судна на підставі виготовлених документів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, вказані особи додатково досягли спільної домовленості щодо вчинення незаконних дій, які полягатимуть у комплексі злочинної поведінки, направленої на:

організацію проходження фіктивного навчання у центрі підготовки моряків ТОВ « Учбово-тренажерний комплекс Адмірал» та отриманні як наслідок виготовлених документів, а саме свідоцтва фахівця про початкову підготовку з питань безпеки та свідоцтва фахівця про ознайомлювальну підготовку з питань охорони судна, які підтверджують факт проходження курсу професійно-технічного навчання в учбовому закладі першого атестаційного рівня і успішного проходження кваліфікаційної атестації;

- виготовлення іншого офіційного документу, який видається Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України а саме, свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста, який підтверджують факт нібито проходження курсу професійно-технічного навчання в учбовому закладі першого атестаційного рівня і успішного проходження кваліфікаційної атестації;

- одержання грошової винагороди від осіб призовного віку, що підлягають мобілізації та яким заборонено виїзд за межі території України, за організацію переправлення осіб через державний кордон України шляхом працевлаштування на морські судна типу «річка-море» іноземного прямування, які здійснюють прибуття в Ізмаїльський морський торговельний порт або Ренійський морський торговий порт, а також неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо видачі документів, з метою подальшого їх використання в якості засобів, для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так на початку червня 2025 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» познайомився з ОСОБА_7 , який раніше працював моряком та володів відповідними кваліфікаційними документами. У в ході розмови останній повідомив про можливість за грошову винагороду у сумі 6000 доларів США здійснити організацію переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України шляхом працевлаштування на морські судна типу «річка-море» іноземного прямування, які здійснюють прибуття в Ізмаїльський морський торговельний порт та виготовлення документів, які надають безперешкодний проїзд контрольованих постів на автомобільній дорозі Одеса - Рені (в районі населеного пункту «Паланка») та подальший безперешкодний перетин державного кордону України.

Надалі за вказівкою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 (який діяв під контролем правоохоронних органів) надав свої наявні кваліфікаційні та освітні документи моряка для верифікації та подальшого працевлаштування на морські судна типу «річка-море» іноземного прямування, однак у зв`язку з відмовою верифікації наявних у ОСОБА_7 документів, 05.09.2025 ОСОБА_4 зазначив про необхідність передачі йому 26 000 гривень за виготовлення працівниками ТОВ «Учбово-тренажерний комплекс Адмірал» кваліфікаційних та освітніх документів моряка, зокрема: свідоцтва фахівця про початкову підготовку з питань безпеки та свідоцтва фахівця про ознайомлювальну підготовку з питань охорони судна, які є необхідними для подальшого отримання свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста. Крім того, ОСОБА_4 зазначив про необхідність передачі йому 700 доларів США з метою виготовлення службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України документу, а саме: свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста.

На підставі зазначен их документів, невстановлені особи, які діють за попередньою змовою з ОСОБА_4 , включать ОСОБА_7 до складу екіпажу на морське судно типу «річка-море», яке здійснить прибуття в Ізмаїльський морський торговельний порт, що дасть змогу у подальшому безперешкодно здійснити на такому судні незаконний перетин державного кордону України.

В подальшому 08.09.2025 ОСОБА_7 вище зазначені 700 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 08.09.2025 складало 28 853,93 грн) та 26 000 гривень передані ОСОБА_4 з метою виготовлення вищевказаних кваліфікаційних та освітніх документів через водія рейсового автобусу Одеса-Ізмаїл, який не був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_7 відповідне навчання у встановленому законом порядку не проходив.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньої змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, з метою реалізації спільного кримінально-протиправного умислу, направленого на виготовлення офіційних документів для подальшого їх використання в якості засобів для незаконного переправлення осіб через державний кордон України та безпосередньо на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання зазначив, що організує незаконне переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, за умови надання грошових коштів у сумі:

- 6000 доларів США - за включення до складу екіпажу на морське судно типу «річка-море», на якому здійснюватиметься безперешкодний незаконний перетин державного кордону України через пункт пропуску «Ізмаїльський морський торговельний порт» та виготовлення документів, які надають безперешкодний проїзд контрольованих постів на автомобільній дорозі Одеса - Рені (в районі населеного пункту «Паланка»).

