Ухвала суду № 137487750, 12.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10072/18

Провадження № 4-с/947/44/26

УХВАЛА

12.06.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря Коростій М.В.,

представника скаржника адвоката Главацького Ю.А.

представника стягувача адвоката Бєлік А.С.

представника суб`єкта оскарження - Фішер В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання, стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), суб`єкт оскарження: державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (65065, м. Одеса, вул. Танцюри Євгенія, 1), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою в якій просить визнати протиправними дії державних виконавців Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесених розрахунків сум індексації аліментів у ВП № 65951749 від 12.04.2024 р., 01.08.2025 р. та 20.03.2026 р., в яких вчинено неправильний розрахунок індексації аліментів. Визнати розрахунок заборгованості зі сплати індексації аліментів у виконавчому провадженні № 65951749, проведений 12.04.2024 за період з 04.11.2020 по лютий 2024 року на суму 77 338,00 грн., неправомірним. Визнати розрахунок заборгованості зі сплати індексації аліментів у виконавчому провадженні № 65951749, проведений від 08.01.2025 за період з лютого 2024 року по листопад 2024 року на суму 55 470,00 грн., неправомірним. Визнати розрахунок заборгованості зі сплати індексації аліментів у виконавчому провадженні № 65951749, проведений від 20.03.2026 за період з листопада 2024 року по грудень 2025 року на суму 133 980,00 грн., неправомірним. А також просить зобов`язати посадових осіб Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснити розрахунок індексації аліментів за весь період повторно, з чітким дотриманням норм законодавства та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

При цьому скаржник посилається на те, що вищезазначені розрахунки проводились державним виконавцем з грубим порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, а тому ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з даною скаргою.

Представник ОСОБА_1 адвокат Главацький Ю.А. у судовому засіданні скаргу підтримав, просив задовольнити.

Представник ОСОБА_2 адвокат Бєлік А.С. надав до суду клопотання в якому просив закрити провадження за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність органу примусового виконання у частині оскарження розрахунку індексації аліментів від 12.04.2024 - у зв`язку з пропуском строку на подання скарги та відсутністю клопотання про його поновлення, закрити провадження за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність органу примусового виконання у частині оскарження розрахунку індексації аліментів від 08.01.2025 - у зв`язку з пропуском строку на подання скарги та відсутністю клопотання про його поновлення. Закрити провадження за скаргою боржника ОСОБА_1 на дії/ бездіяльність органу примусового виконання у частині оскарження розрахунку індексації аліментів від 20.03.2026 - у зв`язку з пропуском строку на подання скарги, відсутністю клопотання про його поновлення, а також у зв`язку з тим, що питання правомірності вказаного розрахунку є предметом апеляційного розгляду у справі № 520/10072/18, провадження № 22-ц/813/5944/26. Також в судовому засіданні представник стягувача зазначив, що в справі №520/10072/18 за скаргою ОСОБА_2 на дії Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розглядався той самий предмет розрахунок виконавця, з тих самих підстав та між тими ж сторонами, просив провадження за скаргою ОСОБА_1 закрити.

Представник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Фішер В.В. в судовому засіданні вважала за доцільним зупинити провадження до розгляду Одеським апеляційним судом справи за скаргою ОСОБА_2 на дії Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, постановою державного виконавця від 08.07.2021 відкрито виконавче провадження № 65951749 на виконання виконавчого листа по справі № 520/10072/18, виданого Київським районним судом м. Одеси, 29.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 15 000 гривень, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.08.2018 року та до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Скаржник оскаржує розрахунок індексації державного виконавця від 12.04.2024 та розрахунок індексації державного виконавця від 08.01.2025, при цьому ОСОБА_1 погоджувався із зазначеними розрахунками та суми індексації були сплачені скаржником в квітні 2024 року та березні 2025 року відповідно.

Щодо розрахунку індексації держаного виконавця від 20.03.2026 суд зазначає, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі № 520/10072/18, (провадження №4-с/947/18/26) від 17.03.2026, задоволено скаргу стягувача ОСОБА_2 , визнано розрахунок заборгованості зі сплати індексації аліментів у виконавчому провадженні №№ 65951749, проведений 26.01.2026 за період з грудня 2024 по грудень 2025 року на суму 1367,66 грн. неправомірним та зобов`язано заступника начальника Київського відділу ДВС Фішер В.В. здійснити вказаний розрахунок повторно, з чітким дотриманням норм законодавства та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та усунути виявлені судом недоліки. На виконання зазначеної ухвали суду від 17.03.2026, заступник начальника Київського відділу ДВС Фішер В.В. 20 березня 2026 року провела новий розрахунок суми індексації аліментів у ВП № 65951749 за період з листопада 2024 року по грудень 2025 року включно, відповідно до якого сума індексації аліментів складає 133 980 гривень.

Тобто, розрахунок заступника начальника Київського відділу ДВС Фішер В.В. від 20.03.2026 розраховано на виконання ухвали Київського районного суду від 17.03.2026, яка на даний час оскаржується представником виконавчої служби в Одеському апеляційному суді.

Представник скаржника приймав участь при розгляді справи за скаргою ОСОБА_2 , знав про прийняте рішення та не оскаржував його.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом наведених норм, за порівняльного аналізу змісту термінів «дізнався» та «повинен був дізнатися», що містяться у положеннях статті 449 ЦПК України, можна зробити висновок про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права, і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо.

Під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб`єкта, закріпленого у частині першій статті 449 ЦПК України та частині п`ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», необхідно враховувати поведінку скаржника, чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з`ясування стану виконавчого провадження, тощо.

Висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду: від 14 серпня 2019 року в справі № 910/7221/17; від 12 січня 2021 року в справі № 910/8794/17; від 12 жовтня 2021 року в справі № 918/333/13-г.

За змістом статті 81 ЦПК України обов`язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.

Проте, при зверненні до суду із скаргою ОСОБА_1 клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду із скаргою не подав, у судовому засіданні будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання представник скаржника не зазначив.

При таких обставинах та враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності суд вважає, що заявником пропущено десятиденний строк на оскарження дії/бездіяльність державного виконавця, а тому приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Щодо клопотання представника стягувача про закриття провадження, з огляду на норми ст.447-1 ЦПК України, суд вважає, що ні стягував, ні боржник не можуть бути позбавленні законного права на звернення до суду зі скаргою, окрім того з матеріалів справи вбачається, що стягував і боржник не погоджуються з розрахунком виконавця, однак з різних підстав, а тому суд вважає клопотання адвоката Бєлік А.С. про закриття провадження таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 447 - 453 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_2 адвоката Бєлік А.С. про закриття провадження - залишити без задоволення.

Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, стягувач: ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 17.06.2026.

Суддя І. В. Огренич