- 26 000 гривен - за виготовлення працівниками ТОВ «Учбово тренажерний комплекс Адмірал» свідоцтва фахівця про початкову підготовку з питань безпеки та свідоцтва фахівця про ознайомлювальну підготовку з питань охорони судна;

- 700 доларів США - за виготовлення службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України документів, а саме свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста.

Надалі 22.09.2025 ОСОБА_7 отримав від невстановлених осіб, які діють в за попередньою змовою з ОСОБА_4 , поштове відправлення через оператора поштового зв`язку «Нова Пошта», зокрема: свідоцтво фахівця про початкову підготовку з питань безпеки та свідоцтво фахівця про ознайомлювальну підготовку з питань охорони судна, які є необхідними для отримання свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста.

В подальшому 12.10.2025 ОСОБА_7 отримав від невстановлених осіб, які діють в за попередньою змовою з ОСОБА_4 , поштове відправлення через оператора поштового зв`язку «Нова Пошта», а саме свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста, фото-копію якого надав ОСОБА_4 для здійснення подальшої верифікації Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Після підтвердження верифікації раніше отриманих документів, а саме свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста адміністрацією Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами 15.06.2026 виготовив документи необхідні для безперешкодного проїзду контрольованих постів на автомобільній дорозі Одеса - Рені (в районі населеного пункту «Паланка») та подальшого безперешкодного перетину державного кордону України, а саме індивідуальний контракт на прийняття на роботу мотористом на судно «Xenia» та список екіпажу (судові ролі) на зазначене судно, та цього ж дня передав їх через водія рейсового автобусу Одеса-Ізмаїл, який не був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_8 ОСОБА_7 .

Близько 18 год. 20 хв. 15.06.2026 після отримання документів ОСОБА_7 , використовуючи месенджер «WhatsApp» ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про необхідність прибуття останнього до м. Ізмаїла, для подальших дій спрямованих на організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Доводячи свій спільний злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, до кінця ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами 15.06.2026 о 23 год 14 хв. під час зустрічі з ОСОБА_7 за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Незалежності, 2, отримав від останнього раніше обговорену суму 6000 доларів США (імітаційні засоби у вигляді грошових коштів, що згідно з курсом Національного банку України станом на 15.06.2026 складало 268 886,40 грн) за здійснення організації незаконного переправлення останнього через державний кордон України, після чого ОСОБА_4 затримали правоохоронні органи.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 під час організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за здійснення впливу на службових осіб Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо видачі необхідних документи з метою подальшого їх використання в якості засобів, для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Так, 05.09.2025 ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому 700 доларів США за вплив на прийняття рішення службовими особами Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо видачі свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста, з метою подальшого їх використання в якості засобів, для незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

На підставі зазначених документів, невстановлені особи, які діють в за попередньою змовою з ОСОБА_4 , включать ОСОБА_7 до складу екіпажу на морське судно типу «річка-море», яке здійснить прибуття в Ізмаїльський морський торговельний порт, що дасть змогу у подальшому безперешкодно здійснити на такому судні незаконний перетин державного кордону України.

В подальшому 08.09.2025 ОСОБА_7 вище зазначені 700 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 08.09.2025 складало 28 853,93 грн) передані ОСОБА_4 з метою виготовлення вищевказаного кваліфікаційнійного документу, через водія рейсового автобусу Одеса-Ізмаїл, який не був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_7 відповідне навчання у встановленому законом порядку не проходив.

В подальшому 12.10.2025 ОСОБА_7 отримав від невстановлених осіб, які діють в за попередньою змовою з ОСОБА_4 , поштове відправлення через оператора поштового зв`язку «Нова Пошта», а саме свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста, фото-копію якого надав ОСОБА_4 для здійснення подальшої верифікації Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Після підтвердження верифікації раніше отриманих документів, а саме свідоцтва про присвоєння робітничої кваліфікації вахтового моториста адміністрацією Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами 15.06.2026 виготовив документи необхідні для безперешкодного проїзду контрольованих постів на автомобільній дорозі Одеса - Рені (в районі населеного пункту «Паланка») та подальшого безперешкодного перетину державного кордону України, а саме індивідуальний контракт на прийняття на роботу мотористом на судно «Xenia» та список екіпажу (судові ролі) на зазначене судно, та цього ж дня передав їх через водія рейсового автобусу Одеса-Ізмаїл, який не був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ..

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_8 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.05.2025, який повідомив, що у своїх показах зазначає, що через знайомого вийшов на мешканця Ізмаїла на ім`я ОСОБА_9 , який за 7 000 доларів США запропонував нелегально переправити його річковим судном через Дунай до Румунії під виглядом члена екіпажу;

-Протоколом про результати проведення НСРД від 06.08.2025;

-протоколом огляду та вручення грошових коштів заявнику від 10.06.2025,08.09.2025,15.06.2026;

-протоколом огляду мобільного телефона ОСОБА_7 від 10.06.2025;

-протоколом про результати проведення НСРД аудіо, відеоконтроль особи від 24.09.2025, 24.12.2025;

-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_7 від 20.10.2025 який в своїх показах вказав що у своїх показах зазначає, що у вересні-жовтні 2025 року через месенджер WhatsApp та поштові відправлення взаємодіяв з ОСОБА_10 щодо виготовлення нового робочого диплома та двох морських сертифікатів для проходження верифікації, сплативши за це загалом 700 доларів США та 26 000 гривень, які передав водієм автобуса «Одеса-Ізмаїл»;

-заявою про вчинення кримінального правопорушення від 07.01.2026

-протоколами про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 22.10.2025, 24.12.2025;

-протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 04.11.2025;

-протоколом додаткового допиту ОСОБА_7 який у своїх показах зазначає, що у січні-березні 2026 року продовжував взаємодію з ОСОБА_10 , який надіслав йому виготовлені документи для верифікації, та пообіцяв організувати працевлаштування на судно «Regina» компанії «Makada Shipping and trading LLC» із перетином кордону через пункт пропуску «Паланка», за що свідок мав передати при зустрічі 6000 доларів США, проте через ремонт судно було на ремонті в Ізмаїльському порту та через це процес відправки неодноразово відкладався ОСОБА_10 ;

-протоколом затримання ОСОБА_4 від 15.06.2026;

-протоколом огляду місця події від 15.06.2026 в ході якого вилучені імітаційні грошові засоби у вигляді грошових коштів, а саме 60 купюр номіналом 100 доларів США, серія та номер КВ14859854;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких, а саме ч. 3 ст. 332 КК України та нетяжкого корупційного кримінального злочину, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України за які передбачене покарання до дев`яти років позбавлення волі із конфіскацією майна.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя звертає увагу, що підозрюваний з врахуванням інкримінованої підозри та наявної посади у прикордонній службі може бути обізнаним із механізмом незаконного перетину кордону. Більше того, він проживає та проходить службу біля державного кордону, не має міцних соціальних зв`язків.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваному відома особа заявника у кримінальному провадженні.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_8 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо інших ризиків

На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.

Доводи сторони обвинувачення про можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, є непереконливими з огляду те, прокурор не навів доводів про можливість їх перебування під контролем підозрюваного. Також сторона обвинувачення не надала відомостей, які свідчили б про здійснення ОСОБА_8 протиправної діяльності у минулому чи інших доводів на користь цього ризику.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов`язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 2 662 400 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави 800 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 662 400 (два мільйони шістсот шістдесят дві тисячі чотириста) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 12 серпня 2026 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися зі свідками кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1